Golosnovinua.com

Позначка: війна в Україні

  • Росія всю ніч била по Україні «Іскандерами» і реактивними дронами: 125 цілей знешкоджено, є влучання

    Росія всю ніч била по Україні «Іскандерами» і реактивними дронами: 125 цілей знешкоджено, є влучання

    Росія в ніч проти неділі, 30 серпня, продовжила масштабну повітряну атаку на Україну, яка фактично не припинялася протягом попереднього дня. Після сотень безпілотників, запущених 29 серпня переважно в напрямку Києва, ввечері окупанти розпочали нову хвилю: застосували дві балістичні ракети «Іскандер-М» і ще 130 безпілотників різних типів. Більшість ударних дронів цієї хвилі, за даними Повітряних сил, були реактивними. Українська ППО знешкодила 125 БпЛА, однак повністю уникнути влучань не вдалося — їх зафіксували одразу на 13 локаціях.

    Повітряний напад нової хвилі почався приблизно о 18:00 29 серпня. Дві балістичні ракети «Іскандер-М» російські війська запустили з Курської області. Одночасно противник застосував 130 безпілотних літальних апаратів. Повітряні сили назвали серед них Shahed, «Гербера», S8000 «Бандероль», а також дрони-імітатори «Пародія». Запуски відбувалися з Курська, Орла, Міллерового та Приморсько-Ахтарська на території Росії, а також із тимчасово окупованого Донецька і Гвардійського в окупованому Криму.

    До відбиття удару залучили авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та Сил безпілотних систем. За попередньою інформацією Повітряних сил станом на 08:30, було збито або подавлено 125 із 130 російських безпілотників на півночі, півдні, сході та в центрі України. Це понад 96% заявленої кількості дронів цієї хвилі, однак офіційне формулювання саме «збито/подавлено» означає, що не всі з них були фізично знищені вогнем ППО — частину могли нейтралізувати засобами РЕБ.

    Попри високу результативність протиповітряної оборони, російську атаку повністю відбити не вдалося. Повітряні сили зафіксували влучання засобів повітряного нападу на 13 локаціях, ще на чотирьох місцях впали уламки збитих цілей. Частина російських засобів ураження, за попередньою оцінкою військових, не досягла своїх цілей, а остаточну інформацію продовжували уточнювати. На момент ранкового зведення атака ще не була остаточно завершена — в повітряному просторі залишалися окремі російські БпЛА.

    Однією з головних цілей цієї атаки знову став Київ. У столиці російські безпілотники спричинили наслідки щонайменше у чотирьох районах — Оболонському, Подільському, Голосіївському та Деснянському. Найсерйозніша ситуація виникла на Оболоні, де після влучання загорілася 12-поверхова житлова будівля. Вогонь охопив приміщення від другого до п’ятого поверху. Рятувальникам вдалося локалізувати й ліквідувати пожежу на площі близько 80 квадратних метрів. Троє людей постраждали, їх передали медикам.

    У Подільському районі російський засіб ураження влучив у нежитлову споруду, після чого виникла пожежа. У Голосіївському районі спочатку загорілася адміністративна будівля — цю пожежу рятувальники ліквідували. Але вже під час ранкової хвилі атаки там було зафіксоване нове влучання у двоповерхову нежитлову будівлю. Через падіння уламків загорівся дах ще одного нежитлового об’єкта. У Деснянському районі виникла масштабна пожежа сухої трави на відкритій території площею близько двох гектарів.

    Станом на ранкові повідомлення офіційно було відомо щонайменше про трьох постраждалих саме внаслідок нічної атаки на столицю. Всі вони постраждали в Оболонському районі. Даних про загиблих саме під час нічної хвилі 29–30 серпня у перевірених ранкових повідомленнях не було.

    Однак важливо розуміти масштаб подій: нічний удар був фактично продовженням надзвичайно інтенсивної атаки, яку Росія розпочала ще вранці 29 серпня. За даними Повітряних сил, лише з 06:30 до 18:00 суботи противник застосував 224 ударні БпЛА, причому більшість із них також були реактивними. Переважну кількість російських безпілотників тоді спрямували саме на Київ. Українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 199 із 224 цілей.

    Якщо скласти дві офіційно розділені хвилі — 224 дрони, запущені з 06:30 до 18:00 29 серпня, та 130 дронів, якими Росія атакувала від 18:00 і впродовж ночі, — виходить щонайменше 354 безпілотники менш ніж за добу, не враховуючи ракет. Це не окрема офіційна цифра Повітряних сил, а арифметичний підсумок двох оприлюднених ними зведень. Особливо показово, що в обох випадках військові підкреслювали значну частку реактивних БпЛА.

    Денна атака 29 серпня вже мала трагічні наслідки для столиці. В Оболонському районі після падіння російського безпілотника смертельних поранень зазнала дворічна дівчинка. Протягом дня кількість постраждалих у Києві зросла до восьми. У місті фіксували пошкодження та пожежі в різних районах, а російські дрони продовжували заходити на столицю малими групами. Тому для Києва події ночі на 30 серпня фактично стали продовженням майже безперервної атаки попереднього дня.

    Серйозні наслідки російських ударів протягом ночі фіксували й на Дніпропетровщині. За даними обласної влади, російська армія атакувала Нікопольський, Криворізький, Павлоградський та Синельниківський райони. Загалом за ніч регіон пережив понад 20 ударів безпілотниками та артилерією. Виникла пожежа, пошкоджена цивільна інфраструктура. Сили ППО над областю знищили 17 російських безпілотників.

    Під інтенсивними російськими ударами залишалася і Запорізька область, хоча не всі атаки там належали безпосередньо до загальноукраїнської нічної повітряної хвилі. За зведенням Запорізької ОВА на ранок 30 серпня, протягом попередньої доби російські війська завдали 942 удари по 47 населених пунктах області. Загинула одна людина, ще п’ятеро були поранені в Запоріжжі та Запорізькому районі. Влада отримала 36 повідомлень про пошкодження житла, автомобілів та інфраструктури.

    При цьому важливо не змішувати статистику загальноукраїнської нічної атаки з щоденними ударами по прифронтових областях. Наприклад, значна частина сотень атак на Запоріжжі — це FPV-дрони, артилерійські обстріли, авіаудари та удари РСЗВ. Так само ранкові повідомлення про загиблих на Херсонщині й поранених на Донеччині охоплюють наслідки російських атак за попередню добу, а не лише 130 дронів і два «Іскандери», які увійшли до статистики Повітряних сил за ніч проти 30 серпня.

    Нічна атака також демонструє помітну особливість російської тактики останніх днів — масове використання реактивних безпілотників. Повітряні сили окремо наголошували, що більшість із 224 БпЛА, застосованих удень 29 серпня, були реактивними. Те саме військові повідомили і щодо наступної партії зі 130 безпілотників у ніч проти 30 серпня.

    На відміну від класичних гвинтових Shahed, реактивні ударні БпЛА здатні рухатися значно швидше, що скорочує час на їх виявлення, супровід і перехоплення. Водночас Повітряні сили у своєму ранковому повідомленні не оприлюднювали детальної розбивки, скільки саме з 130 апаратів становили Shahed, «Гербери», S8000 «Бандероль» або «Пародії», тому називати конкретну кількість кожного типу наразі було б спекуляцією. Офіційно відомо лише, що ці типи були серед засобів повітряного нападу і що більшість ударних БпЛА була реактивною.

    Таким чином, на ранок 30 серпня підтверджена картина виглядає так: два «Іскандери-М», 130 безпілотників у нічній хвилі, 125 збитих або подавлених БпЛА, влучання на 13 локаціях і падіння уламків ще на чотирьох. У Києві — щонайменше троє постраждалих та пожежі у чотирьох районах. На Дніпропетровщині ППО знищила ще 17 БпЛА, є пошкодження цивільної інфраструктури. А якщо враховувати денну хвилю 29 серпня, Росія менш ніж за добу застосувала проти України щонайменше 354 безпілотники.

    Остаточні наслідки атаки ще можуть змінитися: сама Повітряна сила в ранковому зведенні зазначала, що дані щодо частини засобів ураження уточнюються. Тому цифри влучань, пошкоджень і постраждалих можуть бути оновлені після завершення роботи рятувальників та обстеження місць ударів.

  • Таємна місія ЦРУ і великий саміт: Реткліфф запропонував посадити Трампа, Зеленського і Путіна за один стіл

    Таємна місія ЦРУ і великий саміт: Реткліфф запропонував посадити Трампа, Зеленського і Путіна за один стіл

    Директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф під час своєї незвичайної та максимально закритої поїздки до Москви запропонував провести тристоронню зустріч за участю президента США Дональда Трампа, президента України Володимира Зеленського та російського правителя Володимира Путіна. За задумом американської сторони, такий саміт мав би стати спробою повернути до життя практично заморожений переговорний процес щодо завершення російсько-української війни.

    Про цю ініціативу 29 серпня повідомило видання Axios із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів. За його інформацією, пропозиція прозвучала під час контактів Реткліффа з керівниками російських спецслужб. Одним із головних завдань американського гостя було з’ясувати, чи здатні впливові представники російського силового блоку переконати Путіна знову серйозно розглянути переговорний шлях.

    Сам Реткліфф із Путіним, за офіційною версією Кремля, не зустрічався. У Москві директор ЦРУ провів переговори з директором Служби зовнішньої розвідки РФ Сергієм Наришкіним та очільником ФСБ Олександром Бортніковим. Кремлівський речник Дмитро Пєсков після появи інформації про візит підтвердив контакти, однак описав їх як взаємодію «по лінії спецслужб». За його словами, подібні канали можуть залишатися відкритими навіть у найбільш складні періоди у відносинах між державами.

    Поїздка була настільки незвичною, що спочатку її взагалі офіційно не анонсували. The Washington Post повідомляла, що американський військово-транспортний літак C-17 вилетів із району Вашингтона, зробив зупинку в Ризі, а потім прибув до Москви. У російській столиці літак пробув приблизно вісім із половиною годин. Це був один із найрідкісніших візитів керівника ЦРУ до Росії після початку повномасштабної війни. Попередній широко відомий візит очільника американської розвідки до Москви відбувався ще у листопаді 2021 року, коли тодішній директор ЦРУ Вільям Бернс попереджав Кремль про наслідки можливого вторгнення в Україну.

    Згодом стало зрозуміло, що переговори Реткліффа були значно ширшими за звичайний контакт між спецслужбами. За даними The New York Times, директор ЦРУ передав російській стороні вкрай песимістичну для Москви оцінку подальшого перебігу війни. Під час розмови з Бортніковим він, за інформацією видання, закликав російське керівництво серйозно розглянути можливість домовленості з Україною до того, як військове та економічне становище Росії стане ще складнішим. При цьому прямого ультиматуму або погроз щодо наслідків відмови від переговорів Реткліфф, як повідомляється, не висував.

    Ще одним важливим елементом місії стала тема можливого загострення між Росією і країнами НАТО. Reuters повідомляв із посиланням на джерела, що Реткліфф під час московських зустрічей порушував питання можливих російських операцій проти держав Альянсу. Особливу тривогу у Вашингтоні та європейських столицях викликають сценарії провокацій або обмежених дій проти східного флангу НАТО. Водночас Дональд Трамп публічно намагався применшити значення цього аспекту поїздки та заявив, що не вважає напад Росії на територію НАТО ймовірним.

    Найважливіша частина нової інформації Axios, однак, стосується саме можливого саміту. Ідея посадити Трампа, Зеленського і Путіна за один стіл не є абсолютно новою. Адміністрація США вже намагалася просувати формат зустрічі трьох лідерів. Українська сторона демонструвала готовність до такого контакту, тоді як Москва раніше не погоджувалася на нього. Тепер Вашингтон фактично намагається перевірити, чи змінилися обставини настільки, щоб Кремль переглянув свою позицію.

    Показово, що Київ уже офіційно підтвердив отримання інформації від американців щодо московських переговорів. 28 серпня Володимир Зеленський заявив, що українська сторона була поінформована США про зустрічі, які відбулися в Москві. Президент наголосив, що контакти з Вашингтоном відбувалися як до поїздки, так і після неї, та позитивно оцінив координацію між сторонами і тон американської розмови з Росією.

    Це особливо важливо на тлі спроб повернути до активної фази переговорний процес, який протягом останніх місяців фактично зупинився. Керівник Офісу президента України Кирило Буданов 27 серпня заявив, що нова зустріч української та російської переговорних команд може відбутися вже у вересні. За його словами, Київ розраховує і на участь США, оскільки без американського посередництва досягти результату буде надзвичайно складно. Reuters зазначав, що останні тристоронні переговори за участю представників України, Росії та США відбулися ще у лютому.

    Водночас очікувати швидкого прориву українська сторона не закликає. Уже наступного дня Буданов заявив Reuters, що найближчим часом можуть відбутися насамперед «технічні переговори», а не зустріч, здатна миттєво завершити війну. Він також визнав, що не очікує завершення бойових дій до зими. Головною фундаментальною суперечністю залишається російська вимога щодо територій, зокрема контрольованої Україною частини Донбасу, тоді як Київ відкидає можливість відмови від власної території як умову для припинення війни.

    Тому сам факт пропозиції тристороннього саміту ще не означає, що зустріч уже погоджена. Наразі немає підтверджених дати, місця або домовленості про участь усіх трьох лідерів. Так само немає публічного підтвердження від Кремля, що Путін готовий прийняти пропозицію Реткліффа. Axios пише лише про те, що така ідея була передана російській стороні і що після московської місії про її зміст поінформували Зеленського.

    Але сам рівень дипломатичної активності навколо поїздки директора ЦРУ свідчить про нову спробу Вашингтона зрушити переговори з мертвої точки. На відміну від публічних дипломатичних контактів, цього разу каналом стали керівники спецслужб США та Росії — люди, які мають прямий доступ до найвищого політичного керівництва своїх країн. За даними Axios, після зустрічі з Бортніковим Реткліфф дійшов висновку, що глава ФСБ може відіграти конструктивну роль у спробах відновити дипломатичний процес.

    Чи перетвориться ця закрита розвідувальна дипломатія на зустріч Трампа, Зеленського і Путіна, поки невідомо. Але після кількох місяців застою одночасно з’явилися одразу кілька сигналів: Київ говорить про можливі переговори у вересні, Вашингтон передає Москві оцінку погіршення її військових та економічних перспектив, а директор ЦРУ особисто просуває ідею зустрічі трьох лідерів. Тепер ключове питання полягає в тому, чи готовий Кремль перейти від контактів між спецслужбами до переговорів, на яких за одним столом опиняться президенти України, США та Росії.

  • «Утримайтеся від поїздок»: Держдеп США оновив безпекові рекомендації щодо візитів до України

    «Утримайтеся від поїздок»: Держдеп США оновив безпекові рекомендації щодо візитів до України

    Державний департамент США оновив рекомендації для американських громадян стосовно поїздок до України, зберігши найвищий — 4-й рівень небезпеки («Не подорожувати»). Відомство закликало категорично утриматися від візитів до країни через активні бойові дії та постійну загрозу ракетних і дронових обстрілів по всій території.

    Ключові деталі та застереження Держдепу

    • Збереження 4-го рівня ризику: Сама категорія застереження залишається максимальною (Level 4: Do Not Travel), однак уряд США оновив оцінку безпекових ризиків та узагальнений опис ситуації.
    • Загроза по всій території: У Держдепі наголосили, що масовані удари російських ракет і безпілотників загрожують не лише прифронтовим зонам, а й тиловим регіонам.
    • Робота посольства у Києві: Дипломатична місія США в Києві продовжує функціонувати, проте для співробітників діють жорсткі обмеження щодо пересування за межі столиці, що обмежує можливість оперативно надавати консульську допомогу в інших областях.
    • Рекомендації для громадян: Американцям радять негайно реагувати на сигнали повітряної тривоги, знати розташування найближчих укриттів, враховувати обмеження комендантської години та закриття цивільного повітряного простору.

    З офіційного оновлення Держдепартаменту США:

    «Не подорожуйте до України з будь-яких причин через російсько-українську війну. Ситуація з безпекою залишається вкрай нестабільною і може змінюватися миттєво, а ракетні та дронові атаки загрожують не лише прифронтовим територіям».

  • «Катастрофічні наслідки»: Росія пригрозила ударами по британських військових об’єктах через Україну

    «Катастрофічні наслідки»: Росія пригрозила ударами по британських військових об’єктах через Україну

    Росія виступила з однією з найжорсткіших за останній час прямих погроз на адресу Великої Британії. У Москві заявили, що у відповідь на українські удари британською зброєю по цілях на території РФ російські сили нібито можуть атакувати британські військові об’єкти та техніку — причому не лише в Україні, а й «за її межами». Заява пролунала на тлі рішення Лондона відкрити Україні доступ до секретних технологій, необхідних для виробництва далекобійних крилатих ракет Storm Shadow.

    Про можливість ударів 27 серпня заявила офіційна представниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова під час брифінгу в Москві. За інформацією Reuters, вона попередила, що британські військові об’єкти можуть стати цілями у відповідь на застосування Україною британських ракет проти об’єктів у Росії. Агентство звертає увагу, що Москва й раніше виступала з подібними попередженнями, однак цього разу риторика була особливо різкою та терміновою.

    Захарова заявила, що Велика Британія нібито перебуває за «один крок» від того, щоб, за трактуванням Москви, стати юридично причетною до «тероризму» проти російського цивільного населення. Вона також почала погрожувати «неминучими катастрофічними наслідками», якщо британська влада не змінить політику щодо України. Жодних доказів того, що Велика Британія причетна до «тероризму», Москва не навела.

    Особливу увагу привернула географія потенційних цілей, яку окреслила представниця російського МЗС. За її словами, Москва розглядає як можливі цілі британські військові об’єкти та техніку не тільки на території України, але й за її кордонами. Таким чином, російська сторона фактично залишила максимально широке трактування власної погрози.

    Водночас Reuters зазначає важливу деталь: станом на момент публікації матеріалу негайної офіційної реакції британської влади саме на цю заяву Захарової не було. Тому твердження про те, що Лондон уже відповів на нову погрозу Москви, наразі було б передчасним.

    Нова хвиля погроз безпосередньо пов’язана з рішенням Великої Британії суттєво поглибити військово-технологічну співпрацю з Україною. 24 серпня британська сторона оголосила, що надасть Києву доступ до засекреченої технічної інформації щодо британських компонентів ракет Storm Shadow/SCALP. Це має дозволити Україні разом із Францією рухатися до власного виробництва далекобійної зброї.

    Йдеться не просто про чергове постачання готової партії ракет. Саме передавання технологій має значно довгостроковіший ефект, оскільки потенційно дає Україні можливість створити власну виробничу базу для таких систем озброєння. За даними Associated Press, оборонна компанія MBDA має передати українській стороні технічні деталі щодо британських компонентів SCALP/Storm Shadow. Водночас очікується, що ракети українського виробництва не з’являться на озброєнні раніше 2027 року.

    Storm Shadow — далекобійна авіаційна крилата ракета, розроблена Великою Британією та Францією. Французька версія відома як SCALP-EG. Ракети призначені для високоточних ударів по укріплених та інших важливих стаціонарних цілях і мають дальність понад 250 кілометрів. Велика Британія стала першою країною, яка передала Україні Storm Shadow ще у 2023 році.

    Саме перспектива того, що Україна зможе не лише отримувати такі ракети від партнерів, а й поступово налагоджувати їх виробництво, викликала нову різку реакцію Кремля. Захарова звинуватила Велику Британію та Францію у тому, що вони нібито «грають з вогнем», передаючи Києву чутливі ракетні технології. Вона також заявила, що подальше поглиблення британської підтримки України нібито може перевести війну на «принципово новий рівень».

    Російська сторона також намагається представити технологічну допомогу Україні як спосіб Лондона та Парижа дистанціюватися від відповідальності за майбутнє застосування ракет. Москва стверджує, що навіть якщо виробництво частково буде перенесено в Україну, вона все одно вважатиме західних партнерів відповідальними за застосування цієї зброї.

    Нинішня погроза стала продовженням тривалої конфронтації між Москвою та Лондоном через військову підтримку України. Ще в березні 2026 року Кремль звинувачував британських фахівців у причетності до українського удару по Брянську із застосуванням Storm Shadow. Україна тоді заявляла, що атакувала важливий завод, який виробляє компоненти для ракет. Росія стверджувала, що внаслідок удару загинули цивільні, та обіцяла «врахувати» роль Великої Британії.

    Тепер риторика стала ще жорсткішою. Якщо раніше Москва переважно звинувачувала Лондон в ескалації та погрожувала невизначеними «наслідками», то 27 серпня російське МЗС вже прямо заговорило про британські військові об’єкти як потенційні цілі.

    При цьому важливо відокремлювати заяви Москви від підтверджених дій. Наразі йдеться саме про погрозу представниці МЗС РФ, а не про оголошене рішення Росії здійснити удар по Великій Британії. Reuters також не повідомляє про будь-які конкретні британські об’єкти, які Москва нібито визначила як цілі.

    Ситуація набуває особливого значення через те, що Велика Британія є членом НАТО. Будь-яка реальна атака Росії на територію держави-члена Альянсу створила б принципово іншу безпекову ситуацію, ніж нинішня війна РФ проти України. Саме тому формулювання Москви про можливі удари «за межами України» привернуло увагу міжнародних медіа.

    Водночас погрози Кремля поки не змусили Лондон відмовитися від курсу на посилення українських далекобійних можливостей. Рішення передати Києву технологічну інформацію щодо Storm Shadow є частиною ширшого переходу західних партнерів від простого постачання готового озброєння до допомоги у створенні виробничих потужностей безпосередньо в Україні. The Wall Street Journal повідомляв, що Велика Британія та Франція погодилися поділитися секретними ракетними технологіями, а західні оборонні компанії дедалі активніше співпрацюють з українською промисловістю.

    Тож протистояння навколо Storm Shadow виходить далеко за межі питання про одну систему озброєння. Для України йдеться про можливість поступово зменшити залежність від окремих поставок далекобійних ракет із-за кордону. Для Росії — про перспективу появи в України стабільнішого джерела високоточної далекобійної зброї. А для Великої Британії та Франції — про новий рівень оборонної інтеграції з Україною.

    Саме на цьому тлі Москва різко підвищує ставки у своїй публічній риториці. Поки що це залишається погрозою, однак формулювання про можливість атакувати британські військові об’єкти «за межами України» робить заяву 27 серпня однією з найбільш різких, адресованих Лондону останнім часом. Reuters характеризує її як попередження, зроблене з помітно більшою риторичною силою та терміновістю, ніж попередні подібні заяви Москви.

  • За $1000 — технології для МіГ-29: українця підозрюють у передачі Білорусі військової програми

    За $1000 — технології для МіГ-29: українця підозрюють у передачі Білорусі військової програми

    В Україні розслідують кримінальне провадження щодо ймовірної незаконної передачі Білорусі програмного забезпечення для військового авіаційного тренажера. За версією слідства, громадянин України, який раніше займався розробкою електронних комплексів для підготовки екіпажів МіГ-29, Мі-8, Мі-24 та Іл-76, передав технологію білоруській стороні, а винагорода за неї могла становити лише 1000 доларів. Особливої гостроти справі додає те, що програму могли використовувати для підготовки військових льотчиків країни, яка залишається найближчим військово-політичним союзником Росії та надала свою територію й інфраструктуру для війни проти України.

    Про розслідування 27 серпня повідомила білоруська служба «Радіо Свобода» з посиланням на інформоване джерело. За її даними, йдеться про програмне забезпечення для стаціонарного комплексного тренажера КТС-21М військового призначення. Подібні комплекси використовують для підготовки пілотів бойової авіації, зокрема екіпажів винищувачів МіГ-29.

    За версією українських слідчих, програмне забезпечення було передано білоруській стороні в обхід встановлених обмежень і правил міжнародної передачі товарів, послуг та технологій подвійного призначення. Передача, як стверджується, відбулася не пізніше червня 2025 року. Джерела «Радіо Свобода» повідомляють, що за отриману технологію фігурант справи нібито одержав 1000 доларів.

    У різних публікаціях є розбіжність щодо технічного способу передачі. Білоруська служба «Радіо Свобода» пише про передачу через один із месенджерів, тоді як українські медіа, які переказували матеріал, згадували також кур’єра. Тому достеменно підтвердженим на цей момент варто вважати сам факт, який перевіряє слідство, а конкретний механізм передачі ще потребує уточнення в офіційних матеріалах правоохоронних органів.

    За даними джерела журналістів, кримінальне провадження може стосуватися кількох громадян України. Один із них нібито працює у Білорусі на ЗАТ «Група виробничих технологій і авіаційного машинобудування “Аеромаш”», розташованому у Мачулищах неподалік Мінська.

    Саме це підприємство становить особливий інтерес у контексті справи. За даними «Радіо Свобода», «Аеромаш» займається розробкою, виробництвом, ремонтом та модернізацією авіаційної техніки, а також створенням і обслуговуванням авіаційних тренажерів. На базі КТС-21М можуть готувати пілотів бойових літаків МіГ-29.

    Важливо й те, ким був підозрюваний до описаних подій.

    За інформацією джерел журналістів, українець раніше працював конструктором модульних електронних авіаційних тренажерів. Він мав досвід створення систем для підготовки екіпажів одразу кількох типів військової авіатехніки — вертольотів Мі-8 та Мі-24, винищувачів МіГ-29 і військово-транспортних літаків Іл-76.

    Слідство також вважає, що технологія могла бути передана колишньому колезі підозрюваного, пов’язаному з Інститутом автоматизованих систем Академії наук України. Водночас повних імен фігурантів у відкритих джерелах поки що не оприлюднено, тому робити висновки про конкретних осіб до появи офіційних матеріалів правоохоронців було б передчасно.

    Після викриття правоохоронці провели обшуки за місцем проживання підозрюваного. За даними журналістів, було вилучено мобільні телефони та електронні носії інформації, які можуть містити докази комунікації та передачі програмного забезпечення.

    Суд поки не відправив чоловіка під варту. До нього застосували запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, тобто підозрюваний має виконувати покладені судом процесуальні обов’язки, однак залишається на свободі. Розслідування триває.

    Чому така програма може бути важливою

    КТС-21М — це не звичайний комп’ютерний симулятор у побутовому розумінні. Комплексні авіаційні тренажери створюють для відпрацювання дій екіпажу максимально близько до реального польоту: від запуску систем та навігації до виконання процедур у складних або аварійних ситуаціях.

    Їхня цінність полягає в тому, що військовий льотчик може багаторазово відпрацьовувати небезпечні сценарії без використання справжнього бойового літака, пального, ресурсу двигунів і ризику втрати техніки або екіпажу.

    Програмне забезпечення є критично важливою частиною такого комплексу, оскільки саме воно моделює поведінку систем літака, параметри польоту та реакцію машини на дії пілота. Тому передача спеціалізованого софту для військового тренажера країні, яка бере участь у військовому співробітництві з Росією, може мати значно серйозніші наслідки, ніж звичайний продаж комп’ютерної програми.

    Особливий контекст створює й місце розташування підприємства «Аеромаш» — Мачулищі.

    Там розташована одна з ключових білоруських військових авіабаз. Авіабаза Мачулищі використовується ВПС і військами ППО Білорусі та здатна приймати різні типи військової авіації, включаючи Іл-76, Ан-26, Мі-8 і Мі-24. Після початку повномасштабного російського вторгнення об’єкт також використовувався російськими військовими.

    Саме з білоруських аеродромів у перші місяці великої війни Росія здійснювала бойові вильоти проти України. Білорусь офіційно не оголошувала про вступ своєї армії у війну, однак територія країни використовувалася для вторгнення російських сухопутних підрозділів, роботи російської авіації та запусків ракет.

    І військова взаємодія Мінська та Москви не припинилася. У 2026 році зберігаються повідомлення про використання білоруської території та інфраструктури для підтримки російської військової діяльності. Окремі дослідження також вказують на використання території Білорусі для технічного забезпечення маршрутів російських безпілотників під час атак на Україну.

    Водночас білоруський сегмент інтернету дедалі активніше використовується і для вербування громадян Білорусі на контрактну службу у російській армії. Deutsche Welle у серпні повідомляла про збільшення кількості відповідних оголошень, де білорусам пропонують службу у ЗС РФ та участь у війні проти України.

    Тому будь-який витік спеціалізованих українських військових або подвійних технологій у Білорусь правоохоронці розглядають через значно ширший безпековий контекст — можливість їх подальшого використання не лише Мінськом, а й російським військово-промисловим комплексом.

    Особливо це стосується технологій, пов’язаних з МіГ-29. Ці винищувачі залишаються на озброєнні як Білорусі, так і Росії, а отже, обладнання для підготовки екіпажів має практичну військову цінність.

    При цьому в самій справі наразі залишається багато невідомого.

    Не оприлюднено, яку саме версію програмного забезпечення передали, наскільки вона була повною, чи містила закриті технологічні рішення, чи потрапила вона безпосередньо на підприємство «Аеромаш» і чи використовувалася після передачі для фактичної підготовки білоруських військових пілотів. Немає й публічного підтвердження, що технологія надалі була передана російській стороні.

    Так само на момент публікації немає підстав стверджувати, що фігурант уже визнаний винним. Йдеться про версію слідства і кримінальне провадження, а остаточну правову оцінку може дати лише суд.

    Проте навіть відомі зараз обставини роблять історію показовою. Людина з професійними знаннями у сфері військових авіаційних тренажерів, за версією слідства, могла передати союзнику Росії програмне забезпечення для підготовки екіпажів МіГ-29 — і отримати за це лише тисячу доларів.

    На тлі війни, у якій авіація, ППО, ракети та технології підготовки екіпажів залишаються стратегічними ресурсами, ця сума виглядає особливо разюче. А слідству тепер належить встановити головне: хто саме отримав програму, як її використали і чи могла вона зрештою посилити військові можливості Білорусі або Росії проти України.

  • «Нахабна насмішка над Україною»: Потап і Настя втрапили у новий скандал через російську мову

    «Нахабна насмішка над Україною»: Потап і Настя втрапили у новий скандал через російську мову

    Українські артисти Потап та Настя Каменських знову опинилися в центрі гучного скандалу. Цього разу причиною стало коротке відео, у якому вони іронічно «перепросили» за використання російської мови, а потім пов’язали своє право говорити нею з поняттям «свободи». Контраст між кадрами, російськомовний текст і друга частина ролика, знята на яхті, викликали різку реакцію частини української аудиторії. Артистам закинули насмішку над мовним питанням під час повномасштабної війни та нагадали, що це далеко не перший подібний скандал у їхній кар’єрі.

    Відео з’явилося 26 серпня на офіційній сторінці проєкту «Потап і Настя» в Instagram. Воно складається з двох різко контрастних частин. Спочатку Олексій Потапенко та Настя Каменських сидять у домашньому одязі й демонстративно кривляться, ніби їм боляче. На екрані з’являється російськомовна фраза, в якій артисти просять пробачення за те, що говорять російською, та заявляють, що «забули» про існування певного поняття.

    Джерело: instagram potapinastya_official

    Далі кадр різко змінюється. Потап і Каменських уже перебувають на яхті, одягнені в літній одяг, усміхаються й танцюють. Незавершена фраза з першої частини ролика отримує відповідь — «свобода». Саме такий монтаж створив у користувачів враження, що артисти протиставили критику російськомовного контенту особистій свободі вибору мови.

    «Нахабна насмішка над Україною»: Потап і Настя втрапили у новий скандал через російську мову
    Джерело: instagram potapinastya_official

    У низці українських медіа появу ролика трактували саме як демонстративне виправдання використання російської мови поняттям свободи. «Факти» писали, що спочатку артисти імітували біль і насмішкувато перепрошували за російську, а потім на яхті нагадали про «свободу». DSnews також зазначає, що ролик був оприлюднений на сторінці проєкту в TikTok та поданий саме у такому контексті.

    Переглянути цей допис в Instagram

     

    Допис, поширений користувачем @potapinastya_official

    Реакція частини української аудиторії виявилася різко негативною. У коментарях користувачі дорікали артистам не лише за російську мову, а й за сам спосіб подачі теми. Частина коментаторів називала ролик демонстративним і недоречним на тлі війни, а деякі вбачали у ньому насмішку над українцями. УНІАН цитує реакції користувачів, які закидали парі, що поруч із «свободою» вони нібито забули про гідність.

    Особливе роздратування викликало те, що друга половина відео була знята на яхті. Для критиків це лише посилило контраст між життям артистів за кордоном та українською реальністю воєнного часу. OBOZ.UA охарактеризував ролик як «жарт» про мову на тлі розкішного відпочинку й навів реакції українців, які сприйняли його як зневажливий.

    Саме по собі використання російської мови Потапом і Настею вже давно є предметом суперечок. Проте новий скандал виник не у вакуумі — він став продовженням цілої серії історій, через які артисти протягом останніх років дедалі частіше опиняються в епіцентрі критики.

    Ще у 2025 році Настя Каменських пережила один із найгучніших мовних скандалів після концерту у США. Тоді вона виконувала російськомовні версії своїх композицій, хоча раніше публічно заявляла, що не співатиме російською. Під час виступу в Маямі співачка також висловилася про те, що, на її думку, значення має не мова, якою люди говорять, а їхні вчинки та почуття.

    Наслідки тієї історії вийшли далеко за межі соцмереж. Український ювелірний бренд «Золотий Вік», обличчям якого Каменських була з 2021 року, припинив співпрацю зі співачкою. Forbes Ukraine повідомляв, що компанія завершила багаторічну рекламну кампанію після мовного скандалу в США.

    Пізніше Потап публічно прокоментував ситуацію навколо дружини. В інтерв’ю блогеру Іллі Ланцману він відповідав на питання про ставлення сім’ї до української та російської мов і захищав право Каменських самостійно вирішувати, якою мовою вона виступатиме та спілкуватиметься.

    У 2026 році мовна історія отримала нове продовження після фактичного повернення дуету «Потап і Настя» на сцену.

    Наприкінці травня артисти разом виступили на приватному заході у Сполучених Штатах. На сцені вони виконали свої старі російськомовні хіти. Відео з концерту швидко розійшлися соціальними мережами та знову спричинили дискусію навколо того, на яку аудиторію тепер орієнтуються артисти.

    Ще один резонансний епізод стався наприкінці липня. Потап і Настя разом виступили на фестивалі Лайми Вайкуле в Юрмалі. УНІАН повідомляв, що дует виконував російськомовні композиції та отримав хвилю негативних реакцій від українських користувачів.

    Той виступ породив іще один скандал — уже не лише мовний.

    У Юрмалі артисти пожартували про можливе повернення до Києва. За даними OBOZ.UA, Потап заявив, що вони повернуться до столиці, коли проїзд у метро знову коштуватиме вісім гривень. Каменських підтримала жарт, а Потап запропонував навіть зробити «тур станціями метро» та провести концерт на «Олімпійському» з квитками по вісім гривень.

    Українці сприйняли ці слова особливо гостро, адже вони пролунали після підвищення вартості проїзду у столиці. Частина аудиторії побачила у такому гуморі відстороненість артистів від повсякденних проблем українців, які залишаються в країні під час війни.

    Потап після початку повномасштабного вторгнення взагалі став одним із найбільш суперечливих представників українського шоу-бізнесу. У лютому 2025 року він дав велике інтерв’ю російському журналісту Юрію Дудю. Під час понад тригодинної розмови репер говорив про початок вторгнення, своє перебування за кордоном, критику українців, творчість, російську мову та плани на майбутнє. Сам факт розмови з російським журналістом під час війни також викликав суперечки.

    Тоді ж стало відомо, що Потап розвиває бізнес і творчі проєкти за межами України. У відкритих інтерв’ю та публікаціях він розповідав про міжнародні проєкти й роботу в різних країнах, тоді як Каменських намагалася активніше просуватися на латиноамериканському музичному ринку.

    У травні 2026 року продюсер Михайло Ясинський у розмові зі Славою Дьоміним окремо аналізував міжнародну стратегію Каменських, використання нею російської мови у соцмережах та те, чому Потап і Настя дедалі менше орієнтуються саме на українську аудиторію.

    Тому новий ролик про «свободу» виявився особливо вибуховим. Для частини аудиторії він став не одиничним невдалим жартом, а черговим епізодом у довгій історії конфлікту артистів з українськими слухачами щодо мови, війни та їхнього життя за кордоном.

    При цьому важливо розділяти факти та інтерпретації. У самому ролику Потап і Каменських не заявляють прямо, що українці не повинні переходити на українську або що російська мова має якийсь особливий статус. Відео побудоване як іронічний жарт, де використання російської пов’язане зі словом «свобода». Саме цю подачу значна частина аудиторії сприйняла як провокаційну.

    Водночас контекст для української аудиторії принципово відрізняється від звичайної суперечки щодо особистого вибору мови. Росія четвертий рік веде повномасштабну війну проти України, а мовне питання стало значно чутливішим через багаторічну політику русифікації та використання Кремлем тези про «захист російськомовних» як одного з пропагандистських виправдань агресії.

    Саме тому публічні висловлювання відомих українських артистів про російську мову часто мають набагато сильніший резонанс, ніж звичайне приватне спілкування.

    Станом на 27 серпня відео Потапа і Каменських продовжує активно обговорюватися українськими медіа та користувачами соцмереж. Його вже називають одним із чергових скандалів навколо артистів, а дискусія знову повернулася до питання, чи намагається дует остаточно переорієнтуватися на міжнародну та російськомовну аудиторію.

    Самі артисти окремого розгорнутого пояснення щодо негативної реакції на цей конкретний ролик на момент підготовки матеріалу публічно не надали.

    Зате одна річ уже очевидна: спроба пожартувати про російську мову та «свободу» не розрядила багаторічний конфлікт Потапа й Насті з частиною української аудиторії, а лише додала до нього новий епізод. І якщо автори відео розраховували на легку іронію, у значної частини користувачів вона викликала зовсім протилежні емоції.

  • «Крим стане каменем на шиї Путіна»: ексглава ЦРУ назвав удари України, які можуть зламати Росію

    «Крим стане каменем на шиї Путіна»: ексглава ЦРУ назвав удари України, які можуть зламати Росію

    Колишній директор ЦРУ та американський генерал Девід Петреус вважає, що Україна вже знайшла низку надзвичайно болючих точок російської воєнної машини — від нафтопереробних заводів і логістики до окупованого Криму. Водночас найбільшою загрозою для самої України він називає дефіцит засобів протиракетної оборони, передусім перехоплювачів Patriot. На думку Петреуса, якщо Києву вдасться втримати фронт, Захід продовжить фінансову підтримку, а економічний тиск на Росію посилюватиметься, у Кремлі зрештою можуть зіткнутися із ситуацією, коли продовжувати війну стане надто дорого.

    Про це Петреус розповів у великій розмові з засновницею та CEO видання The Cipher Brief Сюзанною Келлі, присвяченій війнам в Україні та на Близькому Сході, розвитку безпілотних систем і тому, як сучасні конфлікти змінюють уявлення про майбутню війну. The Cipher Brief опублікував розмову наприкінці серпня. Видання представляє Петреуса як колишнього директора ЦРУ, командувача Центрального командування США та командувача коаліційних сил в Іраку й Афганістані.

    Особливу увагу генерал звернув на дедалі гостріший дефіцит протиракетної оборони України. За його словами, росіяни намагаються скористатися ситуацією, коли запас перехоплювачів для Patriot залишається обмеженим, а значні ресурси американської протиракетної оборони були перекинуті на Близький Схід.

    Ця проблема не є лише оцінкою Петреуса. У серпні президент Володимир Зеленський підтвердив, що Україна отримала нову, але невелику партію американських перехоплювачів Patriot, не розкривши їхньої кількості та країни-постачальника. До цього українська влада неодноразово наголошувала, що саме ракети для Patriot є одним із найгостріших дефіцитів на тлі посилення російських атак балістикою.

    Наслідки нестачі таких засобів уже проявлялися під час масованих ударів. Під час однієї з липневих атак українська ППО не змогла перехопити жодну з 29 російських балістичних ракет. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат тоді прямо пов’язував проблему з нестачею систем, здатних працювати проти балістики. Patriot залишається одним із ключових засобів України для перехоплення таких цілей.

    На цьому тлі особливу небезпеку Петреус бачить у співпраці Москви з Північною Кореєю. Він вважає, що Пхеньян не просто постачає озброєння Росії, а отримує можливість перевіряти його в умовах реальної великої війни.

    І ця співпраця продовжує розширюватися. За даними Південної Кореї, КНДР уже передала Росії понад 15 млн артилерійських боєприпасів, а також балістичні ракети малої дальності. Сеул вважає, що бойове застосування дозволило північнокорейським військовим удосконалювати характеристики свого озброєння за допомогою російського досвіду й технологій.

    На початку серпня українська військова розвідка також повідомила про розміщення у Воронезькій області Росії північнокорейського ракетного підрозділу приблизно з 90 військовослужбовців. За українськими даними, підрозділ міг отримати шість пускових установок і близько 120 балістичних ракет. Reuters зазначав, що Північна Корея до цього вже поставила Москві ракети KN-23 і KN-24.

    Однак Петреус наголошує: попри важкі російські ракетні удари, Україна у відповідь створює для Кремля проблеми зовсім іншого масштабу. Одним із головних інструментів стали далекобійні удари по російській нафтовій галузі.

    За оцінкою генерала, українська кампанія проти НПЗ уже серйозно обмежила можливості Росії переробляти нафту й експортувати нафтопродукти. Він звернув увагу на те, що країна, яка є одним із найбільших світових виробників нафти, змушена шукати додаткові обсяги пального за кордоном.

    Ця тенденція підтверджується й іншими джерелами. Наприкінці серпня The Guardian повідомляв, що після нової хвилі українських ударів по НПЗ Москва почала різко нарощувати імпорт пального, зокрема з Білорусі, Туреччини та інших напрямків. Російський ринок зіткнувся з дефіцитом у низці регіонів, а частина заводів була змушена зупиняти або скорочувати виробництво.

    Російська влада одночасно посилює обмеження на експорт власного пального. За інформацією Reuters, Москва планує продовжити заборону на експорт дизельного пального і у вересні. Заборона стала одним із заходів для стабілізації внутрішнього ринку після повторних ударів українських дронів і простоїв нафтопереробних підприємств. Обмеження на експорт бензину вже продовжені до початку 2027 року.

    Саме на цьому тлі Петреус зробив одну зі своїх найяскравіших заяв — про окупований Крим.

    За його словами, півострів, який Кремль роками демонстрував росіянам як головний символ територіальних здобутків Володимира Путіна, дедалі більше перетворюється на складний і дорогий для утримання об’єкт.

    «Крим стане для Путіна каменем на шиї», — спрогнозував Петреус, говорячи про удари по російській паливній, енергетичній і логістичній інфраструктурі.

    Його логіка полягає в тому, що Україна намагається системно ускладнювати забезпечення окупованого півострова, руйнувати російську військову логістику та збільшувати для Москви ціну його утримання. При цьому генерал не заявляв, що Росія вже втратила можливість забезпечувати Крим, а говорив про тенденцію, яка, на його думку, здатна перетворити півострів із символічного активу Кремля на дедалі важчий тягар.

    Водночас Росія посилює тиск на іншу стратегічну точку — українські порти Чорного моря і Дунаю.

    Петреус окремо наголосив на ударах по Одеській області, адже через південні порти Україна експортує значні обсяги продовольства. За його словами, наслідки таких атак виходять далеко за межі України, оскільки від українського зерна залежать країни Африки та інших регіонів.

    І ситуація справді різко загострилася. 9 серпня Росія атакувала Одеський морський порт, пошкодивши інфраструктуру та енергетичні об’єкти. Зеленський тоді заявив, що Москва фактично завдає удару по глобальній продовольчій безпеці.

    За кілька днів російська армія атакувала Ізмаїл — найбільший український порт на Дунаї для перевалки зерна. Удар пошкодив портову інфраструктуру та спричинив проблеми з електропостачанням. Через блокування частини чорноморської логістики та постійні атаки Україна вимушена переорієнтовувати дедалі більше вантажів на Дунай.

    До кінця серпня ситуація стала ще складнішою: біля Сулінського каналу утворилася черга приблизно із 70 суден, які чекали можливості зайти до українських дунайських портів. Reuters повідомляв, що експорт зерна у серпні суттєво відставав від минулорічних показників.

    Проблема вже виходить і на глобальний ринок. Через поглиблення кризи в Чорному морі ціни на пшеницю піднімалися до найвищого рівня за три роки. Росія та Україна залишаються серед ключових постачальників зерна на світові ринки, тому будь-які серйозні перебої в морській логістиці швидко відображаються на цінах.

    Для Петреуса все це є частиною значно ширшої картини. Він виділяє три напрями, які в сукупності можуть змінити розрахунки Кремля.

    Перший — Україна повинна зберігати здатність стримувати російські війська на фронті й завдавати їм великих втрат. Другий — Києву необхідно мати достатню фінансову підтримку, щоб утримувати економіку та масштабувати власне оборонне виробництво. Третій — потрібно продовжувати тиск на російську воєнну економіку, позбавляючи її доходів і збільшуючи вартість ведення війни.

    У другому напрямі Європа вже взяла на себе значну частину навантаження. ЄС створив для України механізм Ukraine Support Loan обсягом до 90 млрд євро на 2026–2027 роки, який має фінансувати як бюджетні, так і оборонні потреби держави.

    24 серпня Європейська комісія окремо погодила ще 6,1 млрд євро на оборонні закупівлі України — системи ППО і ПРО, ракети, боєприпаси та радари. У Брюсселі наголосили, що лише протягом попереднього місяця Росія застосувала проти України 376 ракет.

    ЄС одночасно продовжує економічний тиск на Москву. У липні був ухвалений 21-й пакет санкцій проти Росії, який знову вдарив по енергетиці, фінансовій системі та схемах обходу обмежень. Єврокомісія зазначила, що з початку повномасштабної війни Росія вже використала понад дві третини ліквідних активів свого Фонду національного добробуту.

    Саме комбінацію зовнішніх санкцій та внутрішніх ударів по російській інфраструктурі Петреус вважає особливо небезпечною для Кремля.

    У цьому контексті він згадує не тільки НПЗ, а й склади та логістичні центри, які можуть використовуватися для забезпечення російських військ. Така війна дедалі частіше приходить у райони, де росіяни ще нещодавно майже не відчували її безпосередньо.

    27 серпня Reuters повідомив про новий український удар по логістичному об’єкту в центральній частині Росії на тлі чергової масованої російської атаки на Україну. Того самого дня РФ застосувала балістичні та гіперзвукові ракети й 258 безпілотників, атакуючи Київ, Одещину та низку інших регіонів.

    Але, можливо, ще важливішим за економічний аспект у розмові Петреуса стало його бачення самої війни.

    Ексдиректор ЦРУ називає Україну «лабораторією майбутньої війни». За його словами, поле бою за кілька років радикально змінилося: якщо на початку повномасштабного вторгнення ключовим засобом ураження залишалася артилерія, то тепер величезна роль перейшла до безпілотників, систем спостереження, штучного інтелекту та автономних платформ.

    Це вже помітили й західні країни. Reuters у липні зазначав, що Україна стала найбільшим у світі виробником військових дронів за кількістю і що НАТО дедалі більше цікавиться українськими технологіями та бойовим досвідом.

    24 серпня Велика Британія та Україна підписали окреме партнерство у сфері штучного інтелекту для оборони. Британські фахівці отримають доступ до українських технологій і величезного масиву бойових даних, а спільні проєкти охоплюватимуть ШІ для розпізнавання цілей, автономні системи та нові рішення для дронів.

    Сам Петреус переконаний, що простого нарощування закупівель безпілотників для західних армій буде недостатньо. Потрібна фактично нова військова доктрина, у якій дрони, сенсори, штучний інтелект та автономні системи будуть не додатком до традиційних військ, а їхньою базовою частиною.

    Для України ж найближча проблема значно конкретніша — пережити період дефіциту перехоплювачів і не дозволити Росії використати перевагу в балістичних ракетах.

    Показовим став і масштаб російського удару 27 серпня: українська ППО змогла перехопити сім балістичних ракет та майже 90% застосованих дронів, однак удари все одно спричинили руйнування в низці областей.

    Отже, прогноз Петреуса не зводиться до твердження, що Росія близька до негайного краху або що Путін уже готовий просити про перемир’я. Навпаки, генерал описує довгу стратегію виснаження: не дати Росії досягти вирішального успіху на фронті, втримати українську економіку, захистити небо, одночасно бити по російських доходах, НПЗ, паливній та військовій логістиці.

    Якщо ці елементи спрацюють одночасно, вважає колишній директор ЦРУ, для Кремля може настати момент, коли економічна ціна війни, втрати армії та необхідність утримувати окуповані території перевищать можливості Росії продовжувати конфлікт у нинішньому темпі. І тоді Крим, який Путін роками представляв як одну зі своїх головних геополітичних перемог, справді може перетворитися для нього з «перлини корони» на той самий «камінь на шиї».

     

  • Росія вдарила по складах COMFY і «Будинку Іграшок»: ще дві великі мережі втратили ключову логістику

    Росія вдарила по складах COMFY і «Будинку Іграшок»: ще дві великі мережі втратили ключову логістику

    Російська атака 27 серпня знову вдарила по цивільній логістиці українського бізнесу. Цього разу під ударом опинилися розподільчий центр мережі COMFY на Київщині та логістичний центр «Будинку Іграшок». Працівники обох компаній не постраждали, однак наслідки для складської інфраструктури серйозні: у «Будинку Іграшок» центр знищено, а COMFY повідомляє про пошкодження свого розподільчого об’єкта. Обидві мережі заявляють, що продовжують роботу.

    Про атаку на COMFY повідомив генеральний директор компанії Геннадій Вербиленко. За його словами, російський дрон влучив у розподільчий центр мережі в Київській області. При цьому всі співробітники залишилися живими та неушкодженими — під час небезпеки вони перебували у заздалегідь підготовлених укриттях.

    «Ранок важкий, але, здається, цілком передбачуваний для українського бізнесу в останні тижні», — написав Вербиленко, наголосивши, що компанія продовжує роботу в посиленому режимі.

    За його словами, COMFY зараз намагається забезпечити безперебійну роботу магазинів, онлайн-каналів і виконання замовлень. Контакт-центр мережі також залишається на зв’язку з клієнтами.

    Компанія не повідомила точний масштаб матеріальних збитків і не назвала обсяг товарів, які могли бути пошкоджені або знищені. Тому робити висновки про потенційний дефіцит техніки чи масштабні перебої в роботі мережі наразі передчасно.

    На офіційному сайті COMFY станом на 27 серпня магазини продовжують працювати за звичними або скоригованими графіками, а клієнти можуть перевіряти статус своїх замовлень через особистий кабінет. Якщо товар відсутній у конкретному магазині, компанія доставляє його зі складу й повідомляє покупця після надходження.

    Окремо Вербиленко повідомив, що після удару компанія не відмовилася від запланованої допомоги Силам оборони. COMFY переказала 2 млн грн «Спільноті Стерненка» та ще 2,5 млн грн Фонду Сергія Притули на підтримку українських військових і захист неба.

    Ще серйознішими виявилися наслідки для мережі «Будинок Іграшок».

    CEO компанії Марія Назаренко повідомила, що внаслідок російської атаки було повністю знищено розподільчий центр мережі — великий логістичний вузол, через який товари надходили до магазинів по всій Україні. Саме там зберігалася частина асортименту компанії.

    У момент атаки працівники перебували в укритті, тому ніхто з команди не постраждав. Це, як і у випадку з COMFY, ще раз підкреслює критичну роль укриттів для великих логістичних об’єктів під час російських повітряних атак.

    У «Будинку Іграшок» попередили клієнтів, що частина вже оформлених замовлень може приїхати пізніше, ніж планувалося. Якщо виконати попередньо оплачене замовлення буде неможливо, покупцям обіцяють повернути кошти.

    При цьому офлайн-магазини мережі продовжують працювати, а інтернет-магазин приймає нові замовлення. Це видно й із офіційного сайту мережі, де станом на 27 серпня активні акційні пропозиції та онлайн-продажі.

    Таким чином, обидві компанії намагаються уникнути зупинки бізнесу навіть після втрати або пошкодження критичної логістичної інфраструктури.

    І це вже не перший подібний випадок у серпні.

    Наймасштабнішою стала атака 5 серпня, коли російські ракети й дрони вдарили одразу по низці великих логістичних об’єктів у Києві та Київській області. Тоді були повністю або частково знищені склади та розподільчі центри Rozetka, «Нової пошти», Fozzy Group, «Сільпо», Novus, «Епіцентру», INTERTOP, Puma, Toyota, Bosch, LIQUI MOLY Ukraine та інших компаній.

    За даними DW, лише внаслідок тієї атаки руйнувань і пожеж зазнали об’єкти щонайменше 14 великих українських та міжнародних компаній. Найбільший розподільчий центр Rozetka у Броварах, який до удару міг обробляти понад 100 тисяч замовлень на добу, був знищений. Також постраждали ключові логістичні потужності Fozzy Group, Novus та інших ритейлерів.

    У INTERTOP тоді повідомляли про втрату головного логістичного складу разом із значною частиною товарних запасів та обладнання. Компанії довелося терміново перебудовувати логістику, а клієнтів попереджали про можливе збільшення строків доставки. Аналогічні проблеми виникли й у Puma.

    Саме тому сьогоднішній удар по COMFY та «Будинку Іграшок» уже важко сприймати як окремий епізод.

    За даними українських ЗМІ та самих компаній, упродовж лише кількох тижнів серпня російські атаки охопили значну частину великих ритейлерів, логістичних операторів і дистриб’юторів, які забезпечують український ринок продуктами, технікою, одягом, товарами для дому, дитячою продукцією та іншими категоріями товарів.

    Фактично мова йде про системний тиск на одну з ключових ланок економіки — складську та логістичну інфраструктуру.

    Водночас експерти поки не прогнозують масштабного дефіциту товарів.

    Голова Української ради торгових центрів Максим Гаврюшин раніше пояснював, що український ритейл за роки повномасштабної війни став значно гнучкішим. Великі мережі мають альтернативні склади, можуть швидко перенаправляти потоки та частково перерозподіляти товар між регіонами.

    Тому навіть після руйнування великих логістичних центрів магазини зазвичай продовжують працювати.

    Втім, такі удари все одно мають серйозні наслідки.

    По-перше, компанії втрачають значні товарні запаси та обладнання. По-друге, зростають логістичні витрати, оскільки маршрути доводиться терміново перебудовувати. По-третє, збільшується термін доставки замовлень. А для бізнесів із централізованими складами втрата одного великого розподільчого центру може означати необхідність фактично заново будувати частину логістичної системи.

    Ще один ризик — страхування.

    Через постійні російські атаки на цивільну інфраструктуру страхування великих складів і товарних запасів залишається складним і дорогим, тому частину збитків бізнеси змушені покривати власним коштом.

    РБК-Україна після попередньої хвилі атак зазначало, що для ритейлу найбільш критичною потребою зараз є не стільки фінансова допомога, скільки посилення протиповітряного захисту великих логістичних та виробничих об’єктів.

    І саме на цьому акцентував CEO COMFY після сьогоднішнього удару.

    Компанія не лише повідомила про пошкодження складу, а й відразу переказала кошти організаціям, які займаються закупівлею засобів для українських військових і протиповітряної оборони.

    Станом на другу половину дня 27 серпня COMFY та «Будинок Іграшок» продовжують працювати. Даних про постраждалих співробітників немає. Клієнтів «Будинку Іграшок» попередили про можливі затримки доставки, а COMFY працює над виконанням чинних замовлень.

    Точні масштаби збитків обох компаній наразі не оприлюднені.

    Однак сьогоднішня атака поповнила список великих українських бізнесів, чиї склади та розподільчі центри були уражені Росією лише протягом одного серпня. Після Rozetka, «Нової пошти», Fozzy Group, Novus, «Епіцентру», INTERTOP, Puma, Toyota та Bosch до нього додалися ще дві відомі мережі — COMFY та «Будинок Іграшок».

  • Путін готує ще 600 тисяч людей для війни: розвідка назвала ймовірний момент нової мобілізації

    Путін готує ще 600 тисяч людей для війни: розвідка назвала ймовірний момент нової мобілізації

    Російська влада може піти на нову масштабну хвилю мобілізації, яка потенційно охопить до 600 тисяч людей у 2026–2027 роках. За даними української розвідки, Генеральний штаб РФ уже підготував відповідний сценарій: приблизно 300 тисяч осіб Москва може спробувати мобілізувати цього року і ще стільки ж — наступного. Найімовірнішим політичним моментом для такого рішення називають період після виборів до Держдуми РФ 18–20 вересня.

    Інформацію 27 серпня оприлюднили Головне управління розвідки Міністерства оборони України та Служба зовнішньої розвідки. Дані також поширив Офіс президента України.

    За оцінками українських спецслужб, необхідність нової мобілізації для Кремля пов’язана одразу з кількома проблемами: великими втратами російської армії, падінням темпів добровільного контрактування та потребою поповнювати як уже існуючі частини, що воюють проти України, так і нові формування.

    За даними розвідки, лише за січень–липень 2026 року втрати російської армії в особовому складі могли становити близько 240 тисяч військових, щонайменше 140 тисяч із яких названі безповоротними. За той самий період Росії вдалося залучити за контрактом менш як 232 тисячі людей. Тобто навіть масштабна контрактна кампанія не повністю перекриває втрати.

    Саме цей розрив може змусити Кремль повернутися до механізму, якого він намагався уникати після політичного шоку 2022 року.

    Тоді Володимир Путін оголосив так звану «часткову мобілізацію», за підсумками якої офіційно планувалося призвати 300 тисяч резервістів. Рішення викликало паніку, протести в окремих регіонах і масовий виїзд чоловіків із Росії. Відтоді Кремль переважно робив ставку на високі виплати контрактникам, регіональні бонуси та дедалі агресивнішу вербувальну кампанію.

    Російський Генштаб уже має сценарій

    Українська розвідка стверджує, що російський Генштаб уже опрацював варіант додаткової мобілізації 600 тисяч людей.

    Новобранців планують насамперед спрямовувати на доукомплектування військових частин і з’єднань, які безпосередньо беруть участь у війні проти України. Частина особового складу може піти у нові підрозділи, що зараз формуються.

    Підготовка мобілізованих, залежно від навичок і військової спеціальності, може тривати від 15 до 60 діб. Також не виключено використання полігонів у Білорусі для навчання частини новобранців.

    Але найважливішою деталлю є термін.

    За оцінкою українських спецслужб, Путін може відкласти остаточне рішення до завершення виборів до Держдуми РФ, які мають пройти 18–20 вересня 2026 року.

    Це логічно з політичної точки зору: масштабна мобілізація є непопулярним рішенням, яке Кремль традиційно намагається максимально віддалити від виборчих кампаній.

    Дані розвідки збігаються з інформацією західних ЗМІ

    Цікаво, що повідомлення української розвідки з’явилося лише через кілька днів після публікації The Wall Street Journal.

    Газета з посиланням на представників західних розвідок повідомила, що в Росії вже проводяться навчання з перевірки готовності регіонів до нової мобілізації.

    За даними WSJ, зокрема, такі заходи проходили в Калінінградській області. Там відпрацьовували процедури призову, розміщення, забезпечення їжею та озброєнням мобілізованих. Джерела видання зазначали, що подібні перевірки проводяться і в інших частинах РФ.

    Водночас WSJ наголошував: остаточного рішення про нову мобілізацію Кремль ще не ухвалив.

    Співрозмовники видання також називали період після парламентських виборів найбільш імовірним часом для такого кроку. Причиною називали труднощі Росії з поповненням втрат і незмінне бажання Кремля продовжувати наступальні операції, зокрема із метою захоплення всієї Донецької області.

    Таким чином дані українських спецслужб і західної розвідки в ключових моментах збігаються.

    Контрактників стає все важче знаходити

    Ще один показовий сигнал — те, як Росія змінює систему вербування.

    The Moscow Times підрахував, що станом на серпень уже 56 російських регіонів платили винагороди людям, які приводять нових контрактників до армії. Роком раніше таких регіонів було лише близько трьох десятків.

    У деяких регіонах суми різко зросли. Наприклад, у Смоленській області винагороду за приведеного контрактника підняли зі 115 тисяч до мільйона рублів. Одночасно збільшуються й одноразові виплати самим новобранцям.

    Причина очевидна: звичайні фінансові стимули працюють дедалі гірше.

    The Moscow Times із посиланням на оцінки економіста Яніса Клюге писав, що набір контрактників у першій половині 2026 року впав до найнижчих показників за три роки. За офіційними російськими даними, за шість місяців вдалося набрати близько 200 тисяч людей — приблизно на 5% менше, ніж роком раніше.

    Українська розвідка також фіксує проблеми в окремих регіонах. У деяких суб’єктах РФ плани комплектування виконуються лише на 57–69%. У Волгоградській області кількість потенційних контрактників порівняно з 2025 роком, за наведеними даними, скоротилася приблизно на 40%.

    У Росії вже фіксують примус до підписання контрактів

    Паралельно російські правозахисники повідомляють про дедалі агресивнішу вербувальну кампанію.

    Антивоєнний проєкт «Идите лесом», який допомагає росіянам уникати відправлення на війну, у серпні повідомив про зростання кількості звернень від чоловіків, яких затримували силовики та примушували підписувати контракти з Міністерством оборони РФ.

    Лише між 10 і 18 серпня організація зафіксувала 14 таких випадків у різних регіонах — від Краснодарського краю та Омської області до Бурятії й Удмуртії.

    Правозахисники описували випадки, коли чоловіків затримували просто на вулиці, після виходу з магазину, на роботі або під приводом перевірки документів.

    Подібні історії раніше фіксували й у Пензенській області. Там силовики та військкомати, за повідомленнями незалежних російських медіа, проводили рейди й силоміць доставляли чоловіків до пунктів набору.

    Кремль розширює коло тих, кого можна відправити на фронт

    Ще одна ознака дефіциту людського ресурсу — поступове розширення категорій людей, яких Росія може залучати до війни.

    За даними української розвідки, Москва опрацьовує залучення засуджених із непогашеними судимостями за тяжкі злочини, включно з бандитизмом, участю в організованих злочинних угрупованнях, незаконним обігом зброї, наркотиків та вибухових речовин.

    Окремо розглядається можливість мобілізації або контрактування деяких категорій жінок, які перебувають у російських колоніях і тюрмах.

    Також, за цими даними, можуть встановлюватися квоти для правоохоронних органів щодо направлення співробітників на військову службу.

    Для нової мобілізації вже створили цифрову інфраструктуру

    Після хаосу 2022 року Кремль суттєво змінив систему військового обліку.

    У Росії працює електронний реєстр військовозобов’язаних та механізм електронних повісток. Це потенційно дозволяє владі проводити нову мобілізацію значно контрольованіше, ніж чотири роки тому.

    За даними української розвідки, серед можливих обмежень для тих, хто намагатиметься уникнути призову, розглядаються або вже закладені в систему заборона виїзду з РФ, обмеження на отримання кредитів, операції з нерухомістю, використання водійських прав та інші заходи фінансового й адміністративного тиску.

    Саме можливість проводити призов через електронний реєстр може дозволити Кремлю уникнути одномоментного виклику сотень тисяч людей і розтягнути мобілізацію в часі.

    Чому Кремль досі не оголосив мобілізацію

    Попри всі ці сигнали, важливо наголосити: станом на 27 серпня офіційного рішення про нову хвилю мобілізації в Росії немає.

    Більше того, Кремль публічно заперечував, що готує новий масштабний призов.

    Російські джерела, з якими спілкувалися західні видання, раніше пояснювали це політичними ризиками. Масова мобілізація 2022 року стала одним із найбільш болючих для Кремля внутрішньополітичних рішень за весь час війни.

    Саме тому Москва останні роки намагалася закривати потреби фронту грошима — високими зарплатами, регіональними бонусами, списанням боргів, рекрутерами, ув’язненими та іноземцями.

    Але система стає дедалі дорожчою.

    За оцінками, які наводить The Moscow Times, середня регіональна виплата за підписання військового контракту за останній рік зросла приблизно на 30% і становить близько 1,8–1,9 млн рублів. Регіони водночас стикаються зі зростанням бюджетних дефіцитів і витрат, пов’язаних із війною.

    Це створює для Кремля складний вибір: або й далі платити дедалі більші гроші за кожного нового контрактника, або знову перейти до примусової мобілізації.

    І останні дані української та західної розвідок показують, що Москва принаймні активно готується до другого сценарію.

    Якщо Путін справді ухвалить відповідне рішення після вересневих виборів, нова мобілізація може стати найбільшою в Росії з осені 2022 року і суттєво вплинути вже не стільки на кампанію 2026-го, скільки на плани російської армії на 2027 рік.

  • Після таємного візиту ЦРУ до Москви: Буданов анонсував нові переговори

    Після таємного візиту ЦРУ до Москви: Буданов анонсував нові переговори

    Переговорний процес між Україною та Росією, який останнім часом фактично перебуває на паузі, може знову активізуватися вже у вересні. Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що очікує нової безпосередньої зустрічі українських та російських переговорників уже наступного місяця, причому участь Сполучених Штатів він назвав фактично необхідною.

    Заява пролунала 27 серпня на тлі різкого пожвавлення закритих контактів між Вашингтоном і Москвою та лише через кілька днів після неоголошеного візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до російської столиці.

    Коментуючи нинішній стан переговорів, Буданов визнав, що їхня активна фаза поки призупинена. Водночас, за його словами, сам процес не припинився і може перейти у практичну площину вже найближчими тижнями.

    На пряме запитання журналістки Новини.LIVE, чи може у вересні відбутися саме очна зустріч української та російської делегацій, керівник Офісу президента відповів ствердно.

    «Я сподіваюся на це, так. Ну, і з американцями вже. Без них ніяк», — сказав Буданов.

    Тобто Київ фактично розглядає новий раунд не просто як двосторонній контакт із Москвою, а як переговорний процес, у якому Вашингтон має відігравати одну з ключових ролей.

    Цей момент особливо важливий, тому що останні дипломатичні сигнали з боку США вказують на активізацію закритих каналів спілкування з Кремлем.

    25 серпня директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив рідкісний і неанонсований візит до Москви. За даними Reuters, він проводив там зустрічі з представниками російських спецслужб. Це була перша публічно відома поїздка Реткліффа до Росії після того, як він очолив ЦРУ.

    Наступного дня Кремль офіційно підтвердив переговори. Дмитро Пєсков повідомив, що особистої зустрічі директора ЦРУ з Володимиром Путіним не було, однак російського лідера оперативно поінформували про результати контактів.

    Пєсков не розкрив ані конкретних співрозмовників Реткліффа, ані змісту переговорів. Водночас він назвав сам факт контактів між спецслужбами позитивним і зазначив, що такі канали можуть функціонувати навіть у періоди найгірших відносин між державами.

    Дональд Трамп, коментуючи поїздку глави ЦРУ, назвав її «напіврутинною», однак додав значно цікавішу деталь: за його словами, з цієї місії «може щось вийти».

    Одразу після цього президент США заговорив про зусилля своєї адміністрації, спрямовані на завершення війни Росії проти України.

    Тобто прямого підтвердження, що Реткліфф у Москві домовлявся саме про новий раунд українсько-російських переговорів, немає. Але часовий збіг між секретними контактами ЦРУ та заявою Буданова про можливу зустріч у вересні виглядає щонайменше показово.

    Більше того, американські медіа повідомляють, що місія Реткліффа могла мати значно ширший безпековий порядок денний.

    The Wall Street Journal писав, що директор ЦРУ міг особисто попередити Росію не намагатися атакувати країни НАТО. За даними видання, американська розвідка отримала інформацію, яка викликала занепокоєння щодо можливих російських провокацій проти Альянсу — від кібератак до обмежених військових дій проти держав Балтії.

    Водночас адміністрація Трампа продовжує шукати можливості для дипломатичного врегулювання саме російсько-української війни.

    Reuters 25 серпня повідомив, що Володимир Зеленський бачить для американського посередництва певне політичне «вікно», яке може залишатися відкритим приблизно до літа 2027 року.

    Причина полягає, зокрема, у внутрішньополітичному календарі США: чим ближчими ставатимуть президентські вибори 2028 року, тим більше уваги американська адміністрація приділятиме власній виборчій кампанії та внутрішнім питанням.

    Україна вже працює зі Сполученими Штатами та європейськими партнерами над новими пропозиціями щодо можливого завершення війни.

    За даними Reuters, Київ разом з американськими та європейськими представниками підготував короткий документ із базовими принципами потенційного врегулювання.

    Серед них — припинення вогню та запропонована американською стороною концепція спеціальної економічної зони в частині Донбасу, управління якою могло б здійснюватися третьою стороною.

    Однак головна проблема переговорів залишається незмінною — територіальні вимоги Росії.

    Москва продовжує претендувати на повний контроль над Донецькою, Луганською, Запорізькою та Херсонською областями, хоча російська армія не контролює всю територію жодної з них, за винятком майже повністю окупованої Луганщини.

    Саме вимога Росії передати їй території, які вона не змогла захопити військовим шляхом, залишається одним із основних пунктів, через які попередні раунди переговорів заходили у глухий кут.

    Київ публічно відкидає сценарій, за якого українські війська просто залишають контрольовані ними міста та райони.

    Тому навіть якщо зустріч української та російської делегацій у вересні справді відбудеться, це ще не означатиме швидкого прориву.

    Буданов і раніше говорив, що переговори є надзвичайно складними через різницю позицій сторін та глобальні інтереси держав, залучених до процесу. Водночас він не виключав можливості завершення активної фази війни ще у 2026 році за умови реальної деескалації та політичних домовленостей.

    У червні він також заявляв, що завершення активної фази війни до зими 2026 року залишається реалістичною метою, хоча для цього необхідно виконати низку складних умов.

    Тепер уперше прозвучав конкретніший часовий орієнтир саме щодо наступної зустрічі делегацій — вересень.

    І показово, що Буданов окремо наголосив на участі американців.

    Після повернення Дональда Трампа до Білого дому США фактично стали головним зовнішнім посередником у спробах організувати нову рамку переговорів між Києвом і Москвою.

    Протягом останніх місяців контакти відбувалися у різних форматах — через спецпредставників, дипломатичні канали, розвідку та прямі консультації з українським керівництвом.

    Однак великого політичного прориву досі не відбулося.

    Росія продовжує наступальні операції та масовані удари по українських містах, а Київ наполягає, що будь-які переговори повинні супроводжуватися реальними гарантіями безпеки і не можуть перетворитися на механізм легалізації російської окупації.

    Саме на цьому тлі можливий вересневий раунд матиме особливе значення.

    Якщо він відбудеться за участю Вашингтона, це може стати першою серйозною перевіркою того, чи змогли останні закриті контакти між США та Росією хоча б частково зблизити позиції сторін.

    З іншого боку, нинішні сигнали поки залишаються дуже обережними.

    Буданов говорить про надію на зустріч, а не про вже погоджену дату. Немає інформації про місце проведення переговорів, склад делегацій або конкретний порядок денний.

    Ні Москва, ні Вашингтон станом на момент публікації також публічно не оголосили про домовленість щодо вересневого раунду.

    Тому говорити, що переговори вже остаточно призначені, передчасно.

    Проте сукупність останніх подій виглядає нетипово активною: директор ЦРУ несподівано прилітає до Москви, проводить закриті переговори з російськими спецслужбами, Путіну одразу доповідають їхні результати, Трамп заявляє, що з поїздки «може щось вийти», а вже за добу керівник Офісу президента України називає вересень можливим часом нової зустрічі з Росією.

    Чи є всі ці події частинами одного дипломатичного процесу, офіційно поки не підтверджено.

    Але принаймні одна річ стала зрозумілішою: переговорний канал не закритий.

    І якщо прогноз Буданова справдиться, уже у вересні українські, російські та американські представники можуть знову опинитися за одним переговорним столом — у момент, коли війна триває з максимальною інтенсивністю, а питання територій, припинення вогню та гарантій безпеки залишаються практично такими ж складними, як і раніше.