Golosnovinua.com

Позначка: переговори

  • У Кремлі заявили про “послання” Зеленського: Путін чекає особистого дзвінка

    У Кремлі заявили про “послання” Зеленського: Путін чекає особистого дзвінка

    У Кремлі заявили, що президент України Володимир Зеленський нібито вже неодноразово передавав сигнали Москві через посередників, однак російський диктатор Володимир Путін очікує на особистий контакт із українським лідером.

    Про це заявив помічник Путіна Юрій Ушаков, коментуючи інформацію про те, що прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо нібито привіз до Москви “послання” від Зеленського.

    За словами Ушакова, подібні сигнали Кремль отримував і раніше — зокрема через президента США Дональда Трампа та інших посередників.

    “Це старі сигнали, які передавалися через багатьох осіб, у тому числі й через Трампа. Якщо хоче — нехай телефонує в Москву, ми готові прийняти й провести переговори”, — заявив представник Кремля.

    Водночас Ушаков уточнив, що “жодних особливих послань” від Києва словацький прем’єр не передавав, але розповів Путіну про свої контакти із Зеленським.

    Тема можливих переговорів між Україною та Росією останніми місяцями активно обговорюється на тлі дипломатичних ініціатив США та заяв про можливе припинення вогню.

    Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що Київ і Москва нібито ведуть консультації щодо потенційної зустрічі лідерів держав. Також повідомлялося про ідею проведення тристоронньої зустрічі за участю США, України та Росії.

    Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що готовий до особистої зустрічі з Путіним, однак наголошував: переговори не можуть відбуватися на території Росії або Білорусі, які беруть участь у війні проти України.

    Натомість Кремль продовжує наполягати саме на Москві як можливому майданчику для переговорів.

    На тлі цих заяв у російських медіа також активно обговорюють дипломатичні контакти прем’єра Словаччини Роберта Фіцо, який останнім часом неодноразово робив заяви про необхідність завершення війни та відновлення діалогу між Заходом і Росією.

  • У Кремлі відповіли Трампу щодо перемир’я: Пєсков зробив жорстку заяву про 11 травня

    У Кремлі відповіли Трампу щодо перемир’я: Пєсков зробив жорстку заяву про 11 травня

    У Кремлі заявили, що наразі не ведуть жодних переговорів про продовження режиму припинення вогню після 11 травня. Таким чином Москва фактично охолодила заяви президента США Дональд Трамп, який раніше висловив сподівання на подовження перемир’я між Росією та Україною.

    Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистським медіа.

    За словами Пєскова, російська сторона наразі розглядає лише триденний режим припинення вогню, який охоплює 9, 10 та 11 травня.

    «Перемир’я зараз — 9, 10, 11 травня, інших розмов не було», — заявив речник Кремля.

    Він також наголосив, що російське військово-політичне керівництво не отримувало жодних сигналів щодо можливого продовження режиму тиші після завершення оголошеного терміну.

    Заява Пєскова прозвучала після слів Трампа, який 8 травня під час спілкування з журналістами біля Білого дому заявив, що хотів би бачити більш тривале припинення бойових дій.

    «Було б добре. Я б хотів, щоб це зупинилося», — сказав американський президент, коментуючи можливість продовження перемир’я після 11 травня.

    Раніше Трамп повідомив про досягнення домовленостей щодо триденного припинення вогню між Україною та Росією на 9–11 травня. За його словами, режим тиші був пов’язаний із пам’ятними датами Другої світової війни та супроводжувався домовленістю про масштабний обмін полоненими.

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що сторони домовилися про обмін військовополоненими у форматі «1000 на 1000», а також про тимчасове припинення вогню на три дні.

    Пізніше помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що домовленості були досягнуті після переговорів з адміністрацією США.

    Водночас попри офіційні заяви про перемир’я, бойові дії повністю не припинилися. Українська сторона неодноразово повідомляла про атаки російських дронів і ракет навіть після оголошення режиму тиші.

    На цьому тлі аналітики зазначають, що Кремль може використовувати короткострокове перемир’я насамперед як дипломатичний та інформаційний інструмент на тлі святкувань 9 травня у Москві.

    Додаткову увагу до ситуації привернули й останні заяви західних політиків та медіа про складне становище Росії. Зокрема, The New York Times та Politico писали про посилення нервозності Кремля через українські удари дронами, міжнародну ізоляцію та проблеми з демонстрацією військової сили під час цьогорічного параду в Москві.

  • Трамп готовий відправити делегацію до Москви

    Трамп готовий відправити делегацію до Москви

    Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий направити американську делегацію до Москви для переговорів щодо можливого завершення війни між Україною та Росією. Відповідну заяву він зробив під час спілкування з журналістами біля Білого дому, коментуючи перспективи дипломатичного врегулювання конфлікту.

    Американського лідера запитали, чи допускає він можливість прямого направлення представників США до Росії для обговорення майбутнього мирного процесу. У відповідь Трамп заявив, що не виключає такого розвитку подій і готовий піти на цей крок заради припинення війни.

    «Я б це зробив. Я б дуже хотів, щоб ця війна закінчилася», — заявив президент США.

    Водночас Трамп не уточнив, кого саме може бути включено до потенційної делегації та в якому форматі можуть відбуватися переговори з Москвою. Також наразі невідомо, чи йдеться про прямі контакти з російською владою, чи про ширший міжнародний переговорний формат за участю союзників США.

    Окремо американський президент акцентував увагу на великих людських втратах у війні. За його словами, щомісяця у бойових діях гинуть десятки тисяч людей.

    «Я б дуже хотів побачити кінець конфлікту між Росією та Україною, де минулого місяця загинуло 25 тисяч молодих солдатів. У середньому це 25–30 тисяч солдатів на місяць», — сказав Трамп.

    Його заява пролунала на тлі чергових дискусій про можливе тимчасове припинення вогню. Цього тижня Росія оголосила так зване «перемир’я» на 8 та 9 травня у зв’язку з проведенням урочистостей до Дня перемоги в Москві. Україна у відповідь закликала розпочати реальний режим тиші ще з ночі на 6 травня та наголосила, що припинення вогню має бути повним і безумовним.

    Однак, попри офіційні заяви Кремля, російські війська продовжили атаки по українських територіях. У Києві після цього заявили, що Україна реагуватиме на дії Росії дзеркально.

    Згодом Дональд Трамп повідомив, що між Україною та Росією нібито очікується триденне перемир’я — 9, 10 та 11 травня. Також американський президент заявив про підготовку масштабного обміну військовополоненими.

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що підготовка до обміну справді триває. Водночас українська сторона наголосила: будь-які домовленості про припинення вогню матимуть сенс лише за умови їхнього реального виконання Росією.

    На тлі цих подій міжнародна увага до потенційних переговорів різко посилилася. Частина західних аналітиків вважає, що адміністрація Трампа намагається продемонструвати готовність до активнішої дипломатичної ролі США у врегулюванні війни. Інші експерти наголошують, що будь-які прямі переговори з Москвою можуть викликати суперечки як усередині США, так і серед європейських союзників Вашингтона.

    Особливо чутливим залишається питання умов можливих домовленостей. Україна неодноразово заявляла, що не погодиться на замороження конфлікту чи поступки щодо окупованих територій. Натомість у Кремлі продовжують наполягати на своїх максималістських вимогах, що значно ускладнює перспективи реального мирного процесу.

    Попри це, дипломатична активність навколо війни останніми тижнями помітно зросла. До обговорення можливих сценаріїв припинення бойових дій активно долучаються США, країни Європейського Союзу, Туреччина, Китай та держави Глобального Півдня.

    Заява Трампа про готовність відправити делегацію до Москви стала одним із найгучніших сигналів про можливу зміну переговорної динаміки. Водночас наразі немає жодних офіційних підтверджень, що така поїздка вже готується або що Росія погодилася б на новий формат контактів.

    Політичні оглядачі звертають увагу, що тема війни в Україні поступово стає однією з ключових і для внутрішньої американської політики. На тлі президентської кампанії у США питання підтримки України, обсягів військової допомоги та перспектив мирних переговорів дедалі частіше стають предметом гострих дискусій між республіканцями та демократами.

  • Фіцо у Москві: назвав себе «чорною вівцею» ЄС і заявив про можливий кінець війни

    Фіцо у Москві: назвав себе «чорною вівцею» ЄС і заявив про можливий кінець війни

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час візиту до Москви заявив, що вважає себе «чорною вівцею» серед країн Європейського Союзу, а також висловив переконання, що війна між Росією та Україною нібито наближається до завершення. Про це повідомляє словацьке видання Dennik N.

    Після прибуття до російської столиці Фіцо поклав вінок до могили Невідомого солдата біля Кремля. Ця церемонія традиційно є частиною протокольних заходів для іноземних гостей у Москві та використовується російською стороною як елемент вшанування пам’яті загиблих у Другій світовій війні.

    У коментарях для російських медіа Фіцо наголосив, що виступає за «нормальні та прагматичні відносини» між Словаччиною та Російською Федерацією. Він заявив, що планує обговорити з президентом РФ Володимиром Путіним низку «практичних питань», не уточнюючи їхнього змісту. Водночас політик підкреслив, що його позиція часто відрізняється від загальноєвропейської лінії, і саме тому він, за власними словами, відчуває себе «чорною вівцею» в межах ЄС.

    Фіцо заявив, що виступає проти «єдиної обов’язкової думки» в Європейському Союзі, наголошуючи, що політична дискусія має залишатися відкритою. Він підкреслив, що різні підходи в ЄС є нормальним явищем, однак, на його думку, вони не повинні призводити до ізоляції окремих держав-членів.

    Окрему частину заяв прем’єр-міністр Словаччини присвятив історичній пам’яті. Він наголосив, що вважає важливим вшанування всіх, хто боровся проти нацизму у Другій світовій війні, зокрема згадав свій візит до меморіального комплексу Дахау, а також заплановані поїздки до Нормандії та місць поховання румунських солдатів, які брали участь у визволенні Чехословаччини. За його словами, він послідовно виступає проти «перекручування історії» та вибіркового трактування подій минулого.

    Фіцо також згадав про замах на нього, який стався у 2024 році, підкресливши, що цей досвід не вплинув на його рішення відвідати Москву. Він заявив, що розраховує на особисту зустріч із Володимиром Путіним, під час якої має намір поставити низку запитань і передати певні послання. Політик також зазначив, що його поїздка викликала інтерес у частини європейських політичних кіл.

    Ключовим меседжем виступу Фіцо стало твердження про необхідність діалогу між сторонами міжнародних конфліктів. Він наголосив, що, на його думку, лише переговори та прямі контакти можуть привести до врегулювання війни, а не політика ізоляції чи санкцій.

    Окремо прем’єр-міністр Словаччини заявив, що підтримує будь-які форми перемир’я у війні Росії проти України та висловив припущення, що конфлікт може наближатися до завершення. Водночас він не навів конкретних аргументів на користь такої оцінки, обмежившись загальними політичними заявами.

    Фіцо також підкреслив, що повага до жертв Другої світової війни має залишатися універсальною цінністю для всіх країн Європи, незалежно від сучасних політичних суперечностей. Він наголосив на важливості пам’яті про роль СРСР у війні, зазначивши, що цей аспект історії не можна ігнорувати.

    За даними медіа, під час перебування в Москві Фіцо має провести переговори з Володимиром Путіним, однак участі у військовому параді 9 травня він не братиме.

    Раніше повідомлялося, що словацький урядовець може передати російській стороні окремі дипломатичні сигнали, пов’язані з війною в Україні. Водночас українська сторона вже коментувала можливі контакти між Братиславою та Москвою, наголошуючи на чутливості будь-яких таких перемовин у контексті триваючої війни.

  • Москва висунула новий ультиматум Україні

    Москва висунула новий ультиматум Україні

    Москва знову публічно озвучила жорстку позицію щодо можливих мирних переговорів за участі України та Сполучених Штатів, фактично висунувши новий ультимативний формат умов для початку будь-якого діалогу про припинення війни. У Кремлі заявляють, що тристоронні переговори наразі є “недоцільними”, а головною передумовою для їх відновлення називають односторонні кроки з боку Києва.

     

  • Зеленського застерегли від ударів по Москві на 9 травня. Джерела

    Зеленського застерегли від ударів по Москві на 9 травня. Джерела

    За інформацією наших джерел, Володимира Зеленського застерегли від ударів по Москві під час військового параду 9-го травня.

    “9 травня ударів по Москві не буде. Це позиція наших партнерів і рекомендації посередників, зокрема Китаю.

    Крім того, нашій стороні рекомендували пом’якшити риторику, і, найімовірніше, завтра, 8 травня, в інформаційному просторі буде спокійніше” – зазначає джерело.

    Водночас, у своєму вечірньому відеозверненні  Володимир Зеленський заявив, що Україна не рекомендує представникам держав, близьких до Росії, перебувати у Москві в дні біля 9-го травня на тлі російських ударів та погроз.

    “Маємо і звернення від деяких держав, близьких Росії, про те, що їхні представники збираються бути в Москві. Дивне бажання… в ці дні. Ми не рекомендуємо”, – зазначив Президент.

  • Зеленський визначив три ключові завдання для переговорів Умєрова у США

    Зеленський визначив три ключові завдання для переговорів Умєрова у США

    Президент Володимир Зеленський окреслив три ключові завдання для української делегації на переговорах у США, які має провести секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров. Про це глава держави повідомив у своїх соцмережах після його доповіді щодо підготовки до зустрічей із представниками американської сторони.

    За словами Зеленського, першим і найбільш чутливим напрямом залишається гуманітарний трек. Йдеться насамперед про підготовку нового етапу обміну полоненими. Президент наголосив, що Україна розраховує на продовження процесу звільнення своїх громадян і працює над тим, щоб повернення полонених відбувалося системно. У цьому контексті Київ продовжує координувати зусилля з міжнародними партнерами, включно зі США, які відіграють важливу посередницьку роль у частині гуманітарних домовленостей.

    Другим завданням визначено активізацію дипломатичного процесу. Зеленський зазначив, що Україна перебуває у постійній комунікації з американською стороною та поінформована про їхні контакти з іншими учасниками міжнародних обговорень, зокрема щодо можливих форматів переговорів із Росією. За словами президента, головна мета цих зусиль полягає в тому, щоб наблизити “достойний мир” і сформувати чіткі гарантії безпеки для України, які унеможливлять повторення агресії в майбутньому. Він також підкреслив, що Київ не бачить конструктивних кроків з боку Росії, попри попередні сигнали про можливі перемир’я, які в реальності не були дотримані.

    Третім напрямом стали конкретні безпекові доручення для РНБО у межах співпраці зі Сполученими Штатами. Деталі цих завдань не розкриваються, однак президент заявив, що очікує від Рустема Умєрова детальної доповіді за підсумками переговорів та досягнутих домовленостей. Йдеться про посилення оборонної взаємодії, координацію безпекових рішень та подальше зміцнення обороноздатності України.

    Окремо під час розмови з секретарем РНБО президент обговорив розвиток оборонної співпраці з європейськими партнерами, зокрема в межах ініціативи Drone Deals. Ця програма передбачає розширення виробництва та постачання безпілотних систем, а також поглиблення технологічної взаємодії між Україною та союзниками. Зеленський наголосив, що Україна готує нові домовленості, які були погоджені на найвищому політичному рівні, і які мають посилити оборонні можливості держави в умовах триваючої війни.

    Як відомо, Рустем Умєров вирушив до Сполучених Штатів для низки зустрічей із представниками американської адміністрації та перемовниками, пов’язаними з політичним оточенням президента Дональда Трампа. За попередньою інформацією, яка з’являлася в медіа з посиланням на неназваних співрозмовників у Вашингтоні, обговорення можуть охоплювати як гуманітарні питання, так і ширші рамки майбутніх переговорів щодо завершення війни Росії проти України.

    У дипломатичних колах зазначають, що нинішній етап переговорної активності відбувається на тлі складної міжнародної ситуації та паралельних глобальних криз, які впливають на пріоритети США та їхніх союзників. Це, за оцінками аналітиків, ускладнює темпи просування мирного процесу, однак не знімає його з порядку денного.

    Україна, зі свого боку, продовжує наполягати на необхідності активної дипломатії із залученням ключових міжнародних партнерів і формуванні чітких безпекових гарантій як базової умови будь-яких майбутніх домовленостей. У Києві наголошують, що будь-які переговори мають ґрунтуватися на принципі відновлення суверенітету та територіальної цілісності держави, а також на недопущенні повторення збройної агресії.

  • Нафта знову дорожчає на тлі невизначеності щодо миру на Близькому Сході

    Нафта знову дорожчає на тлі невизначеності щодо миру на Близькому Сході

    Світові ціни на нафту знову пішли вгору після різкого падіння напередодні, оскільки інвестори продовжують оцінювати перспективи можливої мирної угоди на Близькому Сході та її потенційний вплив на глобальний енергетичний ринок. Про це повідомляє Reuters, зазначаючи, що ринок залишається надзвичайно чутливим до будь-яких сигналів із Вашингтона та Тегерана.

    У четвер ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 78 центів, або приблизно на 0,8%, до 102,05 долара за барель. Американська West Texas Intermediate (WTI) також подорожчала — на 76 центів, до 95,84 долара за барель. Таким чином ринок частково компенсував масштабне падіння, зафіксоване днем раніше.

    У середу котирування Brent і WTI пережили один із найглибших обвалів за останні тижні. Обидва основні нафтові еталони втратили понад 7% вартості та опустилися до мінімумів за два тижні. Причиною стала хвиля оптимізму серед трейдерів після повідомлень про активізацію дипломатичних контактів між США та Іраном, а також появу потенційного плану мирного врегулювання війни на Близькому Сході.

    Однак уже за кілька годин ринок почав переглядати свої очікування після нових заяв американської та іранської сторін, які показали, що перспективи швидкої угоди залишаються невизначеними. Президент США Дональд Трамп заявив, що для початку прямих переговорів із Тегераном “ще занадто рано”, фактично охолодивши очікування інвесторів щодо швидкого дипломатичного прориву.

    Додатково напруження посилили коментарі з Ірану. Один із високопоставлених іранських депутатів заявив, що американська мирна ініціатива більше нагадує “список побажань”, ніж реальний механізм завершення конфлікту. За інформацією Reuters, Тегеран наразі вивчає запропонований США план, однак ключові суперечності між сторонами залишаються невирішеними.

    Йдеться насамперед про вимоги Вашингтона щодо згортання іранської ядерної програми, а також про питання відкриття Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів для світового експорту нафти та скрапленого газу. Через Ормузьку протоку проходить значна частина глобальних поставок енергоносіїв, тому будь-які загрози її блокування або дестабілізації традиційно викликають миттєву реакцію світових ринків.

    Експерти зазначають, що нинішня ситуація демонструє надзвичайну залежність нафтового ринку від геополітики. За останні місяці війна на Близькому Сході неодноразово ставала причиною різких коливань цін на нафту через побоювання перебоїв із поставками та ризики втягнення у конфлікт нових країн регіону.

    Головний стратег Nissan Securities Investment Хіроюкі Кікукава заявив, що мирні переговори, найімовірніше, триватимуть щонайменше до саміту США–Китай, який має відбутися наступного тижня. Очікується, що у зустрічі візьмуть участь Дональд Трамп та Сі Цзіньпін. Саме цей саміт багато аналітиків розглядають як один із ключових факторів, який може вплинути не лише на геополітичну ситуацію, а й на глобальні ринки енергоносіїв.

    За словами Кікукави, попри дипломатичні контакти, базовий сценарій для нафтового ринку залишається “високим ціновим”. Інвестори продовжують враховувати ризики для світового постачання нафти, особливо через нестабільність на Близькому Сході та невизначеність навколо майбутніх домовленостей між США й Іраном.

    Аналітики також нагадують, що нинішнє зростання цін відбувається на тлі загального посилення ролі енергетичного фактору у світовій політиці. Війна в регіоні вже вплинула на маршрути постачання, страхові витрати для судноплавства, а також на стратегії великих імпортерів нафти в Європі та Азії. Країни почали активніше шукати альтернативних постачальників і нарощувати стратегічні запаси через побоювання подальших потрясінь.

    На ринку також звертають увагу на те, що навіть потенційне досягнення мирної угоди не гарантує швидкого повернення до стабільності. Будь-яке врегулювання вимагатиме часу для реалізації, а питання ядерної програми Ірану та безпеки судноплавства у Перській затоці залишатимуться одними з головних викликів для міжнародної дипломатії.

    Попри короткострокові коливання, трейдери та інвестори продовжують готуватися до тривалого періоду нестабільності на нафтовому ринку. Саме тому навіть після різкого падіння котирувань ринок швидко повернувся до зростання, демонструючи, що геополітична премія у цінах на нафту залишається надзвичайно високою.

  • Зеленський і Алієв узгодили нові кроки: Україна та Азербайджан поглиблюють стратегічне партнерство

    Зеленський і Алієв узгодили нові кроки: Україна та Азербайджан поглиблюють стратегічне партнерство

    Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, під час якої сторони обговорили подальше посилення співпраці між двома державами та координацію дій у регіоні.

    Про це повідомив глава української держави у своїх соцмережах, пише «Главком».

    За словами Зеленського, під час розмови лідери зосередилися на реалізації домовленостей, яких було досягнуто під час його офіційного візиту до Азербайджану наприкінці квітня.

    «Продовжуємо працювати над розвитком як двосторонніх відносин між Україною та Азербайджаном, так і відносин з іншими країнами регіону для збільшення безпеки й стабільності», — наголосив президент України.

    Також сторони обмінялися деталями контактів із міжнародними партнерами та погодили наступні кроки співпраці.

    Зеленський окремо підкреслив, що Київ і Баку здатні посилити взаємну підтримку в умовах глобальної нестабільності та нових безпекових викликів.

    Попередня зустріч лідерів відбулася 25 квітня під час першого офіційного візиту Зеленського до Азербайджану. Тоді президент України провів переговори з Алієвим у Баку, а сторони досягли низки домовленостей у сфері енергетики, безпеки та економічної співпраці.

    За підсумками переговорів Україна та Азербайджан підписали шість двосторонніх документів у різних галузях. Особливу увагу сторони приділили питанням енергетичної безпеки та розвитку стратегічної координації між країнами.

    Візит Зеленського до Азербайджану став сьомою зустріччю двох президентів за останні чотири роки та, за оцінками експертів, продемонстрував активне зміцнення контактів Києва й Баку на тлі трансформації безпекової ситуації в регіоні.

    Останніми роками Азербайджан дедалі активніше вибудовує багатовекторну політику, балансуючи між Туреччиною, ЄС, країнами Центральної Азії та пострадянським простором. Для України співпраця з Баку має важливе значення як з точки зору енергетики, так і в контексті формування нових транспортних та геополітичних маршрутів у регіоні.

    На тлі ослаблення російського впливу на Південному Кавказі контакти між Києвом і Баку дедалі частіше розглядають як елемент ширшої регіональної перебудови.

  • Зеленський розкритикував “перемир’я” на 9 травня

    Зеленський розкритикував “перемир’я” на 9 травня

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував ідею короткострокового перемир’я на 9 травня, яку обговорюють на тлі контактів між США та Росією, заявивши, що така ініціатива виглядає цинічною і неприйнятною в умовах щоденних обстрілів українських міст. Про це він сказав під час спілкування з журналістами у Єреван, де проходили міжнародні зустрічі за участі європейських лідерів.

    За словами Зеленського, Росія досі офіційно не інформувала Україну про будь-які домовленості щодо припинення вогню, а сама ідея одноденного «режиму тиші» на тлі постійних атак виглядає як спроба маніпуляції. Він наголосив, що пропозиції зупинити бойові дії лише на символічну дату не мають нічого спільного з реальним прагненням до миру, особливо коли перед цим відбуваються удари по цивільній інфраструктурі та гинуть мирні жителі.

    Президент навів як приклад нещодавні атаки на українські міста, зокрема Мерефа та Дніпро, де внаслідок російських ударів були загиблі та поранені, серед яких і діти. За його словами, після таких подій пропозиції «зупинитися на день» виглядають несерйозно і не можуть сприйматися як крок до врегулювання конфлікту. Зеленський підкреслив, що для України війна не має пауз, пов’язаних із календарними датами, і після 9 травня бойові дії, найімовірніше, продовжаться з тією ж інтенсивністю.

    Контекстом для цих заяв стала інформація про телефонну розмову між президентом США Дональд Трамп та російським лідером Володимир Путін, під час якої, за даними російської сторони, обговорювалася можливість тимчасового припинення вогню на період святкування так званого «Дня перемоги» у Москві. Помічник президента РФ Юрій Ушаков заявляв, що Кремль нібито готовий піти на такий крок, тоді як Трамп пізніше зазначив, що саме він пропонував ідею короткострокового перемир’я.

    Водночас жодних підтверджених і узгоджених форматів такого припинення вогню офіційно не оголошено, а українська сторона наголошує, що будь-які ініціативи мають бути предметом прямих переговорів і містити чіткі гарантії виконання. Зеленський зазначив, що Київ планує з’ясувати деталі під час контактів із американською стороною, однак підкреслив, що Україна не розглядає варіанти тимчасових «пауз», які можуть використовуватися Росією у власних інтересах.

    За словами президента, Кремль може прагнути використати короткострокове перемир’я для забезпечення безпеки проведення військового параду в Москві, не змінюючи при цьому загальної стратегії ведення війни. Він назвав таку можливу тактику «обманом», який має на меті створити ілюзію мирних намірів перед міжнародною аудиторією, водночас продовжуючи військові дії після завершення символічних заходів.

    Українська позиція, як наголосив Зеленський, полягає у необхідності повноцінного і тривалого припинення вогню, яке має базуватися на чітких міжнародних гарантіях безпеки. Він підкреслив, що лише такі домовленості можуть створити передумови для реального завершення війни, тоді як короткострокові ініціативи без механізмів контролю і відповідальності не здатні забезпечити стабільність.

    На тлі цих заяв експерти відзначають, що подібні пропозиції «символічних перемир’їв» уже використовувалися в інших конфліктах і часто мали обмежений ефект або використовувалися сторонами для перегрупування сил. У випадку війни Росії проти України, яка триває у форматі виснажливого протистояння, будь-які короткі паузи без політичного врегулювання не змінюють стратегічної ситуації.

    Таким чином, заява Зеленського демонструє жорстку позицію Києва щодо подібних ініціатив і підкреслює недовіру до намірів Росії у питаннях припинення вогню, особливо коли вони прив’язані до внутрішньополітичних чи пропагандистських подій, таких як 9 травня.