Golosnovinua.com

Позначка: РФ

  • Трагічні наслідки нічного терору: кількість жертв удару РФ по підприємству на Київщині зросла до трьох

    Трагічні наслідки нічного терору: кількість жертв удару РФ по підприємству на Київщині зросла до трьох

    Унаслідок чергової російської атаки по виробничо-складському комплексу в Обухівському районі Київської області, що сталася вночі 19 жовтня, кількість загиблих зросла до трьох осіб. Ще шестеро людей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Оновлену інформацію щодо наслідків ворожого удару офіційно оприлюднила Державна служба з надзвичайних ситуацій України.

    Рятувальним підрозділам уже вдалося повністю ліквідувати пожежу, яка спалахнула на території підприємства після влучання. Наразі фахівці продовжують інтенсивні роботи з розчищення завалів зруйнованої будівлі, а на місці трагедії працюють психологи ДСНС, надаючи екстрену фахову допомогу постраждалим та очевидцям.

    Варто нагадати, що за попередніми даними, які раніше озвучував очільник Київської обласної державної адміністрації Тимур Ткаченко, було відомо лише про одного загиблого чоловіка та шістьох поранених. Однак під час подальшого розбору зруйнованих конструкцій пошуково-рятувальні групи виявили тіла ще двох жертв.

  • Колосальна ціна піхотних штурмів: у вересні втрати армії РФ перевищили 50 тисяч військових на тлі роздування воєнного бюджету до 17 трлн рублів

    Колосальна ціна піхотних штурмів: у вересні втрати армії РФ перевищили 50 тисяч військових на тлі роздування воєнного бюджету до 17 трлн рублів

    Спроби російського командування досягти бодай мінімальних тактичних успіхів на лінії фронту шляхом безперервного продавлювання української оборони обертаються для держави-агресора безпрецедентними людськими втратами. Як повідомляє міжнародне агентство Bloomberg із посиланням на високопосадовця НАТО, лише за вересень сукупні втрати збройних сил РФ вбитими та пораненими перевищили позначку у 50 000 військовослужбовців. За оцінками військово-політичного блоку, кількість ліквідованих окупантів за цей місяць сягнула до 28 000 осіб, що свідчить про колосальну диспропорцію у ціні наступальних операцій: за той самий часовий проміжок оціночні втрати Сил оборони України становили близько 5 000 бійців.

    Експерти та військові аналітики альянсу констатують, що російський генералітет свідомо скеровує власні штурмові підрозділи у так звані «зони смерті». На цих рубежах українські захисники максимально щільно насичують простір сучасними безпілотними системами, комбінованими інженерно-мінними загородженнями та високоточним артилерійським вогнем. Подібна тактика штурмів живою силою на виснаження створює постійний операційний дефіцит поповнення особового складу. Як зазначало британське видання The Guardian, динаміка фронтових втрат РФ щомісяця перевищує темпи вербування новобранців приблизно на 6 000 осіб, підриваючи здатність агресора швидко відновлювати наступальний потенціал без оголошення загальної мобілізації. Неможливість переламати хід війни на полі бою спонукає Кремль компенсувати провали на землі систематичним терором проти цивільних і спробами знищити критичну енергосистему України напередодні зими.

    Затяжний характер бойових дій та колосальне спалювання ресурсів провокують колосальне навантаження на державну скарбницю агресора. За інформацією голови Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Мартіна Єґера, війна сформувала внутрішню динаміку, за якої будь-яке припинення вторгнення без збереження «обличчя» загрожує Путіну катастрофічними політичними наслідками всередині режиму. За підсумками 2026 року сукупні прямі воєнні видатки Москви наблизяться до астрономічних 17 трильйонів рублів (близько 178 мільярдів євро). Це майже на 40% перевищує початкові планові показники, озвучені російським урядом наприкінці 2025 року. Переведення російської економіки на жорсткі мобілізаційні рейки поступово виснажує резерви та звужує фінансову подушку Кремля, змушуючи агресора витрачати рекордну частку національного багатства на підтримання інтенсивності війни на виснаження.

  • 137 дронів за ніч і десятки «прильотів»: РФ атакувала Україну одразу з восьми напрямків

    137 дронів за ніч і десятки «прильотів»: РФ атакувала Україну одразу з восьми напрямків

    Росія у ніч проти 6 жовтня здійснила нову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши одразу 137 безпілотників різних типів, серед яких 49 реактивних дронів. Повітряні цілі заходили на територію України одразу з восьми напрямків, а до відбиття атаки залучали авіацію, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, безпілотних систем та мобільні вогневі групи. Станом на 08:00 Сили оборони повідомляли про 114 збитих або подавлених БпЛА, однак уникнути влучань повністю не вдалося.

    Атака розпочалася ще близько 18:00 5 жовтня і тривала протягом усієї ночі та ранку. За даними Повітряних сил, російські війська використовували ударні БпЛА типу Shahed, апарати «Гербера», «Бандероль»/«Дань-Т», дрони-імітатори «Пародія», а також реактивні безпілотники. Запуски здійснювалися з районів Орла, Курська, Шаталового, Міллерового та Приморсько-Ахтарська у Росії, з тимчасово окупованого Донецька, району Гвардійського в окупованому Криму та з акваторії Азовського моря.

    Таким чином, російські війська намагалися атакувати Україну одночасно з півночі, сходу та півдня. Саме велика кількість напрямків ускладнює роботу протиповітряної оборони, адже цілі можуть одночасно рухатися різними маршрутами та змінювати курс уже під час польоту.

    Окремою особливістю цієї атаки стала велика кількість реактивних безпілотників — 49 одиниць, тобто понад третина від загальної кількості запущених апаратів. Для порівняння, «Ненька інфо» вже писала про дедалі активніше застосування Росією швидкісних дронів. У матеріалі «Реактивний терор»: РФ випустила зграї швидкісних дронів по містах України йшлося про те, що такі засоби повітряного нападу стають помітнішою частиною російської тактики.

    ППО знешкодила 114 дронів, але є численні влучання

    За попередніми даними Повітряних сил, станом на 08:00 українська протиповітряна оборона збила або подавила 114 із 137 запущених БпЛА. При цьому влучання засобів повітряного нападу зафіксували на 17 локаціях, а ще на чотирьох місцях упали уламки збитих цілей. На момент публікації ранкового зведення атака ще не була повністю завершена — у повітряному просторі залишалося кілька російських дронів.

    Це вже не перша масштабна атака останніх днів із використанням значної кількості реактивних БпЛА. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про нічну атаку 108 дронами, серед яких було 47 реактивних. Тоді ППО збила або подавила 88 повітряних цілей, однак влучання також фіксували в різних регіонах.

    У Запоріжжі удар припав на міст через Дніпро

    Одним із найсерйозніших епізодів ранку став удар по транспортній інфраструктурі Запоріжжя.

    Російські війська атакували один із мостів через Дніпро, після чого рух переправою тимчасово перекрили. За уточненою інформацією місцевої влади, внаслідок атаки постраждали п’ятеро людей. Серед них — жінки віком 24 і 59 років, 36-річний чоловік, а також двоє чоловіків 43 і 54 років. Останні є працівниками Червоного Хреста і їхали на роботу, коли стався удар.

    Початкові повідомлення містили інформацію лише про двох постраждалих чоловіків, однак згодом кількість поранених зросла до п’яти.

    Цей удар вкотре показав, що транспортні переправи залишаються серед об’єктів, які потрапляють під російські атаки.

    Лише кількома днями раніше схожа ситуація сталася у Києві. «Ненька інфо» повідомляла про удар реактивним дроном по Північному мосту, а також про нове влучання у дорожнє полотно Південного мосту.

    Через проблеми з переправами між берегами столиці міська електричка фактично стала одним із резервних способів перетину Дніпра. Детальніше про це «Ненька інфо» писала у матеріалі «Мости перекриті, але електричка їде: Kyiv City Express з’єднує два береги Києва».

    У Києві горіли автомобілі та дах навчального закладу

    Наслідки нічної атаки фіксували і в столиці.

    Ще ввечері 5 жовтня у Печерському районі уламки російського безпілотника впали у дворі біля житлового будинку. Через це загорілися два припарковані легкові автомобілі, ще одна машина була пошкоджена. За даними рятувальників, загиблих і постраждалих не було.

    Уже вранці 6 жовтня уламки повітряної цілі спричинили пожежу на даху навчального закладу в Оболонському районі Києва. Рятувальники загоряння ліквідували. За офіційною інформацією, люди не постраждали.

    Столиця останніми днями перебуває під регулярними дроновими атаками, під час яких під удар потрапляють не лише житлові та промислові об’єкти, а й транспортна інфраструктура.

    В Одесі після атаки загорілося приватне підприємство

    Ще одним напрямком нічної атаки стала Одещина.

    В Одесі російський удар пошкодив будівлю приватного підприємства. На об’єкті виникла пожежа, яку оперативно ліквідували рятувальники. За даними Одеської ОВА, постраждалих немає. Житловий сектор унаслідок цієї атаки також не зазнав руйнувань.

    При цьому атака відбулася буквально наступної ночі після масованого удару по Одеській області, коли під ударом опинилися промислова та портова інфраструктура.

    Майже 20 атак дронами на Дніпропетровщині

    На Дніпропетровщині російські війська протягом вечора та ночі майже 20 разів застосовували безпілотники проти трьох районів області.

    За даними обласної влади, на Нікопольщині під атаками були Нікополь, Марганецька, Покровська, Томаківська та Червоногригорівська громади. Пошкоджено приватний будинок та автомобіль, двоє людей дістали поранення.

    У Зеленодольській громаді Криворізького району після удару виникла пожежа. У Синельниковому російські війська атакували підприємство, де також спалахнула пожежа.

    Таким чином, географія наслідків нічної атаки охопила одразу кілька регіонів — від Києва та Запоріжжя до Одеси й Дніпропетровщини.

    Реактивні дрони стають дедалі помітнішою частиною атак

    Особливу увагу у статистиці останньої ночі привертає саме кількість реактивних БпЛА.

    Якщо раніше основу великих атак становили переважно Shahed та дрони-імітатори, то тепер у повітряних зведеннях дедалі частіше окремо фігурують десятки швидкісних апаратів. 49 реактивних дронів лише за одну ніч — це один із головних показників атаки 6 жовтня.

    Для української ППО це означає необхідність одночасно працювати проти різних типів цілей — від повільніших безпілотників та імітаторів до швидкісних апаратів, які мають менше часу перебувати в зоні роботи конкретного засобу перехоплення.

     

  • ICU Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка може потрапити під санкції через бізнес в РФ та міжнародне розслідування

    ICU Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка може потрапити під санкції через бізнес в РФ та міжнародне розслідування

    За інформацією наших джерел, співвласники групи “Інвестиційний капітал Україна” (ICU) Макар Пасенюк та Костянтин Стеценко можуть потрапити під санкції через бізнес в РФ та міжнародне розслідування ініційоване Офісом Генпрокурора у 2025 році.

    Макар Пасенюк та Костянтин Стеценко українські інвестиційні банкіри, співвласники групи “Інвестиційний капітал Україна” (ICU), тісно пов’язані з екс-президентом України Петром Порошенко та екс-главою НБУ Валерією Гонтаревою.

    ФОТО: українські інвест банкіри Макар Пасенюк та Костянтин Стеценко тісно пов’язані з Петром Порошенко та Валерією Гонтаревою

    Наразі правоохоронці вивчають можливу причетність фінансистів Макара Пасенюка та Костянтина Стеценко до державної зради, а Валерію Гонтареву до можливого зловживання службовим становищем.

    Мова йде про кримінальну справу №62025000000000954, яку було відкрито 23 вересня 2025 року.

    Варто відзначити, що з урахуванням того факту, що ICU Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка приймали безпосередню та активну участь у фінансових оборудках пов’язаних із структурами Петра Порошенко, правоохоронці взялись за справу з “особливою увагою”. Так, замість типових 1-2 слідчих, до справи були залучені 13 співробітників ДБР та 5 прокурорів різних рівнів, включно зі старшими прокурорами різних департаментів.

    Але особливість цієї кримінальної справи навіть не в кількості залучених правоохоронців, а в тому, що Офіс Генпрокурора в рамках розслідування у січні 2026 року розіслав офіційні запити про міжнародну правову допомогу до правоохоронних органів Нідерландів, Кіпру та British Virgin Islands (BVI) з проханням надати Україні фінансову звітність компаній та інші необхідні дані групи компаній ICU.

    Тобто розслідування вийшло на міжнародний рівень, а з урахуванням “російської складової”, бізнес модель ICU може зазнати реальних втрат та переслідування уже на території та по законах Європейського Союзу. Нагадаємо, ICU Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка працює одночасно в юрисдикціях Британії, Швейцарії, Кіпру, Еміратів, Нідерландів та BVI.

    ФОТО: Джерело УНІАН, розділ Думки, журналіст Сергій Лямець
    ФОТО: Джерело УНІАН, розділ Думки, журналіст Сергій Лямець
    ФОТО: Джерело УНІАН, розділ Думки, журналіст Сергій Лямець

    А запити стосувались структури усієї групи, включаючи компанії ICU Trading, ICU Holdings, ICU Investment Management, CIS Opportunities Fund та АТ “Банк Авангард”.

    Розслідування ОГП роботи ICU Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка на РФ

    Як повідомляє журналіст Сергій Лямець, головною лінією розслідування ОГП був факт протизаконної співпраці Пасенюка, Стеценка та Гонтаревої з росіянами. Слідчі припускають, що такі факти існували, і фігуранти з метою збагачення могли навмисно здійснювати дії на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

    Зокрема, за інформацією Сергія Лямця, в матеріалах слідстває є наступні формулювання:

    (1) “Група компаній Інвестиційний капітал Україна має стійкий фінансовий зв’язок із фінансовими компаніями країни агресора РФ, починаючи із свого заснування та продовжує його, незважаючи на повномасштабну збройну агресію відносно України і впроваджених національних та міжнародних санкцій”.

    (2) “Група компаній Інвестиційний капітал Україна має стійкий фінансовий зв’язок фінансовими компаніями країни агресора РФ, починаючи із свого заснування та продовжує його. Незважаючи на повномасштабну збройну агресію відносно України і впроваджених національних та міжнародних санкцій. Так, станом на 2014 рік власником 22,74% компанії ICU Holdings Limited була компанія нерезидент Cordova Management Ltd, власником якої є Улютіна Г.О. дружина заступника голови Зовнішторгбанку росії (ВТБ) Юрія Соловйова, а компанія Quillas Equities, яка також належна останьому, надавала багатомільйонні позики Keranto Holdings Ltd, яка, в свою чергу, знаходиться під контролем Пасенюка М.Ю. та Стеценка К.В.”.

    (3) “В кінці лютого 2018 року компанія Хоmeric Holdings Ltd, яка знаходиться під контролем Пасенюка М.Ю. та Стеценка К.В., стала власником 35,02% компанії Burger King Russia (Cyprus) Ltd, продавцем пакету виступила структура ВТБ. Засновником Xomeric Holdings Ltd виступає зареєстрована на Британських Віргінських островах CIS Opportunities Fund SPC Ltd. Ліцензію на управління фондами в інтересах CIS Opportunities Fund SPC Ltd має зареєстрована на тих же островах ICU Investment Management Ltd. Компанії Burger King Russia (Cyprus) Ltd c власником мережі закладів харчування у країні агресорі – РФ, і сплачує податкові платежі, з яких фінансується збройна агресія відносно України”.

    (4) “Є підстави вважати, що починаючи з 2014 року і дотепер, Гонтарева В.О., Стеценко К.В. та Пасенюк М.Ю. та інші невстановлені на теперішній час громадяни України, умисно і за попередньою змовою, з метою власного збагачення, вчиняють дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній безпеці України, які полягають у економічній взаємодії з компаніями, що підконтрольні резидентам держави-агресора та підсанкційним особам, володінні компаніями котрі здійснюють свою діяльність і сплачують податки на території російської федерації, тим самим, надають країні агресору російській федерації, її організаціям та їх представникам, допомогу у проведенні підривної діяльності проти України”.

    ICU, Валерія Гонтарева та активи росіян, екс-президентів Віктора Януковича і Петра Порошенко

    ФОТО: Валерія Гонтарева – джерело: сайт 24.ua

    Валерія Гонтарева керувала Нацбанком з 2014 по 2018 рік та відома “банкопадом”, рядом “корупційних кейсів” та “втечею” до Лондона.

    Пред приходом в Нацбанк, Гонтарева показово продала свою частку в ICU, але як показують матеріали розслідування “розлучення було фіктивним”.

    “За даними слідства, Гонтарева В.О. продовжила здійснювати фактичний контроль над діяльністю вказаних компаній та використовувати їх для отримання неправомірної вигоди для себе. Досудовим розслідуванням встановлено, що з моменту створення групи компаній Інвестиційний капітал Україна її діяльність системно фінансувалася структурами, пов’язаними з російською федерацією та її керівництвом, зокрема Зовнішторгбанком росії (ВТБ Банк / VTB Bank)” – цитата з рішення Печерського суду міста Києва, де розглядалась справа ICU.

    Нагадаємо, що екс-заступник голови ВТБ Юрій Соловйов був близьким другом Валерії Гонтаревої, а його дружині Галині Улютині належала чверть ICU. Тобто звинувачення мають під собою реальний ґрунт.

    Варто відзначити, що після Євромайдану ICU представляла Порошенка в кількох великих угодах, включно зі створенням “сліпого” трасту під управлінням Rothschild, врегулюванням справи Липецької фабрики, переговорами про купівлю телеканалів, угодами в енергетиці та багатьма іншими.

    Водночас, ICU асоціюється не лише з Януковичем та Порошенком, а в окремих епізодах перетиналася з екс-власником “Гулівера” Віктором Поліщуком, дружину якого називають родичкою екс-президента РФ Дмитра Медведєва.

    Тобто у розпорядженні українських правоохоронців велика доказова база контактів співвласників ICU з росіянами, що чітко зазначено в рішенні Печерського суду від 11 грудня 2025 року: “Група компаній Інвестиційний капітал Україна має стійкий фінансовий зв’язок із фінансовими компаніями країни агресора РФ, починаючи із свого заснування та продовжує його, незважаючи на повномасштабну збройну агресію відносно України і впроваджених національних та міжнародних санкцій”.  

    ICU Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка та російські бургери

    Але якщо “обслуговування ICU інтересів сім’ї Януковича, та контакти з росіянами по лінії Юрія Соловйова та оточення екс-президента РФ Дмитра Медведєва” можна списати більш ранні контакти, то поточне володіння та управління  Burger King Russia це кейс який важко ігнорувати.

    Нагадаємо, у лютому 2018 року пов’язана з ICU кіпрська Xomeric Holdings придбала у структури російського державного ВТБ ще 16,62% Burger King Russia. До цього їй уже належало 18,4%, тому після угоди пакет зріс до 35,02%, а Xomeric стала найбільшим окремим акціонером російського Burger King. За проданий пакет ВТБ отримав близько 4,6 млрд рублів — приблизно 80 млн доларів за тодішнім курсом.

    Після початку повномасштабного вторгнення у березні 2022 року ICU повідомила, що вирішила вийти з Burger King Russia і що угода вже перебуває на “завершальному етапі”. Але як вияснили журналісти BBC ICU зберіг свою частку бізнесу в РФ незважаючи на гучні заяви про вихід.

    ФОТО: Скріншот BBC

    У вересні 2025 року головна компанія Burger King Russia (Cyprus) Ltd покинула Кіпр і була перереєстрована у спеціальному адміністративному районі Калінінградської області як МКООО «БКР». Саме ця структура продовжила володіти практично всім російським оператором Burger King.

    Тобто у 2025-му холдинг “переїжджає” безпосередньо до Росії, після чого імена його власників зникають із публічного простору, що дозволяє ICU зберегти актив та уникати санкцій Європейського Союзу.

  • Захоплення українських підприємств, землі та бізнесу на окупованих територіях

    Захоплення українських підприємств, землі та бізнесу на окупованих територіях

    Російська система власності на окупованих територіях стосується не лише підприємств. Під неї потрапляють і квартири звичайних людей. В одному з будинків, які досліджувала BBC Verify, до відповідного списку потрапила 61 квартира. Їхні власники не зникли, багато хто виїхав із міста під час боїв, а їхні адреси та право власності були відомі. Але для нової адміністрації цього виявилося недостатньо. Щоб зберегти право на житло, власник мав підтвердити його вже всередині російської системи, а відсутність російської реєстрації стала однією з підстав для визнання майна «безхазяйним».

    Далі запускається адміністративна процедура. Адресу публікують, власнику дають строк для звернення, збирають відомості з реєстрів і комунальних служб, після чого майно можуть зареєструвати як безхазяйне та передати до суду. У разі позитивного рішення квартира стає муніципальною власністю. Human Rights Watch, дослідивши понад 300 рішень російських судів на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, встановила, що в розглянутих справах суди часто ігнорували докази того, що власник відомий і доступний, і визнавали відсутність російської реєстрації достатньою підставою для передачі майна муніципалітету. Загалом правозахисники виявили 8 116 доступних судових справ щодо таких вилучень із березня 2024 року до січня 2026-го.

    На рівні окремої квартири це виглядає як суперечка про власність, але на рівні всієї території йдеться про створення нового реєстру майна. За даними, які HRW зафіксувала зі заяв російської влади у серпні 2025 року, у чотирьох окупованих областях було зареєстровано 4,6 млн об’єктів нерухомості, і ще 550 тис. об’єктів виявили без документів. Це не означає, що 550 тис. об’єктів уже конфісковані, ідеться про нерухомість, яку не вдалося підтвердити документами. Водночас саме такі записи стають матеріалом для подальшої роботи системи.

    З підприємствами відбувається схожий процес, тільки замість адреси квартири з’являється юридична особа. Спочатку український бізнес опиняється під контролем окупаційної адміністрації, потім для нього створюється російська реєстрація, призначається керівництво, відкривається податковий контур, з’являються договори та розрахунки. Після цього вже не обов’язково фізично вилучати кожну гривню чи кожен верстат, підприємство починає працювати за новими правилами. Разом із належністю окремих активів змінюється і сама економічна інфраструктура території — від права власності та кадастрового обліку до податків, логістики, торгівлі та вивезення продукції.

    Перереєстрація як перший крок до захоплення власності

    Перш ніж нова влада починає розпоряджатися активами, їй необхідно визначити, які саме об’єкти існують і кому вони належать у межах її законодавства. Тому одним із перших інструментів стає облік. Із нерухомістю механізм найбільш очевидний. Російська влада вимагає від власників української нерухомості перереєструвати права в російському реєстрі. Для тих, хто перебуває за межами окупованої території, це створює окрему проблему: Human Rights Watch встановила, що на практиці посадовці регулярно відмовлялися приймати українські паспорти, а жоден з опитаних власників українських паспортів не зміг зареєструвати майно за російськими правилами — ні особисто, ні через законного представника. Після визнання об’єкта «безхазяйним» оскаржити цей статус могли лише власники російських паспортів. Спочатку федеральне законодавство вимагало перереєстрації до січня 2028 року, наприкінці 2025 року цей строк перенесли на 1 липня 2026 року. The New York Times окремо зафіксувала, що без російського свідоцтва власник ризикує втратити житло.

    Саме на прикладі маріупольських квартир видно, як відсутність російської реєстрації перетворюється з адміністративної проблеми на підставу для вилучення майна. HRW описала 16 випадків, коли влада визнавала майно українців «безхазяйним», хоча особа власника була відома. У промисловості замість квартири з’являється підприємство. Після захоплення Мелітополя така процедура торкнулася групи «Гідросила». Український суд у справі №333/8297/23 встановив обставини, пов’язані з приходом представників окупаційної адміністрації на підприємства групи в червні 2022 року та подальшим переходом їхньої діяльності в російський правовий контур. Novaya Gazeta Europe зафіксувала, що 3 червня 2022 року військові зайшли на майданчики групи в Мелітополі, усунули охорону й оголосили зміну керівництва, наступного дня український власник повідомив про втрату контролю над активами в Запорізькій області. Українська юридична особа при цьому продовжувала існувати в українському реєстрі.

    Російська реєстрація не робить зміну власника законною. Вона створює нову юридичну оболонку навколо вже наявного майна, через яку на окупованій території можна продовжувати господарську діяльність. У такої компанії є директор, податковий номер, звітність, контрагенти та право укладати договори за російськими правилами. У результаті українське підприємство і нова російська компанія можуть бути пов’язані з одним і тим самим майном, але юридично існують у двох різних системах.

    Саме такі паралельні контури виявила Novaya Gazeta Europe, дослідивши у 2023 році 1 150 компаній у Мелітополі, Бердянську, Маріуполі, Лисичанську та Сєвєродонецьку. 80% компаній уже існували в українському реєстрі до приходу російських військ. Серед них були промислові та аграрні підприємства, елеватори, харчові виробництва, ринки, аптеки, торговельні центри. Із 262 компаній, щодо яких російський реєстр розкривав дані про засновників, журналісти змогли встановити зміну власника у 20. Серед ідентифікованих нових власників більшість становили громадяни Росії, помітну роль відігравали підприємці з Москви, Ростовської області та Криму.

    Водночас цей реєстр не дає змоги точно визначити, скільки активів справді змінили власника. У більшості записів власник взагалі не вказаний. Тому 1 150 компаній не можна автоматично вважати активами, що перейшли до російських власників. Десь змінився власник, десь лише директор, а в окремих випадках замість української компанії зареєстрували нову або передали майно державному чи муніципальному оператору. Механізм залежить від конкретного активу. Але результат у багатьох випадках однаковий, майно отримує нового контролера і продовжує використовуватися вже за російськими правилами.

    Хто отримує контроль над активами

    На окупованих територіях поступово сформувалося кілька груп, які отримують доступ до українських активів. Це російські та регіональні державні структури, муніципалітети, компанії з Росії та Криму, нові місцеві юридичні особи та керівники, які погодилися працювати у створеній окупаційною владою системі. Їхні ролі відрізняються. Держава може оголосити підприємство «націоналізованим», але передати його конкретній компанії. Муніципалітет може отримати квартиру, а потім заселити туди іншу людину. Нове ТОВ може працювати на старому виробничому майданчику, не будучи доведеним кінцевим власником самого майна. Директор підприємства може зберегти посаду, але вже в російській юридичній особі.

    Це особливо добре видно на прикладі Токмацького гранітного кар’єру. За розслідуванням Novaya Gazeta Europe, у червні 2022 року на територію кар’єру зайшли озброєні люди разом із представниками військової адміністрації, власник і директор відмовилися співпрацювати, після чого актив захопила окупаційна адміністрація. У листопаді кар’єр з’явився в російському реєстрі з новим засновником — кримською компанією. Виписка з реєстру не відповідає на головне питання — хто зрештою контролює економічний потік від видобутку. Для цього потрібно відстежувати зміни засновників, директорів і пов’язаних компаній протягом кількох років.

    Схожа конструкція виникла навколо Мелітопольського молокозаводу. За тим самим розслідуванням, навесні 2022 року окупаційна адміністрація захопила підприємство, наприкінці листопада завод відновив роботу вже під «тимчасовою адміністрацією» і був орієнтований на поставки до окупованого Донбасу, Криму та Краснодарського краю. Саме виробництво не зникло, але його корпоративний контур виявився пов’язаним із російським ринком.

    Сільське господарство демонструє цю модель у ще більшому масштабі. Незалежне видання «Важные истории», яке розслідує дії російської влади і через це визнане нею «іноагентом», підрахувало, що з лютого 2022 року на окупованих територіях зареєстрували 892 сільськогосподарські компанії, більше ніж половину з них відкрили підприємці з російських регіонів. Окремо те саме видання нарахувало 63 підприємства, основний вид діяльності яких пов’язаний із переробкою та торгівлею металобрухтом, зокрема на території Маріуполя, Донецька, Мелітополя та Луганська. Це не дозволяє стверджувати, що кожен гектар або кожен кілограм металу опинився у конкретного російського бізнесмена. Але дає змогу побачити, як навколо українських активів формується нова мережа юридичних осіб.

    Окремим механізмом стало зовнішнє управління, за якого власність і контроль можуть розходитися. Такий підхід з’явився на окупованій частині Донбасу ще у 2017 році, коли підприємства з українськими власниками передавалися під «зовнішнє управління». Після 2022 року схожі рішення застосовувалися в Запорізькій області. У Бердянську під контроль окупаційної системи потрапляли підприємства, пов’язані з групою Олександра Пономарьова, зокрема «Азмол» і «Бердянські жниварки». За даними слідства та розслідування «Схем», ці компанії перереєстрували за російським законодавством, згодом управління окремими активами переходило між структурами окупаційної адміністрації.

    Якщо просто скласти список «націоналізованих підприємств», можна втратити сам механізм. Зовнішнє управління дає змогу державі контролювати виробництво, призначати адміністрацію та розпоряджатися продукцією ще до того, як питання кінцевого власника буде остаточно оформлене. Тому в одного активу може бути одразу кілька сторін, які виконують різні функції: адміністрація, яка його вилучила, державне підприємство, яке ним управляє, комерційна компанія, яка продає продукцію і людина, яка фактично отримує дохід.

    Доля українських активів після захоплення

    Не кожне захоплене українське підприємство продовжує існувати у тому самому вигляді, лише з російським власником. На місці «Гідросили» з’явився російський юридичний контур, через який вели господарську діяльність. На ММК імені Ілліча частина обладнання й продукції стала об’єктом вивозу та продажу, паралельно з демонтажем. «Азовсталь» як повноцінний металургійний комплекс після руйнування не відновлена. Токмацький кар’єр після захоплення з’явився в російському реєстрі як діюче підприємство. Сільськогосподарські землі використовуються для вирощування продукції. Бердянський порт працює передусім як інфраструктура для вивезення вантажів.

    Де виробництво ще працює, його зазвичай не чіпають фізично. Змінюють реєстрацію, керівництво і коло покупців. Цех лишається на місці, але вже як частина російського обороту. У машинобудуванні цей розрив особливо різкий, українські постачальники й замовники зникають, на їхнє місце заходять російські. Там, де завод зруйнований або невигідний як ціле, його розбирають. У Маріуполі металургійні комбінати після облоги вже не відновлювали як єдиний виробничий комплекс. Обладнання знімали, метал і брухт вивозили, майданчики залишали під інші проєкти. В інших випадках забирають не саме підприємство, а ресурс, який воно тримало. Через це окупована економіка не виглядає як низка «перезапущених» українських заводів.

    На маріупольських металургійних підприємствах це видно особливо добре. Незалежні розслідування фіксували демонтаж обладнання і вивезення металу. WSJ писала про розбирання обладнання на заводах, а Metinvest оцінював вартість демонтованої лінії у $220 млн. Ці процеси можуть відбуватися паралельно: частина активу використовується, інша вивозиться. У сільському господарстві виникає інша проблема — фізичне походження продукції. Якщо зерно вирощене на території, яка до окупації належала українському підприємству, а потім вивезене через Бердянськ, його подальший маршрут уже може виглядати як звичайна російська експортна операція.

    Розслідування NGL.media та KibOrg на основі документів Бердянського порту дало змогу ідентифікувати 20 суден, які здійснили 85 рейсів у 2024–2025 роках. У документах фігурувало понад 420,6 тис. тонн аграрної продукції. Серед напрямків були Туреччина, Єгипет, Лівія, Ліван, Сирія, Саудівська Аравія та Бангладеш. Три російські компанії — липецький «Барс», кримське «Селектагро» та московська «Первая Торговая Компания» — найчастіше користувалися портом.

    У такому випадку можна відновити цілий економічний ланцюг: земля, врожай, елеватор, порт, судно, російський порт, іноземний покупець. Перереєстрація потрібна тут не лише для того, щоб внести нову назву до реєстру, а й для того, щоб включити фізичний ресурс у нову систему договорів, податків, перевезень і розрахунків.

    Вбудовування в російську систему, податки, контракти та логістика

    На цьому етапі підприємство вже не виглядає просто як «український завод, який Росія захопила». Воно стає учасником російської економіки, має російську юридичну особу, працівників із російськими трудовими відносинами, податкову звітність, нові документи на товар, договори з постачальниками та покупцями, а також податкові зобов’язання перед російським бюджетом.

    Окремої незалежної звірки всіх податкових надходжень чотирьох окупованих областей за 2024 рік у неросійських реєстрах немає. Натомість видно інший бік тієї самої бюджетної конструкції. Reuters підрахував, що на розвиток чотирьох окупованих областей Росія виділила близько $11,8 млрд федеральних коштів на 2024–2026 роки. Foreign Affairs наводить оцінку, що у 2023 році федеральні трансферти становили близько 90% бюджетів цих областей. Нова економіка одночасно збирає податки всередині регіону і отримує фінансування з російського бюджету. Тому податкові надходження не можна розглядати окремо від трансфертів.

    У 2023 році Novaya Gazeta Europe підрахувала, що від початку повномасштабної війни окуповані регіони вже розмістили державних замовлень щонайменше на 43 млрд рублів. Кошти спрямовувалися на будівництво, інфраструктуру, ремонт, комунальні послуги та інші роботи. Так виникає ще один ринок, якого до окупації в такому вигляді не існувало: російська держава стає головним замовником, а доступ до державних контрактів отримують нові юридичні особи.

    У результаті формується замкнена схема: Росія фінансує інфраструктуру території з федерального бюджету, місцеві підприємства сплачують податки до російської системи, державні та комерційні структури отримують контракти, виробники постачають товари вже російським замовникам, а частина продукції експортується через російську логістику.

    Для окремих галузей при цьому існують власні ланцюги. Вугілля з окупованого Донбасу проходить через компанії Ростовської області й далі може потрапляти на експорт. Зерно із Запорізької області рухається через елеватори та Бердянський порт. Метал із Маріуполя може перероблятися або вивозитися у вигляді продукції та брухту. Машинобудівне підприємство в Мелітополі отримує можливість працювати з російськими заводами та постачальниками.

    Економіка після окупації, що залишиться після російської системи

    Крим показав, що після окупації проблеми з майном і бізнесом не закінчуються разом із поверненням території. Після 2014 року Україні довелося окремо розбиратися з підприємствами, які перереєструвалися за російськими правилами, бізнесом, що виїхав на материк, майном, яке залишилося в Криму, та операціями, проведеними за роки окупації. Після 2022 року таких історій буде набагато більше. Російська система за ці роки охопила промислові підприємства, землю, житло, порти, торгівлю та місцевий бізнес. Одні активи продовжують працювати, інші зруйновані або розібрані, частина майна змінила користувачів чи взагалі залишила територію.

    Тому одного рішення про повернення власності буде недостатньо. Для підприємства доведеться встановити, що сталося з його обладнанням, продукцією та виробництвом. Для землі — хто нею користувався і що з неї вивезли. Для порту — які вантажі через нього проходили і куди вони прямували. Для житла — хто володів ним до окупації, які документи з’явилися після неї та хто користувався квартирою.

    В одному активі можуть одночасно перетинатися кілька таких історій. Український власник може залишатися в реєстрах, російська компанія — працювати на його підприємстві, обладнання — бути вивезеним, а продукція — проданою через інших контрагентів. Повернення одного елемента не вирішить автоматично питання з рештою. Крим уже показав, наскільки довгим може бути цей процес. Після 2014 року йшлося не лише про повернення майна, а й про бізнес, який залишився на окупованій території або переніс діяльність в Україну. Після 2022 року до цього додалися великі промислові підприємства, аграрні активи, порти та цілі виробничі ланцюги.

    Тому оцінювати наслідки окупації лише за кількістю захоплених підприємств чи квартир буде недостатньо. За кожним активом стоятиме окрема історія: що з ним зробили, хто ним користувався, що з нього отримали і що залишилося після цього. Росія за роки окупації змінила не тільки записи про власність. Вона включила українські активи в іншу систему виробництва, торгівлі та розрахунків. Після деокупації доведеться повертати їх не просто з одного реєстру в інший, а розбирати весь цей ланцюг назад.

     

  • РФ випустила близько 10 ракет по центру України: у Кривому Розі важко поранені люди, Кропивницький у диму

    РФ випустила близько 10 ракет по центру України: у Кривому Розі важко поранені люди, Кропивницький у диму

    Російські війська вдень у суботу, 15 серпня, завдали ракетних ударів по Кривому Рогу та Кропивницькому. У двох містах після атаки виникли пожежі, а у Кривому Розі двоє людей отримали важкі поранення. За попередньою інформацією моніторингових ресурсів, лише в напрямку Кропивницького та його передмістя противник міг застосувати близько десяти ракет різних типів. Водночас офіційного підтвердження точної кількості та типів усіх застосованих ракет на момент публікації немає.

    Денна атака розпочалася на тлі повітряних тривог у центральних областях України. На Дніпропетровщині спочатку повідомляли про загрозу застосування ударних безпілотників, після чого Повітряні сили попередили вже про ракетну небезпеку. Близько 14:54 моніторингові ресурси почали повідомляти про ракету, яка наближалася до Кривого Рогу. Невдовзі у місті пролунав потужний вибух, а очевидці побачили дим у районі ймовірного влучання.

    Інформацію про російську атаку підтвердив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. За його першими даними, після удару виникла пожежа та був поранений чоловік. Пізніше стало відомо, що кількість постраждалих збільшилася.

    Голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул повідомив уже про двох поранених. За його інформацією, обидва чоловіки перебувають у важкому стані. Один із постраждалих — 61-річний чоловік — отримав політравму. Його стан оцінювали як важкий, але стабільний. Другий постраждалий дістав травматичну ампутацію ноги та був доставлений до операційної. Медики борються за його життя.

    Після російського удару частина Кривого Рогу залишилася без електропостачання. Водночас місцева влада заявила, що ситуацію з електрикою вдалося стабілізувати. На місці влучання тривало гасіння пожежі та працювали відповідні служби. Про перебої з електропостачанням після атаки повідомляли й інші українські медіа.

    Практично одночасно під ракетним ударом опинилася Кіровоградська область. Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух повітряних цілей у напрямку регіону, а начальник Кіровоградської ОВА Андрій Райкович звернувся до жителів із закликом залишатися у безпечних місцях і не публікувати фото та відео роботи сил оборони або наслідків атаки.

    За попередньою інформацією моніторингових каналів, у напрямку Кропивницького та передмістя могли летіти ракети декількох типів. Серед них називали авіаційні Х-59/Х-69 та реактивні ударні апарати типу S8000 «Бандероль». Повідомлялося приблизно про десять повітряних цілей. Однак ці дані залишаються попередніми: Повітряні сили на момент появи перших повідомлень не оприлюднювали остаточної інформації про кількість саме ракет, які атакували Кропивницький, тому стверджувати, що всі десять цілей були ракетами одного чи конкретно встановлених типів, наразі не можна.

    Після атаки в Кропивницькому районі зафіксували загоряння на відкритій території. Обласна влада повідомила, що інформація про остаточні наслідки уточнюється. Це важливо, оскільки перші дані після масованих атак часто змінюються після того, як рятувальники, поліція та місцева влада завершують обстеження місць влучань.

    Кіровоградщина зазнала російської атаки і напередодні. У ніч проти 14 серпня російські війська атакували інфраструктурний об’єкт у Кропивницькому районі. У Знам’янці внаслідок того удару були пошкоджені сім житлових будинків. За даними місцевої влади, тоді обійшлося без травмованих, а пожежу вдалося загасити.

    Таким чином, нинішня денна атака стала для регіону фактично продовженням серії російських ударів.

    Кривий Ріг регулярно опиняється під ракетними ударами

    Для Кривого Рогу удар 15 серпня також став далеко не першим за останній час. Лише 30 липня російська ракета «Іскандер-М» влучила у приватний будинок у передмісті міста. Тоді загинули шестеро людей, серед яких були діти, ще вісім людей отримали поранення. На місці проводили масштабну аварійно-рятувальну операцію.

    Ще один надзвичайно важкий удар стався 23 червня. Російські війська атакували промислову інфраструктуру Кривого Рогу. За даними місцевої влади, тоді загинули п’ятеро людей, а кількість поранених сягнула 30. Влада міста повідомляла про застосування балістичної ракети «Іскандер-М» із касетною бойовою частиною.

    Нова атака відбулася на тлі загалом високої інтенсивності російських повітряних ударів по Україні. У ніч на 15 серпня Росія, за даними Повітряних сил, запустила 152 ударні безпілотники типу Shahed та безпілотники інших типів. Українська протиповітряна оборона повідомила про збиття або подавлення 127 повітряних цілей.

    Під ударами протягом останніх днів опиняються різні регіони країни. Зокрема, 10 серпня російський ракетний удар по підприємству «Запоріжсталь» у Запоріжжі забрав життя семи людей, щонайменше 24 були поранені. Президент Володимир Зеленський тоді заявив про застосування Росією, серед іншого, північнокорейських балістичних ракет та гіперзвукових «Цирконів».

    На цьому тлі удар по Кривому Рогу та Кропивницькому 15 серпня демонструє ще одну особливість нинішніх російських атак — небезпека зберігається не лише вночі та вранці. Цього разу ракети були спрямовані на українські міста посеред дня, коли на вулицях перебуває значно більше людей.

    Станом на час підготовки матеріалу офіційні структури не оприлюднили повного зведення щодо типів та кількості ракет, використаних Росією під час денного удару. Так само уточнюється масштаб пошкоджень у Кропивницькому районі. Тому повідомлення про приблизно десять ракет варто розглядати саме як попередню інформацію моніторингових ресурсів, а не остаточні дані Повітряних сил.

    Найважчими підтвердженими наслідками атаки наразі залишаються поранення двох чоловіків у Кривому Розі. Один із них перебуває у важкому, але стабільному стані, за життя другого після травматичної ампутації борються лікарі. У місті ліквідовують наслідки влучання, тоді як на Кіровоградщині відповідні служби продовжують встановлювати масштаби пошкоджень.

    Офіційні дані щодо наслідків удару можуть оновлюватися в міру роботи рятувальників та обстеження територій.

  • У Росії стріляли в керівника компанії, що виробляє дрони для армії РФ

    У Росії стріляли в керівника компанії, що виробляє дрони для армії РФ

    У російському місті Тула скоїли напад на керівника компанії, яка займається виробництвом безпілотних систем для потреб російської армії. Невідомий підстеріг чоловіка у під’їзді житлового будинку та кілька разів вистрілив у нього, після чого зник з місця події. Про це повідомляє російський Telegram-канал Mash.

    За інформацією каналу, напад стався біля помешкання керівника компанії “Російська лабораторія повітряного транспорту” Андрія Черезова. Повідомляється, що нападник заздалегідь влаштував засідку в під’їзді житлового будинку, дочекався появи чоловіка та тричі вистрілив у нього.

    Після стрілянини потерпілий отримав вогнепальні поранення. Його госпіталізували до лікарні, де медики надають необхідну допомогу. Інформація про його стан наразі офіційно не уточнюється.

    За даними Mash, особу стрільця поки не встановлено. Російські правоохоронні органи проводять розшукові заходи та з’ясовують усі обставини нападу, однак офіційних заяв щодо можливих мотивів злочину поки не оприлюднили.

    Компанія “Російська лабораторія повітряного транспорту”, яку очолює Черезов, спеціалізується на розробці та виробництві безпілотних авіаційних систем. Її продукція використовується для потреб російської армії.

    За інформацією російських джерел, нещодавно підприємство отримало державні контракти майже на 30 мільйонів рублів. Вони передбачають постачання комплектів для складання безпілотників, а також систем управління для дронів.

    На цей момент невідомо, чи пов’язують російські правоохоронці напад із професійною діяльністю керівника підприємства або ж розглядають інші версії. Офіційного підтвердження мотивів замаху поки немає.

    Водночас інцидент стався на тлі інших резонансних нападів на представників окупаційної адміністрації та осіб, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом. Раніше в тимчасово окупованому Мелітополі стався замах на заступника начальника так званого “обласного управління внутрішніх справ”, коли вибуховий пристрій спрацював біля воріт його будинку. Тоді чоловік також отримав поранення та був госпіталізований. Наразі російська влада не повідомляє про можливий зв’язок між цими подіями.

  • Сенат США зробив перший крок до “пекельних санкцій” проти РФ:

    Сенат США зробив перший крок до “пекельних санкцій” проти РФ:

    Сенат США зробив важливий крок на шляху до ухвалення нового пакета жорстких санкцій проти Росії. У ніч на 29 липня сенатори підтримали процедурне рішення, яке відкриває можливість для остаточного розгляду законопроєкту, відомого як “пекельні санкції”. Документ активно просував покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який був одним із найпослідовніших прихильників посилення економічного тиску на Кремль.

    Як повідомляють CNN та Reuters, процедурне голосування завершилося переконливою підтримкою: 86 сенаторів проголосували “за”, тоді як 12 виступили “проти”. Такий результат дозволяє продовжити законодавчий процес, однак остаточне ухвалення документа ще потребує подальших процедур у Сенаті.

    Керівництво верхньої палати Конгресу розраховує досягти домовленості між усіма 100 сенаторами, щоб завершити розгляд законопроєкту ще до початку серпневих парламентських канікул. Водночас американське законодавство дозволяє будь-якому сенатору затягнути процедуру, висловивши заперечення щодо прискореного розгляду документа, тому остаточні строки його ухвалення поки залишаються невизначеними.

    Голосування відбулося лише через кілька годин після церемонії прощання з Ліндсі Гремом у Вашингтоні. Незадовго до цього президент України Володимир Зеленський провів закриту зустріч із сенаторами США, під час якої, за даними американських медіа, серед ключових тем обговорювалися підтримка України та санкційна політика щодо Росії.

    Після завершення зустрічі сенатори запросили Зеленського до галереї Сенату, звідки він спостерігав за частиною голосування. Після оголошення результатів український президент подякував законодавцям словами “Спасибі”, а кілька сенаторів відповіли йому оплесками.

    Законопроєкт передбачає суттєве посилення економічного тиску на Росію та її торговельних партнерів. Однією з ключових норм документа є можливість запровадження мит у розмірі до 100% щодо п’яти найбільших імпортерів російських нафти та газу. Серед країн, які можуть потрапити під такі обмеження, називають Індію та Китай.

    Напередодні агентство Bloomberg повідомляло, що двопартійна група сенаторів узгодила фінальну редакцію законопроєкту, що дозволило винести його на процедурне голосування. Водночас документ і надалі залишається предметом політичних дискусій.

    Основні суперечки стосуються повноважень президента США Дональда Трампа. Початкова версія законопроєкту передбачала, що рішення про запровадження або скасування санкцій ухвалюватиме Конгрес. Однак після доопрацювання документа президент отримує значно ширші можливості самостійно застосовувати або скасовувати санкційні обмеження. Саме ця норма викликає занепокоєння частини демократів.

    Критики законопроєкту також вважають, що використання високих мит може негативно позначитися не лише на американських споживачах, а й на торговельно-економічних відносинах США з європейськими союзниками та іншими партнерами. Попри це, підтримка процедурного голосування більшістю сенаторів свідчить, що законопроєкт має реальні шанси пройти наступні етапи розгляду та стати одним із наймасштабніших санкційних пакетів проти Росії за останні роки.

  • Чому Буданов не брав участі в переговорах з Лукашенком: ризики для керівника Офісу Президента

    Чому Буданов не брав участі в переговорах з Лукашенком: ризики для керівника Офісу Президента

    Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов особисто не брав участі в переговорах з білоруською стороною і не їздив до Білорусі. Незважаючи на те, що переговори з Лукашенком частково контролюються США через Джареда Кушнера, до якого близький Буданов, особиста присутність колишнього глави української розвідки (а тепер і керівника ОП) у Білорусі була визнана надто ризикованою і могла б стати смертельною небезпекою. Ключовий ризик пов’язаний з глибокою інтеграцією білоруських структур з російськими. За оцінками експертів та джерел у силових відомствах, рівень впливу російської влади (і відповідно ймовірність витоків інформації) у ключових органах Білорусі оцінюється приблизно в 80 відсотків. В таких умовах будь-яка поїздка Буданова могла б обернутися прямою загрозою.

    Чому керівник Офісу Президента України залишається однією з головних цілей Кремля

    Ліквідація або захоплення Буданова стала б для Путіна потужним пропагандистським та оперативним успіхом, доказом «відплати» за неочікувані удари по Росії, сильним сигналом для власних силовиків та суспільства, а також вагомим аргументом у внутрішній політиці. Російська пропаганда вже давно позиціонує Буданова як «терориста номер один» та організатора ударів по території РФ (включаючи звинувачення в дронових атаках та координації з РДК). Захоплення або усунення такої фігури дало б Кремлю потужний інформаційний козир.

    Сам Буданов ніколи не приховував свого ставлення. У відповідь на російські звинувачення він прямо заявив: «Все, що я прокоментую, це те, що ми вбивали росіян і будемо вбивати росіян у будь-якій точці світу до повної перемоги України». Ця фраза стала класикою і лише посилила бажання Кремля поквитатися.

    Особиста участь Буданова в операціях на території РФ

    Виходячи з тієї інформації, що росіяни знають про участь Буданова в спецопераціях на території Росії, ліквідація або захоплення такої фігури могла б бути вагомим аргументом для Путіна. За наявними даними, російські спецслужби володіють відомостями не тільки про координацію українською розвідкою рейдів Російського добровольчого корпусу (РДК) та інших добровольчих формувань у Білгородську та Курську області, але й про особисту участь самого Буданова в низці операцій на російській території. У квітні 2026 року командир одного з елітних підрозділів ГУР публічно підтвердив, що Буданов особисто заходив на російську територію — зокрема, на Грайворонському напрямку в Білгородській області, де йшов разом з групою лісами та полями на ранніх етапах рейдів. Ці операції включали диверсії, захоплення полонених, створення паніки в прикордонних регіонах та прямі бойові зіткнення з російськими силовиками (включаючи ФСБ та прикордонників). Для Кремля це не просто військова невдача, а серйозне приниження російських спецслужб, які не змогли забезпечити безпеку навіть у глибині своєї території.

    Стратегія безпеки ключових персон в українському керівництві

    У Кремлі Буданов давно вважається однією з головних «цілей». Тому традиційно входить до числа найбільш захищених осіб в українській державі, поряд з вищим керівництвом Офісу Президента та іншими ключовими фігурами. Його публічна активність зведена до мінімуму, а всі закордонні переміщення проходять під багатошаровим посиленим контролем. Безпека Буданова забезпечується на максимальному рівні як всередині України, так і під час будь-яких закордонних візитів. Переговори за білоруським напрямком стосувалися, серед іншого, питань безпеки кордону, нейтралізації загроз (зокрема використання території Білорусі для запуску російських дронів), обміну розвідданими та можливих домовленостей щодо деескалації. Щоб не піддавати Буданова ризику, українську сторону на цих контактах представляли інші офіційні особи. Такий підхід дозволив зберегти канал комунікації, одночасно мінімізувавши загрози для однієї з найцінніших фігур в системі національної безпеки.

  • Ніч дронів над Росією: під Москвою зафіксували масовий рух безпілотників

    Ніч дронів над Росією: під Москвою зафіксували масовий рух безпілотників

    Уранці у вівторок, 30 червня, у низці регіонів Російської Федерації, зокрема в Московській області та Тульській області, було зафіксовано масову появу безпілотних літальних апаратів, які рухалися у напрямку російської столиці. Про це повідомляють російські Telegram-канали та місцеві жителі, які публікували відео та свідчення про проліт дронів у небі.

    За даними очевидців, перші повідомлення про активність безпілотників почали з’являтися приблизно з 04:00 ранку. Жителі підмосковних населених пунктів повідомляли про значну кількість дронів, які рухалися організованими групами у напрямку Москви. Паралельно подібні сигнали надходили і з Тульської області, де місцеві жителі також фіксували проліт невідомих безпілотників у нічному та ранковому небі.

    Мер Москви Сергій Собянін упродовж ранкових годин регулярно публікував повідомлення в Telegram-каналі, у яких заявляв про роботу російських сил протиповітряної оборони. За його словами, ППО нібито здійснювала перехоплення та знищення безпілотних апаратів, які прямували у бік російської столиці. Він неодноразово оновлював інформацію, повідомляючи про нові “збиті цілі”.

    Водночас характер окремих повідомлень, у яких йшлося лише про факт знищення дронів без уточнення місця ураження або падіння уламків, викликав додаткові припущення у соціальних мережах. Частина користувачів припускає, що деякі безпілотники могли долітати до безпосередніх підступів до Москви, однак офіційного підтвердження цих тверджень наразі немає.

    Приблизно через годину після початку інцидентів у соціальних мережах почали масово з’являтися відеозаписи, на яких видно рух об’єктів у небі над Московським регіоном. На кадрах, оприлюднених очевидцями, зафіксовано проліт безпілотників у напрямку столиці РФ, а також роботу систем протиповітряної оборони.

    Станом на 05:45 Сергій Собянін повідомив, що російські сили ППО нібито знищили вже близько 50 безпілотних літальних апаратів. Він зазначив, що атака на Московський регіон триває, а підрозділи протиповітряної оборони продовжують роботу у посиленому режимі. Жодних додаткових деталей щодо можливих наслідків або пошкоджень він не навів.

    Окремо повідомляється, що у Тульській області приблизно в той самий час також було зафіксовано активність дронів. Місцеві жителі повідомляли про серію прольотів безпілотників, які рухалися на великій висоті, а також про роботу засобів протиповітряної оборони. Відео та фото з місця подій почали активно поширюватися в регіональних пабліках.

    Офіційної інформації щодо можливих наслідків атак у Москві, Московській області або Тульському регіоні на момент публікації не оприлюднено. Дані про руйнування, постраждалих або уражені об’єкти залишаються непідтвердженими.

    Водночас останнім часом у Росії фіксується суттєве зростання кількості атак безпілотників по об’єктах на її території. Інциденти з дронами стають регулярними та охоплюють дедалі більше регіонів, включно з прикордонними та центральними областями.

    Згідно з повідомленнями міжнародних медіа, зокрема Reuters, станом на кінець червня Україна здійснила атаки щонайменше на 8 із 10 найбільших нафтопереробних заводів Російської Федерації. Частина цих підприємств зазнавала ударів неодноразово, що, за оцінками аналітиків, впливає на стабільність паливного ринку РФ та логістику постачання нафтопродуктів.

    Аналітики зазначають, що подібні інциденти свідчать про розширення географії ударів по території Росії та зростання інтенсивності використання безпілотних технологій у сучасній війні. Водночас Москва традиційно заявляє про “успішну роботу ППО” та мінімізує інформацію про можливі наслідки атак.

    Ситуація залишається динамічною, а повідомлення про нові прольоти безпілотників у різних регіонах РФ продовжують надходити в оперативному режимі.