Golosnovinua.com

Позначка: РФ

  • Рубіо: Лавров передав Трампу попередження про удари РФ по Києву

    Рубіо: Лавров передав Трампу попередження про удари РФ по Києву

    Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що під час телефонної розмови у понеділок міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров звернувся до нього з проханням передати президенту США Дональд Трамп повідомлення від російського керівництва щодо можливих майбутніх ударів по Києву. За словами Рубіо, йшлося про позицію Кремля, яку російська сторона хотіла донести безпосередньо до Білого дому через дипломатичний канал США.

    Про це держсекретар розповів журналістам, коментуючи деталі контакту з Лавровим та ширший контекст комунікації між Вашингтоном і Москвою на тлі загострення війни Росії проти України та заяв про можливу нову хвилю атак по українській столиці.

    Рубіо зазначив, що розмова з російським міністром також стосувалася попередження, яке Москва розіслала іноземним дипломатичним місіям у Києві. За його словами, Росія закликала працівників іноземних посольств залишити українську столицю на тлі заяв про нібито підготовку “системних ударів” по місту. Американський держсекретар підкреслив, що такі повідомлення були адресовані не лише Сполученим Штатам, а й іншим країнам, чиї дипломатичні установи працюють у Києві, що, на його думку, свідчить про скоординований характер російського інформаційного сигналу.

    За словами Рубіо, Лавров прямо попросив його довести до відома президента США зміст цього послання. Він зазначив, що виконав це прохання та передав інформацію американському лідеру. Водночас він підкреслив, що подібні заяви вже були розіслані через офіційні дипломатичні канали іншим державам, тож мова йде не про приватне повідомлення, а про ширшу комунікацію, спрямовану на міжнародну аудиторію.

    “Путін хотів, щоб він попросив мене передати повідомлення безпосередньо президенту, що я й зробив. Але, очевидно, ми вже бачили повідомлення, яке було надіслане до всіх дипломатичних установ”, — сказав Рубіо, коментуючи характер цієї дипломатичної взаємодії.

    Він також додав, що на цей момент відсутній чіткий графік відновлення або просування мирних переговорів між США, Росією та Україною щодо завершення війни. За його словами, Сполучені Штати залишаються відкритими до будь-яких дипломатичних зусиль, які можуть сприяти припиненню бойових дій, однак реальні перспективи переговорного процесу залежать від готовності сторін до компромісів.

    Окремо Рубіо наголосив, що кожна хвиля масштабних ударів у війні лише підкреслює необхідність її завершення, оскільки конфлікт, за його словами, триває вже надто довго і призводить до значних людських втрат та руйнувань. Він заявив, що США готові відігравати конструктивну роль у будь-якому форматі, який допоможе зупинити війну, якщо така можливість з’явиться в дипломатичній площині.

    На тлі цих заяв стало відомо, що російська сторона раніше повідомила про нібито початок “системних ударів” по об’єктах у Києві, які Москва пов’язує з українським військово-промисловим комплексом та “центрами ухвалення рішень”. Також у Москві закликали іноземних громадян, дипломатів і співробітників міжнародних організацій залишити Київ, що викликало різку реакцію з боку України та західних партнерів.

    Українське Міністерство закордонних справ заявило про готовність посилити заходи безпеки для іноземних дипломатичних місій у разі відповідних запитів, наголосивши, що Росія використовує подібні заяви як інструмент психологічного тиску. Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова окремо підкреслила, що попри російські погрози дипломатичні представництва західних країн не планують залишати Київ і продовжують роботу в Україні.

    Таким чином, дипломатична риторика навколо можливих нових ударів по Києву та попереджень про їх наслідки продовжує загострюватися, а міжнародні партнери України наголошують на необхідності стриманості та продовження дипломатичних зусиль, попри зростання напруженості між Вашингтоном і Москвою.

  • МЗС Польщі попередило РФ про наслідки у разі ударів по дипмісіях у Києві

    МЗС Польщі попередило РФ про наслідки у разі ударів по дипмісіях у Києві

    Міністерство закордонних справ Польщі виступило з жорсткою заявою у відповідь на російські погрози щодо можливих “системних ударів” по Києву, наголосивши, що будь-які атаки на дипломатичні представництва будуть розцінюватися як свідомі, навмисні та ворожі дії, які матимуть серйозні міжнародно-правові наслідки.

    У заяві польського зовнішньополітичного відомства підкреслюється, що попри риторику Росії про нібито обмеження ударів лише військовими об’єктами, будь-яке ураження цивільної інфраструктури, зокрема дипломатичних установ, є прямим порушенням міжнародного права та фундаментальних норм дипломатичного захисту.

    Польська сторона окремо наголосила, що дипломатичні місії користуються особливим міжнародним статусом і захищені Віденською конвенцією про дипломатичні зносини, тому атака на них розглядатиметься як умисний і цілеспрямований акт агресії. У МЗС Польщі прямо заявили, що у разі будь-якого удару по польських дипломатичних представництвах така дія буде кваліфікована як свідома та навмисна.

    У відомстві також підкреслили, що подібні дії з боку Росії не лише створюють пряму загрозу життю дипломатів та співробітників місій, але й матимуть серйозні політичні та правові наслідки на міжнародному рівні, зокрема у контексті позиції Росії як постійного члена Ради Безпеки ООН. У Варшаві заявили, що подібні кроки ще більше підривають довіру до Москви як до суб’єкта міжнародних відносин.

    Окремо МЗС Польщі закликало Росію негайно припинити війну проти України, яку у Варшаві називають незаконною та невиправданою агресією, а також виконувати свої міжнародні зобов’язання. Польська сторона наголосила, що будь-які удари по цивільних об’єктах та населенню України розглядаються як акти агресії, які призводять до масштабних людських втрат і руйнування інфраструктури.

    Заява Варшави пролунала на тлі загострення риторики між Росією та західними країнами після того, як Міністерство закордонних справ РФ заявило про нібито початок “послідовних системних ударів” по Києву. У Москві стверджували, що ціллю таких ударів мають стати підприємства українського військово-промислового комплексу та так звані “центри ухвалення рішень”, а також закликали іноземних дипломатів і працівників міжнародних організацій залишити українську столицю.

    Ці заяви викликали різку реакцію з боку України та міжнародних партнерів. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що російські погрози мають на меті виключно залякування іноземних дипломатів і створення атмосфери тиску, але не досягнуть своєї мети. За його словами, Україна не очікує, що такий шантаж вплине на роботу дипломатичних місій у Києві.

    Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова також заявила, що попри російські погрози західні дипломати не планують залишати Київ і продовжать роботу в Україні, демонструючи підтримку державі під час війни.

    Водночас глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови з держсекретарем США Марко Рубіо заявив, що російська армія нібито “приступає” до системних ударів по об’єктах у Києві, які Москва пов’язує з українськими військовими потребами.

    На тлі цих заяв у європейських столицях зростає занепокоєння щодо можливого розширення атак і ризиків для дипломатичних установ у Києві. Водночас міжнародні партнери України наголошують, що будь-які спроби тиску через погрози ударами не змінять їхньої політики підтримки Києва та не призведуть до згортання дипломатичної присутності в Україні.

  • МЗС відреагувало на нові погрози РФ щодо ударів по Києву

    МЗС відреагувало на нові погрози РФ щодо ударів по Києву

    Міністерство закордонних справ України заявило, що нові погрози Росії щодо ударів по Києву не змінюють загальної безпекової ситуації, оскільки українська столиця та інші міста країни перебувають під постійною атакою РФ від початку повномасштабного вторгнення.

    Відповідну заяву оприлюднило МЗС України після того, як російська сторона оголосила про нібито підготовку “послідовних системних ударів” по українських військових підприємствах і “центрах ухвалення рішень” у Києві.

    У міністерстві наголосили, що Кремль уже понад чотири роки та три місяці застосовує проти України широкий арсенал ракетного озброєння, балістики, крилатих ракет та ударних дронів. Удари по столиці, за словами дипломатів, фактично не припинялися жодного тижня.

    “За оцінкою української сторони, загальний рівень безпекових загроз з боку Росії для Києва та інших українських міст залишається таким же, як і у попередні роки та місяці”, – йдеться у заяві МЗС.

    У відомстві підкреслили, що нові заяви Москви мають насамперед інформаційно-психологічний характер і спрямовані на посилення атмосфери страху серед цивільного населення, іноземних дипломатів та міжнародних організацій, які продовжують працювати в Україні.

    Українські дипломати вважають, що Росія фактично відкрито визнає використання терору як інструменту політичного тиску.

    “Москва фактично зізнається у тому, що її обстріли спрямовані зокрема на залякування іноземного дипкорпусу. Це свідчення буде цінним доказом у міжнародно-правових процесах проти держави-агресора”, – заявили у МЗС.

    У зовнішньополітичному відомстві також наголосили, що Україна готова надати додаткове сприяння для посилення заходів безпеки іноземних дипломатичних місій у Києві та інших містах, якщо партнери звернуться із відповідними запитами.

    Окремо МЗС висловило вдячність дипломатичним представництвам іноземних держав, міжнародним організаціям та послам, які продовжують роботу в Україні попри постійні російські атаки та загрозу нових ударів.

    У міністерстві наголосили, що саме присутність міжнародного дипломатичного корпусу в Україні є важливим сигналом підтримки української держави та демонструє, що міжнародна спільнота не має наміру піддаватися на російський шантаж.

    Українська сторона також закликала партнерів не реагувати на погрози Кремля поступками чи зменшенням підтримки України. У МЗС підкреслили, що єдиною ефективною відповіддю на російський терор має бути подальше посилення санкційного, політичного та військового тиску на РФ.

    25 травня Міністерство закордонних справ РФ виступило із заявою, у якій повідомило, що російська армія нібито розпочинає “послідовні системні удари” по підприємствах українського військово-промислового комплексу, а також по так званих “центрах ухвалення рішень” у Києві.

    Російська сторона також закликала іноземних громадян, дипломатів, працівників міжнародних організацій та співробітників посольств “якнайшвидше залишити Київ”.

    Згодом міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що нові заяви Москви є частиною кампанії залякування міжнародних партнерів України.

    За словами Сибіги, Кремль намагається вплинути на присутність західних дипломатів у Києві та створити враження масштабної ескалації, однак українська сторона не бачить ознак того, що цей шантаж спрацює.

    Після цього посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що представники ЄС та західних держав не планують залишати українську столицю через російські погрози.

    Водночас стало відомо, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови з держсекретарем США Марко Рубіо “офіційно довів” до американської сторони інформацію про намір Росії завдавати “системних ударів” по об’єктах у Києві, які Москва вважає пов’язаними із ЗСУ.

    На цьому тлі українська влада та міжнародні партнери наголошують, що подібна риторика Кремля вкотре демонструє використання Росією тактики терору та залякування як одного з ключових інструментів ведення війни проти України.

  • Росія майже повністю обмежує цивільні польоти над Москвою і центральними регіонами

    Росія майже повністю обмежує цивільні польоти над Москвою і центральними регіонами

    Росія планує на початку червня запровадити масштабні обмеження для цивільної авіації в районі Москви та значної частини центральних регіонів, фактично закривши повітряний простір для більшості польотів на висотах до 5100 метрів. Про це повідомляє Міжрегіональна громадська організація пілотів та власників повітряних суден (АОПА), посилаючись на попередню інформацію про майбутній режим обмежень та очікуване офіційне повідомлення NOTAM.

    За даними організації, йдеться про повну заборону польотів цивільних повітряних суден у Московській повітряній зоні в діапазоні висот від 0 до 5100 метрів. Фактично це означає, що переважна більшість приватної авіації, навчальних польотів, бізнес-авіації малих літаків та частина регіональних операцій буде заблокована або суттєво обмежена. Виняток залишиться лише для окремих категорій авіаруху, які мають критичне значення для держави та інфраструктури.

    Зона обмежень охоплює не лише безпосередньо Московський авіаційний вузол, а й значну частину повітряного простору навколо нього. За попередніми даними АОПА, на заході вона фактично підходить до кордонів Білорусі та повітряного простору Санкт-Петербурга, на північному сході тягнеться у напрямку Єкатеринбурга, а на сході та південному сході доходить до району Самари. Така конфігурація свідчить про розширення режиму обмежень далеко за межі столиці, що може вплинути на авіаційні маршрути у всій центральній частині європейської території Росії.

    Водночас у повідомленні наголошується, що обмеження не є абсолютними для всіх типів польотів. Винятки передбачені для регулярних та чартерних пасажирських рейсів, які обслуговують аеропорти Москви, а також для авіації, що виконує спеціальні завдання. Серед них — медична евакуація, санітарна авіація, авіаційно-хімічні роботи, моніторинг трубопроводів і ліній електропередач, а також польоти в межах державних контрактів. Це означає, що цивільна авіація не зупиняється повністю, однак різко звужується до критично необхідних і контрольованих напрямків.

    АОПА уточнює, що офіційне повідомлення NOTAM із повним переліком обмежень має бути оприлюднене найближчим часом. Саме після цього стане зрозуміло, чи йдеться про тимчасовий режим посиленої безпеки, чи про довготривале рішення, яке може суттєво змінити правила використання повітряного простору над центральною частиною Росії.

    На тлі цих повідомлень експерти звертають увагу, що Москва останніми роками дедалі частіше вводить обмеження на польоти цивільної авіації, особливо після атак безпілотників на території РФ. У таких випадках аеропорти столичного регіону неодноразово призупиняли роботу, а літаки перенаправлялися на запасні аеродроми або змінювали маршрути вже в повітрі.

    Раніше повідомлялося про масштабні інциденти з безпілотниками в Московському регіоні, після яких фіксувалися перебої у роботі авіаційної інфраструктури. Зокрема, йшлося про ураження об’єктів нафтопереробної та промислової інфраструктури, які відіграють роль у забезпеченні російського військово-промислового комплексу. На цьому тлі нинішнє розширення обмежень розглядається як черговий елемент посилення режиму повітряної безпеки в центральній Росії.

  • Росія вдарила дроном по траурній колоні у Сумах: загинув чоловік, серед поранених — люди у важкому стані

    Росія вдарила дроном по траурній колоні у Сумах: загинув чоловік, серед поранених — люди у важкому стані

    Російські війська 23 травня атакували безпілотником траурну колону на околиці Суми. Унаслідок удару загинув чоловік, ще кілька людей отримали поранення, частина з них перебуває у важкому стані. Під удар потрапили люди, які прийшли провести близьких в останню путь.

    Про атаку повідомив начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров.

    «Цинічна атака. Сьогодні російський дрон атакував траурну колону на околиці Сум», — написав він у Telegram.

    Спочатку влада повідомляла про дев’ятьох постраждалих. Частині людей медики надали допомогу безпосередньо на місці удару, інших госпіталізували до лікарень.

    Один із постраждалих перебував у критичному стані — лікарі проводили реанімаційні заходи. Ще одного пораненого у важкому стані довелося терміново оперувати.

    Згодом Олег Григоров повідомив, що один із постраждалих помер у лікарні через надважкі поранення.

    «На превеликий жаль, у лікарні помер чоловік, який отримав надважкі поранення внаслідок російського удару по траурній колоні в Сумах», — заявив глава ОВА.

    За його словами, медики зробили все можливе для порятунку чоловіка, однак травми виявилися несумісними з життям. Особу загиблого на момент повідомлення ще встановлювали.

    На місці атаки працювали рятувальники, медики та правоохоронці. Влада уточнює остаточну кількість постраждалих і масштаби наслідків удару.

    Атака на траурну процесію сталася на тлі чергової масованої повітряної атаки Росії по Україні. У ніч проти 23 травня РФ запустила по українських містах 124 ударні безпілотники різних типів, серед яких були Shahed, «Гербера» та «Італмас».

    За даними Повітряних сил ЗСУ, українська ППО знищила або подавила 102 ворожі дрони. Водночас у низці регіонів були зафіксовані влучання та падіння уламків.

    Сумщина залишається одним із регіонів, які Росія регулярно атакує безпілотниками, артилерією та авіацією через близькість до кордону з РФ. Останніми місяцями кількість ударів по цивільній інфраструктурі та населених пунктах області суттєво зросла.

    Особливий резонанс викликають удари по цивільних об’єктах та місцях масового перебування людей. Українська влада та міжнародні організації неодноразово заявляли, що подібні атаки можуть містити ознаки воєнних злочинів.

    На тлі війни російські дронові атаки стали одним із головних інструментів терору проти українських міст. Удари часто відбуваються вночі або у моменти, коли на вулицях перебувають цивільні.

    Сумська область регулярно потерпає і від прикордонних обстрілів. Через постійні атаки в регіоні триває евакуація населення з окремих громад, а місцева влада закликає мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

  • Українські дрони відрізають Крим: сухопутний коридор РФ опинився під постійними ударами

    Українські дрони відрізають Крим: сухопутний коридор РФ опинився під постійними ударами

    Сухопутний коридор, який Росія вважала одним із головних стратегічних здобутків війни проти України, більше не є безпечним. Українські дрони дедалі активніше атакують логістику окупантів на маршруті до Криму, через що російська влада вже почала обмежувати рух цивільного транспорту на окремих ділянках.

    Про це заявив військовослужбовець і колишній народний депутат України Ігор Луценко, коментуючи ситуацію навколо так званого сухопутного коридору до окупованого Криму.

    За його словами, окупаційна адміністрація Херсонщини фактично визнала проблему. Так званий «губернатор» окупованої частини області Володимир Сальдо обмежив рух на новозбудованій трасі з території РФ до Джанкоя після серії атак українських безпілотників.

    Як зазначає Луценко, російські джерела повідомляють про десятки знищених бензовозів і вантажівок, які були атаковані дронами на цьому маршруті. Обмеження наразі не стосуються військових вантажів та окремих категорій критично важливого постачання, однак для цивільної логістики ситуація вже стала проблемною.

    Сухопутний коридор до Криму Росія почала формувати після окупації частини Запорізької та Херсонської областей у 2022 році. Саме цей маршрут через Маріуполь, Мелітополь і Джанкой став ключовою альтернативою Керченському мосту для перекидання військ, техніки, пального та боєприпасів.

    Протягом останніх років РФ активно модернізувала цю логістичну артерію — ремонтувала дороги, будувала нові ділянки траси, посилювала залізничне сполучення та створювала систему військової охорони маршрутів.

    Однак розвиток українських ударних дронів та безекіпажних систем поступово змінив ситуацію. Українські БПЛА дедалі глибше проникають у тил окупантів, атакуючи склади, паливні бази, транспортні колони та вузли постачання.

    Луценко заявляє, що зараз українські дрони вже працюють над Мелітополем і Маріуполем, а наступною ціллю може стати повне порушення логістики до Криму.

    «Крим для РФ стає заморською територією», — зазначив він.

    Окрему увагу українська сторона продовжує приділяти Керченському мосту. Після попередніх ударів та вибуху вантажівки, організованого СБУ у 2022 році, конструкція мосту зазнала серйозних пошкоджень. Через це росіяни вже давно обмежують рух великовантажного транспорту окремими ділянками переправи та регулярно посилюють систему захисту об’єкта.

    За словами Луценка, нинішні удари дронів по сухопутному коридору фактично створюють умови для подальшого тиску і на Кримський міст. Він припускає, що нейтралізація цієї транспортної артерії може стати одним із наступних етапів українських операцій.

    Водночас експерти наголошують: навіть часткове порушення логістики вже суттєво ускладнює забезпечення російського угруповання в Криму та на півдні України. Особливо це стосується постачання пального, боєприпасів та важкої техніки.

    Сучасна війна дедалі більше перетворюється на боротьбу за логістику. Україна активно використовує дрони як інструмент виснаження тилової інфраструктури РФ, а російські війська змушені витрачати дедалі більше ресурсів на захист маршрутів постачання.

    На тлі постійних атак російська влада вже визнає необхідність додаткових заходів безпеки на окупованих територіях. Для Кремля це особливо чутливе питання, адже саме сухопутний коридор до Криму Москва подавала як один із головних стратегічних результатів війни.

    Тепер же навіть російські джерела дедалі частіше говорять про проблеми з безпекою маршрутів, які ще нещодавно вважалися відносно недосяжними для українських ударів.

  • У Сизрані горить НПЗ на тлі “безпілотної небезпеки”

    У Сизрані горить НПЗ на тлі “безпілотної небезпеки”

    У місті Сизрань Самарської області Російської Федерації сталася масштабна пожежа на території нафтопереробного заводу, яка виникла на тлі повідомлень про оголошення режиму “безпілотної небезпеки” в регіоні та активізацію обмежувальних заходів для цивільної авіації.

    Про інцидент повідомляють російський Telegram-канал Astra, українські моніторингові ресурси Supernova+ та Exilenova+, а також російські офіційні структури, зокрема Росавіація і губернатор Самарської області В’ячеслав Федорищев. Інформація базується на повідомленнях очевидців, відеоматеріалах із місця події та офіційних заявах регіональної влади щодо режиму безпеки.

    За наявними даними, близько 04:00 за місцевим часом у Самарській області було оголошено режим “безпілотна небезпека”. Це рішення передбачає підвищений рівень готовності сил протиповітряної оборони, а також обмеження роботи окремих об’єктів інфраструктури у разі загрози застосування безпілотних літальних апаратів. Вже приблизно через 40 хвилин після цього в регіоні було запроваджено режим “Килим”, який означає фактичне закриття повітряного простору для цивільних рейсів та перенаправлення або скасування авіаруху.

    Паралельно з цими повідомленнями місцеві жителі Сизрані почали інтенсивно публікувати відео та фото, на яких видно потужну пожежу на території нафтопереробного заводу. На кадрах зафіксовано великий стовп густого чорного диму, який піднімається на значну висоту, а також відкриті осередки горіння на промисловій території підприємства. За попередніми даними з місцевих джерел, займання виникло на одній із технологічних установок первинної або вторинної переробки нафти, однак офіційного підтвердження конкретного об’єкта ураження наразі немає.

    У соціальних мережах також поширюються свідчення про те, що вибухи або гучні звуки могли передувати пожежі, однак ця інформація залишається непідтвердженою офіційно. Водночас масштаби займання свідчать про значне ураження промислової інфраструктури, адже пожежа супроводжується тривалим горінням і великим обсягом диму, який видно за кілька кілометрів від місця події.

    Згодом губернатор Самарської області В’ячеслав Федорищев підтвердив факт атаки безпілотників на регіон. За його словами, внаслідок події є загиблі та постраждалі, при цьому він заявив щонайменше про двох загиблих. Водночас чиновник не уточнив деталей щодо характеру ураження, не прокоментував безпосередньо ситуацію на нафтопереробному заводі та не надав інформації про масштаби пошкоджень критичної інфраструктури.

    Російська влада у своїх офіційних повідомленнях загалом уникала детального опису подій на самому НПЗ, зосередившись переважно на оголошенні режимів безпеки та загальних рекомендаціях для населення. Зокрема, мешканців регіону закликали не публікувати фото та відео наслідків інциденту, що є типовою практикою під час подібних надзвичайних ситуацій у Росії.

    Сизранський нафтопереробний завод є одним із ключових промислових об’єктів Самарської області та входить до структури російської нафтопереробної галузі. За відкритими даними, підприємство має потужність переробки приблизно від 7 до 8,9 мільйона тонн нафти щорічно. Завод виробляє широкий спектр нафтопродуктів, включно з бензином, дизельним пальним та іншими видами палив, які можуть використовуватися як у цивільному, так і у військовому секторі.

    Окремі аналітичні оцінки вказують, що такі підприємства відіграють важливу роль у забезпеченні логістики та постачання пального для різних сегментів економіки Росії, включно з оборонно-промисловим комплексом. Саме тому атаки або збої в роботі подібних об’єктів можуть мати ширші наслідки для регіональної енергетичної стабільності.

    На тлі подій Росавіація повідомила про тимчасове закриття низки аеропортів у різних регіонах країни. Зокрема, обмеження були введені в аеропортах Саратова, Нижнього Новгорода, Пензи, Махачкали та Калуги. Такі заходи пояснюються необхідністю забезпечення безпеки польотів у зв’язку з ризиками застосування безпілотних літальних апаратів та можливими загрозами повітряного характеру.

    Подібні обмеження авіасполучення у різних регіонах Росії останнім часом запроваджуються періодично і зазвичай пов’язані з роботою систем протиповітряної оборони або зниженням ризиків для цивільної авіації під час надзвичайних ситуацій.

    Наразі точні причини пожежі на Сизранському НПЗ офіційно не уточнені, а також відсутня повна інформація про масштаби пошкоджень та можливий вплив інциденту на роботу підприємства. Ситуація залишається динамічною, а офіційні структури продовжують збір та уточнення даних щодо наслідків події.

  • Путін не домігся згоди Китаю на “Силу Сибіру-2”

    Путін не домігся згоди Китаю на “Силу Сибіру-2”

    Глава Кремля Володимир Путін під час переговорів у Пекіні не зміг домогтися від лідера Китаю Сі Цзіньпіна остаточного політичного та фінансового схвалення будівництва нового масштабного газопроводу “Сила Сибіру-2” — проєкту, який у Москві розглядають як ключовий елемент переорієнтації енергетичного експорту після фактичної втрати значної частини європейського ринку.

    Про це повідомляє The Washington Post із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів, а також на підсумкові коментарі сторін після зустрічей російської та китайської делегацій у Пекіні.

    За задумом Кремля, “Сила Сибіру-2” мала б стати стратегічним енергетичним маршрутом, який з’єднає російські газові родовища із західним Китаєм через територію Монголії. Передбачалося, що трубопровід зможе транспортувати до 50 мільярдів кубометрів природного газу щорічно, фактично компенсуючи Москві втрати від різкого скорочення поставок до Європейського Союзу після запровадження санкцій і розриву енергетичної залежності.

    Однак, як зазначає видання, очікуваного прориву на переговорах не відбулося. Попри демонстративно оптимістичні заяви про “поглиблення стратегічного партнерства” та “розуміння основних параметрів проєкту”, жодних конкретних рішень щодо початку будівництва, фінансової моделі чи кінцевих термінів запуску газопроводу публічно не оголошено.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков після переговорів фактично підтвердив відсутність остаточних домовленостей. За його словами, сторони нібито мають “загальне бачення” маршруту та базової архітектури проєкту, однак ключові деталі — включно з умовами реалізації та строками — залишаються невизначеними.

    “Є загальне розуміння основних параметрів. Є розуміння маршруту та того, як він буде будуватися. Але деякі деталі ще потрібно узгодити”, — заявив Пєсков, фактично визнавши, що проєкт залишається на рівні політичної концепції, а не підготовленого до запуску будівництва.

    Аналітики, яких цитує The Washington Post, вважають, що позиція Пекіна є свідомо виваженою і обережною. Китай, який є одним із найбільших імпортерів енергоресурсів у світі, не поспішає брати на себе довгострокові зобов’язання щодо масштабної інфраструктури, особливо в умовах глобальної енергетичної трансформації та диверсифікації постачання.

    Крім того, після різкого скорочення російського експорту до Європи Китай опинився у вигіднішій переговорній позиції. Фактично Пекін має змогу диктувати умови співпраці, зокрема щодо ціни на газ, обсягів постачання та інвестиційної участі в проєкті. Це створює ситуацію, у якій Москва стає дедалі більш залежною від китайського ринку як майже єдиного великого напрямку експорту трубопровідного газу.

    Проєкт “Сила Сибіру-2” у російських планах розглядається як продовження вже чинного газопроводу “Сила Сибіру-1”, який постачає газ зі східносибірських родовищ до Китаю. Однак новий маршрут мав би значно більшу пропускну здатність і геополітичну вагу, оскільки фактично переформатовував би енергетичну карту Євразії.

    Попередні оцінки експертів свідчать, що реалізація такого проєкту потребуватиме багатомільярдних інвестицій і щонайменше 8–10 років будівництва за умови політичного та фінансового погодження. Водночас відсутність остаточного рішення з боку Китаю ставить під сумнів навіть орієнтовні терміни запуску.

    Для Кремля цей проєкт має не лише економічне, а й політичне значення. Після втрати значної частини європейського енергетичного ринку Росія намагається переорієнтувати експорт на Азію, насамперед на Китай та частково Індію. Проте така переорієнтація супроводжується зростанням залежності від обмеженої кількості покупців, що послаблює позиції Москви у переговорах.

    За даними WP, Китай наразі більше зацікавлений у збільшенні закупівель газу через вже існуючу інфраструктуру, яка не потребує додаткових капітальних витрат, ніж у фінансуванні нового трубопроводу. Такий підхід дозволяє Пекіну зберігати гнучкість і мінімізувати довгострокові ризики.

    Окремо видання звертає увагу на ширший контекст російсько-китайських відносин. Попри публічні заяви про “безмежне партнерство” та спільну критику політики США і Заходу, економічні інтереси сторін не завжди збігаються. Китай продовжує діяти прагматично, уникаючи кроків, які могли б надмірно посилити залежність від російських енергоресурсів.

    Також у матеріалі зазначається, що під час переговорів обговорювалися питання глобальної безпеки та міжнародної політики, зокрема позиція щодо США та західних країн, яких Москва і Пекін традиційно критикують за “односторонню гегемонію”. Водночас ці політичні заяви не трансформувалися у швидкі економічні рішення.

    Окремим фактором взаємозалежності залишається технологічний аспект. Китай є важливим постачальником електронних компонентів і технологій подвійного призначення, які використовуються як у промисловості, так і у військовому виробництві. Це створює додаткові важелі впливу Пекіна у відносинах із Москвою, яка водночас залежить від китайських постачань і в енергетичному, і в технологічному вимірах.

    Переговори в Пекіні стали вже 25-м візитом Володимира Путіна до Китаю за час його перебування при владі. Попри демонстративну дипломатичну теплоту, відсутність конкретних рішень щодо “Сили Сибіру-2” підкреслює головний тренд двосторонніх відносин: Китай продовжує зміцнювати стратегічне партнерство з Росією, але при цьому не поспішає брати на себе зобов’язання, які могли б обмежити його економічну свободу дій.

  • Понад 700 бійців «Азову» четвертий рік залишаються у полоні РФ: Росія блокує їх повернення, — підрозділ

    Понад 700 бійців «Азову» четвертий рік залишаються у полоні РФ: Росія блокує їх повернення, — підрозділ

    Понад 700 українських військовослужбовців бригади «Азов», які потрапили у російський полон після виходу з території «Азовсталі» у травні 2022 року, досі залишаються у неволі. У самому підрозділі заявляють, що Росія системно блокує їх повернення під час обмінів, використовуючи «азовців» як окрему категорію заручників.

    Про це в коментарі LIGA.net повідомив відділ стратегічних комунікацій 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов».

    За даними підрозділу, у період із 16 по 20 травня 2022 року під час виходу українських захисників із території маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь» у полон потрапили близько 1400 бійців «Азову». Відтоді Україні вдалося повернути трохи більше ніж 500 військових. Наразі у російських тюрмах та колоніях залишаються понад 700 захисників.

    У бригаді наголошують, що проблема повернення оборонців Маріуполя залишається однією з найскладніших у всій системі обмінів полоненими між Україною та РФ. Попри масштабні обміни, які відбувалися протягом останніх років, представники «Азову» повертаються додому лише поодиноко.

    «РФ свідомо тримає захисників Маріуполя як “особливу” категорію заручників», — заявили у відділі стратегічних комунікацій підрозділу.

    У підрозділі також повідомили, що щонайменше 250 бійців «Азову» були незаконно засуджені російськими судами. Йдеться про вироки за так звані «воєнні злочини» або просто за сам факт служби у підрозділі. В «Азові» наголошують: такі дії є прямим порушенням норм міжнародного гуманітарного права та Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими.

    Окремо у бригаді звернули увагу на багаторічну інформаційну кампанію Росії проти «Азову». У підрозділі вважають, що саме багаторічна пропагандистська демонізація бригади стала однією з причин того, чому Москва свідомо ускладнює процес обміну цих військових.

    «Ми сподіваємося побачити більшу кількість військовополонених “Азову” та захисників “Азовсталі” у наступних етапах заявленого обміну 1000 на 1000», — зазначили в коментарі LIGA.net.

    Тема повернення оборонців Маріуполя знову стала особливо актуальною після останнього масштабного обміну полоненими між Україною та Росією. 15 травня сторони провели перший етап формату «1000 на 1000», у межах якого вдалося повернути 205 українських захисників.

    У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомляли, що більшість звільнених українських військових провели у полоні майже чотири роки. Серед них були військовослужбовці різних підрозділів, однак кількість бійців «Азову» виявилася мінімальною.

    Раніше уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявляв, що ситуація з поверненням захисників Маріуполя залишається найважчою через принципову позицію Кремля. За його словами, Росія навмисно затягує процес обмінів саме щодо цієї категорії полонених.

    Оборона Маріуполя та «Азовсталі» стала одним із символів спротиву України після початку повномасштабного вторгнення РФ. Українські військові, морпіхи, прикордонники, нацгвардійці та бійці «Азову» понад два місяці утримували місто в умовах повного оточення та постійних бомбардувань.

    У травні 2022 року українське військове командування повідомило про завершення операції з оборони Маріуполя. Частина захисників отримала наказ вийти з території заводу та здатися в полон для подальшого обміну.

    Однак значна частина військових досі не повернулася додому. Українська влада неодноразово заявляла, що питання звільнення оборонців Маріуполя залишається одним із ключових у переговорах з РФ.

    Тим часом міжнародні правозахисні організації неодноразово фіксували порушення прав українських військовополонених у Росії. Йдеться про катування, відсутність належної медичної допомоги, психологічний тиск та незаконні судові процеси.

    Особливий резонанс викликала трагедія в Оленівці у липні 2022 року, коли внаслідок вибуху в колонії, де утримували українських полонених, загинули десятки захисників «Азову». Україна та міжнародні експерти заявляли, що відповідальність за трагедію несе Росія.

    Попри складність переговорного процесу, українська сторона продовжує працювати над поверненням усіх військовополонених. У Координаційному штабі наголошують, що перемовини щодо обмінів тривають постійно, хоча часто вони відбуваються непублічно через чутливість теми.

    На тлі останніх обмінів родини захисників Маріуполя знову активізували акції підтримки та заклики до міжнародної спільноти посилити тиск на РФ для повернення українських військових.

  • «Москва більше не недосяжна». Українські виробники дронів пояснили, чому атаки по РФ стали проривом

    «Москва більше не недосяжна». Українські виробники дронів пояснили, чому атаки по РФ стали проривом

    Масовані удари українських дронів по Москві та Московській області змусили російську систему протиповітряної оборони працювати у режимі постійного перевантаження. Українські виробники безпілотників та військові аналітики вже називають ці атаки переломним моментом у війні дронів.

    Про це йдеться у матеріалі NV, присвяченому висновкам українських розробників БпЛА після нещодавніх ударів по найбільш захищеному регіону Росії.

    За словами учасників ринку, головний висновок полягає у тому, що російська ППО не встигає адаптуватися до нової тактики атак. Попри концентрацію великої кількості комплексів «Панцир» та інших систем навколо столиці РФ, українські дрони продовжують прориватися до цілей.

    Напередодні 9 травня російська влада значно посилила захист Москви. До регіону масово перекидали додаткові зенітно-ракетні комплекси, створюючи фактично ще одне кільце оборони навколо столиці.

    Однак навіть це не зупинило атаки.

    Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним «Мадяр» після ударів заявив, що Москва втратила «односторонній абонемент» на спокійне життя.

    За словами українських виробників БпЛА, ефективність атак забезпечує одразу кілька факторів.

    Перший — масовість запусків. Російська ППО фізично не здатна одночасно реагувати на великі групи дронів, особливо якщо вони летять на різних висотах та маршрутах.

    Другий фактор — постійна модернізація українських безпілотників. Розробники активно змінюють системи навігації, маршрути польоту, висоту проходження та алгоритми обходу зон ППО.

    Окремо виробники звертають увагу на проблему для Росії із перенасиченням систем протиповітряної оборони. Для збиття дешевих дронів росіяни часто змушені використовувати дорогі ракети, що поступово виснажує запаси.

    Також українська сторона дедалі активніше тестує комбіновані хвилі атак, коли одночасно використовуються різні типи дронів — від ударних до хибних цілей.

    На думку експертів, це створює додатковий хаос у роботі російських розрахунків ППО.

    Ще одним важливим висновком стала вразливість критичної інфраструктури навколо Москви. Попри багаторівневий захист, атаки регулярно досягають нафтобаз, підприємств ВПК, логістичних вузлів та енергетичних об’єктів.

    У матеріалі наголошується, що Росія змушена витрачати дедалі більше ресурсів на захист тилових регіонів, відтягуючи системи ППО від фронту та стратегічних напрямків.

    Українські виробники також зазначають, що дальність та автономність безпілотників продовжують зростати. Це дозволяє планувати удари не лише по прикордонних областях РФ, а й по глибокому тилу.

    На думку військових аналітиків, головний психологічний ефект атак полягає у руйнуванні міфу про абсолютну недоторканність Москви.

    Після серії ударів російська влада змушена постійно перекривати аеропорти, обмежувати роботу мобільного зв’язку та вводити додаткові заходи безпеки навіть у центрі столиці.

    Водночас українські розробники визнають, що Росія також намагається вдосконалювати свої системи захисту, тому технологічне протистояння переходить у фазу постійної гонки адаптацій.