Golosnovinua.com

Позначка: переговори

  • Трампа у Пекіні зустріли 300 дітей із прапорцями

    Трампа у Пекіні зустріли 300 дітей із прапорцями

    Президент США Дональд Трамп прибув до Пекіна з дводенним офіційним візитом, у межах якого заплановані переговори високого рівня з лідером КНР Сі Цзіньпіном. Візит одразу супроводжувався масштабною урочистою церемонією зустрічі, яку китайська сторона організувала в аеропорту Пекіна. Про це повідомляє CNN.

    За даними медіа, зустріч американського президента була оформлена з особливою помпою: на злітній смузі та в зоні офіційного прийому зібралися сотні учасників, включно з почесною вартою, військовим оркестром та групою з близько 300 китайських дітей і підлітків. Вони тримали прапорці Китаю та США, створюючи символічну сцену “дружнього вітання” між двома державами.

    Діти були одягнені в однакові синьо-білі уніформи та вигукували китайською мовою: “Ласкаво просимо, ласкаво просимо, щиро вітаємо”. Такий формат зустрічі, за оцінками журналістів CNN, є типовим для китайських протокольних заходів, коли Пекін прагне продемонструвати контрольовану урочистість і дипломатичну значущість події.

    Делегацію США на місці зустрічав віцепрезидент Китаю Хань Чжен. Він є одним із ключових представників китайського керівництва, якому доручають дипломатичні контакти на найвищому рівні. У минулому Хань Чжен також був присутній на низці важливих міжнародних церемоній, зокрема пов’язаних зі США, і вважається одним із досвідчених переговорників у структурі Комуністичної партії Китаю.

    Крім нього, у зустрічі брали участь посол США в Китаї Девід Пердью, посол Китаю у США Се Фен та заступник міністра закордонних справ КНР Ма Чжаосю. Присутність одразу кількох дипломатичних фігур підкреслює важливість візиту та високий рівень очікуваних переговорів.

    Після офіційної частини зустрічі Дональд Трамп привітав присутніх, піднявши кулак, після чого сів у президентський кортеж, який очікував його біля термінала. Основна програма візиту передбачає серію переговорів і зустрічей із китайським лідером Сі Цзіньпіном, яка має відбутися вже найближчими днями. Офіційна церемонія переговорів запланована на четвер вранці за місцевим часом.

    Візит проходить на тлі складної міжнародної ситуації та загострення глобальної геополітичної напруги. Очікується, що сторони обговорюватимуть не лише двосторонні торговельно-економічні питання, але й ширший спектр міжнародної безпеки, включно з конфліктами на Близькому Сході.

    Перед поїздкою Трамп заявляв, що не розраховує на суттєву допомогу Китаю у врегулюванні війни з Іраном, а також коментував контакти з китайським керівництвом на тлі повідомлень про можливі постачання озброєнь до регіону. Пекін, зі свого боку, неодноразово наголошував на необхідності дипломатичного вирішення конфліктів і стабілізації міжнародних ринків.

    Переговори у Пекіні розглядаються як один із ключових дипломатичних етапів у відносинах США та Китаю, які залишаються складними через торговельні суперечності, питання безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та глобальні конфлікти. Водночас обидві сторони демонструють зацікавленість у підтриманні робочого діалогу на найвищому рівні.

  • Обмін “1000 на 1000” завис: Лубінець заявив, що Росія затягує найбільше повернення полонених за всю війну

    Обмін “1000 на 1000” завис: Лубінець заявив, що Росія затягує найбільше повернення полонених за всю війну

    Масштабний обмін військовополоненими між Україною та Росією у форматі “1000 на 1000”, який раніше анонсували за посередництва США, досі не відбувся через позицію російської сторони. Україна вже давно передала всі необхідні списки та продовжує наполягати на поверненні важкопоранених, тяжкохворих і тих захисників, які перебувають у полоні ще з 2022 року.

    Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

    За словами омбудсмена, українська сторона виконала свою частину роботи ще раніше, однак Москва продовжує затягувати процес та паралельно намагається перекласти відповідальність за затримку на Київ.

    “Коли ти навіть про щось домовився з російською стороною — ти ніколи не можеш бути на 100% впевнений, що це буде дотримано російською стороною. Робота не зупинилася. Кожного дня відбуваються робочі процеси, перемовні процеси”, — наголосив Лубінець.

    Він уточнив, що особисто бере участь у перемовинах та підтримує контакт із російською уповноваженою з прав людини Тетяною Москальковою.

    Ідея масштабного обміну у форматі “1000 на 1000” вперше публічно прозвучала 8 травня після заяви президента США Дональд Трамп. Тоді американський лідер оголосив про триденне “перемир’я” між Україною та Росією на 9–11 травня та повідомив, що сторони погодили великий гуманітарний обмін полоненими.

    Пізніше президент України Володимир Зеленський підтвердив, що домовленості були досягнуті за посередництва американської сторони, а український Координаційний штаб уже передав Росії списки для обміну.

    “Обмін полонених тисячу на тисячу готується, має бути проведений. Ці гарантії брали на себе американці”, — заявив Зеленський у вечірньому зверненні.

    Радник Кремля Юрій Ушаков також підтверджував готовність Росії до обміну, заявляючи, що процес може відбутися “доволі швидко”, якщо будуть погоджені списки.

    Однак уже за кілька днів після цих заяв стало зрозуміло, що домовленості фактично зависли. Українська сторона стверджує, що всі списки давно сформовані та передані, тоді як Росія продовжує затягувати процедури.

    Лубінець наголосив, що Київ постійно наполягає на поверненні найуразливіших категорій полонених — важкопоранених військових, тяжкохворих та тих, хто перебуває у російському полоні понад чотири роки.

    “Списки давно передані, і ми постійно наполягаємо на пріоритетних групах, які ми в першу чергу пропонуємо, щоб поверталися”, — пояснив омбудсмен.

    Тема обміну полоненими залишається однією з найчутливіших у російсько-українській війні. За час повномасштабного вторгнення Україна провела десятки обмінів, у межах яких вдалося повернути тисячі військових та цивільних. Водночас сотні українців досі залишаються у російських колоніях, СІЗО та на тимчасово окупованих територіях.

    Українська влада неодноразово заявляла, що Росія систематично використовує тему полонених як інструмент політичного та інформаційного тиску. Київ також звинувачує Москву у порушенні Женевських конвенцій через неналежне поводження з військовополоненими.

    Після анонсу обміну “1000 на 1000” у суспільстві з’явилися очікування, що це може стати найбільшим одночасним поверненням українських військових за весь час війни. Однак поки що процес фактично заблокований.

    Водночас у Кремлі продовжують робити суперечливі заяви. Російська сторона періодично стверджує, що нібито саме Україна затягує домовленості або “не готова” до обміну. Київ це категорично заперечує.

    На тлі цього американська адміністрація поки офіційно не коментувала причини затримки реалізації домовленостей, хоча саме Вашингтон був основним посередником під час травневих переговорів.

    Аналітики звертають увагу, що Кремль традиційно використовує гуманітарні теми як елемент переговорної гри. Росія неодноразово затягувала обміни, змінювала списки або висувала додаткові умови вже після досягнення попередніх домовленостей.

    Попри це українська сторона заявляє, що переговорний процес триває щодня. Лубінець підкреслив: робота над поверненням полонених не припиняється ні на день, навіть якщо публічно складається враження паузи.

    Тим часом родини українських військовополонених продовжують проводити акції та звернення з вимогою прискорити обміни та повернути захисників додому. Особливу увагу зараз приділяють військовим, які перебувають у полоні ще з початку повномасштабного вторгнення та мають тяжкі поранення або серйозні проблеми зі здоров’ям.

    Україна наполягає, що гуманітарні питання мають залишатися поза політичними маніпуляціями. Однак останні події вкотре демонструють: навіть після публічних домовленостей із Кремлем немає жодних гарантій їхнього виконання.

  • “Домовитися з Кремлем неможливо”: в ОП заявили про нову стратегію тиску на Росію

    “Домовитися з Кремлем неможливо”: в ОП заявили про нову стратегію тиску на Росію

    В Офісі президента України заявили, що на нинішньому етапі досягнення мирної угоди з Росією є неможливим, а бойові дії триватимуть. У Києві наголошують: єдиний сценарій впливу на Кремль зараз — це “примус до миру” через системні удари по військовій інфраструктурі та логістиці РФ.

    Про це заявив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк, передає 24 Канал.

    За його словами, Україна продовжуватиме далекобійні атаки по території Росії, зосереджуючись на військових об’єктах, логістичних вузлах, підприємствах оборонного комплексу та інфраструктурі, яка забезпечує ведення війни проти України.

    “Станом на зараз домовитися про мирну угоду з Росією неможливо. Тому бойові дії триватимуть”, — наголосив Подоляк.

    Радник голови ОП також заявив, що в російському інформаційному просторі дедалі помітнішими стають “депресивні настрої” через війну та удари по тилових регіонах РФ.

    “Ця істерика в Росії підкреслила одну важливу річ. Україна почала робити такі дії щодо Росії, які ніхто раніше не хотів робити. Ми примушуємо Росію до відповідальності. Ці удари по РФ — це примус до миру”, — зазначив він.

    Фактично в Офісі президента прямо підтвердили: Україна робить ставку на посилення військового та економічного тиску на Росію, вважаючи, що лише зростання ціни війни для Кремля може змусити Москву до реальних переговорів.

    Заява Подоляка пролунала на тлі активізації українських далекобійних атак по території Росії та окупованих регіонах. Останніми місяцями українські дрони дедалі частіше атакують російські військові аеродроми, нафтобази, логістичні маршрути та оборонні підприємства.

    Особливо болючими для Росії стали удари по залізничній інфраструктурі та військовій логістиці на окупованих територіях півдня України. За оцінками аналітиків ISW, українські дрони вже створюють серйозні проблеми для російського постачання в районах Маріуполя, Бердянська та Мелітополя.

    На цьому тлі Кремль одночасно продовжує говорити про можливі переговори. Напередодні прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що російський диктатор нібито готовий “у будь-який момент” зустрітися з Володимиром Зеленським. Однак Москва вкотре висунула власні умови та наголосила, що переговори мають завершитися “фіналізацією процесу”.

    У Києві до таких заяв ставляться скептично. Українська влада наголошує: попри мирну риторику, Росія продовжує масовані удари по українських містах та не демонструє готовності відмовитися від своїх максималістських вимог.

    Подоляк фактично підтвердив, що Банкова наразі не бачить реальних передумов для компромісу з Кремлем.

    Заяви представників української влади збігаються і з оцінками західних аналітиків. Раніше західні медіа повідомляли, що Путін, попри публічні сигнали про готовність до діалогу, досі переконаний у можливості продовжувати війну ще тривалий час.

    Водночас у Європі та США дедалі активніше обговорюють сценарії завершення війни дипломатичним шляхом. Однак у Києві наголошують: будь-які переговори без посилення тиску на Росію не дадуть результату.

    Окремо в МЗС України раніше заявляли, що Київ пропонував Кремлю продовжити часткове припинення вогню. Проте, за словами українських дипломатів, Росія відповіла новими масованими ударами по цивільній інфраструктурі.

    На цьому тлі Україна дедалі активніше просуває концепцію “примусу Росії до миру”. Йдеться про поєднання військового тиску, санкцій, міжнародної ізоляції та ударів по критично важливій інфраструктурі, яка забезпечує російську військову машину.

    Паралельно в Києві дедалі частіше говорять про необхідність посилення ролі Європи у підтримці України. Після проблем із переговорами між Вашингтоном і Москвою українська влада закликає європейські країни активніше включатися у процес тиску на Кремль.

    Зокрема, останніми днями у європейських столицях активно обговорюють можливість нових форматів безпекової підтримки України, а також перспективи посилення військової допомоги та спільного виробництва озброєння.

    На тлі цих процесів заява Подоляка виглядає як чіткий сигнал: Київ не розраховує на швидке дипломатичне завершення війни та готується до продовження жорсткого протистояння з Росією.

  • “Гидота й випад проти країни”: Сибіга жорстко розніс інтерв’ю Мендель Такеру Карлсону

    “Гидота й випад проти країни”: Сибіга жорстко розніс інтерв’ю Мендель Такеру Карлсону

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга різко відреагував на скандальне інтерв’ю колишньої речниці президента Юлії Мендель американському блогеру Такеру Карлсону. Очільник МЗС назвав заяви Мендель “брехнею та маніпуляціями”, які, за його словами, працюють проти інтересів України та фактично підтримують російські вимоги й пропагандистські наративи.

    Свою реакцію Сибіга опублікував у Facebook після того, як уривки інтерв’ю Мендель викликали широкий резонанс в українському інформаційному просторі.

    “Навіть не дослухав до кінця жалюгідні ниці “одкровення” колишньої прессекретарки. Гидота, яку вона наговорила, це випад не проти президента, а проти власної країни. Вся ця брехня та маніпуляції спрямовані проти інтересів України та на підтримку російських вимог і ультиматумів”, — заявив міністр.

    За словами Сибіги, особливо огидним є те, що заради популярності окремі публічні особи готові “принижувати власну державу” та “плазувати перед російською пропагандою”.

    Глава української дипломатії також натякнув, що Юлія Мендель фактично долучилася до інформаційного середовища, яке просуває російські наративи на Заході.

    “Ця особа — не перша з тих, хто приєднався до клубу прихвостнів російської пропаганди та наративів. Але це квиток в один кінець. Історія все розставить на свої місця, дасть справедливі оцінки, покаже справжню роль кожного”, — написав Сибіга.

    Скандал розгорівся після інтерв’ю Юлії Мендель американському блогеру та медіаперсоні Такеру Карлсону. Колишня речниця Володимира Зеленського, яка працювала в Офісі президента у 2019–2021 роках, зробила низку резонансних заяв про українську владу та переговори з Росією.

    Зокрема, Мендель заявила, що президент Володимир Зеленський у 2022 році нібито був готовий “віддати Донбас” заради припинення війни. Вона також назвала президента України “прихованим злом” та озвучила низку тез, які в Україні вже назвали співзвучними з російською пропагандою.

    Наприкінці інтерв’ю Мендель навіть звернулася безпосередньо до Володимира Путіна, що викликало особливо гостру реакцію в українському політикумі та соцмережах.

    В Офісі президента раніше також жорстко відреагували на слова колишньої речниці. Там заявили, що Мендель не брала участі у переговорах із Росією та не мала доступу до ухвалення державних рішень. Представники Банкової також поставили під сумнів адекватність її заяв.

    Особливе обурення в українському суспільстві викликало те, що інтерв’ю вийшло саме на платформі Такера Карлсона. Американський блогер та телеведучий неодноразово критикував підтримку України з боку США, поширював тези про “провину Заходу” у війні та фактично просував позиції, близькі до кремлівської риторики.

    Раніше Карлсон уже викликав міжнародний резонанс після інтерв’ю з Володимиром Путіним та російським ідеологом Олександром Дугіним. У США та Європі його неодноразово звинувачували у трансляції російських пропагандистських меседжів для західної аудиторії.

    Андрій Сибіга у своїй заяві окремо наголосив, що роль Володимира Зеленського у перші місяці повномасштабного вторгнення була “визначальною”. Міністр підкреслив, що саме завдяки діям президента Україна вистояла у 2022 році, отримала підтримку союзників та продовжує боротьбу проти російської агресії.

    “Я бачив цю роботу. Роль президента була визначальною і на початку повномасштабної війни, і в отриманні Україною зброї від союзників, і в посиленні тиску на агресора, і в просуванні до вступу України в ЄС”, — написав глава МЗС.

    Сибіга також додав, що “жодні брехливі звинувачення цих фактів не змінять”, а спроби здобути популярність на подібних заявах зрештою завершаться політичним забуттям.

    Скандал навколо Мендель став одним із найгучніших інформаційних конфліктів останніх днів в Україні. На тлі війни тема переговорів із Росією та будь-яких можливих поступок залишається надзвичайно чутливою для українського суспільства. Саме тому будь-які заяви про нібито готовність України до територіальних компромісів миттєво викликають різку реакцію влади та громадськості.

  • Путін раптово заговорив про зустріч із Зеленським: у Кремлі озвучили головну умову переговорів

    Путін раптово заговорив про зустріч із Зеленським: у Кремлі озвучили головну умову переговорів

    У Кремлі заявили, що російський диктатор Володимир Путін нібито готовий “у будь-який момент” зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським для переговорів щодо завершення війни. Водночас у Москві одразу озвучили й головну умову: така зустріч має сенс лише для фіналізації домовленостей, які сторони повинні підготувати заздалегідь.

    Про це заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.

    За його словами, Путін готовий провести переговори із Зеленським навіть у Москві “у будь-який момент”. Водночас Пєсков наголосив, що зустріч за межами російської столиці можлива лише тоді, коли сторони вже підійдуть до завершального етапу врегулювання війни.

    “Зустріч має сенс для фіналізації процесу. А над цим треба працювати”, — заявив речник Кремля.

    Пєсков також повторив традиційну позицію Москви про те, що так звана “спеціальна військова операція” може завершитися “в будь-який момент”, якщо в Києві “ухвалять необхідні рішення”. При цьому конкретно, про які саме рішення йдеться, представник Кремля не уточнив.

    Заява пролунала на тлі нової хвилі розмов про можливі переговори між Україною та Росією. Останніми тижнями Кремль дедалі частіше робить публічні сигнали про нібито готовність до діалогу, однак одночасно продовжує масовані атаки по українських містах та наполягає на своїх максималістських вимогах.

    Ще кілька днів тому Володимир Путін заявляв, що готовий зустрітися із Зеленським не лише в Москві, а й на території третьої країни. Однак тоді російський диктатор також наголосив, що фінальний договір має бути підписаний “легітимною владою”, фактично натякаючи на старі російські наративи щодо українського керівництва.

    Паралельно Кремль продовжує демонструвати суперечливі сигнали. Під час виступу 9 травня на параді в Москві Путін заявив, що війна нібито “наближається до завершення”. Однак уже за кілька годин після цих слів російські посадовці та пропагандисти знову почали говорити про необхідність “повної поразки України” та досягнення всіх цілей війни.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна давно готова до переговорів, однак лише у форматі, який не передбачає капітуляції чи втрати територій. За словами глави держави, саме Україна та міжнародний тиск частково змусили Кремль знову говорити про можливість діалогу.

    “Трохи Путіна підштовхнула Україна. Ми давно готові до зустрічей. Треба знаходити формат”, — наголошував Зеленський.

    Водночас українська влада неодноразово підкреслювала: будь-які переговори можливі лише за умови поваги до суверенітету та територіальної цілісності України.

    На Заході до заяв Кремля ставляться обережно. Західні медіа та аналітики неодноразово писали, що Путін, попри публічні сигнали про “мир”, досі переконаний у можливості виснажити Україну та продовжувати війну ще тривалий час. Зокрема, раніше західні ЗМІ повідомляли, що російський диктатор готовий воювати ще щонайменше два роки заради спроби повного захоплення Донецької області.

    Скепсис щодо реальних намірів Москви посилюється й через ситуацію на фронті. Попри заяви про готовність до діалогу, Росія продовжує масовані атаки дронами та ракетами по Україні. Лише в ніч проти 12 травня російські війська знову атакували кілька українських регіонів ударними безпілотниками.

    Окремо увагу привертає й заява начальника ГУР Кирила Буданова, який раніше зазначав, що розмова між Зеленським і Путіним не станеться “як грім серед ясного неба”. За його словами, для реальних переговорів потрібні тривала підготовка та зміна загальної ситуації.

    Політологи звертають увагу, що нинішня активність Кремля навколо теми переговорів може бути пов’язана одразу з кількома факторами: складною економічною ситуацією в Росії, проблемами російського наступу на фронті, а також зростанням міжнародного тиску на Москву.

    Крім того, тема можливих переговорів дедалі активніше обговорюється у США та Європі. Частина західних політиків починає шукати сценарії завершення війни дипломатичним шляхом. Однак у Києві наголошують: будь-які переговори не можуть стати прикриттям для замороження війни чи нав’язування Україні поступок Кремлю.

    Попри гучні заяви Пєскова, жодних реальних домовленостей про зустріч Зеленського та Путіна наразі немає. А сама риторика Кремля, як і раніше, супроводжується продовженням бойових дій та ультимативними вимогами до України.

  • Путін переграв Трампа “перемир’ям”: Європа готується говорити з Росією напряму — але не на умовах Кремля

    Путін переграв Трампа “перемир’ям”: Європа готується говорити з Росією напряму — але не на умовах Кремля

    Європа фактично готується до моменту, коли їй доведеться говорити з Росією напряму — не замість України і не замість американського треку, а для того, щоб не дозволити Кремлю та Вашингтону самостійно визначати майбутню архітектуру безпеки на континенті. Наприкінці травня, 27–28 числа, міністри закордонних справ країн ЄС мають обговорити на неформальній зустрічі на Кіпрі, чи можливі переговори Союзу з Москвою і які вимоги Європа повинна висувати Росії. Про це заявила глава європейської дипломатії Кая Каллас, наголосивши, що перед будь-якими контактами ЄС має сам визначити, про що саме готовий говорити з росіянами.

    Поштовхом до нової дискусії стала не лише втома від американського посередництва, яке зайшло в глухий кут, а й чергова спроба Володимира Путіна нав’язати Європі зручні для Кремля правила гри. Після параду 9 травня в Москві російський президент заявив, що як європейський переговірник його влаштував би колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер. Реакція була різкою: у ЄС фактично відкинули цю ідею, а Каллас нагадала, що Шредер роками мав тісні зв’язки з російськими державними компаніями. За її словами, дозволити Росії самій обирати представника Європи було б “не дуже мудро”.

    Для України така кандидатура також є неприйнятною. Шредер неодноразово критикувався через близькість до Путіна та роботу в структурах, пов’язаних із російським енергетичним сектором. Саме тому його поява в інформаційному полі виглядає не як реальна мирна ініціатива, а як тест: чи готова Європа дозволити Кремлю диктувати навіть склад майбутніх переговорів. Поки що відповідь ЄС виглядає однозначною — ні.

    На цьому тлі президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що Європі настав час почати розмовляти з Росією напряму, бо політика США щодо України та РФ більше не повністю відповідає європейським інтересам. За його словами, європейські лідери вже обговорюють, хто міг би встановити контакт із Москвою: спеціальний посланець або група лідерів, однак остаточного рішення ще немає. Стубб також вважає, що повноцінна мирна угода у 2026 році малоймовірна, а серед можливих сценаріїв називає продовження війни, перемир’я з подальшою угодою або крах однієї зі сторін.

    Американський трек справді буксує. Держсекретар США Марко Рубіо визнав, що переговори між Україною та Росією за посередництва Вашингтона фактично зайшли в глухий кут. За його словами, США готові знову відігравати роль посередника, але лише якщо побачать реальну можливість просунути сторони до мирної угоди, а не витрачати час на процес без результату.

    Символом цього глухого кута стало триденне “перемир’я” 9–11 травня, яке просував Дональд Трамп. Воно мало стати кроком до деескалації та супроводжувалося ідеєю обміну полоненими у форматі 1000 на 1000. Однак тиші на фронті так і не настало. Україна повідомляла про бойові дії, удари та російські атаки, а Володимир Зеленський заявив, що Росія не має наміру завершувати війну й готується до нових атак. Після завершення “перемир’я” Україна знову опинилася під масованою атакою дронів.

    Саме тому в Європі дедалі частіше говорять: Путін не просто зірвав очікування Трампа, а фактично показав межі американського впливу на Москву. Якщо президент США оголошує про режим тиші, але Кремль використовує паузу для маневру, атак або політичного торгу, це б’є не лише по Україні, а й по репутації Вашингтона як гаранта домовленостей.

    Водночас ситуація на полі бою вже не така зручна для Кремля, як раніше. The Economist пише, що очікуваний російський весняний наступ не дав бажаного результату, а у квітні російські війська вперше за тривалий час мали чисту втрату територій. Видання оцінює це як можливий переломний момент, хоча не як швидке завершення війни.

    Отже, головне питання для Європи зараз не в тому, чи “замінити” США, а в тому, чи здатна вона діяти як самостійний центр сили. Українська позиція полягає в тому, що європейський трек має доповнювати американський, а не підміняти його. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликає ЄС говорити єдиним голосом і посилювати тиск на Росію, зокрема через санкції, військову допомогу Україні та чіткі умови для будь-яких переговорів.

    Європа може сісти за стіл із Росією лише тоді, коли не дозволить Москві визначати порядок денний. Якщо переговори почнуться з кандидатури Шредера, вимог до України вивести війська з власних територій або спроб легалізувати російські захоплення, це буде не дипломатія, а капітуляція перед кремлівським сценарієм. Але якщо ЄС використає паузу в американському лідерстві для консолідації, посилення України та формування власної жорсткої позиції, тоді прямий діалог із Москвою може стати не поступкою Путіну, а інструментом тиску на нього.

  • Буданов про переговори Зеленського і Путіна: “Це не мобільний дзвінок”

    Буданов про переговори Зеленського і Путіна: “Це не мобільний дзвінок”

    Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що Україна в принципі готова до можливого діалогу між президентом Володимиром Зеленським і російським лідером Володимиром Путіним, однак такий контакт не може відбутися спонтанно чи без належної підготовки. Про це він сказав під час візиту до Литви, повідомляє литовський національний мовник LRT.

    За словами Буданова, розмови такого рівня між лідерами держав, які перебувають у стані війни, не відбуваються у форматі раптового телефонного дзвінка, як це може бути у звичайній дипломатичній практиці між країнами в мирний час.

    “Розмова президента України Володимира Зеленського з Володимиром Путіним не відбудеться раптово, ніби з нізвідки, але якщо натяки Росії на діалог є правдивими, то Україна теж готова”, — заявив він.

    Буданов підкреслив, що позиція України щодо можливого мирного врегулювання залишається сталою: Київ виступає за припинення війни та досягнення справедливого миру. Водночас, за його словами, це не означає поступок або відмови від принципових позицій щодо суверенітету та територіальної цілісності держави.

    Він наголосив, що Україна неодноразово демонструвала готовність до переговорів, але лише в контексті завершення бойових дій і на умовах, які не підривають державність.

    “Ми виступаємо за припинення бойових дій. Це офіційна позиція України, яку підтримує президент. Встановлення миру — це не слабкість, а прояв здорового глузду”, — сказав Буданов.

    Окремо він прокоментував і технічний аспект гіпотетичних переговорів, зауваживши, що міжнародна комунікаційна інфраструктура в умовах війни функціонує інакше, ніж у мирний час. За його словами, прямі телефонні розмови між лідерами держав у стані збройного конфлікту не є звичайною практикою і потребують складних дипломатичних і безпекових процедур.

    “Такі дзвінки не відбуваються по мобільному телефону”, — пожартував він, коментуючи можливість прямого контакту між Києвом і Москвою.

    Буданов також зазначив, що ситуація на фронті залишається відносно стабільною, як і внутрішньополітична ситуація в Росії, однак історично жодна система не є незмінною. Цю тезу він подав у контексті довгострокових процесів, не уточнюючи деталей.

    Його заява пролунала на тлі активних міжнародних дискусій щодо можливих форматів переговорів між Україною та Росією. Окремі політики в Європі періодично озвучують ідеї щодо необхідності прямого діалогу між лідерами двох країн, однак офіційний Київ наголошує, що будь-які переговори можливі лише за умови припинення агресії та поваги до міжнародного права.

    У цьому контексті згадуються й нещодавні заяви прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, який після візиту до Москви заявив, що у разі бажання України провести переговори з Путіним, Володимиру Зеленському варто звернутися безпосередньо до Кремля.

    Водночас українська сторона послідовно підкреслює, що формат потенційних переговорів має бути чітко визначений міжнародними партнерами та базуватися на принципах суверенітету України, без визнання результатів російської агресії.

    Таким чином, заява Кирила Буданова вкладається у загальну позицію України, яка залишає відкритим питання переговорів, але наголошує на їхній складності, політичних умовах і неможливості спрощених форматів комунікації між сторонами війни.

  • Каллас жорстко відкинула ідею Шредера як переговорника з Росією

    Каллас жорстко відкинула ідею Шредера як переговорника з Росією

    Висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас різко розкритикувала можливість залучення колишнього канцлера Німеччини Герхард Шредер до потенційних переговорів між Європейським Союзом і Росією щодо завершення війни проти України. Про це заявила Кая Каллас перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ 11 травня.

    Кая Каллас заявила, що вважає таку ідею неприйнятною і політично небезпечною для Європейського Союзу. Вона прямо назвала Герхарда Шредера «лобістом російських державних компаній» і наголосила, що його участь у будь-яких переговорах із Росією виглядала б як конфлікт інтересів.

    За словами Каллас, подібний сценарій фактично створює ризик ситуації, за якої представник із тісними зв’язками з Москвою міг би впливати на позицію ЄС у переговорах. Вона підкреслила, що це дало б Росії можливість непрямо формувати порядок денний переговорів через особу, яка, на її думку, має проросійську позицію.

    «Герхард Шредер був високопоставленим лобістом російських державних компаній. Тому зрозуміло, чому Володимир Путін хотів би бачити саме його в такій ролі — це створювало б ситуацію, коли він фактично сидів би по обидва боки столу», — заявила Каллас.

    Вона також наголосила, що Європейський Союз не може дозволити Російській Федерації впливати на те, хто саме представляє європейську сторону у можливих переговорах щодо завершення війни. На її думку, це підривало б довіру до самого переговорного процесу та створювало б ризики внутрішнього розколу в ЄС.

    Окремо Каллас прокоментувала ширший контекст заяв про можливе «перемир’я», які останнім часом звучали з боку Москви. Вона зазначила, що такі ініціативи неодноразово мали тактичний характер і не призводили до реального зниження бойових дій. За її словами, попри заяви про припинення вогню, російські удари по цивільній інфраструктурі в Україні продовжувалися.

    У європейських дипломатичних колах також звертають увагу, що ідея залучення Шредера як потенційного посередника вже раніше викликала різку реакцію в Німеччині. Офіційний Берлін, за повідомленнями ЗМІ, не підтримує такі пропозиції і розглядає їх як спробу послабити єдність Європейського Союзу та створити політичні суперечності всередині блоку.

    Герхард Шредер очолював уряд Німеччини у 1998–2005 роках і тривалий час був одним із ключових політиків Соціал-демократичної партії Німеччини. Після завершення політичної кар’єри він неодноразово зазнавав критики через роботу у структурах, пов’язаних із російським енергетичним сектором, а також через публічні заяви на користь відновлення економічних зв’язків із Росією.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну його позиція залишилася незмінною, що викликало додаткову хвилю критики як у Німеччині, так і в ширшому європейському політичному середовищі. У січні 2026 року Шредер публічно закликав не «демонізувати Росію» та виступав за відновлення енергетичної співпраці, що знову актуалізувало дискусії щодо його ролі та впливу.

    У Соціал-демократичній партії Німеччини неодноразово порушували питання його виключення, однак ці ініціативи так і не були реалізовані. Ситуація навколо його можливої ролі у міжнародних переговорах і далі викликає гострі політичні дискусії в Європі, особливо на тлі війни Росії проти України та пошуку форматів можливого дипломатичного врегулювання.

  • Путін та Зеленський можуть зустрітись в Стамбулі. Джерела

    Путін та Зеленський можуть зустрітись в Стамбулі. Джерела

    За інформацією наших джерел у Вашингтоні, зустріч президентів України та Росії може відбутись у Стамбулі.

    “Туреччина, з великою ймовірністю, стане основним майданчиком для відновлення переговорного процесу між Україною та Росією і можливим місцем для зустрічі двох президентів та підписання мирного договору.

    Такий варіант стає реальним, виходячи з того, що в Росії згодні на певні поступки щодо перебування миротворців в Україні.

    Однак про реальний стан справ можна буде говорити лише після переговорів лідерів США і Китаю 14-15 травня.

    У цих переговорах питання України під номером 4, після Ірану, торгової війни і Тайваню” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що міжнародні переговори щодо завершення війни в Україні перебувають на вирішальному етапі.

    “Закінчення війни Росії проти України та встановлення тривалого миру є значно ближчим, ніж раніше, а Туреччина залишається активним учасником мирного процесу і робить свій внесок у його просування” – зазначив Хакан Фідан.

  • Зеленський про зустріч із Путіним: “Треба закінчувати війну”

    Зеленський про зустріч із Путіним: “Треба закінчувати війну”

    Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна давно готова до реальних переговорів із Росією на рівні лідерів, однак ключовим питанням залишається формат такої зустрічі.

    Про це він сказав у вечірньому зверненні 10 травня, коментуючи заяви Володимира Путіна про нібито готовність до зустрічі на території третьої країни.

    «Зараз Путін сам каже, що нарешті готовий до реальних зустрічей — трошки підштовхнули ми його, і ми давно приготувались до зустрічей, то треба знаходити формат», — зазначив Зеленський.

    Президент України наголосив, що головною метою таких переговорів має бути не сам факт зустрічі, а завершення війни та створення надійних гарантій безпеки.

    «Треба закінчувати цю війну — і надійно гарантувати безпеку», — підкреслив він.

    Напередодні Путін заявив, що нібито готовий до прямих переговорів із Зеленським не лише в Москві, а й на території третьої країни. Водночас раніше Кремль неодноразово наполягав саме на Москві як можливому місці зустрічі, що в Україні відкидали як неприйнятний варіант.

    В Офісі президента України вже заявляли, що зустріч Зеленського з Путіним у Москві неможлива. Натомість Київ наполягає на реальному переговорному форматі, який може привести до завершення війни, а не до чергової інформаційної гри Кремля.