Golosnovinua.com

Позначка: ЗСУ

  • Федоров попередив про критичні 6 місяців для України

    Федоров попередив про критичні 6 місяців для України

    Україна має обмежене в часі «вікно можливостей», яке може суттєво вплинути на перебіг війни з Росією, однак реалізація цього потенціалу напряму залежить від швидкості дій міжнародних партнерів і темпів постачання необхідних ресурсів. Про це в інтерв’ю виданню Politico заявив міністр оборони України Михайло Федоров, наголосивши, що наступні місяці можуть стати визначальними для технологічної та військової переваги України на полі бою.

    За словами міністра, нинішній етап війни характеризується стрімким розвитком військових технологій, насамперед у сфері безпілотних систем, ракетного озброєння та засобів радіоелектронної боротьби, і саме зараз Україна має шанс запустити новий цикл інновацій, який дозволить зберегти перевагу над російськими силами. Він підкреслив, що йдеться про короткий часовий проміжок, протягом якого українська армія може діяти випереджально, доки противник не адаптується до вже впроваджених рішень.

    Федоров прямо зазначив, що у разі своєчасного і достатнього постачання озброєнь та фінансування Україна може отримати приблизно шість місяців технологічної та оперативної переваги. За його словами, цей період є критичним, адже саме він визначить, чи зможе Україна утримати ініціативу в розвитку бойових інновацій або ж втратить темп через затримки з боку партнерів.

    Міністр наголосив, що ключовим фактором є не лише обсяг допомоги, а саме швидкість ухвалення рішень. Він підкреслив, що бюрократичні процедури у країнах-партнерах часто гальмують постачання критично важливих систем, тоді як на фронті технологічні цикли змінюються дуже швидко і вимагають негайного реагування.

    Окремо Федоров окреслив перелік озброєнь, які Україна вважає пріоритетними для утримання та посилення обороноздатності. Серед них він назвав ракети-перехоплювачі, які є критично важливими для протидії повітряним атакам, недорогі ракети та крилаті ракети для глибших і більш точкових ударів, а також безпілотники з реактивними двигунами, які здатні значно підвищити дальність і ефективність ураження цілей.

    Міністр також пояснив, що українська стратегія ударів спрямована не лише на ураження військових об’єктів противника, а й на системне порушення його логістики, постачання та можливостей наступу. За його словами, головна мета полягає у захисті української піхоти, стримуванні просування російських сил та створенні умов, за яких противник втрачає темп наступальних дій. Він додав, що на окремих ділянках фронту вже фіксується уповільнення російського просування, що, на його думку, свідчить про ефективність обраної тактики.

    Як приклад ефективної міжнародної взаємодії Федоров навів досвід Данії, яка, за його словами, оперативно змінила підхід до закупівель озброєння та переорієнтувала частину замовлень зі стандартних артилерійських снарядів на більш далекобійні та ефективні боєприпаси. Міністр наголосив, що данська сторона змогла швидко укласти контракт і здійснити першу поставку всього за тиждень, що, на його думку, демонструє реальну можливість пришвидшення оборонних процесів за наявності політичної волі.

    Федоров також підкреслив, що модель міжнародної допомоги має змінюватися і більше орієнтуватися на конкретні потреби України на полі бою, а не на те, які саме види озброєння простіше або зручніше передавати країнам-партнерам. Він зазначив, що вже вдалося спільно з міжнародними союзниками перенаправити мільярди доларів фінансування саме на ті напрямки, які є найбільш критичними для оборони.

    Окрім постачання зброї, Україна паралельно працює над посиленням системи протиповітряної оборони, реформуванням мобілізаційних процесів та переглядом рівня грошового забезпечення військовослужбовців. За словами міністра, ці зміни потребують додаткових ресурсів, і швидкість надходження міжнародної допомоги безпосередньо впливає на можливість держави збільшувати підтримку армії.

    Федоров також заявив, що українські військові сьогодні є одними з найбільш підготовлених у Європі, оскільки мають безпосередній бойовий досвід високої інтенсивності. Він навів оцінки, згідно з якими російські втрати можуть сягати десятків тисяч військових щомісяця, що, за його словами, демонструє масштаб і жорсткість бойових дій, а також ефективність українського спротиву.

    На тлі цих заяв також відомо, що Україна продовжує отримувати значну міжнародну фінансову підтримку. Зокрема, 30 червня до державного бюджету надійшло 3,9 мільярда євро від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Support Loan, які будуть спрямовані на потреби оборонно-промислового комплексу та забезпечення першочергових потреб фронту.

    Водночас тривають політичні консультації щодо подальшого посилення підтримки України з боку НАТО та союзників. Президент Володимир Зеленський нещодавно обговорював із генеральним секретарем Альянсу Марком Рютте додаткові кроки щодо зміцнення обороноздатності, зокрема у сфері протиповітряної оборони, яка залишається одним із ключових пріоритетів у протистоянні російським ударам.

  • Україна підписала угоду зі Швецією про закупівлю винищувачів Gripen E

    Україна підписала угоду зі Швецією про закупівлю винищувачів Gripen E

    Україна та Швеція офіційно вийшли на новий рівень оборонної співпраці, підписавши угоду про закупівлю сучасних багатоцільових винищувачів Gripen E, які мають суттєво посилити українську бойову авіацію та змінити баланс можливостей у повітрі в довгостроковій перспективі. Йдеться про постачання 16 літаків, а також повний пакет супровідного обладнання, технічної підтримки, логістичних рішень і сервісного забезпечення, що дозволить не лише отримати техніку, а й інтегрувати її у структуру Повітряних сил України на системному рівні.

    Про підписання угоди повідомили президент України Володимир Зеленський та міністр Михайло Федоров, наголосивши, що домовленість із Швецією є одним із ключових елементів модернізації української авіації в умовах повномасштабної війни. За їхніми словами, ця угода не є одноразовим контрактом на постачання озброєння, а частиною ширшої довгострокової програми переходу Повітряних сил України на сучасні західні стандарти.

    Винищувачі Saab JAS 39 Gripen у версії Gripen E вважаються одними з найбільш сучасних у своєму класі, оскільки поєднують високу маневровість, розвинені системи радіоелектронної боротьби та здатність ефективно працювати в умовах насиченого повітряного протиборства. Саме ця платформа, за задумом сторін, має стати одним із ключових елементів посилення української авіації в середньо- та довгостроковій перспективі.

    Окремо підкреслюється, що угода включає не лише самі літаки, а й комплекс супутніх рішень, серед яких технічне обслуговування, підготовка персоналу, постачання запасних частин, а також формування необхідної інфраструктури для експлуатації нової авіаційної техніки. Такий підхід, як зазначають у військово-політичному керівництві, дозволяє уникнути ситуації, коли сучасне озброєння постачається без достатньої підтримки для його повноцінного використання.

    Згідно з озвученими домовленостями, Україна також отримає перші 16 винищувачів Gripen у версії C/D уже на початку 2027 року. Цей етап розглядається як перехідний і має дозволити швидше інтегрувати шведську авіаційну платформу у бойову систему Повітряних сил, підготувати пілотів і наземний персонал, а також адаптувати інфраструктуру для подальшої експлуатації більш сучасної модифікації.

    Паралельно зі стартовим етапом постачання літаків C/D, стратегічний компонент угоди передбачає закупівлю 16 винищувачів Gripen E, які мають почати надходити з 2029 року. Фінансування цієї частини проєкту здійснюватиметься за підтримки Європейського Союзу та за участі Великої Британії, що підкреслює багатосторонній характер домовленостей і високий рівень міжнародної залученості до посилення української обороноздатності.

    У Києві наголошують, що така двоетапна модель постачання дозволяє одночасно вирішувати поточні оперативні завдання та формувати стратегічний фундамент для розвитку бойової авіації на роки вперед. У межах цієї концепції перший етап спрямований на швидке нарощування спроможностей і навчання особового складу, тоді як другий — на повноцінне переозброєння авіації сучасними платформами.

    Важливим елементом угоди є також підготовка українських пілотів і технічного персоналу, яка вже триває у Швеції. Це дозволяє значно скоротити час, необхідний для введення нової техніки в експлуатацію, та забезпечує поступову інтеграцію українських фахівців у роботу з новим типом винищувачів ще до їхнього фактичного надходження в Україну.

    Окремо підкреслюється, що ця угода стала результатом тривалих переговорів між сторонами та багаторівневої технічної підготовки із залученням шведської оборонної адміністрації та профільних структур обох країн. У Стокгольмі неодноразово наголошували, що підтримка України є складовою безпеки всієї Європи, а посилення української авіації розглядається як елемент стримування подальшої ескалації в регіоні.

    Таким чином, підписана угода не лише закріплює конкретні параметри постачання бойових літаків, а й формує довгострокову модель співпраці між Україною та Швецією у сфері оборони, яка передбачає поступовий перехід до нового покоління авіаційних можливостей і суттєве посилення повітряної компоненти української оборони.

  • Сирський назвав ключову умову демобілізації в Україні

    Сирський назвав ключову умову демобілізації в Україні

    Питання демобілізації в Україні залишається одним із найбільш чутливих і водночас очікуваних серед військовослужбовців, однак його практична реалізація напряму залежить від можливостей держави підтримувати належний рівень боєздатності Збройних сил. Про це заявив Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський в інтерв’ю телеканалу ТСН, коментуючи перспективи запровадження механізмів поетапного звільнення військових зі служби.

    За його словами, будь-яка реформа, яка стосується демобілізації, повинна бути максимально виваженою та прорахованою, адже вона безпосередньо впливає на стійкість обороноздатності країни в умовах повномасштабної війни. Сирський наголосив, що головним ризиком у цьому процесі є можливість одночасного виходу зі служби значної кількості досвідчених військовослужбовців, які мають критично важливий бойовий досвід і навички, що формувалися протягом багатьох років війни. У такому випадку, за його словами, виникає потреба оперативної та якісної заміни цих людей новими військовими, що напряму залежить від темпів і обсягів мобілізації.

    Головнокомандувач підкреслив, що реформування системи військової служби не може відбуватися відірвано від реалій фронту та ресурсних можливостей держави. Він зазначив, що будь-які зміни мають враховувати не лише соціальні очікування військових і суспільства, а й реальний баланс сил, який дозволяє утримувати оборону на всіх напрямках. Саме тому, за його словами, ключовим елементом є збереження стабільного рівня комплектування підрозділів, які несуть службу на передовій.

    Сирський також звернув увагу на те, що важливою складовою цієї реформи є питання соціальної справедливості щодо військовослужбовців, які вже тривалий час перебувають на службі, зокрема з перших років повномасштабної війни. За його словами, відповідні пропозиції щодо окремих механізмів демобілізації вже опрацьовуються на рівні військового керівництва та профільних структур, однак остаточне рішення залежатиме від комплексної оцінки ситуації на фронті та в тилу.

    Водночас він наголосив, що головним обмежувальним фактором залишається мобілізаційний ресурс держави. Йдеться про здатність країни забезпечити достатню кількість підготовленого особового складу для заміни тих військових, які можуть бути звільнені зі служби. За словами Сирського, саме тут виникає ключова рівновага: чим більше військових потенційно можуть бути демобілізовані, тим більшим має бути обсяг нової мобілізації, щоб не допустити ослаблення оборонних позицій.

    Головнокомандувач підкреслив, що в нинішніх умовах це питання є не лише військовим, а й стратегічним, оскільки безпосередньо впливає на здатність держави продовжувати оборонні дії та утримувати фронт. Він додав, що у процесі планування враховуються всі можливі сценарії, включно з довготривалими обмеженнями у людських ресурсах, які є характерними для війни високої інтенсивності.

    Окремо в Міністерстві оборони України раніше повідомляли, що за дорученням керівництва держави розглядається можливість поетапної демобілізації військовослужбовців, які перебувають на службі з 2014 року, а також з моменту початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Передбачається, що цей процес може бути розтягнутий у часі та реалізовуватиметься поступово, щоб уникнути різкого зниження чисельності бойових підрозділів.

    Також у відомстві зазначали, що військовослужбовці, які не мають визначеного строку завершення служби, зможуть укладати нові контракти терміном на 24 місяці. При цьому у разі старту офіційного механізму демобілізації відповідні рішення матимуть пріоритет над контрактними умовами, що дозволить узгодити правову базу з реальними процесами у війську.

    Окремо наголошується, що Генеральний штаб ЗСУ визначатиме черговість звільнення військових, орієнтуючись на тривалість служби, участь у бойових діях та рівень бойового досвіду. Крім того, планується впровадження спеціального цифрового інструмента, який у форматі умовного «калькулятора демобілізації» дозволятиме військовослужбовцям орієнтовно розрахувати можливі строки їхнього звільнення зі служби, хоча ці дані не матимуть юридично зобов’язального характеру, а слугуватимуть лише індикативною інформацією.

    У військовому керівництві підкреслюють, що остаточна модель демобілізації має бути збалансованою і не повинна створювати ризиків для обороноздатності країни, оскільки в умовах триваючої війни будь-яке різке скорочення особового складу може призвести до ускладнення ситуації на фронті та зниження стійкості оборони.

  • Сирський: РФ може атакувати Чернігівщину з півночі

    Сирський: РФ може атакувати Чернігівщину з півночі

    Російські окупаційні війська розглядають кілька сценаріїв нових наступальних операцій на північному напрямку, і одним із найбільш імовірних варіантів може стати активізація бойових дій у напрямку Чернігівської області. Україна, за словами військового керівництва, вже враховує такі загрози у своєму оперативному плануванні та готується до можливих спроб розширення фронту з боку Росії.

    Про це в інтерв’ю ТСН заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський. Він зазначив, що російське політичне та військове керівництво продовжує опрацьовувати різні варіанти наступальних операцій, які можуть включати як напрямки з території Російської Федерації, так і потенційне використання території Білорусі як плацдарму для нових атак.

    За словами Сирського, російський диктатор Володимир Путін поставив перед Генеральним штабом РФ завдання прорахувати кілька сценаріїв розвитку наступальних дій, серед яких фігурують як великі стратегічні цілі, включно з Києвом, так і альтернативні напрямки тиску на українську оборону. Йдеться про комплексне планування, яке передбачає не лише прямі атаки, а й спроби створення додаткових загроз на різних ділянках фронту.

    Головнокомандувач ЗСУ підкреслив, що російське військове командування підготувало декілька можливих варіантів операцій, однак Україна уважно аналізує всі ознаки підготовки противника. Він окремо зазначив, що варіант використання території Білорусі як плацдарму для наступу також залишається в полі зору українського військового керівництва, хоча, на його думку, наразі існують сумніви щодо готовності білоруської влади надати свою територію для повторного вторгнення.

    Водночас, за оцінкою Сирського, більш реалістичним сценарієм у короткостроковій перспективі є наступальні дії з території самої Росії, зокрема з Брянської області. Саме цей напрямок, за його словами, може бути використаний для спроби тиску на українську оборону на півночі, без прямої спроби повторного удару на Київ, але з потенційною метою просування вглиб території України, зокрема у напрямку Чернігівської області.

    Він пояснив, що одна з головних тактичних цілей Росії полягає у тому, щоб змусити українське командування розпорошити резерви та перекинути частину сил із найбільш активних напрямків фронту на північ. Таким чином, на думку українського військового керівництва, противник намагається створити додатковий тиск уздовж усього фронту, розтягнути оборонні можливості України та зменшити її здатність до маневрування резервами.

    Сирський наголосив, що українські сили оборони вже враховують подібні сценарії та продовжують посилювати оборону на північному напрямку, зокрема шляхом укріплення позицій, розвідки та моніторингу пересування російських військ у прикордонних регіонах. Він також підкреслив, що Україна виходить із того, що Росія не відмовляється від планів подальшої ескалації та прагне зберігати тиск одразу на кількох напрямках.

    Окремо в українському військово-політичному керівництві раніше неодноразово заявляли про ризики повторного використання білоруської території у військових цілях. Президент України Володимир Зеленський попереджав, що Росія може продовжувати розбудовувати інфраструктуру поблизу українського кордону на території Білорусі, зокрема логістичні об’єкти, які потенційно можуть бути використані для підтримки майбутніх операцій.

    Водночас у Мінську публічно запевняють, що не зацікавлені у прямому залученні до війни проти України, однак українська сторона разом із партнерами продовжує розглядати білоруський напрямок як один із потенційних ризиків для безпекової ситуації в регіоні. На цьому тлі ситуація на північному кордоні залишається динамічною, а українське командування продовжує оцінювати всі можливі сценарії розвитку подій з урахуванням активності російських військ у прикордонних областях.

  • Українські дрони повторно вдарили по центру зв’язку “Дубна” в РФ

    Українські дрони повторно вдарили по центру зв’язку “Дубна” в РФ

    У ніч на 30 червня українські безпілотники здійснили повторний удар по центру космічного зв’язку «Дубна», розташованому в Московській області Російської Федерації. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, підкресливши, що такі дії є частиною системної роботи зі зниження військового потенціалу держави-агресора та ускладнення її здатності вести бойові операції проти України.

    За словами глави держави, центр космічного зв’язку «Дубна» є спеціалізованим об’єктом супутникової інфраструктури, який використовується Росією для забезпечення розвідувальних процесів, передачі даних та координації дій окупаційних підрозділів. Йдеться про технологічний вузол, який відіграє важливу роль у військовій системі управління, зокрема у забезпеченні зв’язку між різними елементами російських збройних сил, що задіяні у війні проти України.

    Відстань від державного кордону України до об’єкта становить понад 500 кілометрів, що свідчить про значну дальність проведеної операції та її складність з точки зору планування і виконання. У Києві наголошують, що подібні удари спрямовані не лише на конкретні об’єкти, а й на поступове руйнування всієї системи військової логістики та управління Росії, яка забезпечує ведення бойових дій.

    Президент України нагадав, що це вже не перший удар по об’єктах подібного типу на території Російської Федерації. За його словами, раніше Сили оборони України вже вражали щонайменше чотири центри космічного та супутникового зв’язку, які розташовані у Московській та Владимирській областях. Такі операції, як зазначається, мають системний характер і є елементом довгострокової стратегії, спрямованої на поступове зменшення можливостей російської армії у сфері розвідки, зв’язку та координації.

    Володимир Зеленський також підкреслив, що Україна послідовно реалізує концепцію так званих «далекобійних санкцій», які передбачають ураження критичної військової інфраструктури противника в глибині його території. За його словами, такі дії суттєво ускладнюють Росії можливість продовжувати загарбницьку війну, оскільки впливають на ключові елементи її військової системи управління та знижують ефективність координації підрозділів на різних напрямках фронту.

    У Генеральному штабі Збройних сил України раніше повідомляли, що центр «Дубна» вже ставав ціллю удару 22 червня. Тоді було уражено апаратно-модульний комплекс із 32-метровою антеною типу Mark-IV, яка використовувалася для супутникового зв’язку, а також технічні приміщення, що забезпечували функціонування цього вузла. За оцінками української сторони, подібні ураження мають довгостроковий ефект і впливають на здатність противника відновлювати повноцінну роботу таких систем у короткі терміни.

    Водночас у ніч на 30 червня Московська область знову опинилася під атакою безпілотників, про що повідомляли російські Telegram-канали. У регіоні фіксувалися численні повідомлення про рух дронів у напрямку столиці РФ, а також роботу систем протиповітряної оборони. У соціальних мережах з’являлися відео очевидців, на яких видно проліт безпілотників та звуки вибухів у повітрі, однак офіційна інформація про масштаби уражень з російського боку залишалася обмеженою.

    Українська сторона наголошує, що такі операції є частиною ширшої кампанії зі зниження військового потенціалу Росії, зокрема у сфері управління, розвідки та зв’язку. У Києві також зазначають, що перелік цілей для подібних дій формується відповідно до військової необхідності та може розширюватися залежно від розвитку бойової ситуації, оскільки пріоритетом залишається послаблення спроможностей противника вести війну проти України.

  • Полон став дорожчим за смерть: Міноборони оголосило нові грошові винагороди для військових

    Полон став дорожчим за смерть: Міноборони оголосило нові грошові винагороди для військових

    Українські військовослужбовці отримуватимуть додаткові грошові винагороди за захоплення російських окупантів у полон та ліквідацію противника під час безпосереднього бойового зіткнення. Відповідну постанову вже ухвалив Кабінет Міністрів України, а нова мотиваційна програма Міністерства оборони має посилити поповнення обмінного фонду та підтримати українських захисників на передовій.

    Про це повідомили у Міністерстві оборони України.

    У відомстві пояснили, що головною метою нової системи стимулювання є збільшення кількості російських військовополонених, яких надалі можна буде використати для обміну та повернення українських військових і цивільних, які перебувають у російському полоні.

    Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №768 від 12 червня 2026 року, за кожного захопленого в полон військовослужбовця армії РФ передбачено додаткову винагороду у розмірі 100 тисяч гривень.

    Якщо полоненого захопила група військовослужбовців, кошти розподілятимуться між усіма учасниками операції пропорційно їхній участі.

    У Міністерстві оборони наголошують, що поповнення обмінного фонду є одним із ключових напрямків державної політики щодо повернення українських захисників додому.

    Окрім цього, уряд запровадив окремі виплати за ліквідацію живої сили противника під час безпосереднього бойового контакту. За знищення окупанта у стрілецькому або рукопашному бою військовослужбовцю передбачено 15 тисяч гривень.

    Водночас отримати таку винагороду можна лише за умови обов’язкової відеофіксації бойового епізоду. Саме наявність підтверджувальних матеріалів стане підставою для оформлення відповідних документів.

    У Міноборони пояснили, що виплати здійснюватимуться разом із основним грошовим забезпеченням військовослужбовців. Для цього командири військових частин до 5 числа кожного місяця мають видати відповідний наказ за результатами попереднього місяця, а до 20 числа кошти повинні бути виплачені військовим.

    У відомстві зазначають, що нова система стане першим етапом трансформації підходів до матеріального стимулювання військовослужбовців Сил оборони.

    Водночас у Міноборони наголошують, що захоплення окупантів живими має особливе значення не лише з військової точки зору. Кожен російський військовополонений потенційно збільшує можливості України для проведення майбутніх обмінів і повернення українських військових та цивільних із російської неволі.

    Нагадаємо, з 15 червня також набрала чинності постанова Кабінету Міністрів щодо експериментальних контрактів для військовослужбовців. Документ передбачає кілька нових форматів проходження служби, зокрема піхотно-штурмові контракти терміном 10 або 14 місяців, а також бойові контракти строком на 24 місяці.

    У Міністерстві оборони переконані, що комплекс нових механізмів матеріального стимулювання має не лише посилити мотивацію військових, а й сприятиме більш ефективному виконанню бойових завдань, поповненню обмінного фонду та поверненню українців із російського полону.

  • «Уже бачимо ознаки колапсу»: Чубаров розповів, що може змусити росіян залишити Крим

    «Уже бачимо ознаки колапсу»: Чубаров розповів, що може змусити росіян залишити Крим

    Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що на тимчасово окупованому Кримському півострові вже помітні ознаки системної кризи, а подальше ураження логістичної інфраструктури, зокрема Керченського мосту, може стати переломним моментом, який змусить частину російського населення залишати півострів. Таку думку він висловив в інтерв’ю Radio NV, коментуючи наслідки українських ударів по військових та логістичних об’єктах РФ.

    За словами Чубарова, ситуація в окупованому Криму вже помітно погіршилася. Першими проявами кризи стали гострий дефіцит пального, проблеми із забезпеченням логістики та обмеження в роботі автозаправних станцій. Він зазначив, що ці труднощі відчуває як цивільне населення, так і російські військові, які використовують півострів як один із ключових тилових хабів для забезпечення угруповання на півдні України.

    «Ми вже бачимо ознаки колапсу», — наголосив голова Меджлісу, пояснивши, що нинішня ситуація є лише початком значно масштабніших проблем, якщо Україна й надалі руйнуватиме військову логістику окупантів.

    На думку Чубарова, одним із ключових факторів може стати подальше виведення з ладу Керченського мосту. Він вважає, що саме ця транспортна артерія тривалий час залишалася одним із головних шляхів постачання військових вантажів, пального та інших ресурсів із території Росії до окупованого Криму. Після попередніх ударів його можливості вже суттєво скоротилися: міст використовується переважно для пасажирського сполучення, тоді як перевезення паливних цистерн та частини військових вантажів було значно обмежене.

    Чубаров також нагадав, що другим важливим каналом постачання став так званий сухопутний коридор через окуповані території півдня України. Однак останніми тижнями українські Сили оборони значно активізували удари по цій логістичній мережі, що ще більше ускладнило забезпечення російського угруповання. За його словами, поромне сполучення також практично втратило свою роль після ураження відповідної інфраструктури.

    Окрему увагу голова Меджлісу приділив енергетичній ситуації. Він зазначив, що економіка окупованого півострова критично залежить від двох ресурсів — пального та електроенергії. Частина електроенергії виробляється місцевими теплоелектростанціями, робота яких, своєю чергою, залежить від стабільного постачання газу та пального. У разі подальших ударів по відповідній інфраструктурі ризик масштабного колапсу суттєво зростатиме.

    За оцінкою Чубарова, якщо буде втрачена можливість регулярно доставляти пальне до Криму, це вплине не лише на цивільний транспорт, а й на функціонування резервних генераторів, військової техніки, систем життєзабезпечення та роботи підприємств. У такому випадку, вважає він, окупаційна адміністрація зіткнеться із системною кризою одразу в кількох сферах.

    Водночас він наголосив, що серед місцевого населення поки не спостерігається масової паніки, оскільки певні запаси продовольства та ресурсів ще залишаються. Проте обмеження продажу пального, черги на автозаправних станціях і логістичні труднощі вже стали новою реальністю для мешканців окупованого півострова.

    Раніше Чубаров також заявляв, що унеможливлення постачання пального та порушення роботи енергетичної інфраструктури можуть змусити Росію шукати політичні шляхи виходу із ситуації. На його думку, у разі подальшого погіршення становища Кремль буде змушений реагувати на стрімке зростання вартості утримання окупованого півострова.

    Останніми тижнями українські військові регулярно завдають ударів по складах пального, логістичних вузлах, транспортних маршрутах і військових об’єктах РФ у Криму та на підступах до нього. Водночас українська влада офіційно не коментує деталі більшості операцій, однак неодноразово наголошувала, що метою є послаблення військового потенціалу окупаційних сил і порушення їхнього забезпечення, а не створення гуманітарної кризи для цивільного населення.

  • Переодягнулася бабусею і несла бомбу: СБУ викрила нову схему російських агенток

    Переодягнулася бабусею і несла бомбу: СБУ викрила нову схему російських агенток

    Служба безпеки України зірвала одну з найрезонансніших диверсій, яку російські спецслужби готували в самому центрі столиці. Контррозвідка затримала двох агенток РФ, які, за даними слідства, планували підірвати українського військовослужбовця біля Майдану Незалежності. Внаслідок вибуху окупанти розраховували не лише вбити захисника України, а й спричинити масові жертви серед цивільного населення.

    Про це повідомила пресслужба СБУ.

    За даними слідства, ціллю російських спецслужб був військовослужбовець Збройних сил України, автомобіль якого перебував поблизу пішохідної зони Майдану Незалежності. Для здійснення теракту одну з агенток завербували для встановлення саморобного вибухового пристрою під автомобіль військового. Після цього вибухівку планували дистанційно активувати, коли поруч перебуватиме найбільша кількість людей.

    Втім, реалізувати цей сценарій російським спецслужбам не вдалося. Контррозвідники СБУ ще на початковому етапі операції виявили GPS-трекер, який зловмисники встановили на автомобілі військового для відстеження його пересування. Саме це дозволило спецслужбі повністю контролювати подальші дії агентурної групи та зірвати теракт ще до його виконання.

    Одну із фігуранток правоохоронці затримали безпосередньо під час отримання зі схрону саморобного вибухового пристрою. Іншу — за місцем проживання. Під час обшуків співробітники СБУ вилучили майже шість кілограмів вибухових речовин, засоби для виготовлення вибухівки, комплектуючі до саморобної бомби та речові докази співпраці із російськими спецслужбами.

    Як встановило розслідування, обидві жінки були завербовані окремо через знайомих, які вже співпрацювали з російськими спецслужбами.

    Першою агенткою виявилася безробітна мешканка Сумської області. За обіцянку швидкого заробітку вона погодилася виконувати завдання російських кураторів. Приїхавши до Києва, жінка оселилася в одному з готелів, де за відеоінструкціями, отриманими від представника РФ, власноруч виготовила саморобний вибуховий пристрій.

    Після цього вона заховала вибухівку у спеціально підготовленому схроні на одному зі столичних кладовищ. Для маскування дорогою до цвинтаря агентка змінила зовнішність — одягла хустку, взяла квіти та переодягнулася під літню жінку, щоб не привертати уваги перехожих і камер відеоспостереження.

    Другу роль у спецоперації російських спецслужб відвели ще одній завербованій жінці — колишній власниці кондитерського магазину із Севастополя. За інформацією СБУ, після фінансових проблем російські куратори запропонували їй погасити борги в обмін на співпрацю.

    Саме вона повинна була забрати вибухівку зі схрону, закріпити її під автомобілем українського військового разом із GPS-трекером та забезпечити готовність до дистанційного підриву.

    Перед цим агентка кілька днів стежила за військовослужбовцем, документуючи його маршрути, місця перебування та режим пересування. Під час обшуків у жінки також вилучили перуку, яку вона планувала використати під час встановлення вибухового пристрою, щоб приховати свою особу.

    У Службі безпеки наголошують, що головною метою російської операції було не лише вбивство українського захисника. Вибух у районі Майдану Незалежності міг спричинити численні жертви серед мирних мешканців та гостей столиці, адже це одна з найбільш людних частин Києва.

    Слідчі вже повідомили обом затриманим про підозру одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України. Їм інкримінують державну зраду, пособництво у вчиненні терористичного акту, підготовку теракту за попередньою змовою групою осіб, незаконне придбання та виготовлення вибухових пристроїв.

    Наразі обидві агентки перебувають під вартою без права внесення застави. У разі доведення вини їм загрожує найсуворіше покарання — довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У СБУ зазначають, що Росія продовжує активно використовувати завербованих громадян України для підготовки диверсій, терактів і замахів у тилових регіонах. Основною мішенню залишаються військовослужбовці, правоохоронці та представники органів влади, однак дедалі частіше російські спецслужби готові свідомо наражати на небезпеку цивільне населення, розраховуючи на максимальний резонанс від своїх злочинів.

    Саме тому українські спецслужби закликають громадян бути особливо уважними до будь-яких підозрілих пропозицій швидкого заробітку, отриманих через месенджери чи соціальні мережі. Як показує практика, саме через такі схеми російські спецслужби найчастіше намагаються вербувати виконавців для здійснення диверсій і терактів на території України.

  • Битва за ключ до Донеччини: чому втрата Костянтинівки може дорого коштувати фронту

    Битва за ключ до Донеччини: чому втрата Костянтинівки може дорого коштувати фронту

    Російські війська посилюють тиск на Костянтинівку Донецької області — одне з ключових міст українського оборонного рубежу на сході. За даними Reuters, окупанти поступово намагаються просуватися до міста малими штурмовими групами, а бої вже фактично наблизилися до його околиць. Українські сили продовжують стримувати наступ і знищувати групи противника, яким вдається просочитися до небезпечних ділянок.

    Костянтинівка має стратегічне значення для оборони Донеччини. Вона є південним елементом так званого “поясу фортець” — укріпленої лінії міст, до якої також належать Дружківка, Краматорськ і Слов’янськ. Саме цей район залишається однією з головних перешкод для російських планів повного захоплення Донецької області. У разі втрати Костянтинівки росіяни отримали б вигідніші позиції для подальшого тиску на північ — у напрямку Дружківки, Краматорська та Слов’янська.

    За інформацією Reuters, російські війська концентрують зусилля саме на цьому напрямку, навіть попри те, що на інших ділянках фронту їхнє просування здебільшого залишається повільним. Агентство зазначає, що Москва зберігає перевагу в живій силі, а українські удари безпілотниками по логістиці та тилових об’єктах РФ хоч і послаблюють можливості окупантів, але поки не змусили їх повністю зупинити наступ.

    Аналітик фінської дослідницької групи Black Bird Еміль Кастехельмі пояснює, що удари України по російській логістиці мають відчутний ефект, однак цього недостатньо, щоб паралізувати наступальні дії РФ. За його словами, Росія зазнає дедалі більших втрат у тилу, але все ще здатна продовжувати штурми на окремих ділянках фронту.

    Українське командування водночас відкидає російські заяви про нібито близьке захоплення Костянтинівки. Раніше Володимир Путін стверджував, що армія РФ наближається до контролю над містом, однак українські військові назвали ці слова перебільшенням. Командири 19-го армійського корпусу повідомляли, що противник справді намагається проникати малими групами, але українські підрозділи виявляють і знищують такі групи.

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський під час поїздки на Костянтинівський напрямок наголошував, що ворог діє малими штурмовими групами та шукає слабкі місця в обороні. За його словами, українські сили відстежують ці спроби, ведуть активну оборону і завдають окупантам значних втрат. Водночас сам факт візиту головнокомандувача на цю ділянку свідчить про її особливу важливість для всієї лінії фронту.

    Генштаб ЗСУ повідомляв, що лише за добу на Костянтинівському напрямку російські війська здійснили 15 атак у районах Костянтинівки, Русиного Яру, Іллінівки, Плещіївки та в напрямку Миколайпілля. Це підтверджує, що окупанти намагаються тиснути не лише безпосередньо на місто, а й на навколишні населені пункти, щоб ускладнити українську оборону та логістику.

    Найнебезпечнішим фактором для захисників Костянтинівки залишається тиск на шляхи постачання. Військові, які перебувають у районі, розповідають, що дороги на північ від міста постійно перебувають під ударами артилерії, дронів та керованих авіабомб. Через насичення неба безпілотниками навіть евакуація поранених і загиблих стала надзвичайно складною. Частину маршрутів доводиться долати пішки або використовувати нестандартні способи доставки води, їжі та боєприпасів.

    Reuters описує район Костянтинівки як простір, де дрони фактично визначають правила бою. На дорогах встановлюють антидронові сітки, військові пересуваються швидко й обережно, а для доставки вантажів дедалі частіше застосовують наземні роботизовані платформи. Така ситуація ускладнює не лише оборону, а й життя цивільних у сусідніх містах.

    Особливо складною залишається ситуація у Дружківці, яка розташована приблизно за 12 кілометрів на північ від Костянтинівки. Через наближення боїв мешканців закликають евакуюватися, а російські дрони дедалі частіше атакують цивільні автомобілі. За даними міжнародних журналістів, Костянтинівка фактично стала “воротами” до Слов’янсько-Краматорської агломерації, тому її оборона має значення не лише для одного міста, а для всієї системи української оборони на Донбасі.

    Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що тактична ситуація для України на цій ділянці погіршується, однак російські проникнення поки що не створюють умов для швидкого оперативного прориву. Інакше кажучи, окупанти можуть досягати локальних тактичних успіхів, але це ще не означає обвалу фронту або швидкого захоплення всього оборонного рубежу.

    Водночас українські аналітики попереджають: чим довше Росія тисне на фланги та логістику Костянтинівки, тим вищою стає ціна її оборони. Якщо окупанти зможуть ще сильніше ускладнити постачання, українському командуванню доведеться ухвалювати складні рішення — посилювати оборону додатковими ресурсами або змінювати тактику утримання міста.

    Попри заяви Кремля, швидкого падіння Костянтинівки наразі не сталося. Місто залишається під контролем України, а російські війська продовжують платити високу ціну за кожну спробу просування. Проте ситуація залишається напруженою: Росія прагне перетворити Костянтинівку на чергову виснажливу битву за типом Авдіївки чи Покровського напрямку, а Україна намагається втримати ключовий вузол оборони, від якого залежить стійкість усього східного “поясу фортець”.

  • Путін осоромився на весь світ: “оточив” ЗСУ на річці, якої не існує

    Путін осоромився на весь світ: “оточив” ЗСУ на річці, якої не існує

    Російський президент Володимир Путін знову опинився в центрі уваги через гучну заяву про ситуацію на фронті, яка викликала хвилю іронії не лише в Україні, а й серед військових експертів. Під час свого виступу глава Кремля заявив, що російські війська нібито майже завершили оточення українського угруповання “на лівому березі річки Старий Оскіл”. Проте проблема полягає в тому, що річки з такою назвою не існує.

    На слова Путіна оперативно відреагувало Угруповання об’єднаних сил ЗСУ. Українські військові не лише спростували заяву російського лідера, а й відповіли з помітною іронією.

    У повідомленні наголошується, що станом на сьогодні українські сили лише працюють над просуванням у цьому напрямку, а інформація про нібито “оточення” не відповідає дійсності.

    “Ми лише працюємо над просуванням до цього міста, яке, як усім відомо, розташоване на північному сході Бєлгородської області Російської Федерації. Вважаємо, що очільнику РФ боєздатність його військ відома краще, ніж нам, тому пропонуємо розцінювати бої за Старий Оскіл як анонс з його боку”, – зазначили українські військові.

    Головна помилка заяви Кремля полягає в географії. Старий Оскіл — це російське місто в Бєлгородській області, розташоване приблизно за 100 кілометрів від українського кордону. Жодної річки “Старий Оскіл” не існує. Найімовірніше, Путін мав на увазі річку Оскіл, яка протікає Харківською областю України та є одним із районів активних бойових дій на Куп’янському напрямку.

    Саме район річки Оскіл протягом останніх місяців залишається одним із ключових напрямків російських наступальних дій. Аналітики регулярно повідомляють про локальні бої поблизу Куп’янська та спроби російської армії покращити свої тактичні позиції, однак жодних підтверджень інформації про масштабне оточення українських військ немає. Інститут вивчення війни (ISW) також продовжує фіксувати бої на цьому напрямку, але не повідомляє про події, які відповідали б озвученим Кремлем твердженням.

    Експерти неодноразово звертали увагу, що російське політичне керівництво використовує перебільшені заяви про успіхи на фронті як інструмент інформаційного впливу. За оцінкою ISW, Кремль систематично намагається створити враження неминучості російської перемоги та демонструвати нібито стрімке погіршення становища української армії, навіть якщо реальна ситуація на полі бою не підтверджує таких тверджень.

    Напередодні Путін також заявив, що Росія продовжуватиме військову кампанію до досягнення своїх цілей та відкинув пропозиції щодо обмеження бойових дій, одночасно стверджуючи, що українські війська перебувають у складному становищі. Водночас міжнародні аналітики зазначають, що подібні заяви Кремля часто мають політичний характер і покликані підтримувати образ успішного наступу російської армії.

    В українському військовому командуванні наголошують, що інформаційні заяви російської сторони необхідно оцінювати критично та спиратися виключно на офіційні повідомлення Сил оборони й перевірені дані незалежних аналітичних центрів. Саме тому відповідь Угруповання об’єднаних сил стала не лише спростуванням чергової заяви Кремля, а й демонстрацією того, що навіть елементарні географічні помилки можуть стати приводом для гучного інформаційного конфузу.