Golosnovinua.com

Позначка: Міноборони

  • Фігурант корупційної справи 2017 року знову під слідством через «дронові закупівлі»

    Фігурант корупційної справи 2017 року знову під слідством через «дронові закупівлі»

    Бізнесмена та колишнього заступника голови Запорізької облради Владислава Марченка затримали у справі про розкрадання бюджетних коштів, виділених на закупівлю дронів для української армії. Разом з ним підозрюваними стали чиновник Міноборони Віталій Кузнєцов та колишній голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай.

    Для Марченка це вже друга гучна кримінальна справа. У 2017 році йому оголошували підозру за статтями «одержання неправомірної вигоди» та «розкрадання в особливо великих розмірах». Тоді він обіймав посаду заступника голови облради від партії «Самопоміч».

    Слідство встановило, що Марченко разом із нинішнім головою Запорізької ОВА Іваном Федоровим та директором КП «Мелітопольський міський парк» забезпечили перемогу компанії «Т.О.К.» у тендерах Мелітопольської міськради. За це, за даними матеріалів справи, вони отримали «відкат».

    Після того, як Федорову вже підписали підозру, втрутився тодішній прокурор Запорізької області Роман Романов — і документ скасували. Справу №646/8434/17 передали до Харківського райсуду, де вона розглядалася понад вісім років: 350 ухвал і жодного вироку. Постійні клопотання, експертизи, відводи суддів і затягування процесу фактично «поховали» провадження.

    Марченко — відомий у Запоріжжі підприємець, колишній керівник обласної організації «Самопоміч» і людина з впливовими зв’язками, зокрема з Веміром Давітяном. Його родина належить до протестантського руху в Україні, а брат Марк Марченко — девелопер і засновник SENSAR Development.

    Чи повторить нова справа долю скандалу 2017 року — залежатиме від ходу нинішнього розслідування і того, скільки «своїх» залишилося у Марченка у владних кабінетах.

  • Гаврилюк повернувся в Міноборони щоб відтіснити людей Умєрова від закупівель

    Гаврилюк повернувся в Міноборони щоб відтіснити людей Умєрова від закупівель

    За інформацією наших джерел, Івана Гаврилюка повернули в Міноборони щоб контролювати поставки зброї та витіснити з процесу людей Рустема Умєрова.

    Нагадаємо, правою рукою нового Міністра оборони Дениса Шмигаля став Іван Гаврилюк, який напряму співпрацює з американським збройним лобі та, за інформацією джерела, має витіснити з процесу закупівель людей Рустема Умерова.

    Іван Гаврилюк разом з нещодавно призначеною – Оксаною Ферчук, в Міноборони будуть відповідати за “відбілювання закупівель”.

    Нагадаємо, за керівництва відомством Олексієм Резніковим та Рустемом Умєровим цей напрямок обріс корупційними скандалами та стає вкрай “токсичним” для влади.

    Як повідомляє наше джерело в Міноборони, Гаврилюк та Ферчук поставлено завдання так перебудувати корупційні потоки, щоб прибрати видимі порушення на кшталт “яйця по 17” чи “дрони від Генерала Черешні, половина з яких не придатна для роботи на фронті”.

    Зв’язка “Гаврилюк-Ферчук” невипадкова. Генерал-лейтенант Іван Гаврилюк є висококласним спеціалістом з військової логістики, як і а Оксана Ферчук, яка офіційно в Міноборони курує напрямок “цифровізації”,  насправді також є спеціалістом з питань логістики.

    За інформацією джерела, Гаврилюк та Ферчук мають разом вибудувти схему, при якій  на всьому шляху поставки зброї – від закупівлі до логістики будуть інтегровані “свої” компанії, які будуть “відщіпувати” на кожному етапі, але зовні – все буде виглядати “чисто”.

    Нагадаємо, Івана Гаврилюка пов’язують з рядом корупційних скандалів, таких як відправка 78 млрд грн польській фірмі-посередниці PHU Lechmar Sp. z o.o. на закупівлю боєприпасів, в той як вітчизняні виробники залишилися без замовлень та скандал з “бракованими мінами”.

  • Міноборони закупило харчі для армії на 3,1 млрд грн у компанії з 176 порушеннями санітарії

    Міноборони закупило харчі для армії на 3,1 млрд грн у компанії з 176 порушеннями санітарії

    У системі публічних закупівель Prozorro з’явився найбільший контракт минулого тижня — 3,12 мільярда гривень на харчування військових. Його замовником виступив Державний оператор тилу МОУ, а виконавцем стало ТОВ “Буський консервний завод”.

    Це підприємство вже не вперше опиняється у центрі уваги — і не з найкращого боку.

    “Буський консервний завод” уже фігурував у кримінальній справі у 2017 році: тоді його продукція потрапила до частин Національної гвардії, після чого отруїлися понад півсотні військових, а частину консервів арештував суд. Після скандалу, здавалося б, компанія мала б потрапити до “чорного списку” Міноборони. Але вийшло навпаки.

    Згідно з даними YouControl, серед бенефіціарів підприємства — Олена Муранова (58%), Роман Соловей (23,8%) та Олександр Лапшин (18,14%). Останній — ключова фігура у цій схемі. Саме він вказаний як кінцевий бенефіціар і представник компанії.

    У 2024–2025 роках компанія вже отримала мільярдні контракти на постачання продуктів для ЗСУ, попри 176 зафіксованих санітарних порушень умов зберігання продовольства. І хоча ці факти стали публічними, угоди з нею не розірвали, а навпаки — розширили.

    Ще один важливий факт — Олександр Лапшин має прямий зв’язок із сім’єю Гринкевичів — фігурантів іншого великого корупційного скандалу в оборонці. Як повідомлялося раніше, після арешту Ігоря Гринкевича, саме Лапшин надав 5 мільйонів гривень його дружині Світлані — нібито під заставу двох квартир у Києві. Така “іпотека” захистила майно від арешту, адже офіційно воно стало обтяженим боргом перед “третіми особами”.

    Це пов’язує Лапшина з родиною, яку в ОП вважають “сірими кардиналами тилових тендерів”. Сам Гринкевич був фігурантом гучної справи про постачання неякісного продовольства, яку особисто анонсував президент Зеленський у лютому 2023 року.

    Контракт з Буським заводом ще раз показує — незважаючи на обіцянки оновити систему оборонних закупівель, у тендерах знову фігурують ті самі прізвища, що й до скандалів. Лапшин, Муранова, Гринкевич — це не нові імена. Але саме вони отримують мільярди бюджетних гривень.

    Тим часом ані 176 санітарних порушень, ані історія з отруєннями військових не заважають компанії знову годувати армію. І це — головний симптом, який свідчить, що реформа харчових закупівель у МОУ — або не почалась, або вже провалена.

  • Державний постачальник годував ЗСУ фальшивим сиром і маслом за бюджетний кошт

    Державний постачальник годував ЗСУ фальшивим сиром і маслом за бюджетний кошт

    Нацполіція розслідує масштабну корупційну схему постачання молочної продукції до Збройних сил України, що завдала державі збитків на близько 600 мільйонів гривень. В епіцентрі — державне підприємство «Оператор тилу» Міноборони, яке через підрядників закуповувало неякісні сири та масло за цінами у 2–3 рази вищими за ринкові.

    Як працювала схема

    Слідство встановило, що з липня 2024 року службові особи компаній-постачальників через фіктивні фірми масово продавали до армії фальсифіковану продукцію — спреди та сирні продукти з немолочними жирами — під виглядом вершкового масла і твердого сиру. При цьому вартість одного кілограма сягала 300–400 грн, тоді як ринкова ціна становить близько 170 грн.

    Судова експертиза підтвердила: вміст немолочних жирів у поставленій продукції досягає 99%, що прямо суперечить маркуванню та стандартам ДСТУ.

    Основні постачальники

    Контракти з ДП «Оператор тилу» на сотні мільйонів гривень отримали:

    • ТОВ «Гарна Страва» – 1,3 млрд грн

    • ТОВ «Контракт Продрезерв 5» – 728,6 млн грн

    • ТОВ «Гранпрі ЛТД» – 762,3 млн грн

    • ТОВ «Асікс Груп» – 4,5 млн грн

    Продукція постачалась через низку сумнівних виробників і посередників, зокрема:

    • ТОВ «Миколаївмолпром»

    • ТОВ ТД «ДМСЗ»

    • ТОВ «ДМЗ»

    • ТОВ «Спарта 2015»

    • ТОВ «Аспрод»

    • ТзОВ «Молокозавод «Самбірський»

    Центр фальсифікації

    Особливу роль у схемі відіграло ТзОВ «Молокозавод «Самбірський», яке забезпечувало спредами компанії-посередники. Його засновники — Олег Котинський, Валерій Дудяк, Олександр Дробін і директор Роман Пилипчук — підозрюються в координації цілої системи з обготівковування коштів, ухилення від податків і легалізації доходів злочинного походження.

    Компанії, які фактично не мали виробничих потужностей, вносили у звітність фіктивні дані про виробництво й закупівлю продукції, що дозволяло приховувати реальне походження товарів.

    Збитки і наслідки

    Замість якісного харчування для військовослужбовців — фальсифікат і мільйони, виведені в тінь. Така схема не тільки погіршує забезпечення ЗСУ, а й підриває довіру до держави під час війни.

    Наразі триває розслідування за ч. 5 ст. 191 КК України (розтрата майна в особливо великих розмірах), винним загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

  • Поліція викрила схему з неякісним маслом і сиром для ЗСУ на 600 млн

    Поліція викрила схему з неякісним маслом і сиром для ЗСУ на 600 млн

    Головне слідче управління Нацполіції розслідує масштабну корупційну схему постачання неякісної молочної продукції до Збройних сил України. За попередніми оцінками, збитки держави сягнули 600 мільйонів гривень.

    Про це пише видання 368.media.

    За даними з кримінального провадження за ч. 5 ст. 191 КК, з літа 2024 року службові особи підрядників ДП “Державний оператор тилу” (ДОТ) Міноборони, діючи через фіктивні компанії, системно завищували ціни на вершкове масло та твердий сир — подекуди у 2–3 рази — та постачали замість них спреди й сирні сурогати з немолочними жирами.

    Наприклад, при ринковій ціні молочної продукції у 170 грн/кг, “ДОТ” закуповував її по 300–400 грн/кг. Постачальниками у цих тендерах стали фірми:

    • ТОВ «Асікс Груп» – договори на 4,5 млн грн;

    • ТОВ «Гранпрі ЛТД» – контракт на 762,3 млн грн;

    • ТОВ «Контракт Продрезерв 5» – контракт на 728,6 млн грн;

    • ТОВ «Гарна Страва» – контракт на 1,3 млрд грн.

    Виробниками та посередниками виступали компанії на кшталт ПП «Ярмілк», ТОВ «Миколаївмолпром», ТзОВ «МолГал», ТОВ «ДМСЗ» та інші. Особливу роль відіграв «Молокозавод “Самбірський”», який постачав спреди до “Миколаївмолпром” і “ДМСЗ”. Засновники — Олег Котинський, Валерій Дудяк, Олександр Дробін, директор — Роман Пилипчук.

    За версією слідства, вони координували процес обготівковування бюджетних коштів, маніпулювали податковим кредитом та використовували фіктивні документи на імпортну продукцію.

    Судова експертиза засвідчила: продукція, яка надходила до частин ЗСУ, не відповідала маркуванню. У зразках “масла” виявлено 93–99% немолочних жирів, що прямо порушує вимоги ДСТУ. Це означає, що військові фактично отримували підробки.

    ТОВ «Миколаївмолпром», ТОВ ТД «ДМСЗ» та ТОВ «ДМЗ» вносили у бухгалтерський облік фіктивні дані про закупівлю сировини, попри відсутність реальних виробничих потужностей для виготовлення таких обсягів продукції.

    Також з’ясовано, що “Самбірський молокозавод” активно використовувався для обготівковування активів, перепродажу документів і легалізації незаконно отриманих коштів.

    У підсумку — держава втратила сотні мільйонів гривень, які мали йти на якісне харчування для військових. Натомість солдати отримували фальсифіковану продукцію, а “обнальні” схеми продовжували працювати навіть під час війни.

    В умовах воєнного стану подібні злочини — це не просто корупція, а прямий підрив бойового потенціалу армії. Розслідування триває.

  • Шмигаль може призначити заступником міністра одіозного Івана Гаврилюка

    Шмигаль може призначити заступником міністра одіозного Івана Гаврилюка

    Новопризначений міністр оборони Денис Шмигаль, який лише нещодавно очолив відомство, ризикує розпочати свою каденцію з сумнівного рішення — за інформацією з джерел, він розглядає кандидатуру Івана Гаврилюка на посаду свого заступника. Наразі Гаврилюк вже працює радником міністра, але очікується, що призначення може відбутися з дня на день.

    Іван Гаврилюк — добре знайома фігура в оборонному секторі. У минулому він був правою рукою Рустема Умєрова, попереднього міністра оборони. Саме на цій посаді він запам’ятався низкою рішень, що викликали шквал критики з боку експертів, волонтерів і навіть учасників оборонного сектору.

    Одне з найгучніших рішень Гаврилюка — передача понад 78 мільярдів гривень Державній прикордонній службі на закупівлю боєприпасів через офшорні компанії. При цьому українські оборонні підприємства, які мають відповідні потужності, залишалися без роботи та держзамовлень.

    Ще один провал — реформа військових представництв (так званих “воєнпредів”), яка мала б запобігти постачанню бракованої зброї. Після скандалу з дефектними мінами Гаврилюк пообіцяв оновлення системи контролю якості. Але в результаті більшість “воєнпредів” лишилися на посадах у тилу й продовжили складати фіктивні звіти.

    Крім того, Івана Гаврилюка пов’язують із кулуарною діяльністю в наглядовій раді ДП “Агенція оборонних закупівель”. Він фактично став “ширмою” для міністра Умєрова, просуваючи інтереси Арсена Жумаділова — особистого фаворита ексміністра.

    Призначення Гаврилюка на посаду заступника міністра викликає занепокоєння у волонтерських колах і серед громадськості. Адже це може означати реванш старих схем, що неодноразово підривали довіру до системи оборонних закупівель.

    Питання до Дениса Шмигаля просте: це свідоме рішення чи крок під тиском? У будь-якому разі, подібні призначення несуть ризики для обороноздатності країни, особливо в умовах повномасштабної війни.

  • Суд скасував відмову Міноборони у виплаті 15 млн грн вдові військового, який загинув на службі

    Суд скасував відмову Міноборони у виплаті 15 млн грн вдові військового, який загинув на службі

    Львівський окружний адміністративний суд задовольнив позов дружини військовослужбовця, який загинув під час виконання службових обов’язків, та скасував відмову Міністерства оборони України у виплаті одноразової грошової допомоги. Суд зобов’язав відомство повторно розглянути надані документи, врахувавши позицію суду.

    Згідно з рішенням, оприлюдненим у липні 2025 року, позивачкою у справі виступила вдова військовослужбовця – водія стрілецького взводу однієї з військових частин, який помер у 2022 році в районі Бахмута, що на Донеччині.

    За початковим висновком, смерть солдата настала внаслідок необережного поводження зі зброєю. Саме на підставі цього акту службового розслідування та постанови про закриття кримінального провадження Комісія Міноборони у листопаді 2024 року ухвалила рішення про відмову у виплаті компенсації у розмірі 15 млн грн.

    Втім, як зазначено у рішенні суду, Центральна військово-лікарська комісія ЗСУ згодом скасувала висновки про необережне поводження зі зброєю, визнавши причинно-наслідковий зв’язок смерті з виконанням службових обов’язків.

    Представник вдови наголосив, що у матеріалах справи відсутнє будь-яке рішення суду про притягнення загиблого до адміністративної відповідальності. А відтак, комісія не мала підстав вважати, що смерть настала внаслідок адміністративного правопорушення, що автоматично виключає виплату допомоги.

    Справу розглядала суддя Наталія Кухар, яка дійшла висновку, що рішення комісії Міноборони не ґрунтується на належних доказах. У підсумку вона скасувала протокол, що містив відмову у виплаті, та зобов’язала Міністерство оборони повторно розглянути документи з урахуванням усіх обставин.

    Рішення суду наразі не набрало законної сили і може бути оскаржене.

  • ГУР зруйнувало міф про нову балістичну ракету РФ

    ГУР зруйнувало міф про нову балістичну ракету РФ

    Росія не має на озброєнні жодної балістичної ракети середньої дальності «Орєшнік». Про це повідомив тимчасовий очільник ГУР Міноборони Олег Чорний у відповіді на запит «Главкому».

    Хоча у розробці цього проєкту задіяно кілька підприємств ВПК РФ, реальні можливості виробництва обмежені — максимум десять одиниць на рік. Це при тому, що з початку повномасштабного вторгнення було проведено лише два випробування: восени 2023-го та в червні 2024-го.

    За словами джерела, ракета досі перебуває у стадії розробки, а її бойове використання неможливе. На тлі війни в Україні, проєкт «Орєшнік» набуває більше пропагандистського характеру — як спосіб демонструвати нібито технічну міць, що насправді існує лише на папері.

    Попри залучення провідних російських конструкторських бюро, масштабне виробництво упирається в нестачу сучасної електроніки, ізоляцію на ринку компонентів і технічну деградацію. У ГУР наголошують: Кремль продовжує інвестувати у міф, а не в дієздатну зброю.

  • Ексчиновник МОУ Баликін фігурує у справі про розтрату 37 мільйонів

    Ексчиновник МОУ Баликін фігурує у справі про розтрату 37 мільйонів

    Колишній посадовець Міністерства оборони Роман Баликін став фігурантом розслідування щодо ймовірного розкрадання бюджетних коштів під час облаштування військового полігону “Широкий Лан” на Миколаївщині. Справу вже розглядає Вищий антикорупційний суд, а зв’язки між підрядниками, сім’єю ексчиновника та фіктивними роботами вказують на добре організовану схему.

    У 2016 році МОУ уклало договір із ТОВ “Рост” на 232 мільйони гривень для будівництва військової інфраструктури на полігоні. Роботи були прийняті в повному обсязі — попри те, що значна частина з них так і не була виконана. За версією слідства, збитки бюджету становлять щонайменше 37 мільйонів гривень.

    Станом на момент підписання договору “Рост” належав Дмитру Пашковському та компаніям “Е-пос” і “УК “Столиця” — остання на той час була заснована громадянином РФ, а пізніше потрапила під контроль того ж Пашковського.

    Справжні будівельні роботи на полігоні, за даними слідчих, виконувала інша структура — ТОВ “АТЛ Автосервіс”, яка у 2016 році була заснована сином Романа Баликіна — Дмитром, разом з тим самим Дмитром Пашковським. Водночас, компанія “ТЛА Київ”, яка фігурує у структурі власності “Е-пос”, згодом перейшла до Оксани Баликіної — імовірно, дружини колишнього чиновника.

    Таким чином, проєкт на сотні мільйонів виявився замкнутою корпоративною схемою з участю родичів та пов’язаних юридичних осіб.

    У справі є ще одна показова деталь: Дмитро Пашковський — не лише засновник компаній, які виграли держзамовлення, а й адвокат самого Романа Баликіна. Його юридична фірма зареєстрована на вулиці Симиренка, 36 у Києві — за цією ж адресою зареєстровано основний масив компаній, що входять до структури “АТЛ”.

    Судові розгляди тривають із 2020 року. Спершу Баликіну призначили заставу 2,1 млн грн, згодом її зменшили до 780 тис. У 2023 році він заснував нове підприємство — “БіЕмСі Україна”, яке виробляє автомобілі, деталі та зброю.

  • Міноборони віддало 1,5 млрд за неякісну їжу для ЗСУ — ДБР викрило схему

    Міноборони віддало 1,5 млрд за неякісну їжу для ЗСУ — ДБР викрило схему

    Державне бюро розслідувань викрило масштабну схему розкрадання бюджетних коштів, пов’язану із закупівлею продуктів харчування для Збройних сил України. У центрі схеми — службові особи Міноборони, державного підприємства «ДОТ» та приватного бізнесу, які разом «освоїли» понад 1,54 мільярда гривень на постачанні неякісної їжі за завищеними цінами.

    За даними слідства, 10 березня 2024 року, в обхід прозорих тендерів, було укладено два «ручні» контракти з ТОВ «Буський консервний завод» на загальну суму 1,48 млрд грн. Посадовці пояснили це відсутністю пропозицій на Prozorro. Однак вартість одиниці продукції — 113,76 грн без ПДВ — виявилась суттєво завищеною, а сам завод не мав технічної спроможності забезпечити поставки.

    Проблеми виникли одразу: продукти не доїжджали, або ж мали нижчу вагу, ніж вказано в документах, а іноді — підмінювались дешевшими аналогами. Лабораторні тести підтвердили: продукція не відповідала стандартам ДСТУ та технічним умовам.

    Попри все, у травні та грудні 2024 року керівник ДП «ДОТ» Арсен Жуділов уклав із постачальником нові угоди на 5,82 млрд грн. Частина з них уже оплачена — 1,54 млрд перераховані на рахунки компанії. Угода від 16 грудня передбачала закупівлю понад 21 мільйона продуктових комплектів по 112,40 грн кожен.

    Кожен контракт супроводжувався від 1 до 8 додаткових угод, що дозволяло змінювати умови постачання і маніпулювати цінами. ДБР зафіксувало щонайменше чотири способи, якими виводились бюджетні кошти:

    • Зменшення ваги продуктових наборів.

    • Поставка неякісної продукції.

    • Підміна товарів дешевшими аналогами.

    • Маніпуляції з каталогами – заявлялись сотні позицій, а постачались лише кілька.

    Попри 176 порушень, зафіксованих у серпні 2024 року, ДП «ДОТ» не вжило жодних заходів — ні штрафів, ні розірвання договору.

    Далі — більше: за даними слідства, через фіктивні операції з компаніями-прокладками («Макі-Трейд», «Фрутленд», «Ініціатива плюс» та інші) «Буський консервний завод» сформував податковий кредит на 54,6 млн грн, ухилившись від податків.

    Схему курував партнер відомого бізнесмена Ігоря Гринкевича — Олександр Лапшин, разом із родичами. Пізніше компанію переоформили на мешканку Житомирщини.

    Державна аудиторська служба розпочала моніторинг лише після розголосу, однак реакції з боку керівництва Міноборони досі немає.