Golosnovinua.com

Позначка: переговори

  • Зеленський передумав їхати до Сербії: до Вучича відправлять віцепрем’єра Качку

    Зеленський передумав їхати до Сербії: до Вучича відправлять віцепрем’єра Качку

    Президент України Володимир Зеленський не поїде з офіційним візитом до Сербії, хоча напередодні сербські медіа повідомляли про підготовку його приїзду до Белграда. Натомість Україна направить до Сербії урядову делегацію на чолі з віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарасом Качкою.

    Про це повідомив сам Зеленський після розмови з президентом Сербії Александром Вучичем.

    За словами глави держави, сторони обговорили перспективи двосторонніх відносин та економічної співпраці між країнами. Зеленський наголосив, що Київ і Белград мають потенціал для розвитку партнерства, попри складний політичний контекст та різні підходи до окремих міжнародних питань.

    “Обговорили з президентом Сербії Александром Вучичем питання двосторонніх відносин між нашими країнами. Ми обидва вважаємо, що вони мають бути сильними, і бачимо потенціал для розвитку”, — заявив президент України.

    Окремий акцент сторони зробили на економічному співробітництві. Україна розраховує на відновлення переговорів щодо зони вільної торгівлі із Сербією, а також на нові торговельні домовленості між країнами.

    Саме з цими питаннями до Белграда і вирушить українська делегація. Очікується, що Тарас Качка проведе низку зустрічей із сербськими урядовцями та представниками бізнесу.

    Напередодні сербський телеканал Pink повідомив, що Сербія очікує на приїзд української делегації, яку може очолити особисто Володимир Зеленський. Також йшлося про можливе підписання меморандуму про взаєморозуміння у сфері торговельного співробітництва.

    Втім, як випливає із заяви українського президента, формат візиту було змінено. Причини офіційно не пояснюються.

    Контакти між Києвом і Белградом залишаються непростими від початку повномасштабної війни. Сербія офіційно підтримує територіальну цілісність України та голосує за відповідні резолюції ООН, однак водночас відмовляється приєднуватися до санкцій ЄС проти Росії.

    Президент Сербії Александр Вучич неодноразово заявляв про “традиційно добрі відносини” з Москвою та необхідність збереження балансу між Заходом і РФ. Через це Белград регулярно опиняється під тиском Брюсселя, який вимагає від Сербії більш чіткої зовнішньополітичної позиції як від країни-кандидата на вступ до ЄС.

    Попри це, упродовж останнього року між Україною та Сербією спостерігається поступове пожвавлення контактів. Перші прямі переговори Зеленського і Вучича після початку великої війни відбулися ще у серпні 2023 року в Афінах під час саміту “Україна — Південно-Східна Європа”.

    Пізніше президенти неодноразово зустрічалися на міжнародних майданчиках, зокрема під час самітів Європейської політичної спільноти та міжнародних конференцій щодо підтримки України.

    Особливу увагу Києва останнім часом привертає економічний напрямок співпраці із Сербією. Україна зацікавлена у розширенні торгівлі з країнами Балканського регіону, особливо на тлі війни та переорієнтації логістичних маршрутів.

    За даними Міністерства економіки, ще до повномасштабного вторгнення Україна та Сербія вели переговори щодо створення зони вільної торгівлі, однак процес фактично був заморожений.

    Тепер Київ намагається повернутися до цієї теми. Участь у переговорах саме Тараса Качки — одного з головних урядових переговорників у сфері міжнародної торгівлі — свідчить про те, що економічний блок стане головною темою візиту.

    На цьому тлі Сербія також намагається балансувати між ЄС та Росією. Белград залишається залежним від російського газу та підтримує політичні контакти з Кремлем, однак одночасно прагне зберегти діалог із Заходом і уникнути міжнародної ізоляції.

    В останні місяці Вучич дедалі частіше заявляє про необхідність миру в Україні та економічної стабільності у Європі. Водночас у Сербії продовжують відбуватися проросійські акції, а частина місцевих політичних сил відкрито підтримує Москву.

    Для України нинішній контакт із Белградом важливий ще й у контексті європейської інтеграції та посилення позицій у Південно-Східній Європі. Київ намагається не допустити посилення російського впливу на Балканах та одночасно вибудовувати прагматичні економічні зв’язки із Сербією.

    Сам Зеленський останніми днями активно проводить міжнародні переговори. Окрім Сербії, він обговорював питання безпеки та війни з лідерами країн ЄС, а також наголошував на необхідності посилення дипломатичного тиску на Росію.

  • Андрій Єрмак готує злив компроментуючих матеріалів щодо Буданова в іноземних ЗМІ. Джерела

    Андрій Єрмак готує злив компроментуючих матеріалів щодо Буданова в іноземних ЗМІ. Джерела

    За інформацією наших джерел, у разі загострення конфлікту між Андрієм Єрмаком та Кирилом Будановим, Єрмак може передати іноземним ЗМІ ряд документів компроментуючого характеру відносно чинного глави ОП.

    “Андрій Єрмак не полишає надії скинути нового главу Офісу після ряду провалів у питаннях внутрішньої та зовнішньої політики.  

    Зокрема, мова йде про неспроможність Буданова забезпечити стабільні голосування нардепами ключових законопроектів та провал переговорів з американцями.

    Також зберігаються напружені відносини з країнами Балтії, і поїздка Буданова до Литви не сприяла їхньому покращенню” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше  відомий політолог Володимир Фесенко в інтерв’ю Radio NV заявив, що Кирила Буданова хочуть прибрати з Банкової.

  • «Путін може пошкодувати»: FT розкрило деталі закритої розмови Сі Цзіньпіна і Трампа про війну в Україні

    «Путін може пошкодувати»: FT розкрило деталі закритої розмови Сі Цзіньпіна і Трампа про війну в Україні

    Лідер Китаю Сі Цзіньпін під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом у Пекіні заявив, що російський правитель Володимир Путін зрештою може «пошкодувати» про рішення розпочати повномасштабне вторгнення в Україну. Про це повідомило видання Financial Times з посиланням на джерела, знайомі з оцінкою переговорів американською стороною.

    За даними FT, слова китайського лідера прозвучали під час широких переговорів у Пекіні минулого тижня. Розмова стосувалася війни Росії проти України, міжнародної безпеки та ролі великих держав у глобальній політиці. Окремо співрозмовники обговорювали питання Міжнародного кримінального суду, а Трамп нібито запропонував Китаю, США та Росії координувати позиції щодо МКС, вважаючи, що інтереси трьох країн у цьому питанні збігаються.

    Financial Times наголошує, що оцінка Сі Цзіньпіна щодо війни в Україні стала значно жорсткішою, ніж у попередні роки. Одне із джерел видання, знайоме з перемовинами китайського лідера з колишнім президентом США Джо Байденом, зазначило, що раніше Сі уникав особистих оцінок дій Путіна та не висловлювався настільки прямо про наслідки вторгнення. За словами співрозмовника FT, попередні розмови між Пекіном та Вашингтоном щодо війни були «відвертими та прямими», однак Китай не демонстрував навіть непрямої критики Кремля.

    Поява такої інформації особливо резонансна на тлі нового візиту Путіна до Китаю. Уже 19 травня російський лідер прибув до Пекіна для переговорів із Сі Цзіньпіном — лише через кілька днів після завершення державного візиту Трампа до КНР. За інформацією міжнародних медіа, Москва та Пекін планують обговорити стратегічне партнерство, енергетичні проєкти та подальшу координацію на міжнародній арені.

    Аналітики звертають увагу, що Китай намагається балансувати між підтримкою Росії та прагненням не втратити економічні й дипломатичні зв’язки із Заходом. Від початку повномасштабної війни Пекін офіційно декларує «нейтралітет», однак водночас залишається одним із головних економічних партнерів Москви. Китай активно закуповує російську нафту та газ, а також підтримує торговельні зв’язки, які допомагають Кремлю пом’якшувати наслідки західних санкцій.

    Reuters зазначає, що Путін здійснює вже 25-й візит до Китаю, а нинішня зустріч має символічне значення через 25-річчя договору про дружбу між Москвою та Пекіном. У центрі переговорів може опинитися газопровід «Сила Сибіру-2», який Росія розглядає як ключовий шанс компенсувати втрату європейського енергетичного ринку після вторгнення в Україну.

    Водночас ситуація навколо війни для Кремля стає дедалі складнішою. Financial Times та інші західні медіа звертають увагу, що через чотири роки після початку повномасштабної агресії війна фактично перейшла у виснажливу фазу. Україна активно нарощує використання далекобійних дронів, регулярно атакуючи військові об’єкти та інфраструктуру на території Росії. Саме це, за оцінками деяких співрозмовників FT, могло вплинути на більш песимістичну оцінку ситуації з боку китайського керівництва.

    Останніми тижнями Україна значно посилила удари по російських військових цілях. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що такі атаки є відповіддю на масовані російські обстріли українських міст та мають змусити Москву переглянути власні розрахунки щодо війни. Подібну позицію озвучувала і посол ЄС у Києві Катаріна Матернова, яка вважає, що посилення тиску на російську військову інфраструктуру може вплинути на готовність Кремля до переговорів.

    На цьому тлі дипломатичний процес навколо війни залишається нестабільним. Президент Зеленський 14 травня заявив, що Київ очікує активізації дипломатії та відновлення перемовного процесу. Україна також підтвердила готовність до нових переговорів у тристоронньому форматі. Водночас у Кремлі заявляють, що розраховують на допомогу США у відновленні мирних переговорів. Про це говорив прессекретар Путіна Дмитро Пєсков.

    Попри це, експерти сумніваються, що Китай найближчим часом кардинально змінить свою позицію щодо Росії. Видання The Guardian зазначає, що Пекін продовжує розглядати Москву як важливого стратегічного партнера у протистоянні із Заходом, особливо в умовах глобальної конкуренції зі США. Водночас сам факт того, що Сі Цзіньпін уперше допустив можливість помилки Путіна у війні проти України, уже називають важливим дипломатичним сигналом.

    Офіційно ані Білий дім, ані китайська сторона не підтвердили зміст розмови між Трампом і Сі Цзіньпіном. Посольство Китаю у Вашингтоні не відповіло на запити журналістів, а адміністрація Трампа у своєму офіційному підсумковому повідомленні про саміт у Пекіні взагалі не згадувала тему України чи Путіна.

  • Посол ЄС: Москва має зрозуміти необхідність завершення війни

    Посол ЄС: Москва має зрозуміти необхідність завершення війни

    Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що посилення українських ударів по військових цілях на території Росії має стати сигналом для Москви щодо необхідності переглянути свої стратегічні розрахунки та підійти до завершення війни проти України.

    Про це вона написала у своєму дописі у Facebook, коментуючи ескалацію бойових дій та зміну характеру війни, яка дедалі більше виходить за межі лінії фронту.

    За словами Матернової, останні місяці Україна суттєво наростила удари по військових та інфраструктурних цілях глибоко на території Російської Федерації. Вона підкреслила, що такі операції є результатом розвитку українських технологічних можливостей та адаптації до умов тривалої війни, в якій критично важливо послаблювати військовий потенціал противника не лише на полі бою, а й у тилу.

    Дипломатка звернула увагу на одну з найбільших атак безпілотників на Москву та Московську область, яка відбулася в ніч з 16 на 17 травня. За її словами, російська сторона повідомляла про масове застосування дронів, пошкодження окремих об’єктів та серйозні перебої у роботі цивільної авіаційної інфраструктури, зокрема затримки та скасування рейсів в аеропортах.

    Матернова зазначила, що такі події мають не лише військове, а й психологічне та політичне значення, оскільки демонструють вразливість глибокого тилу Росії та змінюють уявлення про перебіг війни всередині самої РФ.

    Водночас вона заявила, що Росія, на її думку, не демонструє здатності до досягнення стратегічного прориву на полі бою. Посол ЄС стверджує, що російська армія стикається з проблемами нестачі особового складу, зниження мотивації та поступового виснаження ресурсів. На цьому тлі, за її словами, Москва дедалі частіше компенсує військові невдачі посиленням ударів по цивільній інфраструктурі України.

    У своєму дописі Матернова також навела дані про одну з останніх масованих атак Росії по території України, під час якої, за її словами, було застосовано 14 балістичних ракет, 8 крилатих ракет і понад 520 безпілотників. Вона наголосила, що такі атаки спрямовані насамперед проти цивільного населення та критичної інфраструктури.

    “Росія втрачає імпульс. Україна починає рішуче давати відсіч. Москва має нарешті зрозуміти, що настав час закінчити цю війну. Але не на умовах, які диктує Кремль. На умовах, які можуть прийняти обидві сторони”, — написала Матернова, підкресливши необхідність пошуку політичного рішення.

    Вона також звернулася до російської сторони із закликом усвідомити зміну динаміки війни та необхідність її завершення, наголосивши, що подальша ескалація не веде до стратегічного успіху.

    У Європейському Союзі неодноразово заявляли, що підтримка України залишається довгостроковою, а санкційний тиск на Росію має на меті поступове виснаження її військово-економічного потенціалу. Європейські посадовці також зазначають, що перспектива переговорів можлива лише за умови зміни позиції Кремля та припинення агресії.

  • У Кремлі заявили про паузу в переговорах і розраховують на “мирний процес” за участі США

    У Кремлі заявили про паузу в переговорах і розраховують на “мирний процес” за участі США

    У Росії заявили, що розраховують на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни проти України та очікують активнішої ролі Сполучених Штатів у можливих дипломатичних зусиллях. Відповідну заяву зробив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи стан міжнародних контактів навколо війни, повідомляють російські державні медіа.

    За словами Пєскова, нині так званий “мирний процес” перебуває у стані паузи, однак у Кремлі сподіваються, що він буде відновлений у майбутньому. Він підкреслив, що Москва очікує продовження “посередницьких зусиль” з боку США та їхніх представників, які, на думку російської сторони, можуть відігравати ключову роль у поверненні сторін до переговорів.

    Фактично Пєсков дав зрозуміти, що Кремль продовжує розглядати США як одного з потенційних головних зовнішніх гравців у можливому форматі майбутніх перемовин, попри складні політичні відносини між Вашингтоном і Москвою через повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

    Водночас представник Кремля повторив низку традиційних заяв російської пропаганди, стверджуючи, що Росія нібито завдає ударів виключно по “військових або навколовійськових об’єктах” на території України. Жодних доказів цих тверджень він не навів. Україна та міжнародні організації неодноразово заявляли, що російські удари регулярно вражають цивільну інфраструктуру, житлові будинки та об’єкти енергетики.

    Окремо Пєсков також поскаржився на удари з боку Збройних сил України по інфраструктурі на території Росії, не уточнюючи деталей і не надаючи оцінки масштабам таких атак. Подібні взаємні звинувачення сторін стали постійною частиною інформаційного супроводу війни, яка триває вже понад два роки.

    Заяви з Москви пролунали на тлі тривалого фактичного застою у переговорному процесі. Дипломатичні контакти між Україною та Росією залишаються мінімальними, а будь-які спроби відновити повноцінні переговори поки що не призвели до конкретних результатів. Міжнародні посередницькі ініціативи також не змогли вивести процес на новий етап.

    Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна готова до відновлення переговорів у будь-якому форматі, якщо вони будуть спрямовані на досягнення реального і справедливого миру. Водночас українська сторона неодноразово наголошувала, що будь-які домовленості мають ґрунтуватися на повазі до територіальної цілісності України та міжнародного права.

    У Кремлі ж продовжують наполягати на необхідності “дипломатичного врегулювання”, однак конкретних нових пропозицій або змін у своїй позиції публічно не озвучують. На цьому тлі міжнародні аналітики відзначають, що сторони залишаються на протилежних позиціях, а перспектива реального прориву в переговорах наразі виглядає віддаленою.

    Водночас у світовій дипломатії тривають дискусії щодо можливих форматів майбутніх переговорів, ролі США, а також умов, за яких може бути відновлений повноцінний діалог. Поки що, однак, жодних офіційно підтверджених домовленостей або нових переговорних рамок не оголошено, а війна продовжується.

  • Каллас: США складніше працювати з ЄС через його єдність

    Каллас: США складніше працювати з ЄС через його єдність

    Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що Сполученим Штатам не подобається Європейський Союз як політичний формат, оскільки він діє як єдиний і скоординований блок, а не як сукупність окремих держав.

    Про це вона сказала під час виступу на безпековій конференції Lennart Meri Conference в Таллінні, коментуючи відносини між Вашингтоном і Брюсселем та питання можливих розбіжностей у трансатлантичній політиці.

    За словами Каллас, американській адміністрації значно простіше будувати відносини з окремими країнами Європи на двосторонній основі, ніж вести переговори з Європейським Союзом як єдиним суб’єктом, який представляє 27 держав-членів. Вона наголосила, що саме колективний характер ЄС є його ключовою силою, але водночас і фактором, який ускладнює взаємодію з великими глобальними партнерами.

    Вона пояснила, що в ситуації, коли ЄС виступає єдиною політичною та економічною силою, переговори набувають зовсім іншого масштабу, ніж у випадку окремих держав. На її думку, це створює ситуацію, коли партнеру простіше намагатися вести діалог із кожною країною окремо, ніж із об’єднаною позицією всього блоку.

    «Ми сильні, і, звичайно, легше мати справу з країнами, які набагато менші за вас, ніж з державами, які можуть бути рівними вам», — зазначила вона, пояснюючи, що саме це часто лежить в основі складності відносин між ЄС і США. За її словами, іноді звучить підхід, коли окремим державам можуть демонструвати добрі двосторонні відносини, але водночас ставити під сумнів взаємодію з самим Європейським Союзом.

    Каллас підкреслила, що така логіка потенційно створює ризики для єдності ЄС, якщо окремі країни намагатимуться будувати окремі канали співпраці зі США, оминаючи спільні європейські механізми. Вона застерегла, що подібні підходи можуть призводити до розбалансування спільної позиції Євросоюзу в питаннях зовнішньої політики, безпеки та торгівлі.

    «Я дуже стурбована, бо бачу, що іноді країни йдуть цим шляхом, кажучи: “Наші відносини хороші, якщо ЄС не хоче говорити, ми говоритимемо напряму”. Але це той розкол, який реально працює», — зазначила вона, маючи на увазі потенційні спроби обходу загальноєвропейських рішень.

    Заява Каллас прозвучала на тлі активних дискусій між ЄС і США щодо торговельних відносин і майбутніх економічних угод. Раніше президент США Дональд Трамп встановив для Європейського Союзу обмежений термін для фіналізації нової торговельної угоди, попередивши про можливе підвищення мит у разі відсутності домовленостей.

    Це додатково підсилює напругу в трансатлантичних відносинах, де економічні питання все частіше переплітаються з політичними та безпековими. Водночас у самому ЄС триває внутрішня дискусія щодо того, наскільки жорсткою має бути спільна позиція блоку у переговорах зі США.

    Частина європейських інституцій наполягає на більш жорстких гарантіях у потенційних угодах, тоді як окремі держави-члени схильні до більш гнучких рішень, що створює додаткове напруження всередині Союзу.

    У цьому контексті заява Каллас фактично стала нагадуванням про те, що сила ЄС полягає у спільній позиції, а будь-які спроби її розмивання через двосторонні домовленості можуть послабити вплив Європи на глобальній арені.

  • США і Китай знижують мита: торговельна «відлига» після саміту в Пекіні

    США і Китай знижують мита: торговельна «відлига» після саміту в Пекіні

    Китай і Сполучені Штати досягли попередньої домовленості про взаємне зниження мит на низку товарів у межах спроб активізувати двосторонню торгівлю та зменшити напругу в економічних відносинах між двома найбільшими економіками світу. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на заяву Міністерства торгівлі Китаю.

    Рішення було оголошене після дводенного саміту в Пекіні, у якому брали участь президент США Дональд Трамп і лідер КНР Сі Цзіньпін. За підсумками переговорів сторони заявили про готовність поступово знижувати торговельні бар’єри, зокрема мита на окремі категорії товарів, що може стати одним із найбільш значущих кроків у двосторонніх економічних відносинах останніх років.

    У Міністерстві торгівлі КНР наголосили, що домовленість має рамковий характер і наразі не містить остаточних параметрів. Технічні деталі, включно з переліком товарів і масштабом зниження мит, залишаються предметом подальших переговорів між сторонами.

    Китайська сторона підкреслила, що однією з ключових цілей домовленостей є стимулювання двосторонньої торгівлі, зокрема у стратегічно важливих секторах, таких як сільське господарство. Саме аграрна продукція розглядається як один із напрямів, де потенційно можливе швидке розширення обсягів взаємних поставок.

    Окрім питання мит, сторони домовилися працювати над створенням нових інституційних механізмів для економічного діалогу. Зокрема, обговорюється формування спільних рад з інвестицій та торгівлі, які мають стати постійними майданчиками для вирішення спірних питань.

    За даними американської сторони, один із варіантів передбачає створення так званої «Торгової ради», яка може сприяти зниженню митного навантаження щонайменше на 30 млрд доларів у сегментах, що не належать до критично важливих для національної безпеки.

    Такі механізми, як очікується, мають зменшити ризик торговельних конфліктів і забезпечити більш передбачувані правила гри для бізнесу з обох боків.

    Китай у межах домовленостей підтвердив намір збільшити закупівлі американської продукції, зокрема літаків, однак без уточнення конкретних обсягів чи моделей. Це може стати одним із сигналів поступового відновлення великих контрактів між країнами після періоду торговельної напруги.

    Також Пекін заявив про намір вирішувати питання, пов’язані з доступом китайської агропродукції та харчових підприємств на американський ринок. Йдеться, зокрема, про ліцензування імпорту для м’ясопереробних заводів і спрощення процедур для експорту окремих категорій товарів, включно з птицею з окремих регіонів США.

    Водночас сторони визнають, що значна частина технічних і регуляторних питань залишається невирішеною. США розглядають занепокоєння Китаю щодо затримок імпорту окремих категорій продовольства, зокрема молочної продукції та морепродуктів, а також експорту рослинної продукції в горщиках.

    Американські регулятори раніше пояснювали подібні обмеження питаннями безпеки харчових продуктів та дотриманням стандартів, включно з випадками виявлення заборонених речовин у деяких поставках.

    Переговори проходили на тлі суперечливих заяв обох сторін щодо змісту обговорень. Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що питання мит не були ключовою темою зустрічей із Сі Цзіньпіном, тоді як китайська сторона підкреслює саме економічний характер досягнутих домовленостей.

    Окремо в інформаційному полі з’являлися заяви щодо масштабних закупівель американських літаків Китаєм. Водночас пізніше уточнювалося, що обсяги таких угод значно менші за попередні очікування ринку.

    Аналітики розглядають досягнуті домовленості як спробу обох країн стабілізувати торговельні відносини після тривалого періоду напруги, тарифних обмежень і взаємних звинувачень. Водночас підкреслюється, що без деталізації параметрів угоди її практичний вплив на глобальну економіку поки залишається невизначеним.

    Подальший розвиток домовленостей залежатиме від того, чи зможуть сторони узгодити конкретні тарифні ставки, механізми контролю та довгострокові правила доступу до ринків.

  • Чого боїться Кремль та причини термінової поїздки до Китаю

    Чого боїться Кремль та причини термінової поїздки до Китаю

    Володимир Путін планує відвідати Пекін одразу після зустрічі Дональда Трампа із Сі Цзіньпіном. На думку голови правління Інституту світової політики Віктора Шлінчака, головна мета цієї поїздки — переконати китайське керівництво, що Росія нібито зберігає контроль над ситуацією у війні проти України.

    За даними South China Morning Post, візит Путіна до Китаю може відбутися 20 травня. Ця поїздка запланована лише через кілька днів після переговорів президента США Дональда Трампа з лідером КНР Сі Цзіньпіном у Пекіні.

    Шлінчак вважає, що для Кремля цей візит має не лише дипломатичне, а й демонстративне значення. Путін намагатиметься показати Китаю, що Москва не втратила ініціативи, не готова йти на поступки та продовжує вести війну за власним сценарієм.

    За словами експерта, масована атака Росії по Україні 14 травня могла бути сигналом після триденного перемир’я, яке ініціював Дональд Трамп на 9, 10 та 11 травня. На його думку, Кремль таким чином продемонстрував, що не збирається зупиняти бойові дії.

    «Багато хто сподівався, що перемир’я продовжиться якийсь період часу. Зараз уже зрозуміло, що Росія відтягнула той момент, коли вона збиралася внести цей “акт відплати” за приниження щодо параду. Ті, хто сподівався у Європейському Союзі, що війна йде до закінчення, все ще помиляються», — заявив Шлінчак.

    Експерт переконаний, що Путін ухвалив рішення продовжувати війну та посилювати внутрішній тиск у Росії. Саме з цим меседжем він, імовірно, вирушає до Пекіна, адже підтримка Китаю залишається для Москви критично важливою на тлі західних санкцій.

    Китай є одним із ключових економічних партнерів Росії після початку повномасштабної війни проти України. Москва дедалі більше залежить від китайського ринку, технологій, імпорту товарів подвійного призначення та політичної підтримки на міжнародній арені.

    Водночас Пекін намагається балансувати між Росією та США. З одного боку, Китай зберігає стратегічні відносини з Москвою. З іншого — намагається не допустити повного погіршення відносин із Вашингтоном, особливо на тлі торговельних суперечок, ситуації навколо Тайваню та війни Росії проти України.

    Саме тому зустріч Трампа і Сі Цзіньпіна могла викликати занепокоєння у Кремлі. Якщо США та Китай почнуть активніше домовлятися щодо глобальних питань, Росія ризикує втратити частину своєї ролі у великій геополітичній грі.

    Шлінчак вважає, що Китай теоретично може вплинути на Росію, якщо захоче домогтися принаймні припинення вогню.

    «Китай може натиснути на Росію з тим, щоб Росія, якщо й не підписувала мирний договір, то принаймні йшла на зупинку бойових дій. Тому і Україні, і європейцям важливо дипломатично пропрацювати цю історію та вести з Китаєм діалог щодо можливого припинення вогню», — зазначив він.

    На тлі цих процесів західні медіа пишуть, що візит Путіна до Китаю навряд чи буде таким урочистим, як поїздка Трампа. Для Пекіна прийом лідерів США та Росії в одному місяці є рідкісним дипломатичним маневром, який демонструє бажання Китаю одночасно підтримувати контакт із двома головними центрами сили.

    Однак для Путіна така поїздка може виглядати радше спробою терміново підтвердити свою значущість перед Сі Цзіньпіном. Особливо після того, як Трамп, за повідомленнями медіа, під час останніх контактів порадив Кремлю зосередитися на припиненні війни проти України.

    У Кремлі намагаються показати, що Росія не перебуває в міжнародній ізоляції та має сильних партнерів. Проте сама потреба терміново їхати до Пекіна після зустрічі Сі з Трампом свідчить про нервову реакцію Москви на можливе зближення Китаю зі США.

    Для України ця ситуація відкриває дипломатичне вікно. Київ та європейські партнери можуть активніше працювати з Пекіном, пояснюючи, що припинення російської агресії відповідає не лише інтересам України, а й стабільності світової економіки.

  • Рубіо: ЗСУ стали найпотужнішою армією Європи

    Рубіо: ЗСУ стали найпотужнішою армією Європи

    Збройні сили України сьогодні є найпотужнішою армією в Європі, сформованою в умовах повномасштабної війни проти Росії, завдяки унікальному бойовому досвіду та масштабній військовій допомозі західних партнерів. Водночас Росія продовжує зберігати перевагу в ресурсах, однак це не нівелює змін у балансі сил, які відбулися за роки війни.

    Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю телеканалу Fox News.

    За словами Рубіо, українська армія пройшла стрімку трансформацію від початку повномасштабного вторгнення 2022 року, перетворившись на високопрофесійну бойову силу, яка має один із найбільших у світі сучасних бойових досвідів. Він наголосив, що саме поєднання інтенсивних бойових дій та системної підтримки союзників зробило ЗСУ унікальними за рівнем підготовки та ефективності.

    Держсекретар підкреслив, що нинішня бойова спроможність українських військ є результатом реальної війни високої інтенсивності, у якій щоденно застосовуються сучасні види озброєння, дрони, артилерія та системи протиповітряної оборони, а також швидкої адаптації командування до нових умов бою.

    «Варто чітко зазначити, що Збройні сили України наразі є найсильнішими та найпотужнішими в усій Європі — значною мірою завдяки отриманій допомозі, але також і завдяки набутому бойовому досвіду», — сказав Марко Рубіо.

    Він також звернув увагу на втрати Росії у війні, зазначивши, що щомісяця російська армія, за оцінками американської сторони, втрачає від 15 до 20 тисяч військовослужбовців загиблими. За словами Рубіо, такі втрати є безпрецедентними в сучасних конфліктах і суттєво впливають на здатність РФ підтримувати темп бойових дій.

    Окремо він зазначив, що втрати України є значно меншими, хоча війна залишається надзвичайно виснажливою для обох сторін як у людському, так і в економічному вимірі. Держсекретар наголосив, що масштаб руйнувань і витрат робить цю війну однією з найдорожчих і найкривавіших у сучасній історії Європи.

    Попри це, за словами Рубіо, наразі спостерігається уповільнення дипломатичних зусиль щодо завершення війни. Він пояснив це тим, що як Україна, так і Росія продовжують вірити у можливість досягнення військових успіхів, що зменшує мотивацію до компромісів на переговорах.

    Водночас у Вашингтоні не виключають, що дипломатичний процес може бути відновлений у майбутньому. Рубіо висловив сподівання, що настане момент, коли сторони будуть готові повернутися до переговорного столу та обговорити можливі умови припинення війни.

    Окремо він зазначив, що США готові виконувати роль посередника, однак лише за умови, якщо існуватиме реальний шанс досягти домовленостей, які будуть прийнятні для всіх сторін.

    У матеріалі також згадується, що Європейський Союз розглядає можливість налагодження прямих каналів комунікації з Росією, щоб не залишатися осторонь потенційного мирного процесу, який наразі значною мірою координується США.

    На цьому тлі Україна продовжує роботу над гуманітарними питаннями, зокрема щодо звільнення полонених і повернення громадян. Секретар РНБО Рустем Умєров під час візиту до США обговорював ці питання з американськими представниками, акцентуючи увагу на необхідності посилення міжнародної підтримки у гуманітарному напрямі.

  • Шойгу озвучив умови Кремля для “миру” в Україні

    Шойгу озвучив умови Кремля для “миру” в Україні

    Секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу заявив, що Москва нібито готова до дипломатичного врегулювання війни проти України, однак для цього, за його словами, мають бути “усунені першопричини конфлікту”. Відповідну заяву він зробив у коментарі російському державному агентству ТАСС.

    Під час виступу Шойгу повторив ключові вимоги Кремля, які Росія неодноразово озвучувала від початку повномасштабної війни. Зокрема, він заявив, що Україна, на думку Москви, має повернутися до “позаблокового, нейтрального та без’ядерного статусу”.

    За словами секретаря російського Радбезу, саме це нібито є однією з головних умов для завершення війни.

    “Нас цікавить остаточне і повне повернення України як без’ядерної та позаблокової країни”, — заявив Шойгу.

    Також він повторив поширені російською владою твердження про необхідність “захисту російськомовного населення” в Україні. Шойгу заявив, що Росію цікавить Україна як держава, “яка поважає права громадян, що проживають на її території”, окремо згадавши людей, які розмовляють російською мовою.

    У своїй заяві він також звинуватив країни Заходу у затягуванні війни. За словами Шойгу, західні держави нібито не зацікавлені у швидкому завершенні конфлікту та продовжують підтримувати Україну, що, на думку Москви, ускладнює переговорний процес.

    Водночас він наголосив, що Росія “ніколи не відмовлялася” від дипломатичного врегулювання війни, хоча конкретних нових механізмів або пропозицій щодо переговорів не озвучив.

    Заяви Шойгу пролунали на тлі переговорного процесу між Україною, Росією та США, який триває з початку 2026 року. За інформацією, що раніше з’являлася у медіа, сторони провели кілька раундів консультацій, однак ключові питання залишаються невирішеними.

    Однією з головних тем переговорів залишається ситуація навколо неокупованих територій Донбасу та можливі параметри припинення бойових дій. За даними ЗМІ, Росія наполягає на виведенні українських військ із частини територій, Україна пропонує варіант фіксації бойових позицій по поточній лінії фронту, а США розглядають можливість створення на цих територіях спеціальної економічної зони.

    Раніше The New York Times повідомляло, що ані Україна, ані Росія поки не мають чіткого плану досягнення остаточного миру або військової перемоги. Видання зазначало, що без активної участі США та посилення міжнародного тиску на Росію перспективи масштабної мирної угоди залишаються невизначеними.

    На цьому тлі керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов раніше заявляв, що переговорний процес між Україною та Росією продовжується і може завершитися домовленостями швидше, ніж очікується. Водночас українська влада неодноразово наголошувала, що будь-які переговори не можуть передбачати втрату суверенітету, відмову від права самостійно визначати зовнішньополітичний курс або обмеження оборонних можливостей держави.

    Попри заяви Москви про готовність до дипломатичного врегулювання, бойові дії тривають. Російські війська продовжують обстріли українських міст та масовані атаки із застосуванням ракет і безпілотників, а українська сторона регулярно заявляє про неприйнятність ультимативних вимог Кремля щодо майбутнього країни.

    Таким чином, заява Шойгу фактично підтвердила, що Росія продовжує наполягати на своїх базових політичних вимогах до України, які Київ раніше неодноразово називав неприйнятними.