Golosnovinua.com

Позначка: Міноборони

  • Чиновник Міноборони попався на продажі фіктивного бронювання за 10 тисяч доларів

    Чиновник Міноборони попався на продажі фіктивного бронювання за 10 тисяч доларів

    Правоохоронці затримали співробітника Міністерства оборони України, який за 10 тисяч доларів обіцяв фіктивне працевлаштування з метою надання бронювання. Про це повідомила Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.

    За даними слідства, підозрюваний пропонував військовозобов’язаним чоловікам сприяти у виключенні їх з військового обліку та оформленні відстрочки від призову через систему «Резерв+». Для цього він обіцяв фіктивне працевлаштування на підприємство, що має статус критично важливого.

    Після отримання неправомірної вигоди у розмірі 10 тис. доларів США зловмисника затримали, а кошти вилучено як речовий доказ. Йому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

    У прокуратурі зазначили, що тривають заходи щодо встановлення та притягнення до відповідальності інших осіб, причетних до злочину.

    За скоєне посадовцю загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацією майна.

  • Заступник Міністра оборони Євген Мойсюк дав вказівку підлеглим систематизувати інформацію про “провали Сирського”

    Заступник Міністра оборони Євген Мойсюк дав вказівку підлеглим систематизувати інформацію про “провали Сирського”

    Як повідомляють наші джерела в Офісі Президента, головнокомандуючому ЗСУ Олександру Сирському готують заміну, яка має відбутися протягом двох місяців.

    Серед найближчих претендентів на місце Олександра Сирського протеже Андрія Єрмака – заступник Міністра оборони Євген Мойсюк.

    Так, за інформацією джерела, Євген Мойсюк дав вказівку підлеглим “зібрати і систематизувати інформацію про всі провальні рішення Сирського та його ставлеників”.

    Нагадаємо, раніше нардеп Олексій Гончаренко заявив, що генерал-лейтенант Євген Мойсюк розглядається як заміна Олександру Сирському на посаді головнокомандувача ЗСУ.

    Однак пізніше член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський спростував цю інформацію у коментарі виданню Главком.

  • Буський консервний завод отримав контракти на 8,3 млрд грн, коли власники були під слідством

    Буський консервний завод отримав контракти на 8,3 млрд грн, коли власники були під слідством

    Корупційні схеми в оборонних закупівлях в Україні не зупиняють навіть арешти фігурантів. Попри перебування Ігоря Гринкевича під слідством, його родина та бізнес-партнери продовжують вигравати мільярдні тендери Міністерства оборони.

    Ключову роль у цих оборудках відіграє ТОВ «Буський консервний завод» (ЄДРПОУ 00376403). Підприємство, співвласником якого є бізнесмен Олександр Лапшин — давній партнер і кредитор Гринкевича, залишається головним постачальником харчів для української армії. Це відбувається попри те, що навколо компанії накопичилися корупційні ризики та скандали.

    У грудні 2024 року завод уклав два контракти на 4,28 млрд грн, а вже у травні–червні 2025-го отримав нові підряди більш ніж на 8,3 млрд грн. І все це — тоді, коли основні фігуранти справ залишалися під слідством.

    Документи свідчать, що Лапшин не лише кредитував бізнес Гринкевича, а й отримав від нього дві квартири. Такі операції можуть вказувати на виплату «відкатів» або на спробу приховати активи від конфіскації. Це класична схема легалізації незаконних доходів, коли бюджетні кошти проходять через підприємство та перетворюються на приватні статки.

    Факти укладання нових угод у час, коли тривають кримінальні провадження, свідчать: система корупційних домовленостей у сфері оборонних закупівель продовжує працювати безперебійно. Жодні арешти чи гучні розслідування не стали перешкодою для освоєння державних коштів.

  • Чиновнику з Міноборони призначили заставу за вимагання $1,3 млн за будівництво житла військовим

    Чиновнику з Міноборони призначили заставу за вимагання $1,3 млн за будівництво житла військовим

    Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід для посадовця Міністерства оборони Віталія Гайдука, підозрюваного у корупційній схемі з будівництвом житла для військових у Києві.

    За даними НАБУ та САП, Гайдуку інкримінують отримання неправомірної вигоди від столичного забудовника. Чиновник начебто пообіцяв забезпечити перемогу в конкурсі на будівництво житлових будинків для військовослужбовців у Святошинському районі столиці.

    Вартість «послуг» посадовець оцінив у 1,3 мільйона доларів США, які мали передаватися трьома траншами:

    • 100 тисяч доларів — після старту конкурсу;

    • 400 тисяч — після підписання договору;

    • 800 тисяч — після завершення першої черги будівництва.

    Згодом забудовник наполіг на зменшенні суми до 1 мільйона доларів і передав перший транш. У червні 2025 року правоохоронці викрили співучасників одразу після отримання частини коштів. На підставі зібраних доказів підозру висунули і самому Гайдуку.

    4 вересня слідчий суддя ВАКС задовольнив клопотання детективів НАБУ, погоджене прокурором САП, і застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 725 200 гривень. Її потрібно внести протягом п’яти днів. Також на чиновника покладено низку процесуальних обов’язків.

    Якщо провину посадовця буде доведено, йому загрожує кілька років позбавлення волі та втрата права обіймати державні посади.

  • У Міноборони та на Харківщині викрили масштабні схеми розкрадання сотень мільйонів гривень

    У Міноборони та на Харківщині викрили масштабні схеми розкрадання сотень мільйонів гривень

    В Україні викрито одразу кілька масштабних корупційних схем, до яких причетні високопоставлені посадовці Міноборони та представники місцевої влади Харківщини. Суми збитків обчислюються сотнями мільйонів гривень.

    За даними слідства, заступник міністра оборони України Микола Шевцов та т.в.о. гендиректора ДП «Державний оператор тилу» Андрій Созанський організували злочинну групу разом із підконтрольними підприємствами: ТОВ «Асікс Груп», ТОВ «Гранпрі ЛТД», ТОВ «Контракт Продрезерв 5» та іншими.

    Скориставшись службовим становищем, вони реалізували схему завищення вартості харчових продуктів для армії у 2–3 рази. Дорогі товари підміняли дешевими аналогами, чим завдали державі збитків на близько 600 мільйонів гривень. Виведені гроші легалізували через фіктивні фірми, паралельно уникаючи сплати податків.

    До корупційної мережі, за даними слідства, були залучені й представники державних та правоохоронних структур, які за хабарі не здійснювали перевірок і блокували розслідування. За цими фактами відкрито кримінальне провадження №12024000000001820 від 3 вересня 2024 року за ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення чи розтрата майна у великих розмірах).

    Окрема справа стосується Харківщини. Слідчі встановили, що начальник Циркунівської сільської військової адміністрації Михайло Сікаленко, керівниця відділу освіти Тетяна Ніколенко та директор Циркунівського ліцею Руслан Леонов разом із підконтрольними компаніями, зокрема ТОВ «ФОРУМБУД» (ЄДРПОУ 45130676), створили іншу організовану групу.

    Посадовців підозрюють у розкраданні державних та міжнародних коштів, виділених на будівництво укриття подвійного призначення при Циркунівському ліцеї. За даними прокуратури, схеми працювали за тією ж логікою: фіктивні підряди, завищені ціни та хабарі правоохоронцям, які «закривали очі» на махінації.

    Харківська обласна прокуратура внесла відомості до ЄРДР за №42025220000000205 від 22 серпня 2025 року за ч. 4 ст. 191 КК України.

  • Новий камуфляж ММ-25 та корупційні схеми: як армійські тендери перетворюються на прибутковий бізнес

    Новий камуфляж ММ-25 та корупційні схеми: як армійські тендери перетворюються на прибутковий бізнес

    У червні 2025 року Міністерство оборони України затвердило новий камуфляжний малюнок ММ-25 як додатковий до чинного «пікселя» ММ-14. Новий малюнок мав доповнити вже існуючі варіанти «олива», «койот» та ММ-16Ф. Проте вже зараз ММ-25 стає інструментом для корупційних схем та незаконного заробітку.

    За даними розслідування, власники та керівництво ТОВ «С.Т.Г.» ввезли в Україну підроблену іноземну тканину під виглядом ММ-25. Незаконно задіяно також ТОВ «ВО «ХАРКІВ», яке почало шити партії форми для армії з цієї фальсифікованої тканини без погодження з Міноборони. В результаті під виглядом державного стандарту на ринок потрапляє «імітація» форми.

    Державне підприємство «ДОТ» оголосило закупівлі десятків тисяч одиниць речового майна з використанням нового малюнку. Проте умови тендерів прописані так, що вони фактично обмежують конкуренцію: учасникам відмовляли навіть при підтвердженій відповідності виробів, а строки постачання встановлювалися завідомо нереальними. Це призводило до того, що тендери залишалися з одним учасником або визнавалися «неуспішними».

    Особливу увагу привертає контракт між «ДОТ» та ТОВ «МІК» на понад 86 млн грн. Єдиний учасник отримав перемогу, а договір створює явну залежність постачальника від волі замовника: армія може зменшити обсяги, затримати оплату чи відмовитися від приймання товарів без будь-яких наслідків, тоді як постачальнику загрожують багатомільйонні штрафи.

    Нами подано скаргу з вимогою провести повну перевірку укладених контрактів за замовленням ДП «ДОТ» на предмет можливого завищення вартості постачання речового майна та зловживань керівництва, яке створювало дискримінаційні умови для учасників тендерів і обмежувало конкуренцію.

  • У Міноборони викрили розкрадання на 25 мільйонів під час закупівель для ЗСУ

    У Міноборони викрили розкрадання на 25 мільйонів під час закупівель для ЗСУ

    За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора встановлено факти розкрадання бюджетних коштів під час державних закупівель для потреб Збройних Сил України. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» із посиланням на ОГП.

    Слідство з’ясувало, що у грудні 2024 року директор приватного товариства поставив Міністерству оборони України 18 тисяч захисних балістичних окулярів-масок.

    Перші зразки пройшли лабораторні випробування з негативними результатами. Втім, службові особи Міноборони не ініціювали повторних перевірок у сертифікованих лабораторіях. Постачальник натомість надав позитивні протоколи від іншої організації, після чого начальник спеціалізованого підрозділу Міноборони затвердив партію як якісну.

    Зрештою окуляри передали військовій частині, а компанія-постачальник отримала бюджетні кошти.

    За даними слідства, держава зазнала збитків на суму понад 25,7 млн грн.

    Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 (привласнення чи розтрата майна в особливо великих розмірах) та ч. 4 ст. 425 (недбале ставлення до військової служби, що спричинило тяжкі наслідки) КК України. Одного з фігурантів затримано, вирішується питання про запобіжний захід.

    Перевіряється причетність інших посадових осіб Міноборони.

  • Ексчиновнику Міноборони оголосили підозру через збитки на 340 млн грн

    Ексчиновнику Міноборони оголосили підозру через збитки на 340 млн грн

    Працівники ДБР повідомили про підозру колишньому виконуючому обов’язки керівника одного з департаментів Міністерства оборони України, що відповідав за закупівлі та ресурсне забезпечення.

    За даними слідства, влітку 2023 року посадовець допустив грубі порушення під час закупівель паливно-мастильних матеріалів для потреб війська. Зокрема, до вартості контрактів було неправомірно включено податок на додану вартість.

    У межах 19 державних угод на суму понад 2 млрд грн армія придбала мастильні засоби, нафту та дистилятори для техніки спеціального призначення. Унаслідок цього держава зазнала збитків більш як 340 млн грн.

    Колишньому посадовцю повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 425 ККУ — недбале ставлення до військової служби. Санкція статті передбачає покарання у вигляді до 8 років позбавлення волі.

    До суду буде подано клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту. Водночас відомо, що він уже відшкодував близько 330 млн грн із завданих збитків.

    Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.

  • НАБУ викрило т.в.о. начальника управління Міноборони у справі про хабар від забудовника

    НАБУ викрило т.в.о. начальника управління Міноборони у справі про хабар від забудовника

    Антикорупційні органи спільно з Національною поліцією повідомили про підозру тимчасово виконуючому обов’язки начальника одного з Центральних територіальних управлінь Міністерства оборони. За версією слідства, він організував схему отримання неправомірної вигоди від київського забудовника.

    Як повідомляє Українська правда з посиланням на НАБУ і САП, посадовець пообіцяв сприяти у перемозі на конкурсі з будівництва багатоквартирного будинку для військових у Святошинському районі Києва. За такі “послуги” він оцінив свою допомогу в 1,3 млн доларів США. До схеми залучили ще кількох осіб, а гроші планували передавати трьома траншами через банківські сейфи: 100 тисяч доларів після старту конкурсу, 400 тисяч після підписання договору та 800 тисяч після завершення першої черги робіт.

    Згодом суму зменшили до 1 млн доларів. Перший транш забудовник передав, після чого в червні 2025 року правоохоронці затримали учасників схеми одразу після отримання частини коштів. Зібрані докази дозволили вручити підозру і самому високопосадовцю.

    За даними УП, йдеться про т.в.о. начальника Головного управління майна та ресурсів Міноборони Віталія Гайдука. Слідство вважає, що він отримав хабар від директора ТОВ “Астрон Трейд” Сергія Шафранського за сприяння у підписанні інвестиційного договору для будівництва 16-поверхового житлового комплексу у Святошинському районі.

    Дії чиновника кваліфіковано за ч. 4 ст. 368 КК України — одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка надає публічні послуги.

    За даними джерел, 10 червня під час отримання 100 тисяч доларів співробітники Департаменту стратегічних розслідувань та Головного слідчого управління Нацполіції затримали представника Сил спеціальних операцій підполковника Олександра Тиршу та представника Міноборони Олексія Стасюка.

    Суд обрав усім підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою в 53 млн гривень для кожного, пізніше суму зменшили до 40 млн. Станом на 12 серпня застави ніхто так і не вніс.

  • ТОВ «АнВа» знову бере участь у тендері на екіпірування ЗСУ попри розслідування

    ТОВ «АнВа» знову бере участь у тендері на екіпірування ЗСУ попри розслідування

    Міністерство оборони України 5 серпня оголосило черговий тендер на закупівлю 45 тисяч зимових вітровологозахисних штанів для Збройних Сил України на суму майже 98 мільйонів гривень. Це вже п’ята спроба забезпечити військових цією екіпіровкою, проте очікувана вартість одиниці значно зросла — до 2174 гривень, що на 25% більше, ніж під час квітневих торгів та минулорічних контрактів. При цьому строк постачання залишився незмінним — до 28 листопада, що ставить під сумнів реалістичність виконання замовлення у встановлені терміни за зростаючою ціною.

    Попередній тендер, оголошений у липні 2025 року, фактично провалився: сім із восьми лотів не отримали жодних пропозицій, а єдиний учасник — ТОВ «АнВа» — запропонував мінімальну знижку у 0,3%. Компанія «АнВа», яка спеціалізується на державних підрядах, має тривалу історію отримання контрактів: з 2017 року фірма виграла держзамовлень на понад 3,2 мільярда гривень. Водночас «АнВа» фігурує в кримінальному провадженні Державного бюро розслідувань через підозри в розтраті бюджетних коштів під час закупівлі речового майна для військових у 2023 році. Це викликає серйозні сумніви щодо прозорості та законності нових тендерів із її участю.

    Зростання ціни на 25% за одиницю в умовах жорстких бюджетних обмежень і незмінних термінів поставки свідчить про проблеми з плануванням і ефективністю закупівель. Така ситуація вказує на низьку конкуренцію на ринку та ймовірний вплив підрядника на формування очікуваної вартості. Ризики затримок і потенційного погіршення якості продукції також зростають, що може негативно вплинути на своєчасне забезпечення військових необхідним екіпіруванням у розпал бойових дій.

    Ця ситуація потребує пильної уваги з боку державних контролюючих органів та громадськості. Вкрай важливо виключити можливі зловживання у тендерних процедурах, забезпечити чесну конкуренцію та контроль за дотриманням термінів постачання. Відкритість і прозорість закупівель залишаються ключовими факторами для ефективного використання бюджетних коштів і підтримки обороноздатності України.