Golosnovinua.com

Позначка: ЗСУ

  • Загадкова смерть комбрига «Без ознак насильства»: ОК «Південь» повідомило про розслідування

    Загадкова смерть комбрига «Без ознак насильства»: ОК «Південь» повідомило про розслідування

    Командира 154-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України полковника Володимира Кононнікова 28 червня знайшли мертвим. Про це повідомило Оперативне командування «Південь», наголосивши, що обставини смерті офіцера наразі встановлюються, а остаточні висновки будуть зроблені лише після завершення роботи правоохоронців і службового розслідування.

    За офіційною інформацією командування, полковника виявили без ознак життя у неділю, 28 червня. Попередньо, на тілі офіцера не виявлено ознак насильницької смерті. Водночас військові підкреслюють, що це лише попередні дані, а детальні обставини мають встановити компетентні органи.

    «В неділю, 28 червня, було виявлено без ознак життя командира 154-ї окремої механізованої бригади полковника Володимира Олександровича Кононнікова. Обставини смерті офіцера з’ясовуються», — йдеться у повідомленні ОК «Південь».

    На місці події працюють правоохоронні органи. Також призначено службове розслідування за фактом смерті військового. Командування ОК «Південь» заявило, що всебічно сприяє роботі слідчих та надає необхідну допомогу для встановлення всіх обставин трагедії.

    Військові окремо звернулися до журналістів, блогерів та користувачів соцмереж із проханням не поширювати неперевірену інформацію, не будувати припущень щодо причин смерті та поставитися з повагою до приватності родини загиблого офіцера.

    Це особливо важливо з огляду на те, що в інформаційному просторі подібні трагічні події дуже швидко обростають чутками, а будь-які необережні формулювання можуть завдати додаткового болю близьким військового та бути використані російською пропагандою для дискредитації Збройних сил України.

    Володимир Кононніков був командиром 154-ї окремої механізованої бригади. За відкритими даними, 154-та ОМБр була сформована у 2023 році як одна з механізованих бригад Сухопутних військ ЗСУ. Підрозділ входить до структури українських Сил оборони та бере участь у виконанні завдань в умовах повномасштабної війни Росії проти України.

    У відкритих військових довідниках Кононнікова також згадували як командира бригади. Military Land вказує 154-ту механізовану бригаду серед підрозділів Збройних сил України та називає Володимира Кононнікова її командиром.

    У квітні 2026 року офіційна сторінка 154-ї бригади в соцмережах публічно вітала Володимира Кононнікова з днем народження, називаючи його командиром підрозділу. У повідомленні військові писали про честь служити під його командуванням.

    154-та окрема механізована бригада останнім часом активно висвітлювала роботу своїх підрозділів, зокрема операторів безпілотних систем. На сторінках бригади публікувалися матеріали про бойову роботу батальйону безпілотних систем «Гремлін», який завдавав ударів по російських окупантах.

    Смерть командира бригади стала важкою новиною для військового середовища, адже в умовах повномасштабної війни командири рівня бригади відіграють ключову роль у плануванні, управлінні підрозділами, організації бойової роботи та взаємодії з іншими частинами Сил оборони.

    Водночас офіційні структури наразі не називають причину смерті Володимира Кононнікова. Відомо лише, що попередньо ознак насильства не виявлено. Саме тому будь-які твердження про причини трагедії до завершення розслідування є передчасними.

    Правоохоронці мають встановити всі обставини події, зокрема час, місце та можливі причини смерті офіцера. Паралельно службове розслідування має дати відповіді на питання, пов’язані з обставинами виявлення тіла та діями посадових осіб.

    ОК «Південь» підкреслює, що остаточні висновки будуть зроблені тільки після завершення всіх необхідних процесуальних дій. До того моменту офіційна позиція залишається обережною: смерть офіцера підтверджена, ознак насильницької смерті попередньо не встановлено, обставини з’ясовуються.

    На тлі великої уваги суспільства до подій у війську, мобілізації, стану підрозділів і втрат серед особового складу ця новина вже викликала широкий резонанс. Проте військове командування закликає не перетворювати трагедію на поле для спекуляцій.

    Збройні сили України нагадують, що в умовах війни інформаційна дисципліна є частиною безпеки. Публікація неперевірених версій, емоційних припущень або непідтверджених деталей може зашкодити як розслідуванню, так і репутації підрозділів, які продовжують виконувати бойові завдання.

    Наразі головне — дочекатися офіційних висновків правоохоронців та службового розслідування. До цього моменту підтвердженими залишаються лише кілька фактів: командир 154-ї ОМБр полковник Володимир Кононніков помер, його виявили без ознак життя 28 червня, попередньо ознак насильства не встановлено, а обставини смерті з’ясовуються.

  • Їхні імена назавжди увійдуть в історію: Зеленський присвоїв звання Героя України дев’ятьом оборонцям

    Їхні імена назавжди увійдуть в історію: Зеленський присвоїв звання Героя України дев’ятьом оборонцям

    Президент України Володимир Зеленський у День Конституції України присвоїв найвище державне звання — Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» — дев’ятьом українським військовослужбовцям та поліцейським. Вісім із них удостоєні цієї нагороди посмертно за виняткову мужність, проявлену під час захисту незалежності та територіальної цілісності держави. Відповідні рішення глава держави оформив указами №551–559/2026, підписаними 27 червня та оприлюдненими 28 червня.

    Як зазначено в документах, усі нагороди присвоєно «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові». Саме це формулювання традиційно використовується при нагородженні найвищою державною відзнакою України, яка вручається за виняткові заслуги перед державою.

    Звання Героя України посмертно присвоєно старшому солдату Ігорю Грибаню, старшому лейтенанту Арсену Юрченку, капітану Владиславу Шаповалу, лейтенанту Сергію Матвієвському, капітану Олегу Грамі, лейтенанту Андрію Марківу, майору поліції Олександру Куралеху та старшому лейтенанту поліції Роману Зеленському. Усі вони віддали життя, виконуючи службовий або бойовий обов’язок під час російсько-української війни.

    Єдиним із дев’яти нагороджених, хто отримав звання Героя України за життя, став старший сержант поліції Юрій Ілляшенко. Він продовжує службу та був відзначений за особисту мужність під час виконання службово-бойових завдань.

    Підписання указів відбулося символічно саме у День Конституції України, коли держава традиційно відзначає громадян, які зробили особливий внесок у захист незалежності країни. Під час урочистих заходів президент наголосив на важливості пам’яті про українських воїнів та всіх, хто виборює свободу України в умовах повномасштабної війни.

    Окрім присвоєння найвищих державних нагород дев’ятьом захисникам, Володимир Зеленський цього дня також відзначив державними нагородами сотні військовослужбовців, поліцейських, рятувальників та прикордонників. За офіційними даними, нагороди отримали 451 представник сектору безпеки та оборони України, із яких 203 були відзначені посмертно.

    Звання Героя України залишається найвищою державною нагородою країни. Воно було засноване у 1998 році й присвоюється громадянам України за визначні героїчні вчинки або видатні трудові досягнення. Під час повномасштабної війни Росії проти України саме військовослужбовці, правоохоронці та представники інших силових структур становлять переважну більшість нагороджених цією відзнакою.

    Орден «Золота Зірка», який вручається разом зі званням Героя України, символізує найвищий рівень державного визнання подвигу. Для багатьох українських родин він стає останнім офіційним свідченням того, що самопожертва їхніх рідних назавжди залишиться частиною історії держави.

    Від початку широкомасштабного вторгнення Росії президент регулярно підписує укази про нагородження військовослужбовців, які проявили виняткову мужність під час оборони країни. Значна частина таких нагород, на жаль, присвоюється посмертно, що вкотре підкреслює високу ціну, яку Україна платить за свою свободу та незалежність.

    Укази №551–559/2026 вже набрали чинності після офіційного оприлюднення на сайті Президента України. Імена дев’ятьох захисників назавжди залишаться серед тих, кого держава вшанувала найвищою відзнакою за безмежну відданість Україні та українському народові.

  • Не Покровськ, а провал: ISW розкрило, чим закінчився масштабний наступ Росії

    Не Покровськ, а провал: ISW розкрило, чим закінчився масштабний наступ Росії

    Російські війська продовжують вести наступальні дії одразу на кількох ділянках фронту, однак їхні спроби досягти оперативного прориву дедалі більше стикаються із серйозними труднощами. Попри заяви російської влади та пропагандистських ресурсів про нібито масштабні успіхи, останній аналіз американського Інституту вивчення війни (ISW) свідчить, що реальна ситуація на полі бою є значно складнішою для армії РФ. Аналітики зазначають, що російські війська не демонструють підтверджених значних проривів на більшості ключових напрямків, тоді як українські Сили оборони продовжують завдавати ударів по логістиці, складах і військовій інфраструктурі противника.

    У новому звіті ISW зазначається, що російське командування продовжує концентрувати значні сили на сході України, однак просування залишається повільним і супроводжується високими втратами. Аналітики нагадують, що Росія вже не вперше намагається реалізувати масштабні наступальні плани на Донбасі, використовуючи схожу тактику, яка вже зазнала невдачі під час кампанії 2022 року в районі Ізюма та Лимана. На думку експертів, нинішні спроби оточити українські позиції біля Лимана та просунутися у напрямку Слов’янська також не демонструють очікуваних результатів.

    ISW підкреслює, що російське військове командування продовжує переслідувати амбітні оперативні цілі, незважаючи на погіршення власних можливостей. За оцінкою експертів, нинішній стан російської армії є слабшим, ніж під час аналогічної кампанії чотири роки тому, а темпи наступальних дій суттєво сповільнилися. Саме тому перспективи швидкого просування у напрямку Слов’янська або інших великих міст Донеччини виглядають малоймовірними.

    Окрему увагу аналітики приділяють ситуації навколо українських ударів по російській логістиці. За даними ISW, українські далекобійні удари продовжують створювати серйозні труднощі для забезпечення російських військ, особливо на південному напрямку. Зокрема, командири українських підрозділів повідомляли про суттєве зниження обсягів постачання боєприпасів та безпілотників після ударів по ключових шляхах сполучення, включаючи транспортні маршрути, які з’єднують окуповану частину Херсонської області з Кримом. За оцінкою ISW, саме систематичне ураження логістики дедалі сильніше впливає на боєздатність російських військ.

    Водночас російські офіційні джерела та пропагандистські медіа продовжують повідомляти про нібито значні успіхи своїх військ. Проте ISW традиційно наголошує, що багато таких заяв не мають незалежного підтвердження. Аналітики регулярно відокремлюють офіційні заяви сторін від фактів, підтверджених геолокаційними матеріалами, супутниковими знімками та іншими відкритими джерелами. У звітах інституту зазначається, що низка заяв про швидкі просування або повне захоплення окремих населених пунктів не підтверджується наявними доказами.

    Експерти також звертають увагу, що сучасна війна дедалі більше переходить у формат виснаження. Росія продовжує активно використовувати чисельну перевагу та великі людські ресурси, однак українські Сили оборони компенсують це високою ефективністю безпілотних систем, далекобійних ударів та постійним ураженням критично важливих об’єктів противника.

    Останніми тижнями Україна значно посилила кампанію ударів по російських військових об’єктах, складах пального, підприємствах оборонної промисловості та транспортній інфраструктурі як на окупованих територіях, так і в глибокому тилу Росії. Президент Володимир Зеленський раніше повідомив про розширення програми далекобійних ударів, які мають на меті скорочення можливостей Росії вести війну. ISW також зазначає, що ці операції вже створюють для Кремля додаткові труднощі із забезпеченням військ та підтриманням логістики.

    Аналітики ISW наголошують, що ситуація на фронті залишається динамічною, а бойові дії тривають практично вздовж усієї лінії зіткнення. Водночас вони не підтверджують інформацію про будь-який масштабний оперативний прорив російської армії чи досягнення стратегічних цілей, про які регулярно заявляють російські офіційні особи. На думку експертів, війна дедалі більше переходить у фазу боротьби за ресурси, логістику та здатність підтримувати інтенсивність бойових дій у довгостроковій перспективі.

  • Генштаб повідомив про понад 1,4 мільйона втрат окупантів у війні проти України

    Генштаб повідомив про понад 1,4 мільйона втрат окупантів у війні проти України

    Російська армія продовжує зазнавати колосальних втрат у повномасштабній війні проти України. За оновленими даними Генерального штабу Збройних сил України, станом на 28 червня 2026 року загальні безповоротні та санітарні втрати російських окупаційних військ з початку повномасштабного вторгнення перевищили психологічну позначку у 1,4 мільйона осіб. Лише за останню добу українські захисники ліквідували ще близько 1 250 військовослужбовців армії РФ.

    Відповідно до ранкового зведення Генштабу, загальні втрати російських військ із 24 лютого 2022 року по 28 червня 2026 року орієнтовно становлять 1 400 970 осіб. Це один із найбільших показників військових втрат у сучасній світовій історії, який продовжує зростати щодня завдяки успішним діям Сил оборони України.

    Окрім живої сили, російська армія щоденно втрачає значну кількість озброєння та військової техніки. За останню добу українські військові знищили три російські танки, дев’ять бойових броньованих машин, 63 артилерійські системи, дві реактивні системи залпового вогню та сім засобів протиповітряної оборони.

    Особливо відчутними залишаються втрати окупантів у безпілотній техніці. За добу Сили оборони України знищили або вивели з ладу 1 889 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня. Загалом від початку повномасштабної війни Росія вже втратила 377 500 таких дронів. Це свідчить про надзвичайно інтенсивне використання безпілотників обома сторонами конфлікту та постійну боротьбу за перевагу у повітрі.

    Суттєвими залишаються й втрати автомобільної техніки. Протягом останньої доби українські військові знищили ще 501 одиницю автомобільної техніки та автоцистерн, які використовувалися для забезпечення російських військ боєприпасами, пальним і матеріально-технічними ресурсами. Загальна кількість таких втрат вже досягла 113 135 одиниць.

    Також Генеральний штаб повідомив про знищення 14 наземних робототехнічних комплексів, які останнім часом дедалі активніше використовуються російськими військами для виконання інженерних, логістичних та розвідувальних завдань. Загальні втрати такої техніки становлять уже 1 754 комплекси.

    Загалом від початку широкомасштабного вторгнення Росія, за даними Генштабу ЗСУ, втратила:

    • близько 1 400 970 військовослужбовців;
    • 12 063 танки;
    • 24 844 бойові броньовані машини;
    • 44 920 артилерійських систем;
    • 1 901 реактивну систему залпового вогню;
    • 1 454 засоби протиповітряної оборони;
    • 377 500 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня;
    • 113 135 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
    • 4 360 одиниць спеціальної техніки;
    • 1 754 наземні робототехнічні комплекси.

    У Генеральному штабі традиційно наголошують, що всі показники є орієнтовними. Через високу інтенсивність бойових дій та складність отримання оперативної інформації безпосередньо з районів боїв остаточні цифри можуть уточнюватися.

    Водночас військові експерти неодноразово зазначали, що саме системне знищення логістики, артилерії, бронетехніки та живої сили противника значною мірою впливає на здатність російської армії вести наступальні дії. Українські підрозділи продовжують активно застосовувати високоточне озброєння, ударні безпілотники, контрбатарейну боротьбу та сучасні розвідувальні системи для ураження російських військових об’єктів уздовж усієї лінії фронту.

    Водночас українська влада закликає громадян довіряти лише офіційним повідомленням Генерального штабу ЗСУ та інших державних органів, оскільки саме вони регулярно оновлюють інформацію про втрати противника та ситуацію на фронті.

    Повномасштабна війна триває вже понад чотири роки, а втрати російської армії продовжують зростати практично щодня. За оцінками українського військового командування, кожна доба бойових дій приносить окупаційним військам нові значні втрати як у живій силі, так і в техніці, що поступово виснажує військовий потенціал Росії.

  • Україна б’є по ВПК РФ: рекордна серія ударів у червні

    Україна б’є по ВПК РФ: рекордна серія ударів у червні

    Українські Сили оборони у червні 2026 року суттєво наростили інтенсивність повітряних ударів по об’єктах російського військово-промислового комплексу, фактично вийшовши на рекордні показники за кількістю атак на оборонні підприємства противника. За даними журналістського розслідування видання «Агентство», головними цілями стали заводи, які безпосередньо залучені до виробництва ракетного озброєння, високоточної електроніки, боєприпасів та компонентів для стратегічних систем озброєння, що використовуються Росією у війні проти України. Аналітики зазначають, що йдеться не про поодинокі удари, а про системну кампанію, спрямовану на довгострокове послаблення виробничих можливостей російського оборонного сектору.

    Однією з найрезонансніших подій місяця став удар по заводу «Титан-Баррикады» у Волгограді, який був атакований у суботу. Попри те, що місцева влада традиційно утрималася від прямого підтвердження назви підприємства, губернатор Волгоградської області Андрій Бочаров заявив про пошкодження виробничих об’єктів у регіоні. Водночас президент України Володимир Зеленський підтвердив, що для ураження цього підприємства були застосовані нові українські ракети FP-5 «Фламинго», що стало одним із перших офіційно озвучених випадків використання цього типу озброєння у бойових умовах.

    Завод «Титан-Баррикады» має стратегічне значення для російського військово-промислового комплексу, оскільки саме тут виготовляються пускові установки для міжконтинентальних ракетних комплексів «Ярс», «Тополь-М» і «Сармат», а також елементи пускових систем для оперативно-тактичних комплексів «Іскандер-М». Крім того, підприємство залучене до виробництва компонентів для новітніх російських ракетних систем, які Москва позиціонує як частину оновленого стратегічного ядерного потенціалу. За оцінками експертів, навіть часткове виведення з ладу такого об’єкта може впливати на весь виробничий ланцюг оборонної промисловості РФ.

    Загалом, за перший місяць літа українські сили завдали ударів щонайменше по 13 підприємствах російського ВПК, що є найвищим показником за весь 2026 рік. Серед уражених об’єктів — заводи, пов’язані з виробництвом ракетних систем управління та електроніки, зокрема підприємство «Прогресс» у Мічуринську, яке спеціалізується на системах управління для авіаційної та ракетної техніки, а також «ВНИИР-Прогресс» у Чебоксарах, де виготовляють антенно-фідерні системи для крилатих ракет «Калібр» і оперативно-тактичних комплексів «Іскандер».

    Окремим напрямом стали удари по підприємствах, які забезпечують виробництво боєприпасів і вибухових речовин. Зокрема, під атаку потрапив завод «Эластик» у Рязанській області, що випускає авіаційні бомби та артилерійські снаряди, а також хімічний завод «Азот» у Новомосковську, який атакували щонайменше двічі через його роль у виробництві компонентів для вибухових речовин. Такі удари, за оцінками аналітиків, мають на меті не лише зменшення поточних запасів озброєння, а й порушення можливостей Росії швидко відновлювати виробництво боєприпасів у великих масштабах.

    Крім того, під удар потрапив суднобудівний завод «Залив» в окупованому Криму, який використовується Росією для будівництва та ремонту військових кораблів. Повідомляється про пошкодження щонайменше двох суден, що може вплинути на морську логістику та військову присутність РФ у Чорному морі. У сукупності ці удари створюють додатковий тиск на російську оборонну інфраструктуру в окупованих регіонах, змушуючи РФ розосереджувати виробництво та посилювати захист ключових об’єктів.

    Аналітики підкреслюють, що характер українських атак у червні свідчить про зміну підходу — від ударів по логістиці та енергетичній інфраструктурі до системного ураження саме виробничої бази російської армії. Це означає спробу впливати не лише на поточні бойові можливості, а й на здатність Росії відновлювати ресурси у середньо- та довгостроковій перспективі.

    У ширшому контексті останні місяці також демонструють зростання інтенсивності ударів по військових об’єктах у глибині території РФ. Британська розвідка раніше зазначала, що атаки українських сил поступово виснажують систему протиповітряної оборони Росії, зокрема в окупованому Криму, де захист критичної інфраструктури стає дедалі складнішим через масштабність та різноманітність цілей.

    Серед інших резонансних епізодів червня — ураження головної антени космічного центру «Владімир» поблизу Москви, де було пошкоджено 25-метрову параболічну антену, а також атака на Оренбурзький газопереробний завод, що вплинуло на елементи російської системи зв’язку та енергетичної інфраструктури. Окремо повідомлялося про масовану атаку дронів, яка охопила майже 20 регіонів РФ, включно з прикордонними областями, центральною частиною країни та окупованим Кримом.

    Попри заяви російського Міністерства оборони про нібито масове перехоплення безпілотників, незалежні джерела вказують, що реальні масштаби пошкоджень на оборонних і промислових об’єктах залишаються значними і часто не розкриваються офіційно. Експерти вважають, що саме така багаторівнева кампанія тиску на військово-промисловий комплекс Росії може мати довгострокові наслідки для її здатності вести затяжну війну.

    У підсумку червневі удари по російських оборонних підприємствах демонструють поступове розширення географії та глибини уражень, а також перехід до більш структурованої стратегії впливу на ключові елементи військової промисловості РФ, що може суттєво змінити баланс ресурсів у тривалій перспективі.

  • Україна показала морський дрон MOBIDIK, здатний нести ракети та дрони

    Україна показала морський дрон MOBIDIK, здатний нести ракети та дрони

    В Україні представили новий морський безпілотний комплекс MOBIDIK, який здатний виконувати широкий спектр бойових і допоміжних завдань у морській зоні та може нести на борту далекобійні ракети-дрони. Розробка позиціонується як одна з найновіших українських платформ у сфері морських безпілотних систем і вже має кілька модифікацій, частина з яких, за даними розробників, застосовується у реальних бойових умовах. Про це повідомляє видання «Мілітарний».

    За інформацією розробників, платформу створила українська компанія «Аварід», яка наразі завершила етап конструкторських робіт і перейшла до кодифікації виробу та підготовки серійного виробництва. MOBIDIK є безекіпажним надводним катером модульного типу, що дозволяє змінювати його функціонал залежно від бойового завдання — від розвідки та патрулювання до ударних і протиповітряних операцій.

    Окремо підкреслюється, що система має значний запас автономності, який дозволяє працювати до 120 годин без повернення на базу. Дальність ходу становить до 1400 кілометрів, що дає можливість застосовувати платформу у глибоких морських районах і на значній відстані від пунктів управління. Максимальна швидкість дрона сягає 65 кілометрів на годину, а конструкція розрахована на роботу в складних погодних умовах, зокрема при хвилюванні моря до 1,2 метра, що підвищує його стійкість у реальних бойових сценаріях.

    Концепція MOBIDIK базується на модульному принципі, що дозволило створити одразу шість різних модифікацій, кожна з яких виконує окрему функцію у складі морських операцій. Версії MD-1 та MD-2 призначені для формування морського рубежу протиповітряної оборони та можуть нести дрони-перехоплювачі різного типу, зокрема літакові та квадрокоптерні, що дозволяє створювати мобільні морські системи ППО.

    Модифікація MD-3 орієнтована на використання ударних безпілотників середньої дальності MORRIGAN, які можуть застосовуватися для ураження кораблів противника або об’єктів прибережної інфраструктури. Версія MD-4 виконує функцію пускової платформи для реактивного ударного безпілотника стратегічного радіусу дії, що фактично розширює можливості ураження цілей у глибині оперативної зони.

    Найбільш озброєною є модифікація MD-5, яка оснащується важким кулеметом Browning M2 та може нести ракети класу «повітря–повітря» типу Р-73, AIM-9 або їхні аналоги. Така конфігурація дозволяє використовувати платформу як для захисту від повітряних загроз, так і для ураження надводних цілей. Версія MD-6 є штурмовою і передбачає бойове навантаження до 300 кілограмів, а також застосування FPV-дронів для точкових ударів по великих кораблях, портових об’єктах та критичній інфраструктурі противника.

    У компанії-розробнику наголошують, що MOBIDIK є повністю функціональною бойовою системою нового покоління, яка поєднує розвідку, ударні можливості та елементи протиповітряної оборони в межах однієї платформи. Такий підхід дозволяє значно підвищити гнучкість застосування морських безпілотників і швидко адаптувати їх під конкретні оперативні задачі.

    Окремо підкреслюється, що розвиток подібних систем є частиною ширшої трансформації українського оборонно-промислового комплексу, який упродовж останніх років активно переходить до створення автономних, високотехнологічних рішень. Україна паралельно розвиває як ударні морські дрони, так і системи протидії ворожим кораблям та логістиці в Чорному морі, інтегруючи їх у загальну структуру оборони узбережжя.

    У цьому контексті також реалізується міжнародна програма Brave International, яка передбачає співпрацю з іноземними оборонними стартапами, зокрема з країн НАТО, та фінансування спільних розробок у сфері безпілотних систем. Окремі напрямки включають створення нових типів морських дронів, систем спостереження та засобів ураження для асиметричної морської війни.

    Крім того, українські силові структури продовжують розвивати концепцію застосування безпілотних катерів не лише для знищення цілей, а й для контролю морської логістики противника, включно з виявленням та блокуванням суден так званого «тіньового флоту», що використовується для обходу санкцій та експорту російських енергоресурсів.

    Таким чином, MOBIDIK став черговим етапом у розвитку українських морських безпілотних систем, які поступово формують нову архітектуру ведення бойових дій на морі, поєднуючи автономність, далекобійність і багатофункціональність у межах однієї платформи.

  • Україна втратила МіГ-29 під час бойового завдання

    Україна втратила МіГ-29 під час бойового завдання

    У ніч на 27 червня Повітряні сили Збройних сил України втратили зв’язок із винищувачем МіГ-29, який виконував бойове завдання в небі над Полтавською областю. Після інциденту пілот успішно катапультувався, вийшов на зв’язок із пошуково-рятувальною службою та був оперативно евакуйований до медичного закладу. Наразі його життю нічого не загрожує, а причини втрати бойового літака встановлюються.

    Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

    У військовому командуванні підтвердили факт втрати винищувача, зазначивши, що інцидент стався під час виконання бойового завдання. Деталі самої місії, а також характер завдань, які виконував екіпаж, з міркувань безпеки не розголошуються. Водночас у Повітряних силах наголосили, що після втрати зв’язку з літаком було негайно розпочато пошуково-рятувальну операцію.

    За офіційною інформацією, льотчик зміг вчасно скористатися системою аварійного катапультування. Після приземлення він встановив зв’язок із пошуково-рятувальною групою та повідомив свої координати, що дозволило рятувальникам швидко прибути до місця його перебування. Завдяки оперативним діям військовослужбовця вдалося безпечно евакуювати та доставити до медичного закладу для проведення необхідного обстеження й надання допомоги.

    У Повітряних силах не уточнюють, які саме травми отримав пілот або чи потребує він подальшого лікування. Також наразі відсутня офіційна інформація про технічний стан літака перед польотом, місце його падіння чи масштаби руйнувань після інциденту.

    Причини втрати винищувача поки що не називаються. У командуванні не повідомили, чи міг літак бути уражений російськими засобами протиповітряної оборони, стати жертвою технічної несправності або зазнати інших позаштатних обставин під час виконання бойової місії. Для встановлення всіх деталей інциденту буде проведене службове розслідування, під час якого фахівці мають проаналізувати перебіг польоту, технічний стан літака, а також інші фактори, що могли призвести до втрати повітряного судна.

    Інцидент стався на тлі чергової масованої повітряної атаки Росії по території України. У ніч на 27 червня російські війська застосували 129 ударних безпілотників різних типів. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, українська протиповітряна оборона змогла знищити або подавити засобами радіоелектронної боротьби 113 ворожих дронів. Решта безпілотників спричинили пошкодження в окремих регіонах країни, а сили оборони продовжували відбивати атаку протягом кількох годин.

    На тлі постійних повітряних ударів українська бойова авіація залишається одним із ключових елементів системи протиповітряної оборони держави. Винищувачі МіГ-29 регулярно виконують широкий спектр бойових завдань, серед яких перехоплення російських безпілотників і крилатих ракет, прикриття стратегічних об’єктів, супровід ударної авіації, а також підтримка операцій Сил оборони на різних напрямках фронту. Через високу інтенсивність бойових дій українські льотчики працюють у надзвичайно складних умовах, коли кожен бойовий виліт пов’язаний із ризиком зустрічі з російською авіацією, засобами протиповітряної оборони або іншими загрозами.

    З початку повномасштабного вторгнення українська авіація продовжує виконувати бойові завдання практично щодня, незважаючи на чисельну перевагу противника у повітрі та постійні атаки на військову інфраструктуру. Українські пілоти беруть участь у відбитті масованих повітряних ударів, забезпечують прикриття наземних військ та здійснюють бойові вильоти в районах активних бойових дій, що значно підвищує навантаження як на особовий склад, так і на авіаційну техніку.

    У Повітряних силах наразі не повідомляють, коли будуть оприлюднені результати розслідування втрати МіГ-29. Водночас успішне катапультування та швидка евакуація льотчика дозволили уникнути людських жертв, а сам інцидент ще раз підкреслив високий рівень ризику, з яким щодня стикаються українські військові авіатори під час виконання бойових завдань в умовах повномасштабної війни.

  • Чубаров назвав умови, за яких Росія може почати виводити війська з Криму

    Чубаров назвав умови, за яких Росія може почати виводити війська з Криму

    Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що подальше посилення ізоляції тимчасово окупованого Криму, а також ускладнення постачання пального та електроенергії для російського військового угруповання на півострові можуть стати факторами, які змусять Кремль або розпочати переговорний процес, або поступово виводити свої війська з території півострова.

    У коментарі Чубаров звернув увагу на те, що ситуація в окупованому Криму поступово змінюється і характеризується зростанням внутрішньої напруги. За його словами, наразі про відкриту паніку серед російських військових або цивільного населення говорити ще зарано, однак психологічний стан і загальний рівень невпевненості на півострові помітно зростають. Він зазначив, що це вже відображається у настроях у проросійських інформаційних джерелах та соціальних мережах, де жителі Криму дедалі частіше висловлюють невдоволення діями окупаційної влади, зокрема відсутністю зрозумілих пояснень щодо безпекових ризиків і подальших перспектив розвитку ситуації.

    Чубаров підкреслив, що ключовим елементом стійкості російської військової присутності в Криму є логістика, яка забезпечує постачання всіх необхідних ресурсів для функціонування угруповання. За його словами, наразі постачання здійснюється переважно двома маршрутами — через Керченський міст та сухопутний коридор, який проходить через тимчасово окуповані території півдня України, зокрема Маріуполь і Мелітополь. Саме ці шляхи забезпечують доставку пального, боєприпасів, військової техніки, продовольства та інших ресурсів, необхідних для підтримки боєздатності російських сил на півострові.

    На думку голови Меджлісу, у разі порушення цих логістичних маршрутів, а також у випадку системних проблем із постачанням електроенергії та пального, утримання значного військового угруповання в Криму стане для Росії вкрай складним завданням. Він вважає, що саме така ситуація може поставити перед Кремлем стратегічний вибір між двома сценаріями — початком політичних переговорів або поступовим згортанням військової присутності на півострові.

    Окремо Чубаров наголосив, що потенційний початок евакуації російських військових із Криму може стати критичним психологічним моментом як для окупаційних структур, так і для місцевого населення. На його переконання, саме тоді може виникнути справжня паніка, оскільки відхід військових сигналізуватиме про втрату Росією контролю над ситуацією та неможливість гарантувати стабільність на окупованій території.

    Ці заяви пролунали на тлі повідомлень про запровадження окупаційною владою Криму режиму надзвичайної ситуації регіонального характеру, який почав діяти 26 червня одночасно на території півострова та в Севастополі. Представники окупаційної адміністрації пояснювали це необхідністю врегулювання економічних, фінансових та організаційних процесів, однак не уточнювали реальних причин таких рішень, що додатково підживлює інформаційну невизначеність у регіоні.

    На цьому тлі Чубаров також звернув увагу на загальну динаміку розвитку ситуації довкола Криму, зазначивши, що будь-яке посилення тиску на військову інфраструктуру окупантів може мати довгострокові наслідки для здатності Росії утримувати контроль над півостровом. Він підкреслив, що логістична вразливість Криму залишається одним із ключових факторів, який у перспективі може суттєво вплинути на перебіг подій.

    Водночас українське керівництво неодноразово заявляло, що дії щодо тимчасово окупованих територій, включно з Кримом, є частиною стратегічно спланованих кроків. Президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що у разі посилення міжнародної підтримки Україна зможе створити умови, за яких Росія буде змушена розглядати варіанти завершення війни. У цьому контексті оцінки Чубарова відображають ширший погляд на потенційні механізми тиску, які можуть вплинути на рішення Кремля щодо подальшого перебування його військ у Криму.

  • Військові зможуть переводитися між частинами через застосунок “Армія+”

    Військові зможуть переводитися між частинами через застосунок “Армія+”

    В Україні запускають пілотне тестування цифрового механізму переведення військовослужбовців між частинами, який дозволить подавати, відстежувати та отримувати рішення щодо переведення повністю онлайн через застосунок “Армія+”. Про це повідомив віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій України Михайло Федоров, зазначивши, що нова система має зробити кадрові переміщення у війську більш прозорими, керованими та менш бюрократизованими, зберігаючи при цьому стабільність бойових підрозділів.

    За задумом Міністерства оборони, новий інструмент стане частиною ширшої цифровізації управління персоналом у Збройних силах України та дозволить суттєво скоротити час ухвалення рішень щодо переведень. На першому етапі система працюватиме у форматі обмеженого пілоту і охоплюватиме лише переведення в межах 16-го та 19-го армійських корпусів ЗСУ. Такий підхід, як пояснюють у відомстві, дозволить протестувати функціональність сервісу в реальних умовах, не створюючи надмірного навантаження на всю систему управління військом.

    Подати заявку на переведення зможуть військовослужбовці рядового та сержантського складу, які не займають офіцерських посад і не перебувають у статусі самовільного залишення частини. Уся процедура буде інтегрована в мобільний застосунок “Армія+” і передбачатиме кілька послідовних цифрових етапів, зокрема формування та підписання електронного рапорту, автоматичну фіксацію дати подання, подальше відстеження статусу розгляду заявки та отримання фінального рішення безпосередньо в застосунку разом із відповідними роз’ясненнями.

    У Міністерстві оборони наголошують, що навіть попри цифровізацію процесу, переведення залишатимуться контрольованими та регульованими, оскільки будуть діяти чіткі обмеження. Зокрема, переміщення дозволятимуться лише в межах операційної зони одного корпусу, що має забезпечити збереження бойової злагодженості підрозділів. Також передбачено встановлення щомісячних лімітів на кількість переведень, а кожна заявка матиме визначений термін розгляду, що має унеможливити затягування процедур або надмірне кадрове переміщення в короткі проміжки часу.

    Бета-тестування системи триватиме до 24 вересня, після чого Міністерство оборони проаналізує результати роботи, ефективність цифрових процедур, навантаження на командування та реакцію військовослужбовців. У разі успішного завершення тестового етапу систему планують масштабувати на інші корпуси та підрозділи Збройних сил України, поступово охоплюючи всю армію.

    У відомстві також зазначають, що впровадження цифрових сервісів у військовій сфері є частиною ширшої трансформації управління персоналом. Уже зараз застосунок “Армія+” використовується не лише для подачі рапортів, а й для інших адміністративних і кадрових процесів, що дозволяє зменшити паперову бюрократію та пришвидшити взаємодію між військовослужбовцями та командуванням. Для додаткової підтримки користувачів у системі працює текстова служба допомоги в застосунку, а також гаряча лінія Міністерства оборони за коротким номером 1519, де військові можуть отримати консультації щодо використання цифрових сервісів.

    Таким чином, новий механізм переведень через “Армія+” має стати ще одним кроком до створення повноцінної цифрової екосистеми управління Збройними силами, у якій кадрові рішення ухвалюються швидше, прозоріше та з мінімальним адміністративним навантаженням, що особливо важливо в умовах воєнного часу.

  • Чому перелом у війні ще не настав: пояснення Сирського

    Чому перелом у війні ще не настав: пояснення Сирського

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що наразі зарано говорити про настання переломного моменту у війні проти Росії, однак Україна послідовно рухається до створення умов, за яких російська армія втратить здатність підтримувати нинішній рівень бойових дій. Про це він сказав в інтерв’ю британському виданню The Times, коментуючи поточну ситуацію на фронті та стратегічні цілі Сил оборони.

    За словами Сирського, нинішній етап війни не можна назвати вирішальним або таким, що вже визначив остаточний баланс сил, оскільки бойові дії залишаються надзвичайно інтенсивними, а обидві сторони продовжують адаптуватися до нових технологій та методів ведення війни. Він наголосив, що замість очікування швидкого перелому Україна зосереджена на довготривалій стратегії виснаження противника, яка має поступово призвести до втрати його наступального потенціалу.

    Головнокомандувач пояснив, що в українському військовому плануванні ключовим орієнтиром є досягнення так званої “кульмінаційної точки” противника, концепції, яка походить із класичної військової теорії Карла фон Клаузевіца. Йдеться про момент, коли армія вичерпує свої ресурси та максимальні можливості для наступу, після чого її ефективність починає знижуватися, а ініціатива поступово переходить до іншої сторони. Саме створення таких умов, за словами Сирського, є однією з головних цілей українських Сил оборони.

    Він підкреслив, що Україна прагне системно завдавати противнику втрат, які перевищують його здатність до поповнення особового складу, а також руйнувати ключові елементи російської військової інфраструктури. Зокрема, йдеться про логістичні маршрути, склади, вузли постачання та інші критичні об’єкти, які забезпечують функціонування армії. Окрему роль у цьому процесі, за його словами, відіграють безпілотні системи середньої дальності, які дозволяють уражати цілі в глибині оборони противника.

    Крім того, Сирський наголосив на важливості ударів по російській енергетичній інфраструктурі та оборонно-промисловому комплексу, які безпосередньо впливають на здатність Росії фінансувати та забезпечувати війну. За його словами, ці дії мають на меті поступово зменшувати економічний і військовий потенціал РФ, створюючи передумови для стратегічної зміни ситуації на фронті.

    Водночас він застеріг, що можливості для досягнення такого ефекту є обмеженими в часі, оскільки характер сучасної війни може різко змінитися через технологічні прориви будь-якої зі сторін. Сирський зазначив, що нинішня війна є безперервним технологічним змаганням, у якому ключову роль відіграють інновації, швидкість впровадження нових рішень та здатність адаптуватися до нових видів озброєння.

    Окремо головнокомандувач ЗСУ звернув увагу на поточні втрати російської армії та темпи її поповнення. За його словами, з початку 2026 року українські Сили оборони знешкодили понад 183 тисячі російських військовослужбовців, тоді як Росія змогла мобілізувати приблизно 180 тисяч осіб, що, за оцінкою українського командування, створює дисбаланс між втратами та відновленням бойових підрозділів.

    Також Сирський наголосив на значній ролі безпілотних систем у сучасній війні, зазначивши, що Україна зберігає перевагу в сегменті FPV-дронів. За його словами, саме ці технології стали одним із ключових факторів ураження живої сили та техніки противника, суттєво змінивши характер бойових дій і зробивши фронт більш “технологічним” і динамічним.

    Він також навів дані про ефективність українських підрозділів безпілотних систем, які лише за один місяць змогли уразити сотні тисяч верифікованих цілей противника та знищити тисячі ворожих дронів-камікадзе типу “Шахед”, що використовуються Росією для атак на українську інфраструктуру та цивільні об’єкти.

    Таким чином, за оцінкою українського військового керівництва, війна наразі перебуває у фазі поступового виснаження противника, а не на етапі стратегічного перелому. Сирський наголошує, що такий перелом можливий лише за умови подальшого нарощування втрат Росії, посилення технологічної переваги України та руйнування здатності РФ підтримувати тривалу війну на нинішньому рівні інтенсивності.