Golosnovinua.com

Позначка: війна в Україні

  • Індонезія відхрестилася від своїх громадян у російській армії: їм може загрожувати втрата громадянства

    Індонезія відхрестилася від своїх громадян у російській армії: їм може загрожувати втрата громадянства

    Індонезія почала офіційну перевірку інформації про своїх громадян, яких Росія могла завербувати для участі у війні проти України. Міністерство закордонних справ країни заявило, що з’ясовує особи цих людей, їхній статус громадянства, обставини вербування та характер можливої участі в російських збройних силах. Водночас Джакарта вже наголосила: якщо інформація підтвердиться, рішення окремих громадян воювати на боці Росії не представляє позицію чи політику держави.

    Речниця МЗС Індонезії Івонн Мевенканг повідомила, що перевірка здійснюється через закордонні дипломатичні представництва країни та у координації з іншими міністерствами й державними установами. За її словами, владі ще необхідно встановити не лише громадянство згаданих осіб, а й те, яким саме способом вони могли потрапити до російської армії. Окремо Джакарта перевіряє версію, що людей могли завербувати через шахрайські пропозиції роботи, експлуатацію або фактично ввести в оману щодо справжнього характеру майбутньої діяльності.

    Підставою для перевірки стала інформація Служби зовнішньої розвідки України, яка 27 серпня заявила, що отримала документи щонайменше восьми громадян Індонезії, завербованих до російської окупаційної армії. Українська розвідка оприлюднила дані, які, за її твердженням, підтверджують залучення цих людей Росією. Серед документів, про які повідомляли міжнародні медіа, були сім заявок на електронні візи та одна міграційна карта.

    За версією української розвідки, Росія використовує для вербування іноземців уже відпрацьовану схему. Потенційним рекрутам пропонують високу зарплату, соціальні пільги, прискорене отримання російського громадянства та нерідко обіцяють роботу, нібито не пов’язану з безпосередньою участю у бойових діях. Однак СЗРУ стверджує, що значна частина таких іноземців зрештою потрапляє саме на передову, часто без належної підготовки. Подібні випадки Україна раніше фіксувала серед громадян Непалу, Куби, Кенії та Індії.

    Індонезійська сторона поки не підтвердила українські дані щодо всіх восьми людей. В офіційному повідомленні МЗС зазначається, що висновки можна буде робити лише після завершення перевірки фактів. Водночас у Джакарті чітко заявили, що навіть у разі підтвердження добровільної служби громадян Індонезії в російських військах це буде розглядатися виключно як їхній особистий вчинок, який не має відношення до зовнішньої політики країни.

    Ситуація для ймовірних найманців може мати й серйозні юридичні наслідки. Індонезійське законодавство містить окремі норми щодо громадян, які вступають на військову службу до збройних сил інших держав, і за певних обставин це може призвести навіть до втрати індонезійського громадянства. У МЗС наголосили, що будь-які рішення повинні ґрунтуватися на підтверджених фактах і прийматися відповідно до встановленої юридичної процедури.

    Зовсім іншим буде підхід, якщо з’ясується, що громадяни Індонезії стали жертвами обману. Мевенканг заявила, що влада окремо вивчає можливі випадки торгівлі людьми, шахрайства та пропозицій працевлаштування, які приховували реальну мету поїздки до Росії. Якщо буде доведено, що люди стали жертвами такого механізму, Джакарта обіцяє надати їм необхідний консульський та правовий захист. Громадян країни вже закликали особливо обережно ставитися до вакансій у регіонах воєнних конфліктів або пропозицій, які можуть бути пов’язані з військовою діяльністю.

    Важливо й те, що Індонезія намагається дистанціювати цю історію від своєї офіційної зовнішньої політики. Країна традиційно позиціонує себе як держава, що не стає безпосередньо на бік одного з учасників війни і закликає до дипломатичного врегулювання. У відповідь на інформацію про можливих індонезійців у російській армії МЗС знову наголосило на підтримці мирного вирішення російсько-українського конфлікту, дотриманні міжнародного права та принципів Статуту ООН.

    Вербування іноземців стало для Росії одним зі способів поповнення особового складу на тлі великих втрат у війні. Західні посадовці нещодавно оцінювали, що російська армія втрачає приблизно на 6 тисяч військових на місяць більше, ніж здатна набрати, незважаючи на масштабну контрактну кампанію. Москва при цьому намагається уникати нової відкритої хвилі масової мобілізації, яка після оголошення часткової мобілізації восени 2022 року спричинила значний суспільний резонанс та виїзд великої кількості росіян за кордон.

    Саме на цьому тлі українська розвідка розглядає вербування громадян віддалених країн як частину ширшої кадрової стратегії Кремля. За оцінкою СЗРУ, іноземні рекрути потрібні Росії не лише для поповнення підрозділів, а й для пропаганди — їхня участь може використовуватися для створення враження, нібито Москва має міжнародну підтримку своєї війни. Українська сторона водночас стверджує, що для частини завербованих обіцянки високої зарплати та небойової служби не відповідають реальним умовам після прибуття до Росії.

    Індонезійський випадок при цьому має особливий дипломатичний підтекст. Москва підтримує активні контакти з Джакартою, а президент Індонезії Прабово Субіанто мав стати головним іноземним гостем Східного економічного форуму у Владивостоці на початку вересня. На цьому тлі інформація про вербування індонезійців до російської армії потенційно створює для Джакарти незручну ситуацію: владі доводиться одночасно зберігати дипломатичні відносини з Росією та чітко показувати, що участь громадян країни у війні не санкціонована державою.

    Наразі ключовим залишається результат індонезійської перевірки. Якщо особи та документи, отримані українською розвідкою, будуть підтверджені, Джакарті доведеться встановити, чи пішли ці громадяни на службу добровільно, чи стали жертвами шахрайської схеми вербування. У першому випадку для них можливі серйозні правові наслідки, включно з питанням громадянства; у другому — держава обіцяє захищати своїх громадян. Тому твердження, що Індонезія вже офіційно підтвердила наявність восьми своїх громадян у російській армії, наразі було б передчасним: підтверджена саме перевірка українських даних і відмежування уряду від можливої участі цих людей у війні.

  • Росія тричі за кілька днів ударила по енергетиці ДТЕК: 30 тисяч родин досі без світла

    Росія тричі за кілька днів ударила по енергетиці ДТЕК: 30 тисяч родин досі без світла

    Російські війська за останні кілька днів тричі атакували енергетичні об’єкти ДТЕК у Дніпропетровській області, причому останній удар стався вже 31 серпня. У компанії повідомляють про суттєві пошкодження обладнання, а через наслідки атак десятки тисяч родин залишилися без електроенергії. Енергетики вже повернули світло більш ніж 40 тисячам домогосподарств, однак ще близько 30 тисяч осель станом на понеділок залишаються знеструмленими. Відновлювальні роботи тривають, але в прифронтових районах їх ускладнює безпекова ситуація.

    За офіційною інформацією ДТЕК Дніпровські електромережі, два удари по енергооб’єктах сталися 29 серпня, а третій — 31 серпня внаслідок атаки FPV-дрона. У всіх трьох випадках було пошкоджене обладнання, а на двох об’єктах після влучань виникли пожежі. Загоряння вдалося оперативно ліквідувати силами ДСНС, при цьому персонал енергетичних об’єктів не постраждав. Компанія з міркувань безпеки не розкриває, які саме об’єкти були атаковані і наскільки критичними є пошкодження.

    Масштаб наслідків атак добре видно за кількістю знеструмлених споживачів. За останні дві доби енергетики ДТЕК відновили електропостачання для понад 40 тисяч родин у 46 містах і селах Дніпропетровської області. Водночас приблизно 30 тисяч домівок поки що залишаються без світла, а аварійні бригади можуть розпочинати ремонт лише після того, як отримають дозвіл від Збройних сил України та Державної служби з надзвичайних ситуацій. У компанії підкреслюють, що фахівці працюють цілодобово, але близькість до районів бойових дій суттєво ускладнює та подекуди сповільнює відновлення.

    При цьому атаки на мережеву інфраструктуру виявилися не єдиними ударами Росії по енергетичних підприємствах ДТЕК цієї ночі. Вночі 31 серпня російський безпілотник також атакував одну з шахт компанії на Дніпропетровщині. Внаслідок удару поранення отримав працівник підприємства: йому надали першу допомогу на місці, після чого доправили до лікарні. За останніми даними компанії, його стан стабільний.

    Таким чином, лише протягом кількох днів російські атаки торкнулися як електромережевої, так і вугільної інфраструктури регіону. Дніпропетровщина залишається одним із найбільш уразливих для таких ударів регіонів через близькість до фронту та велику концентрацію енергетичних і промислових підприємств. Лише від вечора 30 серпня до ранку 31-го російські війська понад десять разів атакували чотири райони області безпілотниками, артилерією та авіабомбами. За даними обласної влади, внаслідок цих ударів також був поранений цивільний, пошкоджені підприємство та житлові будинки.

    Це далеко не перша масштабна атака на енергетику Дніпропетровщини протягом серпня. 5 серпня після ударів Росії по об’єктах ДТЕК Дніпровські електромережі без електроенергії залишилися близько 126 тисяч жителів Нікополя, Марганця, Покрова та прилеглих населених пунктів. Тоді компанія також повідомляла про значні пошкодження енергетичного обладнання, а терміни ремонту залежали не тільки від масштабу руйнувань, а й від можливості безпечно допустити бригади до місць ударів.

    Ще важчими були наслідки атаки на одну із шахт ДТЕК Енерго 17 серпня. Тоді внаслідок масованого удару російських дронів загинув працівник підприємства, ще один гірник дістав поранення, а інфраструктура шахти зазнала серйозних пошкоджень. Тобто нинішня атака на шахту стала вже черговою за останні два тижні. У ДТЕК наголошують, що російські війська систематично атакують як безпосередньо енергетичні об’єкти, так і підприємства, які забезпечують роботу енергетичної системи.

    Масштаб проблеми видно й у загальній статистиці відновлень. Лише з 17 по 23 серпня оператори систем розподілу ДТЕК повернули електроенергію майже мільйону родин у чотирьох областях та Києві після російських обстрілів. На Дніпропетровщині за цей період світло вдалося повернути більш ніж 311 тисячам осель. Це свідчить про те, що енергетики змушені практично безперервно ремонтувати мережі, які повторно потрапляють під удари.

    Нова серія атак особливо тривожна на тлі наближення осінньо-зимового сезону. Росія протягом попередніх років уже намагалася системними ударами по генерації, підстанціях і мережах створити масштабний дефіцит електроенергії та проблеми з теплопостачанням в Україні. Тепер удари по Дніпропетровщині показують, що енергетична інфраструктура знову залишається серед пріоритетних цілей російських безпілотників. При цьому ризики для системи визначатимуться не тільки масштабом окремих руйнувань, а й частотою повторних атак, які не дають енергетикам достатньо часу для повного відновлення обладнання.

    Наразі ДТЕК не називає ані конкретних об’єктів, які були пошкоджені під час трьох останніх атак, ані вартості завданих збитків. Також не повідомляється, скільки часу знадобиться для повного відновлення електропостачання всім споживачам, які залишаються без світла. Головним фактором залишається безпека ремонтних бригад: у прифронтових районах вони можуть виїжджати на місце лише після дозволу військових та рятувальників.

    Таким чином, за кілька днів Дніпропетровщина пережила одразу кілька ударів по критично важливій інфраструктурі, а десятки тисяч людей усе ще чекають на відновлення електропостачання. Те, що удари повторюються з інтервалом у один-два дні, створює додаткове навантаження на енергосистему та ремонтні бригади. І на тлі наближення холодного сезону саме регулярність таких атак стає не менш небезпечною, ніж масштаб руйнувань після одного масованого обстрілу.

  • У Росії заговорили про удари по Європі: WSJ назвав перевагу України, яка дратує Кремль

    У Росії заговорили про удари по Європі: WSJ назвав перевагу України, яка дратує Кремль

    Україна має у війні проти Росії стратегічну перевагу, яку Кремль практично не може відтворити: за її західним кордоном розташований величезний економічний, військовий і логістичний тил. Європейські держави забезпечують Україну пальним, зброєю, фінансуванням, виробничими потужностями та логістичними маршрутами, які Росія не може атакувати без ризику прямого конфлікту з НАТО. Саме ця геополітична асиметрія частково нівелює перевагу Москви у вогневій потужності та дедалі сильніше впливає на російську стратегію. The Wall Street Journal пише, що через це Кремль посилює гібридні операції проти Європи, а в російських політичних колах усе гучніше звучать заклики перейти до ударів по військовій та логістичній інфраструктурі країн, які підтримують Київ.

    На перший погляд Росія все ще має значну перевагу в ракетах, авіації та інших засобах далекого ураження. Вона систематично атакує українські міста, електростанції, порти, підприємства та логістичні об’єкти, намагаючись завдати економічної шкоди й послабити здатність держави продовжувати війну. Проте стратегічний результат таких ударів часто виявляється меншим, ніж могла б розраховувати Москва, оскільки частину втраченої інфраструктури та ресурсів Україна компенсує завдяки доступу до європейського ринку. WSJ називає саме цю можливість одним із ключових факторів, які дозволяють Києву витримувати тривалу кампанію російського тиску.

    Особливо показовою є ситуація з пальним. Росія ще у 2022 році завдала серйозних ударів по українській нафтопереробній інфраструктурі, однак це не призвело до тривалого паралічу паливного ринку: Україна переорієнтувалася на імпорт нафтопродуктів із Європи, і мережі АЗС продовжують працювати. Росія ж стикається з протилежною проблемою — українські далекобійні дрони регулярно атакують її НПЗ та інші елементи паливної інфраструктури, а компенсувати втрати за рахунок такого самого масштабного зовнішнього тилу Москві значно складніше. Саме тому удари України по російській мілітаризованій економіці можуть мати пряміший вплив на здатність РФ фінансувати та забезпечувати війну.

    Схожа асиметрія існує й у військовій логістиці. Україна користується логістичними центрами та інфраструктурою у Польщі, Німеччині, Румунії та інших країнах НАТО, через які надходять озброєння, боєприпаси, техніка, запасні частини й інші критично важливі вантажі. Частина українських оборонних компаній також розгорнула виробництво на європейській території. Для Росії такі об’єкти фактично перебувають за межами нинішнього театру бойових дій: удар по території держави НАТО створив би ризик зовсім іншого рівня ескалації.

    При цьому сама Росія не має співставної системи союзницької підтримки. Білорусь і Північна Корея допомагають Москві, однак їхні можливості значно поступаються економічному та промисловому потенціалу західної коаліції, яка стоїть за Україною. Китай зберігає з Росією стратегічні та економічні зв’язки, але не перетворився на повноцінний військовий тил Кремля, а водночас використовує ослаблення позицій Москви у власних економічних інтересах. WSJ зазначає, що саме ця нерівність дедалі сильніше відчувається російським керівництвом.

    На думку німецького депутата Європарламенту Сергія Лагодинського, Кремль бачить, що Україна здатна виживати й продовжувати боротьбу саме тому, що має доступ до зовнішніх ресурсів і міжнародної солідарності. Відповідно Москва намагається бити не лише безпосередньо по Україні, а й по самій системі її підтримки. Західні уряди протягом останніх місяців фіксують посилення диверсій, кібератак, шпигунської діяльності, інцидентів із дронами та інших операцій так званої «сірої зони». Їхня мета, за оцінками західних експертів і розвідслужб, може полягати в тому, щоб налякати європейські суспільства, посіяти сумніви щодо підтримки України та підвищити політичну ціну допомоги Києву.

    Саме на цьому тлі всередині Росії дедалі гучніше лунають заклики зробити ще один крок — перейти від прихованої гібридної активності до безпосередніх ударів по європейській логістиці. Директорка з питань Євразії Центру досліджень нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна Ганна Нотте розповіла WSJ, що в російських колах набирає популярності думка: для досягнення цілей у війні Москва повинна атакувати військові й логістичні об’єкти в європейських державах. Поки це не означає, що Кремль уже ухвалив відповідне рішення, однак сама поява такої дискусії свідчить про небезпечне розширення рамок війни.

    За інформацією WSJ, частина західних посадовців не виключає сценарію, за якого Росія могла б спробувати здійснити обмежену одноразову атаку на одну або кілька логістичних цілей у Європі. Серед можливих способів у виданні згадується використання захоплених українських безпілотників або інших засобів, які могли б ускладнити швидке встановлення виконавця. Це лише один із потенційних сценаріїв, який обговорюють чиновники й експерти, а не підтверджений план Кремля. Проте навіть такий обмежений удар по території НАТО міг би мати надзвичайно серйозні наслідки та поставити перед Альянсом питання про відповідь.

    Ризик поширення російської агресії за межі України, за даними видання, був одним із ключових питань і під час нещодавньої поїздки директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви. WSJ повідомляє, що одним із головних послань американської сторони було застереження не переносити бойові дії на територію країн НАТО. Водночас це не означає, що американська розвідка очікує неминучого великого вторгнення Росії до однієї з держав Альянсу. НАТО станом на кінець серпня також заявляло, що не бачить ознак підготовки Росії до неминучої звичайної військової атаки, хоча фіксує посилення російських гібридних операцій.

    Саме тому нинішня російська стратегія балансує на межі. З одного боку, Кремль зацікавлений у тому, щоб послабити європейську допомогу Києву і зробити її максимально дорогою політично та економічно. З іншого — прямий удар по державі НАТО може мати протилежний результат і не розколоти Захід, а навпаки, різко посилити його рішучість. Частина європейських політиків уже зазначає, що російські диверсії та інші гібридні операції дедалі більше переконують громадян їхніх країн у тому, що Москва є загрозою не лише для України, а й безпосередньо для Європи.

    У підсумку головна перевага України полягає не в конкретній ракеті чи дроні, а у доступі до величезного зовнішнього тилу. Поки Україна може отримувати пальне, зброю, фінансування, промислову продукцію та логістичну підтримку з Європи, Росії надзвичайно складно досягти стратегічної ізоляції Києва лише ударами по українській території. Москва водночас не має свого аналога такої системи підтримки і змушена значною мірою сама оплачувати наслідки війни та українських ударів. Саме цей дисбаланс, за оцінкою WSJ, і підштовхує Кремль дедалі активніше шукати способи тиснути вже не тільки на Україну, а й на її союзників.

    Тож головне питання зараз полягає в тому, де Москва проведе межу між гібридною війною та прямою атакою. Поки Росія переважно використовує диверсії, кібератаки, інформаційні операції та інші методи нижче порогу відкритого військового зіткнення з НАТО. Але те, що в російських політичних та інформаційних колах дедалі частіше обговорюють удари по європейській логістиці, робить ризик подальшої ескалації значно серйознішим. І саме здатність НАТО переконливо показати, що така атака матиме неприйнятну для Москви ціну, може стати одним із головних факторів стримування Росії.

  • «Вони мене повісять»: The Economist назвав головний страх Путіна і його новий план війни

    «Вони мене повісять»: The Economist назвав головний страх Путіна і його новий план війни

    Російський правитель Володимир Путін після кількох тижнів внутрішніх дискусій у Кремлі, ймовірно, обрав подальшу ескалацію війни проти України замість спроби зупинити бойові дії. Москва може спробувати залучити до війни ще 300–400 тисяч людей, посилити удари по українській енергетиці та розширити гібридні операції проти європейських держав, які допомагають Києву.

    Однією з причин такої стратегії може бути страх самого Путіна перед наслідками завершення війни без результату, який він зміг би представити російському суспільству та елітам як перемогу.

    Про це пише The Economist із посиланням на джерела, близькі до Кремля, представників російських еліт та західних розвідувальних структур.

    За версією видання, головною метою Путіна залишається збереження власної влади, а зрештою — і особистої безпеки.

    Саме в цьому контексті The Economist наводить особливо показовий епізод.

    За словами неназваного співрозмовника видання, у певний момент війни Путін нібито сказав людям зі свого оточення: «Вони мене повісять».

    Коли саме прозвучала ця фраза та за яких обставин, видання не уточнює. Незалежного підтвердження цих слів немає, тому йдеться саме про переказ джерела The Economist, а не про публічну заяву російського правителя.

    Проте автори видання пов’язують цей епізод із ширшою логікою функціонування російського режиму.

    На їхню думку, Путін може вважати, що завершення війни без досягнення хоча б мінімальної поставленої мети — захоплення всього Донбасу — продемонструє його слабкість і потенційно створить загрозу вже для нього самого.

    The Economist описує російську політичну систему як таку, що здатна витримувати надзвичайно високий рівень насильства, але значно гірше сприймає очевидну невдачу лідера.

    Проблема для Кремля полягає в тому, що майже п’ять років повномасштабної війни не дали Росії вирішального результату.

    За інформацією співрозмовників видання серед російської еліти, дедалі сильніше відчувається розчарування. Причому питання вже не лише в економічних проблемах чи ситуації на фронті.

    Один зі співрозмовників The Economist назвав одним із головних факторів втрачений час: незалежно від остаточного результату, майже п’ять років війни без вирішальної перемоги дедалі складніше представляти як успіх.

    Інший представник російської еліти описав атмосферу словами про зростання відчуття, що «король голий».

    Однак і просте продовження війни у нинішньому форматі не розв’язує проблем Кремля.

    Затяжна війна виснажує фінансові ресурси Росії, потребує дедалі більше людей та одночасно витрачає політичний капітал режиму.

    На цьому тлі Путін, за даними The Economist, після кількох тижнів обговорень улітку схилився до іншого варіанта — нової ескалації.

    Одним із її головних напрямів може стати різке збільшення кількості російських військових на фронті.

    Російські джерела видання стверджують, що Кремль може залучити до війни додатково від 300 до 400 тисяч людей.

    Водночас для цього Москва може не оголошувати нову офіційну хвилю мобілізації на кшталт тієї, яка відбулася восени 2022 року.

    Початковий указ про «часткову мобілізацію» формально не був скасований. The Economist припускає, що Кремль спробує перекласти основне навантаження з набору людей на регіональну владу.

    Це дозволить Москві локалізувати можливе невдоволення і не створювати в суспільстві ефекту одночасного загальнонаціонального оголошення мобілізації.

    За даними видання, новий механізм набору вже випробовують у Пензенській області.

    Ці повідомлення збігаються з іншими ознаками дедалі серйознішої кадрової проблеми російської армії.

    Служба зовнішньої розвідки України раніше повідомляла, що Росія почала відставати від власного плану набору контрактників. План на 2026 рік становить 409 тисяч людей, але станом на початок липня російська влада не виконувала необхідний темп набору.

    За оцінками західних посадовців, які наприкінці серпня наводила британська преса, останнім часом Росія втрачає приблизно на 6 тисяч військових на місяць більше, ніж може набрати.

    Москва все ще залучає близько тисячі людей на день, однак цього вже недостатньо для компенсації втрат убитими та пораненими.

    Українська розвідка також повідомляла про підготовку Росії до можливого залучення приблизно 600 тисяч людей протягом 2026–2027 років — близько 300 тисяч цього року та ще 300 тисяч наступного.

    Ці оцінки не повністю збігаються з інформацією The Economist про можливі додаткові 300–400 тисяч військових, оскільки походять із різних джерел і можуть стосуватися різних механізмів комплектування. Однак усі вони вказують на одну тенденцію: Кремлю потрібно дедалі більше людського ресурсу для продовження війни.

    Паралельно Москва може посилити удари по Україні.

    The Economist звертає особливу увагу на українську енергетичну інфраструктуру, яка вже неодноразово ставала однією з головних цілей російських масованих атак.

    Проте потенційна ескалація може не обмежитися територією України.

    Західні розвідувальні служби, на які посилається видання, очікують посилення російської гібридної активності проти європейських союзників Києва.

    Йдеться передусім про диверсії, атаки на логістичні маршрути, якими до України надходить військова допомога, а також можливі операції проти підприємств європейського оборонно-промислового комплексу.

    При цьому західні спецслужби наразі не вважають, що Путін прагне прямого військового зіткнення Росії з НАТО.

    Тобто ставка може бути зроблена саме на дії нижче порогу відкритої війни з Альянсом.

    На цьому тлі особливої уваги набув неанонсований візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви 25 серпня.

    Сам факт поїздки підтверджений незалежно.

    Кремль повідомляв, що Реткліфф провів переговори з представниками російських спецслужб. Особистої зустрічі з Путіним не було, однак, за словами речника Кремля Дмитра Пєскова, російському правителю доповіли про результати контактів.

    Президент США Дональд Трамп назвав поїздку «напіврутинною» і припустив, що вона може мати значення для спроб завершити війну проти України.

    Конкретний зміст переговорів публічно не розкривався.

    Однак The Economist звертає увагу на те, як такий крок Вашингтона могли сприйняти у Кремлі.

    Один із давніх знайомих Путіна припустив, що російський правитель міг розцінити приїзд керівника ЦРУ як прояв американської слабкості.

    За словами співрозмовника, схожим чином у Кремлі сприйняли візит тодішнього директора ЦРУ Вільяма Бернса восени 2021 року, коли Вашингтон намагався попередити Москву про наслідки можливого вторгнення в Україну.

    Нинішня ситуація створює для Кремля складну дилему.

    З одного боку, продовження війни в нинішньому вигляді дедалі дорожче обходиться Росії людьми, грошима та політичними ресурсами.

    З іншого — завершення війни без результату, який можна було б продати російському суспільству як перемогу, може сприйматися самим Путіним як прояв слабкості.

    Саме тому The Economist вважає подальшу ескалацію одним із найбільш імовірних сценаріїв.

    Водночас важливо відокремлювати підтверджені факти від оцінок та інформації анонімних джерел.

    Візит директора ЦРУ до Москви підтверджений Кремлем, Reuters та AP. Проблеми Росії з темпами набору військових підтверджуються даними української розвідки та оцінками західних посадовців.

    Натомість намір Путіна залучити саме 300–400 тисяч додаткових людей, його мотиви та фраза «Вони мене повісять» походять від джерел The Economist і не мають незалежного публічного підтвердження.

    Проте загальна картина, яку описує видання, свідчить про небезпечну тенденцію: замість пошуку способу завершити війну Кремль може спробувати вийти з нинішнього глухого кута шляхом ще більшої ескалації — збільшення армії, посилення ударів по Україні та розширення гібридного протистояння із Заходом.

  • Україна змінила правила війни: США почали навчати спецназ НАТО за досвідом ЗСУ

    Україна змінила правила війни: США почали навчати спецназ НАТО за досвідом ЗСУ

    Сполучені Штати почали навчати польських спецпризначенців за новою програмою, створеною з урахуванням бойового досвіду російсько-української війни. Військовим доведеться непомітно проникнути через умовну лінію фронту, пройти близько 100 кілометрів територією, яку контролює «противник», уникнути виявлення дронами, камерами та навіть звичайними цивільними, а наприкінці операції завдати удару безпілотником по ключовій цілі.

    Польща стала першим союзником США по НАТО, який долучився до такого формату підготовки. До цього сценарій двічі випробовували виключно американські «зелені берети».

    Про незвичайні навчання у Німеччині повідомляє Associated Press, журналісти якого отримали рідкісний доступ до тренувального полігону та військовослужбовців, залучених до операції.

    Навчання розпочалися у п’ятницю, 28 серпня, на базі Об’єднаного багатонаціонального центру підготовки американської армії у Хоенфельсі в Баварії приблизно за годину їзди на південний схід від Нюрнберга.

    Сам формат з’явився зовсім недавно — його розробили американські «зелені берети» лише кілька місяців тому.

    Спочатку сценарій призначався для підготовки американського спецназу. Проте тепер до нього вперше залучили військовослужбовців іншої країни НАТО — Польщі.

    Американські військові не приховують, звідки взяли основу для нового підходу до підготовки.

    Офіцер «зелених беретів», який працює в навчальному центрі, прямо заявив Associated Press, що американці використовують уроки, отримані під час війни в Україні, і намагаються максимально точно відтворити проблеми, з якими на сучасному полі бою стикаються як українські, так і російські війська.

    Головна особливість нового сценарію — практично постійна загроза виявлення.

    Учасникам навчань недостатньо просто прорвати умовну лінію фронту та виконати бойове завдання. Вони мають залишатися непомітними протягом кількох днів, перебуваючи на території, де за ними полюють військові, безпілотники та системи спостереження.

    Територія навчань величезна — приблизно 3000 квадратних кілометрів баварської місцевості.

    За сценарієм американський повітряно-десантний піхотний підрозділ десантується на закритій території бази Хоенфельс і створює умовну передову.

    Американці виконують роль противника.

    Завдання польських спецпризначенців — непомітно пройти крізь їхні позиції.

    Але на цьому операція лише починається.

    Якщо польські військові успішно подолають умовну лінію фронту, їм потрібно буде рухатися на північ і пройти близько 100 кілометрів німецькою територією до іншого навчального району поблизу Графенвера.

    Саме там розташована їхня кінцева ціль.

    Після багатоденного проникнення в умовний тил противника спецпризначенці мають виявити та «знищити» визначений об’єкт за допомогою безпілотника.

    Однак маршрут спеціально зробили максимально складним.

    Між Хоенфельсом і кінцевою точкою розташовані ферми, села, дороги та міські райони. На маршруті працюють приватні та державні камери відеоспостереження.

    Фактично військовим необхідно залишитися непомітними не лише для умовного противника, а й для звичайного сучасного цивільного середовища.

    Саме це стало одним із найцікавіших елементів експерименту.

    Місцеві жителі переважно не знають, що неподалік проходить операція спецпризначенців. Тому будь-яка їхня реакція стає частиною навчань.

    Якщо цивільні помітять підозрілих людей та звернуться до поліції, ця інформація може бути передана військовим. Після цього умовний противник отримає можливість визначити район перебування спецпризначенців.

    Під час попередніх версій цього сценарію американські «зелені берети» навіть знімали військову форму, щоб не привертати увагу.

    Військові пояснюють: завдання полягає не лише в тому, щоб виглядати як цивільні. Необхідно взагалі не потрапляти їм на очі.

    Та найбільша загроза для польської групи буде над головою.

    Американська армія активно використовуватиме безпілотники для пошуку спецпризначенців.

    Під час попередніх двох навчань американські підрозділи мали у своєму розпорядженні понад 100 дронів.

    Якщо безпілотник виявить групу, сценарій різко ускладнюється.

    Американські військові можуть направити до району військову поліцію зі службовими собаками або перекинути туди додаткові безпілотники.

    Учасників навчань при цьому дозволено умовно «захоплювати» або «знищувати».

    Саме такий підхід максимально наближає тренування до однієї з головних реалій російсько-української війни — різкого скорочення простору, в якому військові можуть пересуватися непоміченими.

    Масове використання розвідувальних та ударних безпілотників зробило приховане переміщення людей і техніки значно складнішим.

    Те, що раніше могло бути відносно безпечним тилом, тепер може постійно контролюватися з повітря.

    Саме український досвід застосування дронів останніми роками дедалі активніше вивчають США та інші держави НАТО.

    Associated Press зазначає, що нові навчання демонструють особливу увагу частини американського військового керівництва до методів ведення безпілотної війни, які отримали безпрецедентний розвиток під час російського вторгнення в Україну.

    Причому йдеться вже не лише про теоретичне вивчення.

    Українські оператори безпілотників безпосередньо демонстрували свої можливості американським військовим під час попередніх навчань у Німеччині.

    На Combined Resolve українські військовослужбовці 412-ї бригади безпілотних систем «Немезіс» змогли швидко виявляти та умовно уражати техніку американської механізованої бригади.

    Цей досвід продемонстрував, наскільки сильно масове застосування дешевих безпілотників змінює традиційні правила маневру військ.

    Тепер ці уроки фактично інтегруються у підготовку спецпідрозділів союзників.

    Польща стала першою країною НАТО після самих США, військові якої проходять новий сценарій.

    Але американські військові очікують, що вона буде далеко не останньою.

    За словами представників навчального центру, такі тренування планують організовувати кілька разів на рік. У США припускають, що інтерес до них можуть проявити більшість або навіть усі 32 члени НАТО.

    Це означає, що досвід війни в Україні поступово перетворюється на елемент системної підготовки армій Альянсу.

    Особливого значення це набуває на тлі занепокоєння НАТО можливими майбутніми діями Росії.

    Паралельно Європа стикається зі збільшенням кількості інцидентів із невідомими безпілотниками поблизу критичної та військової інфраструктури.

    Associated Press звертає увагу, що лише цього місяця два безпілотники були помічені над військовою базою в Німеччині. Крім того, дрон із вибухівкою виявили в одному з ключових вантажних аеропортів країни.

    Усе це змушує західні армії переглядати не тільки способи застосування дронів, а й методи захисту від них.

    При цьому Україна вже сама перетворюється з отримувача західного військового досвіду на його постачальника.

    У березні президент Володимир Зеленський повідомляв, що Україна допомагає п’ятьом країнам Близького Сходу та Перської затоки протидіяти іранським безпілотникам. За інформацією AP, по українську допомогу в питаннях протидії дронам зверталися також Сполучені Штати та європейські держави.

    Нова програма підготовки в Німеччині демонструє цей зсув особливо наочно.

    Ще кілька років тому Україна масово переймала стандарти, тактику та методики підготовки НАТО. Тепер американські «зелені берети» створюють сценарії для власних військових та союзників, прямо спираючись на те, що відбувається на українському полі бою.

    Дрони, постійне спостереження з повітря, необхідність маскуватися навіть серед цивільної забудови, робота невеликих груп у глибокому тилу та безпілотний удар по кінцевій цілі — усе це вже стає частиною нової моделі підготовки західного спецназу.

    І якщо прогноз американських військових справдиться, незабаром через подібні навчання можуть пройти спецпідрозділи більшості країн НАТО.

  • Росія скинула півтонну бомбу на центр Слов’янська: зруйновано під’їзд, десятки будинків пошкоджені

    Росія скинула півтонну бомбу на центр Слов’янська: зруйновано під’їзд, десятки будинків пошкоджені

    Російські війська вранці 31 серпня завдали потужного авіаційного удару по центральній частині Слов’янська Донецької області. По місту застосували авіабомбу ФАБ-500, яка влучила у багатоквартирний житловий будинок. Унаслідок вибуху під’їзд багатоповерхівки зруйновано з першого до п’ятого поверху, значних пошкоджень зазнали десятки навколишніх будинків. Станом на ранок відомо щонайменше про чотирьох поранених.

    Російська атака сталася ще до світанку — приблизно о 04:20 у понеділок, 31 серпня.

    Про наслідки удару повідомив начальник Слов’янської міської військової адміністрації Вадим Лях.

    За його інформацією, російські війська застосували проти міста ФАБ-500. Авіабомба влучила безпосередньо у багатоповерховий житловий будинок у центральній частині Слов’янська.

    Унаслідок потужного вибуху в будівлі фактично знищений цілий під’їзд — конструкції зруйновані з першого до п’ятого поверху.

    Однак зона руйнувань не обмежилася будинком, у який безпосередньо влучила російська авіабомба.

    За попередніми даними міської влади, пошкоджено щонайменше 32 багатоповерхові житлові будинки. Також пошкоджень зазнали приватний будинок, готель, дитячий садок та автомобілі.

    Таким чином, наслідки одного авіаційного удару поширилися на значну частину житлової забудови в центральній частині міста.

    Станом на ранок 31 серпня відомо про чотирьох поранених людей.

    Усім постраждалим надають необхідну медичну допомогу. Остаточні масштаби руйнувань та інформація про наслідки удару продовжують уточнюватися.

    Російський удар по Слов’янську став продовженням серії атак на місто та навколишні населені пункти Донеччини.

    Лише напередодні, 30 серпня, російські війська атакували авіабомбами Билбасівку, яка входить до Слов’янської громади.

    Наслідки того удару виявилися смертельними. За інформацією начальника Донецької обласної військової адміністрації Вадима Філашкіна, у Билбасівці загинули двоє людей, серед яких 13-річний хлопчик.

    Ще двоє людей у селищі були поранені.

    Російський удар зруйнував два приватні будинки, ще 17 осель були пошкоджені.

    Після атаки Філашкін окремо звернувся до батьків, які продовжують залишатися разом із дітьми на території Донецької області, із закликом евакуюватися до безпечніших регіонів.

    Ситуація на Донеччині загалом залишається вкрай складною.

    За даними обласної влади, лише протягом 30 серпня внаслідок російських атак у регіоні загинули п’ятеро мирних жителів.

    Двоє людей загинули в Билбасівці, ще по одній людині — у Краматорську, Староварварівці та Степанівці.

    Ще шестеро людей протягом минулої доби були поранені. Йдеться про трьох жителів Слов’янська та по одному постраждалому у Краматорську, Билбасівці й Староварварівці.

    Ця статистика стосується атак 30 серпня і не включає чотирьох людей, про поранення яких стало відомо після нового удару ФАБ-500 по Слов’янську вже вранці 31 серпня.

    З початку повномасштабного російського вторгнення, за даними Донецької ОВА, в області внаслідок російських атак загинули щонайменше 4286 мирних жителів, ще 10 323 людини були поранені. Ця статистика не враховує жертв у Маріуполі та Волновасі, точну кількість яких наразі встановити неможливо.

    Останнім часом Слов’янськ дедалі частіше опиняється під ударами російської авіації.

    За кілька днів до атаки 31 серпня місто вже пережило серію авіаційних ударів із застосуванням ФАБ-250 та ФАБ-500.

    Зокрема, з вечора 27 серпня до ранку 28 серпня російська авіація неодноразово атакувала Слов’янськ. Тоді були поранені двоє людей, п’ять приватних будинків знищено повністю, щонайменше 20 приватних домоволодінь та три багатоповерхівки пошкоджено.

    Удари також пошкодили торговельні павільйони на Привокзальному ринку.

    Таким чином, ранковий удар 31 серпня став черговою атакою важкими авіабомбами по житловій забудові міста протягом лише кількох днів.

    ФАБ-500 належить до класу важких авіаційних бомб. Позначення «500» відповідає класу боєприпасу приблизно півтонної маси, хоча конкретна маса залежить від модифікації.

    Російські війська використовують такі авіабомби проти українських населених пунктів, у тому числі у варіантах із модулями планування та корекції, які дозволяють скидати боєприпаси з більшої відстані.

    За повідомленнями Донецької обласної прокуратури, під час ранкової атаки на Слов’янськ російські війська застосували ФАБ-500 з універсальним модулем планування та корекції.

    Такі удари становлять особливу небезпеку для міст поблизу лінії фронту через значну масу боєприпасу та масштаб руйнувань після влучання.

    Наслідки атаки 31 серпня це вкотре продемонстрували: один удар призвів не лише до руйнування частини будинку, який став безпосередньою ціллю влучання, а й до пошкодження десятків інших багатоповерхівок та цивільних об’єктів навколо.

    Слов’янськ залишається одним із ключових міст підконтрольної Україні частини Донеччини і регулярно перебуває під російськими повітряними та безпілотними атаками.

    Водночас інтенсивність ударів по самому місту та сусідніх населених пунктах останнім часом залишається високою.

    На ранок 31 серпня місцева влада повідомляє про чотирьох поранених унаслідок нового удару. Інформація про остаточну кількість постраждалих і повний масштаб пошкоджень ще може змінитися після завершення обстеження території.

    Мешканців Донеччини влада продовжує закликати не зволікати з евакуацією, особливо родини з дітьми, оскільки російські війська регулярно застосовують проти населених пунктів регіону авіабомби, артилерію та ударні безпілотники.

  • СБУ шукає склади з боєприпасами поруч із житловими будинками

    СБУ шукає склади з боєприпасами поруч із житловими будинками

    Після двох вторинних детонацій під Києвом за літо влада знову повторила формулу, яку вже чули в липні. Склади з вибухівкою біля житла неприпустимі, розпорядження головнокомандувача чинне, потрібен повний аудит. У Міністерстві оборони це звучало як доручення керівникам сил безпеки, оборони й оборонної промисловості. У Генеральному штабі — як нагадування про заборону, яка нібито вже існує. СБУвідкрила провадження не лише за злочин агресії, а й за недбале ставлення до військової служби. Президент сказав прямо, що перше влучання в Милі припало на місце зберігання боєприпасів Сил оборони, якого там «точно не повинно було бути».

    Тепер перевірка виходить за межі конкретного ангара в Бучанському районі. За інформацією, яку редакція отримала окремо від офіційних заяв, Служба безпеки починає збір даних про використання не лише державних, а й приватних складів під військові потреби. Запити пішли до військових адміністрацій, профільних міністерств і структур Міноборони. Якщо з’ясується, що вибухонебезпечні матеріали стояли в житлових кварталах, йтиметься вже не про внутрішній аудит відомств, а про обвинувачення. Робота розрахована на вересень.

    Після Вишневого слідство зосередилося на двох керівниках підприємств «Укроборонпрому»: президент публічно назвав їхню роль, СБУ затрималагендиректора й заступника, суд обрав тримання під вартою. Об’єкт тоді формально не значився на балансі ЗСУ — і саме це дозволило Генштабу дистанціюватися.

    Приватні майданчики досі майже не потрапляли в цю рамку. Війна змусила розпорошувати запаси, офіційні арсенали стали пріоритетними цілями, логістика зміщувалася в ангари, орендовані в цивільних операторів, у приміщення підприємств, які ніколи не проектувалися під боєприпаси. Відкриті норми для виробників боєприпасів вимагають складів, що відповідають окремим вимогам безпеки. На практиці частина зберігання опинялася там, де було місце й охоронний периметр, а не там, де дозволяла відстань до житла.

    Поки публічно відомо лише про два прецеденти з важкими наслідками. У Вишневому від огорожі підприємства до найближчих будівель було близько 24 метрів, до одного приватного будинку — менше 18. Прокуратура тоді казала про приміщення, які не відповідали вимогам і не мали потрібних дозволів. У Милі слідство ще встановлює, хто дав згоду на розміщення і чи існували дозволи взагалі. Міністр внутрішніх справ публічно поставив те саме питання.

    Офіційного переліку інших майданчиків немає. Немає й підтвердженої цифри, скільки приватних складів зараз залучені під військові вантажі. Це прогалина, яку вересневі запити якраз і мають закрити — або виявити, що облік розпорошений між відомствами і повного реєстру не існує.

    Тоді можна було показати конкретних директорів держпідприємства. Зараз перевірка зачіпає військових адміністраторів, які підписували розміщення на місцях, і апарат міністерств, який міг не бачити або не хотів бачити цивільну адресу. Обвинувачення в житлових кварталах автоматично виводять справу зі службової недбалості в публічну відповідальність. Не «порушили інструкцію», а поставили вибухівку поруч із людьми після того, як країна вже двічі побачила, чим це закінчується.

    Вересень покаже, чи обмежаться запити СБУ обміном листами, чи за ними підуть реальні кримінальні справи за тими самими статтями, за якими вже розслідують вибухи в Бучанському районі. Якщо склади з боєприпасами знову виявлять поруч із житловими будинками, владі доведеться пояснювати, чому після попередніх випадків проблему так і не вирішили.

  • «Дрони в обмін на Patriot»: Федоров запропонував США угоду, яка може допомогти Україні пережити зиму

    «Дрони в обмін на Patriot»: Федоров запропонував США угоду, яка може допомогти Україні пережити зиму

    Колишній міністр оборони України Михайло Федоров заявив про готовність допомогти Сполученим Штатам створити власну «армію дронів», запропонувавши фактично обмін українського бойового досвіду та технологічних напрацювань на критично необхідні Україні ракети-перехоплювачі для систем протиповітряної оборони Patriot. За словами Федорова, додаткові перехоплювачі потрібні Україні, щоб протистояти російським повітряним атакам майбутньої зими.

    Про це Федоров розповів в інтерв’ю британській газеті Financial Times.

    «Я був би дуже радий допомогти Америці створити армію дронів — особливо в обмін на [перехоплювачі] Patriot, щоб ми вижили цієї зими», — заявив колишній міністр.

    Федоров прямо зазначив, що готовий піти на такий обмін.

    Йдеться не про вже укладену угоду між Києвом і Вашингтоном, а про пропозицію, яку колишній очільник українського оборонного відомства публічно озвучив американській стороні.

    Україна за роки повномасштабної війни накопичила унікальний досвід застосування безпілотних систем у бойових умовах. Дрони використовуються практично на всіх рівнях — від тактичної розвідки та FPV-ударів безпосередньо на лінії фронту до далекобійних операцій проти об’єктів російської військової та промислової інфраструктури.

    Саме цей досвід потенційно може становити значний інтерес для США та інших західних союзників.

    Натомість для України одним із найбільш критичних питань залишається посилення протиповітряної оборони, зокрема забезпечення комплексів Patriot ракетами-перехоплювачами.

    Росія регулярно застосовує проти українських міст балістичні та крилаті ракети, ударні безпілотники та комбінує різні типи засобів ураження під час масштабних повітряних атак. На цьому тлі питання запасів ракет для ППО набуває особливого значення напередодні холодного сезону.

    Однак пропозиція щодо Patriot виявилася не єдиною резонансною частиною інтерв’ю Федорова.

    Financial Times із посиланням на поінформовані джерела повідомила про деталі його контактів із засновником SpaceX Ілоном Маском.

    За даними видання, Маск раніше нібито говорив Федорову, що готовий дозволити Україні використовувати безпілотники із супутниковою системою Starlink за межами українських кордонів для ударів по цілях на території Росії.

    Водночас мільярдер, за словами співрозмовників FT, наголосив, що відповідне рішення має політичний характер і його повинен ухвалити Білий дім.

    Сам Михайло Федоров коментувати зміст своїх розмов з Ілоном Маском відмовився.

    Так само він не став повідомляти, чи планує під час перебування у Вашингтоні зустрічатися з представниками адміністрації президента США Дональда Трампа.

    Ця частина історії особливо важлива з огляду на роль Starlink у сучасній війні. Супутниковий зв’язок став одним із ключових технологічних інструментів для українських військових, а можливості його використання безпілотними платформами можуть мати значення для розвитку далекобійних систем.

    Паралельно Федоров планує значно активніше працювати із західними країнами у сфері оборонних технологій.

    Нещодавно він погодився стати радником міністра оборони Італії Гвідо Крозетто. Водночас в інтерв’ю FT Федоров повідомив, що прагнутиме отримати подібні консультативні ролі й в інших країнах-партнерах України.

    Серед потенційних держав він назвав Францію та Сполучені Штати.

    У прес-офісі Федорова раніше пояснювали, що його колишня посада міністра оборони України не створює обмежень для роботи радником урядів інших держав. При цьому він планує й надалі жити та працювати в Україні.

    Ще один великий напрям його подальшої діяльності — створення фонду оборонних технологій.

    Федоров хоче залучити до нього американський капітал і використати накопичений Україною досвід для створення нових військових технологій.

    За інформацією Financial Times, він уже шукає підтримки серед венчурних фондів, приватних інвесторів та американських технологічних компаній.

    Сам Федоров заявив, що переговори ведуться з «великою кількістю» потенційних інвесторів, які зацікавлені в українських технологічних розробках.

    Його задум полягає не просто у фінансуванні окремих стартапів. Фонд має створювати та управляти компаніями, які займатимуться розробкою нових видів озброєнь і технологічних рішень для поля бою.

    При цьому Федоров не розкрив деталей своєї майбутньої ролі в управлінні структурою та не уточнив, чи передбачає вона для нього особисту фінансову вигоду.

    За оцінкою колишнього міністра, Росія може намагатися затягувати війну.

    Якщо бойові дії триватимуть ще два-три роки, новий фонд, за задумом Федорова, повинен створювати найсучасніші рішення для поля бою, одночасно надаючи інвесторам доступ до унікального досвіду, який Україна отримала протягом повномасштабної війни.

    Ще 22 серпня Федоров повідомляв, що після завершення роботи в уряді планує зосередитися одразу на кількох напрямах. Серед них — венчурний фонд для інвестування в українські оборонні стартапи, аналітичний центр, громадська діяльність та викладання в університетах.

    Тоді він також категорично заперечував повідомлення про нібито намір під час поїздки до США заручитися політичною підтримкою Дональда Трампа. Водночас Федоров не виключав можливості зустрічі з Ілоном Маском.

    Уже 28 серпня стало відомо, що колишній український міністр прийняв пропозицію очільника Міноборони Італії Гвідо Крозетто стати його радником.

    Тепер пропозиція допомогти США зі створенням «армії дронів» показує ще один напрям можливої співпраці.

    Для України головним питанням у такій моделі залишається практична віддача: Федоров прямо пов’язує передачу українського досвіду та допомогу американцям у розвитку безпілотних сил із можливістю отримати додаткові перехоплювачі Patriot.

    На тлі постійних російських ракетно-дронових атак і наближення холодного сезону саме ракети для систем протиповітряної оборони залишаються одним із найцінніших ресурсів для захисту українських міст.

  • Росія влаштувала нічний наліт на Україну: 121 дрон, ракета Х-59 і влучання на 11 локаціях

    Росія влаштувала нічний наліт на Україну: 121 дрон, ракета Х-59 і влучання на 11 локаціях

    Росія в ніч проти понеділка, 31 серпня, здійснила нову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши 121 безпілотник різних типів та керовану авіаційну ракету Х-59. Значну частину ударних дронів становили реактивні «Шахеди». Українські сили протиповітряної оборони знешкодили 96 ворожих БпЛА, а запущена з району Чорного моря ракета не досягла своєї цілі. Водночас уникнути наслідків атаки не вдалося — Повітряні сили зафіксували влучання засобів повітряного нападу противника на 11 локаціях.

    Повітряна атака фактично розпочалася ще ввечері 30 серпня. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, відлік ведеться від 18:00 неділі.

    Для удару Росія застосувала одну керовану авіаційну ракету Х-59, яку запустили з повітряного простору над акваторією Чорного моря. Одночасно противник направив на територію України 121 безпілотний літальний апарат.

    Йшлося про ударні БпЛА типу Shahed, причому більшість із них, за даними Повітряних сил, були реактивними, а також безпілотники «Гербера» та дрони-імітатори типу «Пародія».

    Для запуску безпілотників Росія використала одразу кілька напрямків. Дрони прямували з районів Курська, Орла, Міллерова та Приморсько-Ахтарська на території РФ. Крім того, запуски здійснювалися з тимчасово окупованого Донецька та району Гвардійського в окупованому Криму.

    Таким чином, російські війська намагалися атакувати Україну одночасно з різних напрямків, змушуючи систему протиповітряної оборони реагувати на значну кількість повітряних цілей.

    Для відбиття нічного нападу були залучені авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України.

    За попередньою інформацією Повітряних сил станом на 08:00 31 серпня, українські захисники збили або подавили 96 російських безпілотників типів Shahed, «Гербера» та інших типів.

    Ворожі дрони знешкоджували на півночі, півдні, сході та в центральних областях України.

    Керована авіаційна ракета Х-59, яку російські війська запустили над Чорним морем, своєї цілі не досягла.

    Попри роботу протиповітряної оборони, повністю уникнути влучань не вдалося. За даними Повітряних сил, засоби повітряного нападу противника влучили на 11 локаціях. Ще на восьми локаціях зафіксовано падіння збитих цілей або їхніх уламків.

    На момент оприлюднення ранкового зведення атака ще не була повністю завершена. У повітряному просторі України залишалося близько десяти ворожих безпілотників.

    Наслідки російських ударів фіксували одразу в кількох регіонах країни.

    На Херсонщині російські війська близько 06:40 атакували безпілотником один із закладів охорони здоров’я в Херсоні. За інформацією обласної військової адміністрації, постраждали двоє працівників закладу — 62-річний чоловік та 69-річна жінка. У них діагностували контузії, вибухові та закриті черепно-мозкові травми. Стан постраждалих оцінювали як середньої тяжкості.

    Також близько шостої ранку російський безпілотник атакував жінку в середмісті Херсона. 62-річну постраждалу доправили до лікарні з контузією, вибуховою та закритою черепно-мозковою травмами.

    Неспокійною була ніч і на Харківщині. Ще близько 22:00 30 серпня російські війська завдали ударів по Ізюму, попередньо керованими авіаційними бомбами. Влучання зафіксували в кількох місцях у західній частині міста.

    Один із ударів припав на дорожнє покриття. Унаслідок атаки було пошкоджено понад десять приватних будинків, декілька автомобілів та електромережі. На іншій локації спалахнула господарська споруда. Повідомлялося щонайменше про одного постраждалого.

    Серйозних руйнувань російська атака завдала і на Донеччині. Близько 04:20 ранку 31 серпня російські війська здійснили авіаудар по центральній частині Слов’янська.

    За попередньою інформацією місцевої влади, постраждали четверо людей. У багатоквартирному будинку було зруйновано під’їзд з першого по п’ятий поверхи, також зруйнований приватний будинок.

    Масштаби пошкоджень у місті значні: за даними начальника Слов’янської міської військової адміністрації Вадима Ляха, пошкоджено щонайменше 32 багатоповерхові будинки, готель, дитячий садок та автомобілі.

    Загалом за попередню добу на Донеччині внаслідок російських атак загинули п’ятеро людей: двоє у Билбасівці та по одній людині у Краматорську, Староварварівці й Степанівці. Ще шестеро жителів області були поранені.

    Вкрай інтенсивних ударів зазнала Запорізька область. За даними обласної влади, протягом доби російські війська здійснили 923 удари по 51 населеному пункту регіону. Загинули двоє людей, ще троє дістали поранення.

    Росіяни застосовували авіацію, безпілотники, реактивні системи залпового вогню та артилерію. До місцевої влади надійшли десятки повідомлень про пошкодження житлових будинків, автомобілів та об’єктів інфраструктури.

    Уночі російський безпілотник також влучив у пожежно-рятувальну частину в одному з населених пунктів Запорізької області. Було пошкоджено покрівлю, вікна та двері будівлі, пожежну автоцистерну й легковий автомобіль. Особовий склад на момент удару перебував в укритті, тому серед рятувальників постраждалих не було.

    На Дніпропетровщині російські війська понад десять разів атакували чотири райони області безпілотниками, артилерією та авіабомбами. Внаслідок обстрілів пошкоджено приватні будинки, господарські споруди, автомобіль, зупинку громадського транспорту та сонячну панель. У Павлоградському районі постраждав 38-річний чоловік, якого госпіталізували у стані середньої тяжкості.

    Наслідки зафіксували й на Миколаївщині. За інформацією ОВА, внаслідок російської атаки був поранений чоловік. Також пошкоджено складське приміщення, сім вантажних та два легкові автомобілі. У Куцурубській громаді FPV-дрони пошкодили два приватні будинки.

    Окрему увагу привертає масштаб застосування Росією реактивних ударних безпілотників. Повітряні сили зазначили, що більшість «Шахедів», використаних у нічній атаці 31 серпня, були саме реактивними.

    Раніше українські військові повідомляли, що лише за чотири дні Росія запустила по Україні майже півтори тисячі безпілотників усіх типів, серед яких близько 800 були реактивними.

    Україна паралельно працює над новими засобами протидії таким цілям. Міністр оборони Євгеній Хмара повідомляв про розробку перехоплювачів, здатних боротися з російськими реактивними «Шахедами». За його словами, є чотири потенційні рішення, які вже проходили польові випробування.

    Атака 31 серпня вкотре показала зміну характеру російських повітряних ударів: противник одночасно використовує ударні та реактивні безпілотники, дешевші дрони-імітатори й ракети, запускаючи їх із різних районів Росії та тимчасово окупованих територій.

    Повітряні сили закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, оскільки ситуація в повітряному просторі може швидко змінюватися.

  • Комендантську годину в Києві можуть змінити: влада готує нові правила під час тривог

    Комендантську годину в Києві можуть змінити: влада готує нові правила під час тривог

    У Києві та Київській області готують зміни до правил, які діють під час повітряних тривог та комендантської години. Влада розглядає можливість переглянути роботу транспорту, вокзалів і логістичної інфраструктури під час тривалих повітряних тривог, а також запровадити більш диференційований підхід до оповіщення населення залежно від характеру загрози.

    Про підготовку відповідних пропозицій повідомив очільник Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник. Очікується, що напрацьовані рішення представлять уже 31 серпня. Водночас остаточне запровадження змін залежатиме від їх погодження з військовим командуванням.

    Одне з ключових питань стосується комендантської години у Києві та області. Влада аналізує можливість скоригувати чинний режим з огляду на ситуацію з безпекою, роботу критичної інфраструктури та потреби мешканців столичного регіону.

    Окрему увагу планують приділити роботі залізничного транспорту та вокзалів. Тривалі повітряні тривоги суттєво впливають на пересування пасажирів, роботу громадського транспорту та логістику, особливо коли обмеження діють у нічний час або збігаються з комендантською годиною.

    За словами Калашника, серед питань, які опрацьовуються, — забезпечення можливості руху людей до вокзалів та з них, робота поїздів і логістики під час тривалих повітряних тривог. Йдеться про пошук такого механізму, який дозволив би одночасно враховувати вимоги безпеки та не блокувати критично важливі транспортні процеси.

    Ще один напрям можливих змін — система сповіщення про небезпеку. Влада розглядає диференційований підхід до повітряних тривог залежно від конкретного типу загрози.

    Це питання набуло особливої актуальності через зміну характеру російських атак. Повітряні тривоги можуть оголошуватися через загрозу застосування ударних безпілотників, балістичних або крилатих ракет, а також інших засобів ураження. При цьому рівень і географія небезпеки в різних ситуаціях можуть суттєво відрізнятися.

    Диференційоване оповіщення потенційно має зробити систему реагування більш гнучкою та дозволити точніше інформувати населення про характер небезпеки.

    Водночас наразі не йдеться про вже затверджене скасування чи конкретне скорочення комендантської години. Влада лише готує та узгоджує відповідні пропозиції, тому чинні обмеження продовжують діяти до ухвалення окремого рішення.

    Ключовим фактором залишатиметься позиція військових. Саме безпекова ситуація та оцінка можливих ризиків визначатимуть, які із запропонованих змін можна буде реалізувати у столиці та Київській області.

    Очікується, що детальніші пропозиції щодо нового порядку роботи під час тривалих повітряних тривог, функціонування транспортної інфраструктури та можливого коригування комендантської години представлять 31 серпня.

    До офіційного оголошення нових правил мешканцям Києва та області необхідно дотримуватися чинних обмежень і реагувати на сигнали повітряної тривоги відповідно до встановлених вимог.