Позначка: ЗСУ

  • Зеленський кинув виклик Путіну після його слів про Костянтинівку

    Зеленський кинув виклик Путіну після його слів про Костянтинівку

    Президент України Володимир Зеленський відреагував на заяву російського диктатора Володимира Путіна про нібито захоплення російськими військами міста Костянтинівка Донецької області. Глава держави запропонував очільнику Кремля особисто зустрітися у місті, якщо той справді переконаний, що населений пункт перебуває під контролем російської армії. Водночас президент наголосив, що слова Путіна не відповідають дійсності, а сама заява є черговою спробою дезінформувати світову спільноту щодо реальної ситуації на фронті.

    Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram.

    Президент зазначив, що російський лідер зробив свою заяву напередодні Дня незалежності Сполучених Штатів Америки, намагаючись, за словами Зеленського, ввести в оману міжнародну спільноту, насамперед президента США Дональда Трампа, щодо реального перебігу бойових дій в Україні.

    За словами глави держави, інформація про нібито захоплення Костянтинівки є неправдивою, а місто продовжує перебувати під контролем українських військових.

    “Напередодні Дня незалежності Америки Путін вирішив збрехати світу і президенту США Дональду Трампу щодо ситуації на фронті. Його заява про начебто захоплення росіянами Костянтинівки не відповідає дійсності”, – заявив Зеленський.

    Президент також іронічно відповів на твердження Кремля, запропонувавши Путіну особисто приїхати до Костянтинівки.

    На думку Зеленського, якщо російський диктатор дійсно вважає, що місто контролюється військами РФ, то він без жодних перешкод міг би провести там зустріч із президентом України для пошуку шляхів завершення війни.

    “Якщо Костянтинівка зараз під контролем Росії, то, мабуть, у Путіна не буде проблеми там зі мною зустрітись і знайти дипломатичні рішення, щоб війну нарешті закінчити. Але все ж таки він фронт не перейде: правда дуже відрізняється від путінських слів”, – наголосив глава держави.

    Цими словами Зеленський фактично поставив під сумнів достовірність заяв російського керівництва щодо успіхів армії РФ та підкреслив, що Кремль продовжує використовувати інформаційні маніпуляції як один із інструментів ведення війни.

    Заява українського президента пролунала після виступу Володимира Путіна 3 липня, під час якого російський диктатор повідомив, що російські війська нібито встановили контроль над Костянтинівкою.

    Таке твердження одразу викликало сумніви, оскільки жодних підтверджень цієї інформації не з’явилося ні з боку незалежних аналітичних проєктів, ні з боку українського військового командування.

    Зокрема, дані аналітичного проєкту DeepState, який щоденно оновлює карту бойових дій на основі відкритих джерел, геолокаційних матеріалів та супутникових знімків, свідчать, що Костянтинівка не перебуває під російським контролем.

    Згідно з картою DeepState, російські війська продовжують вести наступальні дії поблизу міста та намагаються просунутися до нього, однак сам населений пункт залишається під контролем Сил оборони України.

    Незабаром після заяви Путіна інформацію офіційно спростував і Генеральний штаб Збройних сил України.

    У Генштабі наголосили, що повідомлення про окупацію Костянтинівки не відповідають дійсності, а українські підрозділи продовжують утримувати місто та вести оборонні бої на цьому напрямку.

    Українські військові зазначають, що ситуація залишається складною, однак контроль над містом не втрачений.

    Костянтинівка є одним із найважливіших населених пунктів на Донеччині, який виконує роль великого логістичного та транспортного вузла для української армії.

    Місто розташоване неподалік Краматорська, Дружківки, Часового Яру та інших ключових центрів української оборони в Донецькій області.

    Через Костянтинівку проходять важливі автомобільні дороги та залізничні маршрути, які використовуються для постачання військ, евакуації цивільного населення, доставки гуманітарної допомоги та забезпечення оборонних підрозділів.

    Саме тому російське командування вже тривалий час намагається просунутися до міста, розглядаючи його як одну з пріоритетних цілей літньої наступальної кампанії.

    Останніми місяцями Костянтинівка практично щодня зазнає ударів російської артилерії, авіації, керованих авіабомб та безпілотників.

    Під обстрілами регулярно опиняються житлові квартали, промислові підприємства, об’єкти критичної інфраструктури, медичні заклади, школи та адміністративні будівлі.

    Попри постійний тиск, місто продовжує функціонувати, а українські військові утримують свої позиції.

    Водночас українська влада неодноразово заявляла, що Кремль систематично використовує неправдиві повідомлення про нібито захоплення українських населених пунктів як елемент інформаційно-психологічних операцій.

    Подібні заяви нерідко з’являються ще до фактичного просування російських військ або взагалі не підтверджуються реальними змінами на лінії фронту.

    На думку української сторони, головною метою таких повідомлень є створення у російському суспільстві враження про успішний наступ армії РФ, підтримання мобілізаційних настроїв, а також спроба вплинути на позицію міжнародних партнерів України.

    Окремо в Києві звертають увагу на те, що подібні заяви часто збігаються з важливими міжнародними політичними подіями або контактами між Росією та західними державами.

    У цьому випадку Зеленський прямо пов’язав заяву Путіна із прагненням вплинути на сприйняття ситуації новою американською адміністрацією та особисто президентом США Дональдом Трампом.

    Президент України вже не вперше використовує публічні заяви для того, щоб продемонструвати розрив між офіційною риторикою Кремля та реальною ситуацією на полі бою.

    Запропонувавши Путіну особисто зустрітися у Костянтинівці, Зеленський фактично поставив під сумнів достовірність слів російського президента та наголосив, що той не зможе підтвердити свої заяви на практиці.

    На тлі триваючих бойових дій на сході України Костянтинівка залишається одним із ключових рубежів української оборони, а її утримання має важливе значення для стабільності всієї лінії фронту на Донеччині. Саме тому будь-які заяви про зміну контролю над містом викликають значний міжнародний резонанс і ретельно перевіряються як українською стороною, так і незалежними аналітиками, які відстежують перебіг війни.

  • Путін обіцяв пальне, але жнива зупинилися: у Росії масово переносять старт збору врожаю

    Путін обіцяв пальне, але жнива зупинилися: у Росії масово переносять старт збору врожаю

    У Росії розпочалася збиральна кампанія, однак її старт виявився одним із найповільніших за останні роки. За даними російського видання «Коммерсант», жнива у більшості регіонів країни відстають від графіка на один-два тижні, а станом на 1 липня аграрії встигли обмолотити лише близько 1,3 млн гектарів, або приблизно 3% від запланованих площ. Це майже утричі менше, ніж за аналогічний період минулого року. Причиною офіційно називають несприятливі погодні умови навесні, однак учасники ринку дедалі частіше говорять і про інший фактор — дефіцит дизельного пального, який став наслідком масштабної паливної кризи в РФ.

    У Міністерстві сільського господарства Росії пояснюють затримку пізнім початком посівної кампанії в окремих регіонах через холодну та дощову весну. Відомство стверджує, що саме погодні умови зсунули календар польових робіт і, відповідно, початок жнив.

    Втім, аграрії та експерти, яких опитав «Коммерсант», звертають увагу, що реальна ситуація є складнішою. За їхніми словами, навіть у тих регіонах, де зерно вже готове до збирання, господарства стикаються із затримками поставок дизельного пального. Якщо раніше доставка займала один-три дні, то нині очікування може тривати від п’яти до десяти днів, що безпосередньо впливає на темпи польових робіт.

    Водночас великі агрохолдинги поки що почуваються впевненіше. За інформацією джерел російського видання, значні виробники ще раніше сформували стратегічні запаси дизельного пального, тому не відчувають гострого дефіциту. За оцінками учасників ринку, цих резервів може вистачити до завершення нинішньої збиральної кампанії. Натомість дрібні та середні господарства більшою мірою залежать від поточних поставок і ризикують зіткнутися з перебоями.

    Проблеми аграріїв виникли на тлі масштабної паливної кризи, яка останніми тижнями охопила Росію. Після серії атак на нафтопереробні заводи та логістичну інфраструктуру в багатьох регіонах РФ почали вводити обмеження на продаж бензину та дизельного пального. Дефіцит зачепив не лише цивільний транспорт, а й аграрний сектор, який традиційно є одним із найбільших споживачів дизелю в літній період.

    Наприкінці червня президент РФ Володимир Путін був змушений провести окрему нараду щодо ситуації на паливному ринку. Під час неї він фактично визнав наявність проблем із забезпеченням внутрішнього ринку та оголосив про повну заборону експорту бензину. Крім того, Кремль почав розглядати можливість аналогічних обмежень і щодо експорту дизельного пального.

    30 червня Путін заявив, що бере забезпечення аграріїв пальним під особистий контроль. Тоді він наголосив, що успішне проведення збиральної кампанії є одним із головних завдань уряду, а господарства повинні отримати необхідні обсяги пального вчасно.

    Втім, уже за кілька днів стало очевидно, що ситуація не стабілізується. Російські компанії майже повністю скоротили морський експорт дизельного пального, намагаючись переорієнтувати ресурси на внутрішній ринок. Додатковий тиск створюють позапланові ремонти низки нафтопереробних заводів, що ще більше зменшує обсяги доступного дизелю.

    Окремим фактором стали регулярні удари українських безпілотників по російській нафтопереробній інфраструктурі. За останній час пошкодження отримали одразу кілька великих підприємств, серед яких Нижньогородський НПЗ «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез», а також інші стратегічні об’єкти паливної галузі. Через це російська влада змушена перерозподіляти ресурси між регіонами та шукати способи уникнути ще більшого дефіциту.

    Проблеми вже виходять за межі самої Росії. Як повідомляє Bloomberg, дефіцит російського пального почав впливати на країни Центральної Азії, які значною мірою залежать від поставок із РФ. Казахстан, Киргизстан та Узбекистан вже вживають додаткових заходів для забезпечення власних ринків нафтопродуктами, а окремі держави шукають альтернативних постачальників.

    Для російського аграрного сектору нинішня кампанія може стати серйозним випробуванням. Якщо погодні ризики ще можна компенсувати організаційними рішеннями, то нестача дизельного пального безпосередньо впливає на можливість вчасно вивести техніку в поля. Запізнення із жнивами збільшує ризик втрат урожаю через несприятливу погоду, а також створює додатковий тиск на внутрішній продовольчий ринок.

    Попри запевнення Кремля, що ситуація перебуває під контролем, фактичні темпи початку жнив демонструють іншу картину. Відставання від торішнього графіка, перебої з логістикою та дефіцит пального свідчать, що російський аграрний сектор дедалі сильніше відчуває наслідки затяжної паливної кризи, яка стала одним із найсерйозніших економічних викликів для РФ у 2026 році.

  • «Кримський рубильник» спрацював: Мадяр заявив про ураження 10 енергооб’єктів за одну ніч

    «Кримський рубильник» спрацював: Мадяр заявив про ураження 10 енергооб’єктів за одну ніч

    Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадяр», повідомив про масштабну нічну операцію українських безпілотників у тилу російських військ. За його словами, протягом ночі 3 липня українські дрони результативно уразили 48 цілей, серед яких — десять енергетичних об’єктів у тимчасово окупованому Криму та російський зенітний ракетний комплекс «Тор-М2».

    Підсумки операції Бровді оприлюднив у власних соціальних мережах, назвавши її «Кримським рубильником». За його словами, головною метою стали об’єкти енергетичної інфраструктури, які забезпечують роботу військових та логістичних потужностей російських окупаційних сил на півострові.

    «Птахи СБС подають напругу окупанту. Кримський рубильник: протягом ночі вимкнено +10», — повідомив командувач Сил безпілотних систем. За його словами, загалом у глибині оборони противника за ніч було уражено 48 різних військових цілей.

    Серед найважливіших результатів операції Бровді назвав знищення або ураження зенітного ракетного комплексу «Тор-М2» у районі Запорізької області. Цей комплекс належить до сучасних засобів протиповітряної оборони Росії та використовується для прикриття військових об’єктів від ударів авіації й безпілотників. Його виведення з ладу потенційно відкриває додаткові можливості для подальших ударів українських сил по тилових районах противника.

    Основний удар, однак, припав саме на енергетичну інфраструктуру окупованого Криму. За інформацією командувача СБС, українські безпілотники атакували електропідстанцію Тарханкутської вітроелектростанції в Окунівці, підстанцію «Тарханкут» у Чорноморському, підстанції «Білогірськ», «Випасне», «Саки», «Таврія», «Миколаївка», «Старий Крим», «Західно-Кримська», а також газову компресорну станцію «Ключі».

    Як пояснюють військові експерти, удари по енергетичних вузлах мають одразу кілька цілей. По-перше, вони ускладнюють роботу військових аеродромів, систем зв’язку та командних пунктів. По-друге, створюють додаткове навантаження на російську систему енергозабезпечення окупованого півострова. По-третє, змушують Росію перекидати ресурси на аварійно-відновлювальні роботи та посилення протиповітряної оборони.

    Офіційного підтвердження масштабів пошкоджень з боку російської влади наразі немає. Водночас у ніч на 3 липня місцеві Telegram-канали та кримські моніторингові ресурси повідомляли про серію вибухів у різних районах окупованого Криму та пожежі на енергетичних об’єктах. Зокрема, повідомлялося про займання кількох електропідстанцій після атак безпілотників.

    Нинішня операція продовжує кампанію українських Сил безпілотних систем із системного ураження військової та енергетичної інфраструктури окупованого півострова. Лише наприкінці червня командування СБС повідомляло про ураження 38 об’єктів у Криму, серед яких були Таврійська теплоелектростанція, електропідстанції, газові компресорні станції, нафтобаза та російські радіолокаційні комплекси.

    Сам Роберт Бровді раніше заявляв, що стратегічною метою українських ударів є ізоляція Криму від російської логістики. В інтерв’ю Reuters він зазначав, що українські безпілотні операції вже суттєво скоротили рух транспорту головною трасою «Новоросія», яка забезпечує постачання російського угруповання на півдні України та в окупованому Криму.

    Напередодні Бровді також повідомляв про різке зростання ефективності Сил безпілотних систем. За його словами, від початку 2026 року кількість успішних уражень в оперативній та стратегічній глибині території, контрольованої Росією, збільшилася на 1150%. Такого результату вдалося досягти завдяки розширенню виробництва дронів, координації між різними підрозділами та розвитку далекобійних безпілотних систем.

    До нинішньої операції, за даними командування, були залучені одразу кілька підрозділів Сил безпілотних систем, зокрема 414-та окрема бригада «Птахи Мадяра», 413-й окремий полк «Рейд», група «Фенікс», 412-та окрема бригада Nemesis та 1-й окремий центр СБС. Саме така взаємодія дозволяє одночасно атакувати десятки цілей на значній відстані від лінії фронту.

    Українська сторона розглядає удари по енергетичних вузлах окупованого Криму як частину кампанії зі зниження військового потенціалу російських сил на півострові. Порушення роботи енергетичної інфраструктури може впливати на функціонування військових аеродромів, систем ППО, логістичних центрів і об’єктів забезпечення, які Росія використовує для ведення бойових дій проти України.

  • “П’ять років тому це могли лише великі держави”: як Україна створила далекобійну зброю нового рівня

    “П’ять років тому це могли лише великі держави”: як Україна створила далекобійну зброю нового рівня

    Австралійський генерал-майор у відставці Мік Раян заявив, що західні армії демонструють небезпечну інтелектуальну пиху, відмовляючись повною мірою вчитися на досвіді України у війні проти Росії. На його думку, Київ за кілька років створив такі далекобійні, дронові та оборонні спроможності, які ще нещодавно були доступні лише наддержавам. Раян вважає, що ігнорування українського досвіду може дорого коштувати Заходу.

    Про це генерал говорив в інтерв’ю Frontline на фестивалі Chalke History. Раян, який понад 30 років служив в австралійській армії, нині є старшим науковим співробітником Інституту Лоуї, запрошеним експертом Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні та автором книги “Війна за Україну”.

    Однією з головних тем розмови стали українські далекобійні удари по російській території. За словами Раяна, здатність бити по цілях на сотні кілометрів у глибині території противника ще п’ять років тому була фактично монополією великих держав. Тепер Україна довела, що середня за розміром країна може побудувати власну ефективну систему далекого удару — із технологіями, підготовленими підрозділами, розвідданими партнерів і роками практичного бойового досвіду.

    Раян наголосив, що українські атаки по російських НПЗ та інших стратегічних цілях не є випадковими одиничними ударами. Це результат багаторічної роботи: створення технологій, виснаження російської ППО, вивчення принципів далекого удару та формування підрозділів, здатних проводити такі операції. Саме тому, за його словами, далекобійний удар XXI століття фактично “досяг зрілості” саме в Україні.

    Окремо генерал пояснив, як дрони змінили поле бою. На його думку, безпілотники не замінюють піхоту, артилерію, танкові підрозділи чи командирів. Вони розширюють можливості кожного солдата: дозволяють бачити далі, точніше викликати удари, утримувати ширшу ділянку фронту та швидше реагувати на дії противника. Тобто дрони не скасовують класичну армію, а роблять її значно ефективнішою.

    Раян також застеріг від перебільшення тези про те, що дрони повністю змінять роль ядерної зброї у світі. Він визнав, що рої дронів можуть бути надзвичайно руйнівними, однак нагадав: засоби боротьби з ними розвиваються так само швидко. У перспективі, вважає генерал, може виникнути новий паритет між дроновими атаками та протидроновою обороною, подібний до нинішнього балансу на землі в Україні.

    Важливий блок інтерв’ю стосувався Криму. За словами Раяна, Україна не робить ставку на прямий лобовий штурм півострова, адже такий сценарій навряд чи був би ефективним. Натомість Київ вибудовує кампанію ізоляції Криму — через удари по логістиці, мостах, паливній інфраструктурі, складах і маршрутах постачання. Генерал вважає, що саме поєднання тактичної оборони, ударів середньої дальності та далекобійних операцій створює нову якість української стратегії.

    На думку Раяна, Україна поступово поєднала ближній бій, оперативні удари та стратегічні атаки в єдину систему. Це дозволяє не лише оборонятися, а й системно впливати на здатність Росії вести війну. Саме таку модель він називає одним із головних уроків для західних армій.

    Генерал також прокоментував можливу загрозу для Костянтинівки та подальший тиск Росії на Донбасі. Він вважає, що навіть якщо Росія зможе захопити окреме місто, стратегічно це не означатиме обвалу української оборони. За його словами, можливе падіння Костянтинівки насамперед матиме інформаційний ефект для Кремля, який спробує подати це як ознаку повернення ініціативи. Але на реальну здатність Росії швидко прорватися до Краматорська чи всього “поясу фортець” Донбасу це автоматично не вказує.

    Раян нагадав, що Бахмут, Покровськ та інші укріплені міста росіяни штурмували роками, зазнаючи величезних втрат. На його думку, Краматорськ, який десятиліттями готувався до оборони, не стане легкою ціллю. Генерал підкреслив, що українці добре опанували оборонні дії проти нинішньої російської армії, а сама армія РФ у 2026 році не демонструє високої наступальної ефективності.

    Найжорсткіше Раян висловився про небажання Заходу засвоювати українські уроки. Він заявив, що західним військовим організаціям забракло смирення, щоб уважно вивчати досвід України й адаптувати його до власних умов. За словами генерала, надто часто старші офіцери у Європі, Північній Америці та Австралії відмахувалися від українського досвіду, заявляючи, що “це не стосується наших обставин”.

    Раян назвав таку позицію небезпечною, адже кожен висновок із війни в Україні є релевантним. Він визнає, що досвід не можна механічно копіювати: його потрібно адаптувати до іншої географії, політики, суспільства та театру бойових дій. Але саме цю “важку інтелектуальну роботу”, на його думку, Захід і не виконав.

    Як приклад генерал навів боротьбу з іранськими дронами Shahed. Україна протидіє таким БпЛА з 2022 року і за роки війни створила багаторівневу, відносно дешеву систему перехоплення. Водночас Раян у своєму аналізі для Lowy Institute писав, що західні та близькосхідні військові структури погано засвоїли цей досвід, хоча мали достатньо часу для навчання.

    У розмові з Frontline він назвав особливо непростимим те, що українські дешеві перехоплювачі, розроблені протягом останніх півтора року, були фактично проігноровані. На його думку, це “вершина інтелектуальної пихи”, яку не можна повторювати.

    Фактично Раян описує Україну як головну лабораторію сучасної війни. Саме тут одночасно тестуються масові дронові атаки, протидронова оборона, далекобійні удари, нові підходи до ізоляції окупованих територій, цифрова розвідка та адаптація класичних сухопутних операцій до надзвичайно прозорого поля бою.

    Головний висновок генерала простий: якщо Захід справді хоче бути готовим до майбутніх воєн, він має не просто допомагати Україні, а й учитися в неї. І робити це не колись після війни, а вже зараз — поки українська армія щодня виробляє унікальні рішення в реальному бою.

  • “Острів Москва” замість Криму: Зеленський пояснив, що насправді може змусити Путіна до переговорів

    “Острів Москва” замість Криму: Зеленський пояснив, що насправді може змусити Путіна до переговорів

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що російського диктатора Володимира Путіна може змусити до реальних переговорів не ситуація навколо тимчасово окупованого Криму, а лише загроза для самої Москви. Таку заяву глава держави зробив 2 липня під час спілкування з журналістами на місці російського удару в Дарницькому районі Києва, де внаслідок масованої атаки були зруйновані житлові будинки та загинули мирні мешканці.

    За словами Зеленського, українські операції та фактичне зупинення російських військ на полі бою створюють для Кремля серйозні внутрішні проблеми. Президент наголосив, що Путіну дедалі важче пояснювати російському суспільству, чому після років повномасштабної війни Москва так і не отримала обіцяної “великої перемоги”.

    Глава держави зазначив, що навіть лояльні до Кремля питання росіян стають для Путіна незручними, адже реальна ситуація на фронті не відповідає пропагандистській картинці. “Безумовно, українська операція і фактичне зупинення їх на полі бою в Україні не дає спокійно відповідати Путіну на і без того лояльні запитання їхнього суспільства. Йому дуже складно відповідати, тому що у них великі проблеми”, — сказав Зеленський.

    На запитання журналістів, чи може “острів Крим” змусити Путіна до реальних переговорів, Зеленський відповів різко: на російського диктатора може вплинути лише “острів Москва”. Президент підкреслив, що всі заяви Путіна про нібито особливе значення Криму для нього є брехнею, адже російський лідер не знає ані півострова, ані інших окупованих територій України.

    За словами Зеленського, Путін знає тимчасово окуповані українські міста та села лише з доповідей своїх військових. Президент наголосив, що російський диктатор не бував у більшості населених пунктів, які Москва окупувала, і насправді використовує тему Криму та Донбасу виключно як інструмент внутрішньої пропаганди.

    “Йому треба продати своєму суспільству велику перемогу. Перемоги немає. Перемоги не буде”, — заявив Зеленський. На його думку, саме відсутність реальних успіхів на фронті змушує Кремль посилювати ракетний терор проти українських міст, погрожувати новою ескалацією та намагатися психологічно тиснути на українське суспільство.

    Заява президента пролунала на тлі однієї з наймасштабніших атак РФ на Київ. У ніч проти 2 липня Росія застосувала ракети різних типів та сотні ударних безпілотників. Основний удар припав саме на столицю. У Києві були пошкоджені житлові багатоповерхівки, цивільна інфраструктура, медичні та комерційні об’єкти. Кількість загиблих упродовж дня зростала, а рятувальники продовжували пошуки людей під завалами.

    Цей контекст зробив заяву Зеленського особливо показовою: президент говорив не з кабінету, а безпосередньо на місці російського удару по житловому району. Він наголосив, що Росія використовує атаки по цивільних як спробу залякати українців і створити в суспільстві запит на поступки. Водночас, за словами Зеленського, такі дії не змінять позиції України.

    Окремо президент закликав міжнародних партнерів не знижувати темп підтримки України. Він наголосив, що для стримування Росії потрібні спільні дії — військова допомога, посилення протиповітряної оборони, санкції та політична єдність союзників. “Треба підтримувати Україну, тому що треба боротися разом”, — підсумував Зеленський.

    Слова президента збігаються з оцінками західних аналітиків про зростання проблем російської армії. За даними дослідження Центру стратегічних і міжнародних досліджень, яке цитує The Guardian, загальні військові втрати Росії від початку повномасштабного вторгнення можуть сягати близько 1,4 млн військових, включно із загиблими, пораненими та зниклими безвісти. Дослідники також вказують, що у 2026 році співвідношення втрат дедалі більше змінюється не на користь РФ.

    Крім людських втрат, Росія стикається з дедалі серйознішими економічними та логістичними проблемами. Українські удари по нафтовій інфраструктурі, складах, НПЗ і транспортних вузлах ускладнюють забезпечення російської армії пальним та ресурсами. На цьому тлі Кремль намагається компенсувати провали на полі бою масованими ударами по українських містах, але такі атаки лише посилюють міжнародну підтримку України та поглиблюють ізоляцію Росії.

    Зеленський фактично дав зрозуміти: Україна не вважає, що Путіна можна переконати поступками або апеляціями до Криму. На думку президента, російський диктатор реагує лише на силу, реальні втрати та загрозу для власної системи влади. Саме тому Україна продовжить бити по воєнному потенціалу РФ, зупиняти окупантів на фронті та домагатися від партнерів більшої підтримки.

    Тож формула, яку озвучив Зеленський, звучить максимально жорстко: для Кремля болючим є не “острів Крим”, який Путін використовує у пропаганді, а “острів Москва” — тобто загроза самому центру російської влади. І саме це, за словами президента, може стати тим фактором, який змусить Путіна рахуватися з реальністю та припинити війну.

  • ЗСУ розгромили стратегічні об’єкти РФ: палає один із найбільших НПЗ, під ударом ключовий міст

    ЗСУ розгромили стратегічні об’єкти РФ: палає один із найбільших НПЗ, під ударом ключовий міст

  • Федоров анонсував нову ППО: Україна тестує лазери та масово збиває “Шахеди”

    Федоров анонсував нову ППО: Україна тестує лазери та масово збиває “Шахеди”

    Україна переходить до нового етапу розвитку протиповітряної оборони, у якому дедалі більшу роль починають відігравати інноваційні технології, зокрема лазерні системи ураження повітряних цілей, а також дрони-перехоплювачі, які вже демонструють значну ефективність у боротьбі з російськими атаками. Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров під час Defense Tech-події Brave1 Advantage, окресливши загальний напрям трансформації української ППО та посилення її автономності й технологічності.

    За словами міністра, Україна вже перейшла від виключно тестових розробок до практичного випробування лазерних систем протиповітряної оборони. Він зазначив, що наразі ця технологія перебуває на етапі активного обкатування в реальних умовах, а перші результати вже дають підстави розглядати лазери як потенційний елемент майбутньої багаторівневої системи захисту. Водночас Федоров підкреслив, що через чутливість теми деталі поки що не розголошуються, однак напрям розробок залишається одним із пріоритетних.

    Окрему увагу міністр приділив розвитку дронів-перехоплювачів, які вже стали одним із ключових інструментів протидії російським безпілотникам. За його словами, лише протягом травня українські підрозділи змогли знищити майже сім тисяч ворожих дронів типу Shahed і “Гербера” саме за допомогою таких систем. Федоров також навів дані щодо ефективності під час масованих атак, зазначивши, що в окремих випадках близько 75% ударних безпілотників було уражено саме дронами-перехоплювачами, що суттєво зменшує навантаження на інші компоненти ППО.

    Він додав, що під час однієї з останніх атак на Київ українським силам вдалося знищити близько 95% ворожих безпілотників, і саме цей показник Міністерство оборони розглядає як орієнтир для масштабування ефективності по всій країні. За словами Федорова, мета полягає у тому, щоб до кінця року вийти на аналогічний рівень перехоплення повітряних цілей у більшості регіонів України.

    Міністр також розповів про масштабне нарощування виробництва безпілотних систем. Зокрема, Міністерство оборони вже оголосило тендер на закупівлю 150 тисяч дронів, частина з яких належить до категорії Middle Strike і призначена для ураження цілей на середній дистанції. Окрім цього, триває розвиток напрямку створення відносно дешевих крилатих ракет із використанням елементів штучного інтелекту, які мають підвищити гнучкість і масовість ударних можливостей України.

    Федоров підкреслив, що багато з цих розробок ще не є широко відомими або публічними, однак уже зараз проходять випробування в Україні за участі близько десяти компаній, які працюють над створенням ефективних і доступних ракетних рішень для боротьби з безпілотниками. Паралельно ведеться робота над технологіями, здатними протидіяти більш складним загрозам, зокрема балістичним ракетам і керованим авіаційним бомбам, що вимагає багаторівневого підходу до побудови оборони.

    Окремо міністр наголосив на розвитку оборонної індустрії та міжнародного співробітництва, зазначивши, що Україна поступово розширює можливості експорту власних оборонних технологій. Одним із ключових механізмів у цьому процесі стали так звані Drone Deal угоди, які передбачають не лише постачання озброєнь, а й передачу технологій, спільні розробки та залучення міжнародного фінансування. За його словами, вже близько 20 країн висловили зацікавленість у такій формі співпраці, що свідчить про зростання ролі України як технологічного партнера у сфері оборони.

  • “Без антени, але з мозком: Російська ‘Молнія’ переходить на автономні удари

    “Без антени, але з мозком: Російська ‘Молнія’ переходить на автономні удари

    Російський безпілотник “Молнія” здійснив атаку на один із важливих об’єктів на території України, при цьому був зафіксований у нетиповій конфігурації — без антени управління, яка зазвичай є ключовим елементом для дистанційного контролю таких апаратів. Про це повідомив радник міністра оборони України, фахівець із радіотехнологій Сергій “Флеш” Бескрестнов у дописі на Facebook.

    За словами експерта, особливість цього випадку полягає в тому, що дрон фактично не містив класичних компонентів радіокерування. Натомість у його конструкції були виявлені лише камера та бортовий обчислювальний модуль, що може свідчити про зміну підходів до використання безпілотних систем Росією та поступовий перехід до автономних рішень.

    “Російський БПЛА ‘Молнія’ без жодної антени управління атакував наш об’єкт. У БПЛА була лише камера та комп’ютер”, — підтвердив Бескрестнов.

    Він пояснив, що така конфігурація потенційно вказує на використання алгоритмів машинного зору або попередньо запрограмованих систем навігації, які дозволяють дрону самостійно орієнтуватися в просторі, розпізнавати цілі та здійснювати атаку без безпосереднього зв’язку з оператором у реальному часі.

    На думку “Флеша”, це є якісно новим етапом у розвитку російських ударних безпілотників, оскільки зменшує залежність від радіоканалів управління, які раніше могли бути вразливими до українських засобів радіоелектронної боротьби.

    Експерт наголосив, що це не поодинокий випадок. Раніше подібні технічні рішення вже фіксувалися у російському безпілотнику V2U, який, за даними українських фахівців, міг використовувати елементи нейромереж для навчання та розпізнавання об’єктів. Саме ці розробки, за його словами, могли стати основою для подальших експериментів із автономними системами у нових моделях дронів.

    “Сьогодні ми виявили таке рішення на ‘Молнії’. Це поганий знак”, — наголосив Бескрестнов, підкресливши, що тенденція до автономізації бойових безпілотників ускладнює їхнє виявлення та протидію.

    Фахівець зазначив, що розвиток таких технологій може змінити характер застосування ударних дронів у війні, оскільки вони стають менш залежними від зовнішнього управління і більш стійкими до засобів радіоелектронної боротьби. Це, у свою чергу, створює нові виклики для української системи ППО та антидронових засобів.

    Окремо “Флеш” звернувся до українців із проханням повідомляти про подібні знахідки уламків або нетипових компонентів БПЛА військовим чи профільним фахівцям. За його словами, кожен такий випадок є важливим для аналізу нових технологічних рішень противника та вдосконалення засобів протидії.

    Українські військові експерти раніше неодноразово зазначали, що Росія активно інвестує у розвиток автономних систем навігації та штучного інтелекту для бойових дронів, намагаючись зменшити їхню залежність від радіоканалів і підвищити ефективність ударів у зоні бойових дій.

  • В Україні посилили правила бронювання

    В Україні посилили правила бронювання

    В Україні оновили підхід до бронювання працівників критично важливих підприємств від мобілізації, запровадивши нові вимоги до бізнесу та уточнивши критерії отримання відповідного статусу. Про це під час виступу у Верховній Раді заявив міністр економіки України Олексій Соболев.

    За його словами, система бронювання залишається одним із ключових механізмів, який дозволяє з одного боку забезпечувати обороноздатність держави, а з іншого — зберігати стабільну роботу критичних секторів економіки. Водночас уряд визнає необхідність регулярного перегляду правил, адже ситуація на ринку праці та потреби Збройних сил суттєво змінюються під час повномасштабної війни.

    Базою для бронювання залишається статус критично важливого підприємства, який компанія може отримати лише за умови відповідності щонайменше трьом критеріям. Два з них є обов’язковими — це рівень середньої заробітної плати та відсутність податкової заборгованості. Відтепер середня зарплата має становити не менше 26 тисяч гривень, а для підприємств, розташованих у прифронтових регіонах, цей поріг знижено до 21 600 гривень.

    Третій критерій підприємства обирають самостійно. Це може бути, зокрема, обсяг сплачених податків (понад 1,5 млн гривень на рік), річна валютна виручка (понад 32 млн євро) або інші показники, визначені галузевими чи регіональними органами влади. Загалом у системі існують сотні різних критеріїв, які застосовуються залежно від сфери діяльності.

    Окрему увагу уряд приділив оновленню секторальних підходів. Як повідомив Соболев, усі державні органи переглянули власні критерії визначення критично важливих підприємств відповідно до нової постанови Кабінету міністрів. Частину нормативних актів уже затверджено та опубліковано, решта має бути фіналізована найближчим часом.

    Серед прикладів оновлення — посилення вимог до окремих галузей. Зокрема, у сфері виробництва протезів змінили підхід до оцінки критичності: якщо раніше достатньо було забезпечувати протезування щонайменше 50 осіб на рік, то тепер цей показник підвищено до 300.

    За попередніми оцінками, нові секторальні та регіональні критерії торкнуться приблизно 20% підприємств, які мають пройти повторне підтвердження статусу критично важливих. Для них передбачено обов’язкове подання оновленого пакета документів і перевірку відповідності новим вимогам.

    Водночас для решти компаній, де критерії не змінилися, уряд запровадив спрощену процедуру підтвердження статусу. Вона передбачає подання лише базових фінансових документів — довідки про середню зарплату та податкової звітності за останній місяць. Кінцевий термін подання — 10 серпня.

    Окремо змінено підхід до обліку працівників, які працюють за сумісництвом у кількох компаніях. Відтепер вони враховуються у квоті бронювання лише за одним місцем роботи — тим, де мають найдовший трудовий стаж. За словами міністра, це рішення ухвалене для запобігання зловживанням, коли одного працівника могли враховувати одразу кілька підприємств для збільшення квоти.

    Міністр також зазначив, що бізнес був завчасно поінформований про ці зміни ще на початку червня, що дало змогу підприємствам підготуватися до нових правил. Компанії, які перевищили встановлені квоти бронювання після перерахунку, отримають відповідні повідомлення і повинні будуть привести кількість заброньованих працівників у відповідність до нових норм протягом тижня.

    У Міністерстві економіки наголошують, що мета оновлення системи — зробити бронювання більш адресним і справедливим, а також забезпечити, щоб у переліку критично важливих залишалися лише ті підприємства, які реально мають значення для економіки, інфраструктури або оборони держави.

    Раніше уряд уже посилював критерії для окремих секторів, зокрема аграрного та лісового господарства, а також переглядав вимоги до великих компаній щодо доходів і зайнятості. Загалом кількість заброньованих працівників в Україні за останній рік зросла більш ніж на 300 тисяч, що, за словами уряду, також стало однією з причин перегляду системи.

  • У НАТО попередили: успіхів України недостатньо для миру

    У НАТО попередили: успіхів України недостатньо для миру

    Попри вагомі успіхи України на полі бою та суттєве посилення міжнародної підтримки, говорити про готовність Росії до реальних мирних переговорів поки що передчасно. Кремль не демонструє ознак того, що готовий відмовитися від своїх цілей у війні, а тому союзники мають продовжувати зміцнювати обороноздатність України, щоб у майбутньому вона могла вести будь-які переговори з максимально сильних позицій. Про це генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив в інтерв’ю Financial Times.

    За словами очільника Північноатлантичного альянсу, підтримка України залишається одним із ключових пріоритетів НАТО і не втратить своєї актуальності найближчим часом. Він наголосив, що країни-члени Альянсу усвідомлюють стратегічне значення українського спротиву не лише для самої України, а й для всієї євроатлантичної безпеки, адже результат цієї війни визначатиме майбутню архітектуру безпеки на континенті.

    Рютте підкреслив, що українські військові продовжують демонструвати високий рівень професіоналізму та ефективності на полі бою. За його словами, Збройні сили України досягли низки важливих результатів у стримуванні російської армії, що визнають не лише союзники Києва, а й міжнародні партнери, які уважно стежать за перебігом війни.

    Водночас генеральний секретар Альянсу застеріг від надмірного оптимізму щодо можливості швидкого дипломатичного врегулювання. Він наголосив, що навіть значні успіхи української армії не означають автоматичної готовності Кремля до компромісів або до початку змістовного мирного процесу.

    «Те, що Україна демонструє успіхи, ще не означає, що Росія охоче братиме участь у мирному процесі», — зазначив Рютте.

    На його думку, нинішня позиція Москви свідчить про те, що російське керівництво поки не відмовилося від спроб досягти власних військово-політичних цілей. Саме тому союзникам України необхідно виходити з реальної ситуації, а не з очікувань швидкого завершення війни.

    Генеральний секретар НАТО висловив переконання, що одного дня Росія все ж буде змушена сісти за стіл переговорів. Однак, за його словами, надзвичайно важливо, щоб до цього моменту Україна мала максимально сильні військові, економічні та політичні позиції. Лише за такої умови можна буде говорити про справедливий і стійкий мир, який відповідатиме українським інтересам та забезпечить довгострокову безпеку Європи.

    Рютте наголосив, що саме тому країни Заходу мають і надалі інвестувати в українську оборону, прискорювати постачання сучасного озброєння, розширювати виробництво боєприпасів та підтримувати розвиток українського оборонно-промислового комплексу. На його думку, лише постійне зміцнення військового потенціалу України здатне змінити стратегічні розрахунки Кремля.

    Очільник НАТО також звернув увагу на те, що успіхи української армії визнають навіть ті політики, які раніше займали більш обережну позицію щодо війни. Зокрема, він повідомив, що під час нещодавньої зустрічі в Білому домі президент США Дональд Трамп також позитивно оцінив досягнення українських військових у боротьбі проти російських окупаційних сил.

    Попри це, Рютте наголосив, що військові успіхи не слід автоматично сприймати як передумову швидкого миру. За його словами, російське керівництво традиційно ухвалює рішення, виходячи з власних стратегічних розрахунків, тому навіть серйозні втрати або невдачі на фронті не гарантують зміни політичного курсу Кремля.

    Генсек Альянсу зазначив, що нинішнє завдання міжнародної коаліції полягає не лише у підтримці України сьогодні, а й у формуванні довгострокової системи стримування Росії. Саме тому країни НАТО продовжують збільшувати оборонні витрати, інвестувати у виробництво озброєнь та координувати нові пакети допомоги Києву.

    Він також підкреслив, що єдність союзників залишається одним із ключових факторів, який не дозволив Росії досягти своїх стратегічних цілей від початку повномасштабного вторгнення. На його переконання, саме консолідована підтримка України стала важливим елементом стримування російської агресії та продовжує відігравати визначальну роль у перебігу війни.

    Окремо Рютте звернув увагу на необхідність продовження політичної підтримки України на міжнародній арені. За його словами, країни Альянсу мають не лише забезпечувати постачання зброї, а й працювати над довгостроковими гарантіями безпеки, які дозволять Україні ефективно захищатися навіть після завершення активної фази війни.

    Його заява прозвучала на тлі активних консультацій між союзниками щодо майбутньої військової допомоги Україні та подальшої координації дій НАТО. Альянс продовжує наголошувати, що підтримуватиме Київ стільки, скільки буде потрібно, а майбутнє України нерозривно пов’язане із безпекою всього євроатлантичного простору.

    Водночас міжнародні партнери дедалі частіше наголошують, що будь-який мирний процес має ґрунтуватися на міжнародному праві, повазі до суверенітету та територіальної цілісності України. У НАТО переконані, що лише сильна Україна зможе вести переговори без ризику нав’язування їй невигідних умов, а тому продовження військової та фінансової підтримки залишається одним із головних пріоритетів Альянсу.