Позначка: війна в Україні

Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

Україна має прискорити розробку та серійне виробництво швидкісних дронів-перехоплювачів, здатних протидіяти новим реактивним ударним безпілотникам Росії. Це стало головною темою засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, яке 3 вересня провів президент Володимир Зеленський.

За словами президента, українські компанії вже мають необхідні напрацювання. Прототипи нових перехоплювачів створені, однак зараз їх необхідно довести до рівня ефективності, який дозволить масово використовувати такі системи для захисту українських міст та об’єктів інфраструктури.

«В Україні є виробники зі спроможністю виконати це завдання. Прототипи розроблені, триває робота для доведення цієї нової зброї до необхідного рівня ефективності», — заявив Зеленський. Президент наголосив, що поставлене завдання має бути виконане у визначені строки.

Фактично йдеться про створення нового ешелону української протиповітряної оборони. Основою мають стати відносно дешеві та швидкі засоби перехоплення, використання яких буде економічно виправданим проти масових російських безпілотників.

Необхідність такого рішення стає особливо актуальною через появу у російських атаках значної кількості реактивних ударних дронів. Під час масованого удару в ніч на 3 вересня Росія застосувала 163 безпілотники різних типів. За інформацією Повітряних сил, близько половини ударних БпЛА Shahed у цій атаці були реактивними. Українська ППО збила або подавила 135 безпілотників, однак влучання зафіксували на 15 локаціях.

На Ставці окремо розглянули можливість ширшого залучення українського бізнесу до створення протиповітряної оборони. Йдеться не лише про безпосереднє виробництво, а й про постачання та налаштування окремих типів систем ППО. Для цього, за словами Зеленського, вже визначені конкретні завдання та строки.

Стратегічна мета — вивести український оборонно-промисловий комплекс разом із міжнародними партнерами на рівень, за якого країна матиме достатню кількість швидкісних дронів-перехоплювачів та дешевих ракет. Саме ці засоби мають стати відповіддю на масштабування Росією виробництва швидкісних ударних безпілотників.

Україна вже має щонайменше чотири перспективні розробки перехоплювачів для боротьби з реактивними «Шахедами». Міністр оборони Євгеній Хмара 30 серпня повідомляв, що вони пройшли польові випробування. Наступним ключовим завданням він назвав доведення систем до необхідного рівня та масштабування виробництва до тисяч одиниць.

За наведеними тоді даними, Росія різко збільшила використання реактивних ударних БпЛА: у липні їх було запущено близько 1500, а в серпні — вже близько 2500.

Перевага дронів-перехоплювачів полягає також у потенційній вартості одного перехоплення. Україна прагне створити масову систему, яка дозволить не витрачати значно дорожчі зенітні ракети на кожну повітряну ціль. Саме тому Зеленський окремо наголосив на необхідності одночасно розвивати швидкісні БпЛА та дешеві ракети.

Ще одним важливим результатом Ставки стала заява президента про підготовку асиметричної відповіді на дії Росії.

Зеленський повідомив, що українські розвідувальні структури мають інформацію про подальші плани противника, а ресурси держави вже спрямовуються на протидію цим загрозам.

«Будемо діяти також і асиметрично. Відповідні операції затверджені», — заявив президент. Деталей цих операцій глава держави не розкрив.

Таким чином, Україна готується одночасно розвивати два напрямки відповіді на нову російську тактику: нарощувати власні можливості для масового й відносно дешевого перехоплення швидкісних дронів та проводити операції, покликані протидіяти самій загрозі. Якими саме будуть затверджені асиметричні заходи, наразі офіційно не повідомляється.

3 Вересня, 2026
В Енгельсі підстрелили командира стратегічної авіації РФ: СБУ пов’язує його з ударом по «Охматдиту»

У російській Саратовській області вранці 3 вересня скоїли замах на високопоставленого офіцера Повітряно-космічних сил РФ. За повідомленнями російських медіа і Telegram-каналів, постраждалим є командир 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії дальньої авіації Микола Варпахович. Саме його Служба безпеки України кілька днів тому заочно повідомила про підозру у причетності до російського ракетного удару по дитячій лікарні «Охматдит» у Києві.

За попередньою інформацією російських джерел, напад стався близько 07:00 у селищі Пробудження поблизу Енгельса. Невідомий чоловік на мотоциклі під’їхав до приватного будинку військового, приховуючи обличчя під шоломом, після чого відкрив вогонь. Повідомляється про два постріли: одна куля влучила в тулуб Варпаховича, інша — в обличчя. Нападник після цього втік.

Російські джерела також стверджують, що поранення отримав водій офіцера. Він нібито зміг утекти з місця нападу, а згодом повернувся та викликав швидку допомогу. Варпаховича госпіталізували у тяжкому або критичному стані. За даними російських медіа, лікарі розглядали можливість його транспортування спеціальним рейсом до Москви.

На момент публікації російські правоохоронні органи не оприлюднили повної офіційної версії події, а нападника, за повідомленнями медіа, не затримали. Також немає підтвердженої інформації про мотив замаху чи його можливих організаторів. Тому будь-які припущення про причетність українських спецслужб або інших структур наразі не мають офіційного підтвердження.

Окремо залишається певна плутанина щодо військового звання Варпаховича. Частина російських медіа називає його генерал-майором, так само його характеризує СБУ у повідомленні від 31 серпня. Водночас у базі санкцій ГУР War & Sanctions він наразі вказаний як полковник і командир 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії.

22-га важка бомбардувальна авіаційна дивізія входить до системи дальньої авіації Росії. Саме такі підрозділи експлуатують стратегічні бомбардувальники, які Росія використовує для запуску крилатих ракет по території України. У публікаціях про Варпаховича вказується, що підрозділ має на озброєнні літаки Ту-95МС, Ту-160 і Ту-22М3.

Особливе значення ця історія має через підозру, яку українські правоохоронці оголосили Варпаховичу буквально за кілька днів до замаху.

31 серпня СБУ та Офіс генерального прокурора повідомили про заочну підозру двом російським військовим посадовцям, яких українське слідство пов’язує з ракетними ударами по цивільних об’єктах України. Одним із них був саме Микола Варпахович. СБУ офіційно назвала його командиром 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії Збройних сил РФ.

За версією українського слідства, у липні 2024 року Варпахович віддав бойовий наказ про ракетний удар по Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» у Києві. СБУ стверджує, що підпорядковані йому підрозділи дальньої авіації застосували крилату ракету Х-101 класу «повітря — земля», яку запустили зі стратегічного бомбардувальника Ту-95МС.

Російський удар по «Охматдиту» стався 8 липня 2024 року під час масованої атаки по Україні. На момент удару в медичному комплексі перебували сотні пацієнтів. Унаслідок атаки загинули люди, десятки отримали поранення, а один із корпусів лікарні був зруйнований. Також постраждали приміщення, де лікували тяжкохворих дітей та проводили операції.

СБУ наголошувала, що зібрала доказову базу щодо командного ланцюга, який, за версією українського слідства, відповідав за підготовку та здійснення атаки. Водночас підозра є процесуальним статусом і не дорівнює обвинувальному вироку суду.

Варпахович також перебуває під міжнародними санкціями. У базі ГУР зазначено, що обмеження щодо нього запровадили Європейський Союз, Швейцарія та Нова Зеландія.

Енгельс, де стався замах, має особливе значення для російської стратегічної авіації. Саме в Саратовській області розташована авіабаза «Енгельс», з якої Росія протягом повномасштабної війни регулярно підіймала стратегічні бомбардувальники для ракетних атак по Україні. Через це місто та його околиці неодноразово опинялися в центрі уваги під час повідомлень про роботу російської дальньої авіації.

Сам характер замаху також привертає увагу. За описом російських джерел, нападник діяв з близької відстані, використав мотоцикл для пересування та приховав обличчя шоломом. При цьому він не залишився на місці й зміг утекти. Але поки немає достовірних даних, чи був напад заздалегідь спланований, чи мав стрілець спільників та яку саме зброю використовував.

Російські джерела наводять дещо відмінні версії навіть щодо місця нападу. Одні повідомляють, що стрілянина сталася біля приватного будинку Варпаховича, інші — що військового атакували, коли він перебував біля магазину в селищі Пробудження. Ця розбіжність ще раз свідчить, що деталі події залишаються попередніми.

Так само поки немає незалежного підтвердження, що поранений офіцер справді є саме Варпаховичем. Його ім’я називають російські Telegram-канали та медіа, однак офіційного повідомлення Міністерства оборони РФ із підтвердженням особи постраждалого станом на другу половину дня 3 вересня не оприлюднено.

Тому найбільш коректним наразі є формулювання, що за даними російських медіа, в Енгельсі стріляли в Миколу Варпаховича, а не подавати його особу як остаточно встановлений російською владою факт.

Водночас інформація про його посаду та підозру у справі «Охматдиту» підтверджена українськими офіційними джерелами. СБУ прямо називає Варпаховича командиром 22-ї важкої бомбардувальної дивізії та фігурантом розслідування щодо ракетної атаки на дитячу лікарню.

Якщо інформація російських джерел підтвердиться, замах стався лише через три дні після публічного оголошення Варпаховичу української підозри. Втім, часовий збіг сам по собі не доводить зв’язку між цими двома подіями.

На цей момент відомо лише, що високопоставлений офіцер російської дальньої авіації отримав тяжкі вогнепальні поранення, нападник утік, а російські джерела ідентифікують потерпілого як Миколу Варпаховича. Його подальший стан і результати розшуку стрільця можуть бути уточнені протягом найближчих годин.

3 Вересня, 2026
Росія пошкодила або зруйнувала вже понад 2100 пам’яток України: Мінкульт оновив дані

В Україні продовжує зростати кількість пам’яток та закладів культури, пошкоджених або зруйнованих унаслідок російської агресії. Станом на кінець серпня 2026 року Міністерство культури зафіксувало 2138 постраждалих об’єктів культурної спадщини та 2640 закладів культури. Лише за останній місяць до статистики додалося ще 148 об’єктів культурної спадщини та 15 закладів культури.

У Міністерстві уточнюють важливий нюанс: місячне збільшення не означає, що всі 148 пам’яток були пошкоджені саме протягом серпня. До оновленої статистики входять як нові руйнування, так і раніше не враховані випадки, інформацію про які вдалося отримати із запізненням. Це означає, що реальна картина втрат встановлюється поступово.

Із 2138 постраждалих об’єктів культурної спадщини 192 мають статус пам’яток національного значення, 1753 — місцевого значення, ще 193 є щойно виявленими об’єктами культурної спадщини. Повністю зруйнованими наразі вважаються 47 об’єктів: одна пам’ятка національного значення, 44 місцевого значення та два щойно виявлені об’єкти.

Найбільшу групу серед постраждалих становлять пам’ятки архітектури. Мінкульт зафіксував 694 такі об’єкти. Ще 458 одночасно належать до пам’яток архітектури й містобудування. Пошкоджено також 405 пам’яток історії, 290 археологічних об’єктів, 98 об’єктів, які поєднують ознаки історичної, архітектурної та містобудівної спадщини, та десятки пам’яток монументального мистецтва й інших категорій.

Найбільших втрат за кількістю зафіксованих випадків зазнала Донецька область — 369 об’єктів культурної спадщини. На Харківщині пошкоджено або зруйновано 358 пам’яток, на Херсонщині — 304. Четверту позицію займає Київ із 272 постраждалими об’єктами. В Одеській області Мінкульт нарахував 212 таких випадків, у Запорізькій — 115.

Особливе занепокоєння викликають удари по об’єктах, пов’язаних зі Світовою спадщиною ЮНЕСКО. У серпні нові пошкодження були зафіксовані на території історичного центру Одеси. Нові влучання також сталися у Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Одеській та Херсонській областях. У Запорізькій, Сумській і Херсонській областях зафіксовані повторні удари по пам’ятках, які вже були пошкоджені раніше.

Окремо Україна пережила серйозний удар по одному зі своїх найвідоміших історичних комплексів у червні 2026 року. У ніч проти 15 червня внаслідок російської атаки постраждала Києво-Печерська лавра, яка входить до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО. Значних пошкоджень зазнав Успенський собор: було пошкоджено дах та конструктивні елементи споруди, а наслідки посилили пожежа й вода, яку використовували під час ліквідації займання. ЮНЕСКО публічно засудила цей удар.

Не менш масштабними є втрати культурної інфраструктури. Від початку повномасштабного вторгнення Мінкульт зафіксував 2640 пошкоджених або зруйнованих закладів культури. З них 569 знищені повністю, що становить близько 21% усіх постраждалих установ. Такі руйнування зафіксовані вже у 359 територіальних громадах — це приблизно чверть усіх громад України.

Найбільше постраждали клуби, будинки культури та подібні установи. Загалом пошкодження отримали 1310 клубних закладів — майже половина всієї постраждалої культурної інфраструктури. Із них 285 знищені, ще 1025 пошкоджені. Найбільші втрати цього типу припадають на Донецьку, Харківську та Сумську області.

Друга найбільш постраждала категорія — бібліотеки. Від російської агресії постраждали 913 бібліотек, причому 233 із них зруйновані повністю, а ще 680 отримали пошкодження. Найбільша концентрація втрат бібліотечної мережі також припадає на східні та південні регіони, де бойові дії й обстріли є найінтенсивнішими.

Війна завдала значної шкоди й мистецькій освіті. Пошкоджено або зруйновано 195 мистецьких шкіл та інших профільних навчальних закладів: 25 із них знищені повністю, 170 — пошкоджені. Ще 139 випадків стосуються музеїв і галерей, серед яких 20 установ зруйновані та 119 пошкоджені.

Також у статистику увійшли 56 театрів, кінотеатрів і філармоній, чотири з яких знищені. Постраждали 14 парків і зоопарків, три цирки, одна кіностудія в Києві та дев’ять заповідників.

У Мінкульті водночас прямо попереджають, що фактичний масштаб руйнувань може бути значно більшим. Майже вся територія Луганської області, а також значні частини Донецької, Запорізької та Херсонської областей залишаються тимчасово окупованими. Через відсутність доступу українські фахівці не можуть провести повний огляд пам’яток та культурних установ на цих територіях.

Тому дані Мінкульту не варто сприймати як остаточний реєстр усіх культурних втрат України. Це кількість випадків, які держава вже змогла документально зафіксувати. Після деокупації населених пунктів статистика може суттєво зрости.

Окремий моніторинг веде ЮНЕСКО. Методологія міжнародної організації відрізняється від українського обліку: ЮНЕСКО самостійно перевіряє окремі повідомлення, зіставляючи інформацію з кількох джерел, зокрема використовуючи супутникові знімки. Станом на 29 липня 2026 року організація підтвердила пошкодження 545 культурних об’єктів в Україні, серед яких 156 релігійних споруд, 281 будівля історичного або мистецького значення, 43 музеї, 33 пам’ятники, 22 бібліотеки, п’ять археологічних об’єктів і п’ять архівів. Цю цифру не слід прямо порівнювати зі статистикою Мінкульту, оскільки йдеться про різні методики підрахунку.

Українська влада паралельно намагається перейти від документування збитків до системного відновлення. Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури Тетяна Бережна повідомила, що Україна розвиває Український фонд культурної спадщини та залучає до нього міжнародних партнерів. До ініціативи вже долучилися 11 країн, а обсяг залученої підтримки становить близько 4,3 млн євро.

Фонд уже перейшов до практичного фінансування. Перший грант отримав Мистецький Арсенал для проведення протиаварійних робіт після російського удару. Серед наступних пілотних напрямів Мінкульт називає відновлення Іванківського історико-краєзнавчого музею, створення механізму швидкого реагування на нові руйнування та облаштування безпечних музейних фондосховищ.

Міжнародні партнери фінансують і конкретні аварійні роботи. ЮНЕСКО, наприклад, запустила окремі програми для стабілізації постраждалих культурних об’єктів в Одесі, а також для невідкладних робіт в Успенському соборі Києво-Печерської лаври після червневого удару.

Значення таких програм виходить далеко за межі відбудови окремих будівель. Втрата пам’ятки, музею чи архіву може бути незворотною: разом із фізичними спорудами можуть зникати оригінальні предмети, документи, архітектурні деталі та історичні нашарування, які неможливо відтворити навіть за наявності достатнього фінансування.

Саме тому одним із ключових завдань залишається швидка фіксація пошкоджень та аварійна консервація. У випадку частково зруйнованих історичних споруд затримка ремонту може призвести до подальшої деградації конструкцій через опади, мороз, перепади температури та інші природні фактори. ЮНЕСКО вже звертала увагу на таку проблему в Одесі, де деякі об’єкти після первинних пошкоджень продовжують руйнуватися через тривалий вплив зовнішнього середовища.

Оновлена статистика Мінкульту таким чином показує не лише масштаб уже завданої шкоди, а й темпи її зростання. Навіть через понад чотири роки після початку повномасштабного вторгнення перелік пошкодженої культурної спадщини продовжує поповнюватися, а частина пам’яток зазнає повторних ударів.

Станом на кінець серпня держава документально підтвердила вже 2138 пошкоджених або зруйнованих об’єктів культурної спадщини та 2640 закладів культури. Проте остаточний масштаб втрат стане зрозумілим лише після отримання доступу до окупованих територій та повної інвентаризації пам’яток.

3 Вересня, 2026
Сили оборони вдарили по Криму: у Севастополі уражено десантний катер БК-16 і комплекс РЕБ «Красуха-4»

Сили оборони України 2 вересня та в ніч проти 3 вересня завдали серії ударів по військових об’єктах російської армії на тимчасово окупованих територіях. Серед уражених цілей Генеральний штаб ЗСУ назвав десантний катер БК-16 у Севастополі, мобільний комплекс радіоелектронної боротьби «Красуха-4», пункт управління безпілотниками, склади БпЛА та боєприпасів, а також об’єкти на російському військовому полігоні.

Однією з найпомітніших цілей став швидкісний транспортно-десантний катер БК-16 проєкту 02510, який перебував у тимчасово окупованому Севастополі. У Генштабі підтвердили саме факт ураження судна, однак наголосили, що ступінь завданих йому пошкоджень ще встановлюється. Тобто говорити про повне знищення катера наразі передчасно.

БК-16 призначений для швидкого перевезення та висадки десанту, зокрема на необладнане узбережжя, а також для патрулювання та протидиверсійних завдань. Катер має довжину близько 16 метрів і повну водотоннажність приблизно 20,5 тонни. Його штатний екіпаж складається з двох осіб, а на борт він може брати до 19 військовослужбовців десанту. Судна такого типу можуть оснащуватися кулеметами та гранатометним озброєнням.

Ще однією важливою ціллю у районі Севастополя стала російська мобільна станція радіоелектронної боротьби «Красуха-4». За повідомленням Генштабу, комплекс також був уражений під час операції.

«Красуха-4», яка має індекс 1РЛ257, є російським комплексом РЕБ дальньої дії. Його завданням є придушення бортових радіолокаційних систем літаків і вертольотів, а також радіолокаційного обладнання безпілотників. Комплекс також може створювати перешкоди для інших систем зв’язку та радіоелектронного обладнання.

Ураження таких систем має значення насамперед для роботи української авіації та безпілотних платформ. Російські засоби РЕБ використовуються для ускладнення навігації, зв’язку та роботи радіолокаційного обладнання українських дронів і літальних апаратів. Водночас Генштаб поки не повідомляв, чи була «Красуха-4» повністю знищена або лише пошкоджена.

Ще один удар Сили оборони завдали по російському пункту управління БпЛА в районі Мар’їного на тимчасово окупованій території Криму. Йдеться про інфраструктуру, яка використовується для координації та управління безпілотними системами противника. Ступінь пошкодження цього об’єкта також уточнюється.

Операція не обмежувалася Кримом. На тимчасово окупованій частині Донеччини українські військові уразили склад безпілотників російського підрозділу у Желанному. Ще одна ціль була атакована в районі Іловайська — там, за даними Генштабу, під удар потрапив склад боєприпасів.

Крім того, Сили оборони повідомили про ураження російських об’єктів на полігоні «Восточный» у районі Новопетрівки Запорізької області. Детального переліку об’єктів на цьому полігоні та наслідків атаки військове командування наразі не розкриває.

Таким чином, остання операція охопила одразу декілька типів російської військової інфраструктури: морську платформу, систему радіоелектронної боротьби, пункт управління безпілотниками, склади БпЛА й боєприпасів та об’єкти на військовому полігоні.

У Генштабі підкреслюють, що оцінювання результатів ударів триває. Саме тому офіційні повідомлення наразі використовують формулювання «уражено», а не «знищено» щодо БК-16, «Красухи-4» та частини інших цілей.

Удари по російській військовій інфраструктурі в Криму відбуваються регулярно. Зокрема, 13 серпня Сили оборони повідомляли про ураження у Севастополі російської радіолокаційної станції «Небо-У». За даними Генштабу, така РЛС використовується для виявлення та супроводу повітряних цілей, включно з літаками, крилатими та балістичними ракетами.

На початку серпня українські військові також заявляли про серію ударів по російських об’єктах у Криму, серед яких був склад морських дронів, об’єкти радіоелектронної розвідки Чорноморського флоту РФ, ремонтна база та логістичні об’єкти.

Такі операції мають комплексний характер. Ураження катерів скорочує можливості Росії діяти у прибережній зоні та використовувати легкі морські платформи для транспортування військових. Удари по системах РЕБ і радіолокаційних станціях послаблюють здатність російських військ виявляти та придушувати українські безпілотники. Знищення або пошкодження складів, зі свого боку, ускладнює забезпечення військових підрозділів боєприпасами й дронами.

Нові удари відбуваються на тлі високої інтенсивності бойових дій на фронті. За зведенням Генштабу на ранок 3 вересня, протягом попередньої доби відбулося 215 бойових зіткнень. Російська армія завдала 98 авіаційних ударів, застосувала 353 керовані авіабомби, понад 10,6 тисячі дронів-камікадзе та здійснила майже три тисячі обстрілів українських позицій і населених пунктів. Найбільш інтенсивні бої фіксувалися на Покровському та Костянтинівському напрямках.

За окремим ранковим повідомленням Генштабу, російські війська за добу втратили ще близько 1320 військових, 69 артилерійських систем, п’ять реактивних систем залпового вогню, дві системи ППО та значну кількість безпілотників і автомобільної техніки. Ці цифри є оцінкою українського Генерального штабу й незалежно в режимі реального часу не верифікуються.

У випадку з ударами 2–3 вересня остаточні результати також можуть стати відомі пізніше, після отримання додаткових даних розвідки. Наразі офіційно підтверджено ураження щонайменше шести типів цілей у Криму, Донецькій та Запорізькій областях.

Особливу увагу привертає комбінація ударів по БК-16 та «Красусі-4» в районі Севастополя. Одночасне ураження морського компонента та системи РЕБ потенційно впливає одразу на кілька складових російської оборони окупованого Криму — від захисту узбережжя до протидії українським безпілотникам.

Разом з атакою на пункт управління БпЛА та склади безпілотників це свідчить, що однією з цілей операції було послаблення російської безпілотної та радіоелектронної компоненти. Водночас точний склад сил і засобів, які Україна використовувала для цих ударів, Генштаб не розкриває.

3 Вересня, 2026
«Хтось відкрив скриньку Пандори»: Путін назвав удари по Україні «відповіддю» і пригрозив їх продовженням

Президент РФ Володимир Путін 3 вересня вкотре спробував представити російські удари по Україні як нібито відповідь на дії Києва. Коментуючи взаємні атаки на об’єкти в тилу, він заявив, що Росія завдає ударів, «щоб не кортіло нам шкодити», а також використав метафору про «скриньку Пандори», яку, за його версією, нібито відкрила інша сторона.

За словами Путіна, російська «відповідь» на українські удари має бути достатньо відчутною для тих, хто, як він висловився, відкрив цю «скриньку Пандори». При цьому глава Кремля не згадав, що саме Росія у лютому 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, а російські ракети та безпілотники відтоді систематично атакують українські міста, енергетичну, транспортну та іншу інфраструктуру.

Риторика про «відповідні удари» у виступах Путіна звучить не вперше. Ще 1 вересня він погрожував новими масштабними атаками на українську енергетику, пов’язуючи їх з ударами України по російських нафтопереробних заводах. Російський президент тоді фактично дав зрозуміти, що Москва розглядає енергетичну інфраструктуру України як одну з можливих цілей для подальших атак.

Такі заяви пролунали на тлі активізації українських далекобійних ударів по об’єктах на території Росії. Київ пояснює ці операції необхідністю послаблювати російський воєнний потенціал, зокрема уражати підприємства, паливну та логістичну інфраструктуру, яка забезпечує російську армію. Росія, своєю чергою, дедалі частіше намагається використовувати ці удари як інформаційне обґрунтування власних масованих атак.

Напередодні Путін також різко відреагував на заяву президента України Володимира Зеленського про те, що російський повітряний простір стає дедалі небезпечнішим через війну. Після саміту Шанхайської організації співробітництва російський президент назвав такі слова «заявкою на державний тероризм». Водночас Зеленський наголошував, що Україна не ставить за мету атакувати цивільну авіацію, а попередження стосується ризиків, які створює продовження війни та робота українських далекобійних засобів по військових цілях у РФ.

Саме на цьому тлі вислів Путіна про «скриньку Пандори» фактично продовжує лінію Кремля, за якою нинішню ескалацію намагаються пояснювати українськими ударами вглиб Росії. Однак хронологічно повномасштабна війна та масовані удари по українських містах почалися задовго до того, як Україна отримала можливість регулярно уражати об’єкти на значній відстані від кордону.

Особливо показовими слова російського президента стали саме 3 вересня, коли в Україні знову повідомляли про загиблих і поранених унаслідок російських атак.

Вдень російський удар припав на Дніпро. Унаслідок атаки були знищені депо та відділення «Нової пошти». Компанія повідомила про загибель одного свого працівника. Ще п’ятеро співробітників отримали осколкові поранення різного ступеня тяжкості. Один із постраждалих, 20-річний чоловік, був госпіталізований у важкому стані.

Після удару «Нова пошта» запустила резервну логістичну схему, щоб зменшити затримки доставки. Масштаб пошкодження або знищення відправлень ще встановлювався. Компанія заявила, що у випадку втрати посилки внаслідок атаки компенсуватиме клієнтам її оголошену вартість.

У ніч проти 3 вересня під російськими атаками перебувала й Хмельницька область. За даними місцевої влади, після падіння уламків збитого ударного безпілотника загорілися складські приміщення одного з підприємств. Площа пожежі сягнула близько 200 квадратних метрів. Під час іншої атаки постраждав водій вантажівки — у нього діагностували уламкові поранення спини та плеча.

Також у ніч на 3 вересня російська атака спричинила серйозні руйнування на Київщині. У Бориспільському районі були пошкоджені складські приміщення, адміністративна будівля, магазин та інші об’єкти. Згодом стало відомо, що під удар потрапив, зокрема, великий фармацевтичний логістичний комплекс «Біокон».

Тобто буквально в той день, коли Путін публічно пояснював російські удари бажанням дати Україні «значущу відповідь», наслідками атак РФ знову стали загиблі, поранені та руйнування цивільної інфраструктури.

Заяви Кремля про нібито виключно «відповідний» характер ударів також не пояснюють багаторічних російських атак на Україну. Масовані ракетні та дронові удари Росія проводить з перших місяців повномасштабного вторгнення, а цілями неодноразово ставали житлові будинки, електростанції, лікарні, транспортні об’єкти, підприємства й логістичні центри.

Водночас останнім часом Москва дедалі частіше акцентує саме на українських ударах по російській нафтовій та промисловій інфраструктурі. Це пов’язано з тим, що Україна нарощує власні далекобійні можливості й регулярно атакує НПЗ, склади пального, військові виробництва та інші об’єкти, які мають значення для забезпечення російської армії.

Київ наголошує, що такі удари є частиною самооборони держави, яка протистоїть російській агресії. Українська влада також заявляє про намір надалі розвивати далекобійні засоби та збільшувати частку озброєння власного виробництва.

Путін натомість намагається представити нову реальність, коли російська територія дедалі частіше опиняється під ударами, як певну межу, яку нібито перейшла Україна. Саме в такому контексті він і використав метафору зі «скринькою Пандори».

Однак війна на територію Росії у вигляді регулярних ударів почала повертатися вже після багатьох років російських атак на Україну. Тому слова Путіна про те, що Москва лише «відповідає», залишають поза контекстом саму першопричину нинішньої війни — рішення Кремля розпочати повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року.

Водночас нові погрози російського президента можуть свідчити, що Кремль і надалі намагатиметься обґрунтовувати удари по українській інфраструктурі атаками Києва на російські об’єкти. Путін уже окремо згадував українські удари по НПЗ і натякав на можливу масштабну відповідь по українській енергетиці.

На практиці це означає збереження високої загрози нових ракетних і дронових атак по Україні. Російська сторона не демонструє відмови від далекобійних ударів, попри паралельні публічні заяви Кремля про можливість переговорів і завершення війни.

Таким чином, слова про «скриньку Пандори» стали ще одним елементом російської риторики, яка намагається поміняти місцями причину й наслідок війни. Путін представляє удари РФ як реакцію на дії України, тоді як сама необхідність українських атак по військовому та економічному потенціалу Росії виникла вже після початку російської агресії та багаторічних обстрілів української території.

3 Вересня, 2026
Росія вдарила по одному з найбільших фармскладів України: під Києвом горів комплекс «Біокон»

У Бориспільському районі Київської області внаслідок російської атаки 3 вересня зазнав серйозних пошкоджень логістичний комплекс ТОВ «ХФК «Біокон» — один із найбільших спеціалізованих фармацевтичних складських комплексів України. Після удару на об’єкті виникла масштабна пожежа. Інформацію про те, що йдеться саме про «Біокон», підтвердила Forbes Ukraine генеральна директорка компанії Віра Павлова.

Перші офіційні повідомлення про наслідки атаки з’явилися від Київської обласної військової адміністрації. Начальник КОВА Тимур Ткаченко повідомив, що у Бориспільському районі були пошкоджені складські приміщення, адміністративна будівля, магазин і МАФи. Один чоловік отримав осколкові поранення та був госпіталізований. При цьому КОВА спочатку не називала конкретне підприємство, яке постраждало.

Згодом джерела на фармацевтичному ринку та сама компанія підтвердили, що під удар потрапив комплекс «Біокон». За попередніми оцінками співрозмовників галузі, втрати можуть сягати мільярдів гривень, однак точний масштаб руйнувань, кількість знищеної продукції та фінальна сума збитків на цей момент ще не встановлені.

Сам комплекс має велике значення для українського фармацевтичного ринку. «Біокон» спеціалізується на фармацевтичній логістиці та складському господарстві, надаючи приміщення для аптечних складів і послуги зі зберігання продукції, у тому числі на митному ліцензійному складі. На майданчику працювали складські потужності, які використовували міжнародні фармацевтичні компанії та їхні українські представництва.

За даними, які наводять профільні джерела, загальна площа комплексу становить близько 30 тисяч квадратних метрів. Приблизно 25 тисяч кв. м припадали на комерційні склади та ще близько 5 тисяч кв. м — на митний ліцензійний склад. Це робить об’єкт одним із найбільших спеціалізованих фармлогістичних майданчиків країни.

Саме тому удар по «Біокону» викликав побоювання щодо можливих наслідків для постачання ліків. Втім, станом на 3 вересня говорити про дефіцит препаратів передчасно. Наразі немає підтверджень, що пошкодження комплексу вже спричинило перебої з постачанням медикаментів у Київ чи інші регіони. Практичні наслідки залежатимуть від того, які саме склади постраждали, скільки продукції було втрачено та наскільки швидко фармкомпанії зможуть перенаправити логістику через інші майданчики.

Група «Біокон» працює на українському фармацевтичному ринку з 1992 року. Спочатку бізнес займався дистрибуцією лікарських засобів, а згодом розвинув напрям складської та митної логістики. Розташування комплексу неподалік міжнародного аеропорту Бориспіль та ключових автошляхів робило його одним із важливих вузлів постачання фармпродукції.

Комплекс був обладнаний відповідно до міжнародних стандартів належної практики дистрибуції та зберігання, що особливо важливо для фармацевтичної продукції, яка потребує суворого температурного режиму та спеціальних умов складування.

У структурі власності «Біокону» останніми роками відбувалися зміни. У 2024 році співвласником ТОВ «ХФК «Біокон» із часткою 49,95% став колишній народний депутат і бізнесмен Віталій Хомутиннік. Ще 44,95% належало засновнику групи Олександру Яворському. У липні 2025 року Антимонопольний комітет дозволив інвестиційному фонду «Каскад-Інвест», пов’язаному з Хомутинніком, отримати контроль над компанією.

За 2025 рік підприємство отримало 272,4 млн грн виторгу, що приблизно на 9,5% більше, ніж роком раніше. Водночас компанія завершила рік із чистим збитком 78,6 млн грн. У 2024 році збиток був значно більшим — 466,3 млн грн при виторгу 248,8 млн грн.

Атака на «Біокон» відбулася на тлі систематичних російських ударів по логістичній інфраструктурі України. Протягом останніх місяців під атаками опинялися склади, термінали, розподільчі центри та логістичні вузли в різних областях. Подібні удари створюють проблеми не лише для окремих компаній, а й для цілих ланцюгів постачання.

Особливо чутливими є атаки на об’єкти, пов’язані з лікарськими засобами. Фармацевтична логістика суттєво відрізняється від звичайної складської: частина препаратів потребує постійного температурного контролю, спеціальних приміщень, сертифікованого обладнання та суворого дотримання правил транспортування. Саме тому втрата великого спеціалізованого складу не завжди може бути швидко компенсована звичайним логістичним об’єктом.

Водночас учасники ринку мають резервні ланцюги постачання, а фармацевтична продукція розміщується не на одному об’єкті. Тож робити висновок про загальнонаціональний дефіцит ліків лише на підставі удару по одному комплексу наразі немає підстав.

Цього ж дня російська атака завдала пошкоджень і іншим цивільним об’єктам Київщини. За даними КОВА та ДСНС, у Бориспільському й Обухівському районах виникли пожежі, а загалом унаслідок ударів постраждали люди.

У мережі швидко поширилися відео та фотографії зі стовпом густого чорного диму над місцем пожежі. На цих матеріалах видно масштабне займання складських приміщень, однак за такими кадрами неможливо достовірно визначити, яка частина комплексу була повністю знищена, а яка лише пошкоджена. Тому остаточні висновки щодо масштабу втрат варто робити після завершення обстеження об’єкта.

Окремо важливо, що в заголовках деяких медіа вже з’явилося формулювання про «знищення» одного з найбільших фармскладів країни. Станом на середину дня 3 вересня більш обережним і підтвердженим формулюванням є «пошкоджено» або «зазнав масштабної пожежі», оскільки повної офіційної оцінки руйнувань ще немає.

Після ліквідації пожежі фахівцям належить оцінити стан будівель, обладнання, складських запасів та інженерних систем. Лише після цього стане зрозуміло, чи можна буде відновити роботу частини комплексу, чи окремі корпуси потребуватимуть повної реконструкції.

Для фармацевтичного ринку ключовими залишаються два питання: скільки продукції було втрачено та наскільки швидко компанії, що користувалися складами «Біокону», зможуть перебудувати логістику. Якщо значна частина запасів була застрахована або дублювалася на інших майданчиках, наслідки для кінцевого споживача можуть бути обмеженими.

Проте економічний удар по самому комплексу вже зараз виглядає значним. За попередніми оцінками галузевих джерел, сума втрат може вимірюватися мільярдами гривень. Точні цифри стануть відомі після інвентаризації та оцінки збитків.

Таким чином, російська атака 3 вересня вдарила по одному з ключових об’єктів фармацевтичної логістики країни. Комплекс «Біокон» у Бориспільському районі зазнав масштабної пожежі та серйозних пошкоджень, однак станом на цей момент немає підтверджень ані повного знищення всього комплексу, ані дефіциту ліків на українському ринку.

Подальші наслідки залежатимуть від масштабу втрат продукції та здатності фармкомпаній швидко переналаштувати поставки. Водночас сам удар ще раз показує, наскільки вразливою залишається цивільна логістична інфраструктура України під час війни.

3 Вересня, 2026
Росія вдарила по висотці в Одесі: 17 постраждалих, серед них троє дітей

Російські війська в ніч на 3 вересня знову атакували Одесу ударними безпілотниками. Один із ударів припав на багатоповерховий житловий будинок. Кількість постраждалих унаслідок атаки станом на ранок зросла до 17 людей, серед них троє дітей. Пошкодження отримали квартири одразу на кількох поверхах висотки, автомобілі біля будинку, а на місці продовжують працювати рятувальники, комунальні служби та міська влада.

Перші повідомлення про наслідки удару з’явилися ще вночі. Спочатку начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак повідомляв про вісьмох постраждалих. Згодом, після роботи медиків і уточнення інформації, кількість потерпілих збільшилася більш ніж удвічі.

Станом на 07:00 було відомо вже про 17 постраждалих. Серед них — троє дітей. Усім потерпілим надають необхідну медичну допомогу.

За даними міської військової адміністрації, внаслідок атаки пошкоджені квартири з 10-го по 17-й поверхи 21-поверхового житлового будинку. Також пошкоджено автомобілі, припарковані поруч. Масштаби руйнувань продовжують фіксувати.

На місці удару розгорнули оперативні штаби. Мешканці пошкодженого будинку можуть звернутися туди по допомогу та консультації. Паралельно триває ліквідація наслідків атаки, працюють комунальні й екстрені служби.

Нічний удар по Одесі був частиною значно масштабнішої повітряної атаки Росії проти України.

За інформацією Повітряних сил ЗСУ, із 18:00 2 вересня російські війська застосували 163 ударні безпілотники різних типів. Серед них були Shahed, причому, за даними військових, приблизно половину становили реактивні дрони. Також противник використовував безпілотники S8000 «Бандероль», «Гербера» та дрони-імітатори типу «Пародія».

Запуски здійснювалися з районів Міллерового та Орла на території Росії, а також із тимчасово окупованих Донецька та Гвардійського в Криму.

Українська протиповітряна оборона станом на 08:30 збила або подавила 135 повітряних цілей. Однак повністю уникнути влучань не вдалося.

Повітряні сили зафіксували влучання російських засобів повітряного нападу на 15 локаціях. Ще на чотирьох локаціях зафіксували падіння уламків збитих цілей. Одеса стала одним із міст, де атака спричинила серйозні наслідки для цивільного населення.

Ніч на 3 вересня загалом виявилася неспокійною для багатьох регіонів України. Російські дрони атакували не лише південь, а й Київщину, західні регіони та інші області. Повідомлення про вибухи та роботу протиповітряної оборони надходили протягом кількох годин.

Для Одеси ця атака стала продовженням серії інтенсивних російських ударів, які відбуваються буквально кілька днів поспіль.

У ніч на 2 вересня російські війська також завдали масованого удару по місту. Тоді внаслідок атаки були зруйновані квартири на верхніх поверхах 24-поверхового житлового будинку. Також пошкодження отримали два ліцеї та бізнес-центр. Постраждали вісім людей, серед них п’ятирічна дитина.

Ще раніше російські війська атакували цивільні й енергетичні об’єкти Одещини. Дані українських ЗМІ та місцевої влади свідчать про систематичні удари по житловій, енергетичній, транспортній і комерційній інфраструктурі регіону.

Одеська область залишається однією з ключових цілей російських повітряних атак через розташування портів, логістичної інфраструктури та об’єктів енергетики. Водночас унаслідок таких ударів регулярно пошкоджуються житлові будинки та інші цивільні об’єкти.

Лише останнім часом у регіоні фіксували удари по енергетичній інфраструктурі, логістичних об’єктах і підприємствах. За повідомленнями українських джерел, 2 вересня через російські удари без електроенергії залишалися близько 350 тисяч домогосподарств Одещини.

Черговий удар по житловій висотці демонструє і складність протидії новим типам російських безпілотників. Повітряні сили окремо звернули увагу, що під час атаки в ніч на 3 вересня приблизно половину запущених Shahed становили реактивні дрони. Такі апарати мають вищу швидкість, ніж традиційні ударні безпілотники, що скорочує час реагування української ППО.

При цьому російська армія одночасно використовує кілька різних типів безпілотників, включно з імітаторами. Їхнє завдання — перевантажувати систему протиповітряної оборони та змушувати українські сили витрачати ресурси на виявлення великої кількості повітряних цілей.

Попри те, що з 163 російських дронів українська ППО збила або подавила 135, решта змогли досягти своїх цілей або спричинити руйнування. Загалом зафіксовані влучання на 15 локаціях по Україні.

В Одесі основний удар припав на житлову забудову. На оприлюднених після атаки фото видно пошкодження фасаду багатоповерхового будинку та квартир на верхніх поверхах. Частина вікон вибита, пошкоджені конструкції та майно мешканців.

Станом на ранок інформації про загиблих унаслідок саме цього удару по Одесі не надходило. Водночас 17 людей отримали поранення або інші ушкодження, а серед постраждалих є троє дітей.

Міська влада повідомляє, що ліквідація наслідків триває. Фахівці обстежують будинок, визначають рівень пошкоджень конструкцій та фіксують збитки. Паралельно мешканцям надають консультації щодо подальшої допомоги.

Черговий нічний удар також показує, що Одеса фактично залишається під постійною загрозою повторних атак. Протягом останніх днів російські сили неодноразово застосовували проти регіону ударні дрони та інші засоби ураження, а цивільне населення щоночі змушене реагувати на повітряні тривоги.

Ситуація в місті після удару 3 вересня залишається під контролем екстрених служб. Остаточні масштаби руйнувань ще встановлюються, тому кількість пошкоджених квартир, автомобілів та інших об’єктів може уточнюватися.

На цей момент головним наслідком атаки залишається удар по 21-поверховому житловому будинку та 17 постраждалих людей. Троє з них — діти. І все це стало частиною масованої нічної атаки, під час якої Росія запустила по Україні 163 безпілотники, а українська ППО знешкодила 135 із них.

3 Вересня, 2026
Москва другу ніч поспіль закривала аеропорти: попередження Зеленського про небезпечне небо стає реальністю

Московські аеропорти «Внуково» та «Шереметьєво» в ніч на 3 вересня знову тимчасово обмежували прийом і відправлення літаків. Це сталося другу ніч поспіль на тлі різкого загострення дискусії про безпеку цивільної авіації в російському повітряному просторі. За кілька днів до цього президент України Володимир Зеленський прямо попередив авіакомпанії, страхові компанії та держави, чиї перевізники продовжують літати до Росії, що через війну та зростання масштабів українських ударів по військових цілях російське небо стає дедалі небезпечнішим.

Російська авіаційна влада ввечері 2 вересня підтвердила введення тимчасових обмежень у «Внуково» та «Шереметьєво». Росавіація традиційно пояснила рішення необхідністю гарантувати безпеку польотів, не уточнюючи конкретної причини. О 22:46 за московським часом Interfax повідомляв про призупинення роботи двох аеропортів, а вже о 23:16 агентство з посиланням на Росавіацію заявило про зняття обмежень. Пізніше у «Внуково» знову діяла особлива схема: аеропорт приймав і відправляв літаки лише за погодженням із відповідними органами, а пасажирів попереджали про можливі зміни в розкладі.

Таким чином, проблеми з московським авіасполученням продовжилися другу ніч поспіль. Напередодні обмеження торкнулися одразу кількох аеропортів столиці РФ. За даними Flightradar24, які наводить The Moscow Times, лише у «Шереметьєво» тоді скасували 21 рейс, а ще 235 затримали. У «Внуково» скасували 22 рейси та затримали 94. Тобто тільки в цих двох аеропортах зміни торкнулися понад 370 рейсів.

Формально російська влада не пов’язує обмеження із заявами Києва. Водночас вони відбуваються саме тоді, коли Україна розгорнула міжнародну кампанію із попередження авіаперевізників про ризики польотів над Росією.

1 вересня Володимир Зеленський заявив, що російський повітряний простір фактично починає закриватися для безпечної цивільної авіації через війну, яку розв’язала Москва. Президент наголосив, що Україна не планує атакувати пасажирські літаки й не становить навмисної загрози цивільній авіації. Однак, за його словами, в російському небі буде дедалі більше українських дронів і ракет, які використовуються для ударів по військових об’єктах та інфраструктурі, що працює на російську воєнну машину.

Зеленський звернувся безпосередньо до авіакомпаній, страхових компаній та тих, хто продовжує користуватися ключовими аеропортами РФ. Він заявив, що «безпечні дні» для російського неба закінчуються і що ризики мають бути враховані при плануванні цивільних польотів. Водночас президент підкреслив, що Україна реалізує право на самооборону й атакує військові цілі та економічні об’єкти, які забезпечують російську агресію.

Київ не обмежився політичною заявою. 2 вересня Україна звернулася до Міжнародної організації цивільної авіації — ICAO — із проханням рекомендувати державам-членам повністю припинити польоти цивільних літаків у російському повітряному просторі.

Reuters повідомив, що українська сторона направила відповідне звернення керівництву ICAO. У ньому наголошується на необхідності мінімізувати ризики для пасажирів і екіпажів через дедалі активніші бойові дії та присутність безпілотників у російському небі. ICAO не може самостійно закрити повітряний простір окремої держави, однак рекомендації організації здатні істотно впливати на рішення урядів, авіакомпаній та страхових компаній.

Це особливо важливо, оскільки після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну більшість американських та європейських авіаперевізників і без того перестали використовувати російський повітряний простір. Проте над Росією й далі літають перевізники з низки інших держав, зокрема Китаю, Туреччини та країн Перської затоки. Саме на них потенційне посилення рекомендацій щодо безпеки може вплинути найбільше.

Російська влада у відповідь категорично відкинула українські заяви. Росавіація випустила авіаційне повідомлення NOTAM, у якому оголосила документи, оприлюднені Україною щодо російського повітряного простору, такими, що нібито не мають юридичної сили. Москва також заявила, що транспортна інфраструктура працює у звичайному режимі, а російські аеропорти продовжують приймати як внутрішні, так і міжнародні рейси.

Однак саме в цей час Росавіація була змушена раз по раз вводити обмеження у ключових московських аеропортах. 2 вересня відомство офіційно повідомило про припинення прийому та випуску літаків у «Внуково» та «Шереметьєво», після чого обмеження ненадовго зняли. Згодом у «Внуково» знову ввели особливий порядок роботи.

Міністр транспорту Росії Андрій Нікітін заявив, що влада нібито постійно вдосконалює вимоги до безпеки польотів і працює в координації з Міністерством оборони та Росгвардією. За його словами, Москва має намір не допустити «значущих перерв» у роботі цивільної авіації. Водночас статистика скасованих і затриманих рейсів демонструє, що бойові дії вже безпосередньо позначаються на регулярності авіасполучення.

Reuters звертає увагу і на ширший ризик: проблема полягає не лише в самій присутності ударних безпілотників поблизу маршрутів цивільних літаків. Додаткову небезпеку створює робота протиповітряної оборони та можливість помилкової ідентифікації цивільного борту в умовах бойової тривоги.

Питання не є теоретичним. У грудні 2024 року пасажирський літак Azerbaijan Airlines, що летів із Баку до Грозного, зазнав катастрофи після пошкодження над територією Росії. Reuters, посилаючись на оцінки та доступні дані, згадує цей інцидент серед прикладів небезпеки цивільної авіації в районах, де активно працюють системи ППО. У катастрофі загинули 38 людей.

Консалтингова компанія Osprey Flight Solutions, яка спеціалізується на оцінюванні авіаційних ризиків, також попереджає, що українські удари вглиб російської території можуть продовжуватися протягом 2026 року. Особлива увага приділяється районам Москви та Санкт-Петербурга, навколо яких розташована велика кількість стратегічних і військових об’єктів.

Слова Зеленського мають і ширший політичний контекст. Український президент прямо пов’язав ситуацію з тим, що російська агресія фактично позбавила Україну цивільного авіасполучення ще у лютому 2022 року. Українське небо залишається закритим для регулярної цивільної авіації через загрозу російських ракетних і дронових ударів. Тепер Київ наголошує, що наслідки війни дедалі більше поширюються і на російську територію.

При цьому Зеленський наголосив на готовності України робити винятки заради дипломатії. Він повідомив, що Київ уже погоджувався тимчасово припиняти удари по окремих напрямках на прохання міжнародних партнерів. Зокрема, президент заявив, що Україна утримувалася від атак на Москву та Санкт-Петербург 25–27 серпня на прохання американської сторони. Київ, за його словами, готовий забезпечувати такі паузи і надалі, якщо вони будуть потрібні для реального переговорного процесу.

Таким чином, ситуація навколо московських аеропортів перетворюється з локальної проблеми російської авіації на питання міжнародної безпеки. Москва наполягає, що контролює ситуацію і здатна гарантувати нормальну роботу авіаційної системи. Україна, навпаки, закликає міжнародних перевізників і страховиків виходити з того, що масштаб війни та українських далекобійних операцій робить таку гарантію дедалі менш переконливою.

Друга поспіль ніч із обмеженнями у «Внуково» та «Шереметьєво» ще не означає автоматичного закриття російського неба. Проте сотні затриманих рейсів, десятки скасувань, регулярні обмеження в аеропортах і звернення України до ICAO свідчать: війна дедалі відчутніше впливає на цивільну авіацію вже по російський бік кордону. І саме цього Зеленський фактично закликав авіакомпанії та страховиків більше не ігнорувати.

3 Вересня, 2026
«Коли війна добігатиме кінця»: Трамп пояснив, чому не поспішає на нову зустріч із Путіним

Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий провести нову зустріч із російським лідером Володимиром Путіним, однак не хоче організовувати черговий саміт лише заради переговорів. За словами американського президента, зустріч має відбутися тоді, коли сторони наблизяться до реальної мирної угоди, а війна Росії проти України буде на шляху до завершення. Ця заява пролунала на тлі нової дипломатичної активності Вашингтона та повідомлень про спробу організувати тристоронню зустріч Трампа, Володимира Зеленського та Путіна.

Спілкуючись із журналістами 2 вересня, Трамп дав зрозуміти, що технічно може домовитися про зустріч із Путіним практично одразу. Однак американський президент вважає, що для такого контакту спочатку мають виникнути умови для укладення мирної угоди. Він також заявив, що хотів би мати хороші відносини і з Росією, і з Україною, пов’язавши нормалізацію відносин, зокрема, з майбутніми економічними можливостями.

Фактично Трамп тепер прив’язує наступний саміт із Путіним не просто до бажання російського президента зустрітися, а до конкретного прогресу в питанні війни. Це помітний нюанс, оскільки попередня особиста зустріч двох президентів не принесла припинення бойових дій.

Трамп і Путін уже проводили великий саміт 15 серпня 2025 року на Алясці. Переговори тривали близько трьох годин і завершилися без угоди про припинення вогню в Україні. Обидва президенти тоді говорили про продуктивність переговорів, однак конкретного мирного документа або навіть домовленості про паузу в бойових діях оголошено не було. Сам Трамп після зустрічі визнав, що сторони не досягли кінцевої домовленості.

Через рік Вашингтон, схоже, намагається уникнути повторення ситуації, коли зустріч на найвищому рівні створює потужний політичний і медійний ефект, але не завершується практичним результатом. Принаймні нинішні слова Трампа свідчать, що він хотів би проводити наступний саміт уже на фінальнішій стадії переговорів.

Водночас американський президент вкотре закликав Київ і Москву припинити війну. За його словами, Зеленському та Путіну потрібно зупинити бойові дії. Трамп також повторив свою тезу про те, що одним із чинників, які ускладнюють переговорний процес, є надзвичайно погані особисті відносини між президентами України та Росії.

Ці заяви пролунали лише через кілька днів після незвичайного дипломатичного маневру Вашингтона. Наприкінці серпня директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив неанонсований візит до Москви. Reuters повідомляв, що це був перший відомий візит директора американської розвідслужби до Росії від часу поїздки Вільяма Бернса у 2021 році. Реткліфф зустрічався з російськими представниками на тлі війни проти України та загального погіршення відносин між Москвою і Заходом.

Згодом Axios із посиланням на два поінформовані джерела повідомив значно важливішу деталь: під час московської місії Реткліфф запропонував провести тристоронній саміт за участю Трампа, Зеленського та Путіна. За інформацією видання, директор ЦРУ також намагався з’ясувати, чи можуть керівники російських спецслужб сприяти відновленню переговорів між Москвою та Києвом за посередництва США.

У Москві Реткліфф зустрічався, зокрема, з директором Служби зовнішньої розвідки Росії Сергієм Наришкіним та директором ФСБ Олександром Бортниковим. За даними Axios, після московських контактів американські посадовці поінформували Зеленського про переговори та ідею тристороннього саміту. Сам президент України 28 серпня підтвердив, що американська сторона передала Києву інформацію про зустрічі в Москві, хоча деталей їхнього змісту не розкрив.

Але Москва поки не демонструє готовності перетворити саміт трьох президентів на майданчик для безпосереднього пошуку компромісу.

31 серпня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що зустріч Путіна, Трампа та Зеленського може відбутися лише для фінального оформлення вже підготовлених домовленостей. За його словами, врегулювання війни складається з великої кількості деталей, тому зустріч президентів для обговорення всіх цих питань Москва вважає недоцільною. Іншими словами, Кремль хоче, щоб основний масив переговорної роботи був виконаний до саміту, а не під час нього.

У цьому позиції Вашингтона і Москви зараз принаймні частково збігаються. І Кремль, і Трамп фактично говорять про зустріч лідерів як про подію, яка має відбутися після істотного прогресу на нижчих рівнях. Проте це ще не означає зближення позицій щодо змісту потенційної мирної угоди.

Більше того, нинішня дипломатична активність розгортається на тлі відсутності очевидного прориву у припиненні війни. Сам візит Реткліффа до Москви відбувався за умов збереження високої напруги між Росією та Заходом. Reuters зазначав, що серед питань навколо цієї місії були не лише Україна, а й ширший комплекс безпекових проблем, включно з відносинами Москви з Іраном.

За даними The Wall Street Journal, поїздка директора ЦРУ мала й іншу складову: Реткліфф мав донести до Москви американські застереження щодо НАТО та водночас сприяти відновленню дипломатичного треку навколо України. Видання зазначало, що попри дипломатичні контакти ознак швидкого прориву у мирному процесі не з’явилося.

Саме тому нинішня заява Трампа важлива передусім зміною акценту. Президент США не відмовляється від особистого контакту з Путіним і переконаний, що здатний швидко організувати таку зустріч. Проте тепер він публічно ставить її ближче до фіналу переговорного процесу, а не до його початку.

Для України принциповим залишається й питання формату. Ідея, яку, за інформацією Axios, привіз до Москви Реткліфф, передбачає участь Зеленського разом із Трампом і Путіним. Раніше адміністрація Трампа вже пропонувала такий формат: Зеленський його підтримував, тоді як Путін від нього відмовлявся.

Отже, новий саміт поки залишається лише можливістю. Публічно не оголошені ані його дата, ані місце, ані погоджений склад учасників. Немає й підтвердження, що Москва погодилася на тристоронній формат. Натомість сформувалася нова умова самого Трампа: зустріч із Путіним він хоче провести не просто для чергової розмови про війну, а в момент, коли з’явиться реальна перспектива угоди.

Після досвіду Аляски це суттєва відмінність. Тоді Путін і Трамп зустрілися, але залишили переговорний стіл без домовленості навіть про припинення вогню. Тепер Білий дім через різні канали знову зондує Москву, директор ЦРУ особисто включився в дипломатичний трек, а тристоронній саміт знову опинився серед можливих сценаріїв. Однак ключове питання залишається незмінним: чи готова Росія перейти від переговорів про переговори до умов, за яких війна справді може завершитися.

3 Вересня, 2026
«Вересень може змінити багато»: Зеленський після розмови з посланцями Трампа зробив заяву

Президент України Володимир Зеленський 31 серпня провів телефонну розмову з представниками президента США Дональда Трампа Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером. Однією з головних тем стала підготовка їхнього візиту до України: сторони зараз працюють над визначенням конкретної дати та порядку денного майбутніх зустрічей. Зеленський назвав розмову детальною і конструктивною та заявив, що така поїздка американських представників могла б допомогти у напрацюванні рішень для досягнення миру.

За даними Офісу президента, переговорні команди України та США підтримують постійний контакт. Зеленський повідомив, що Віткофф і Кушнер добре поінформовані про перебіг дипломатичних переговорів, а тепер сторони мають узгодити найзручніший графік подальшої комунікації. Президент не назвав можливої дати приїзду американських представників, тому наразі йдеться саме про підготовку візиту, а не про вже затверджену поїздку.

Окрему частину розмови присвятили ситуації на фронті та російським повітряним атакам. Зеленський заявив американським співрозмовникам, що просування російської армії залишається незначним і досягається ціною великих втрат. Reuters також повідомляє, що український президент поінформував Віткоффа й Кушнера про поточну бойову обстановку і наслідки російських ударів, водночас сторони говорили про подальші мирні зусилля.

У своєму вечірньому зверненні Зеленський додав ще одну важливу деталь: Віткофф і Кушнер готуються не лише до візиту в Україну, а й до контактів із російською стороною. Президент заявив, що українська сторона вже обговорила з ними свої позиції перед цією комунікацією. Це означає, що найближчими тижнями дипломатична активність Вашингтона навколо війни може суттєво зрости.

На цьому тлі Зеленський заявив, що «вересень може змінити багато». За його словами, Україна готує низку зустрічей та переговорів, які повинні мати конкретний результат для країни — від посилення оборонних спроможностей до нових пакетів підтримки енергетики перед зимою. Президент наголосив, що партнерам необхідно максимально мобілізувати допомогу Україні саме напередодні холодного сезону.

Майбутня поїздка Віткоффа і Кушнера до України планується вже не вперше. Наприкінці липня повідомлялося, що представники Трампа можуть приїхати до Києва у другій половині серпня, зокрема в період заходів до 35-ї річниці Незалежності України. Однак 24 серпня «Радіо Свобода» з посиланням на поінформоване джерело повідомило, що візит «трохи відклали, але не скасували». Причиною називали посилення російських ракетних і дронових атак на Київ.

Тому нинішня розмова Зеленського з американськими представниками фактично підтверджує, що відкладена поїздка знову повернулася до практичного порядку денного. Це важлива відмінність: ще тиждень тому йшлося лише про те, що візит залишається можливим, а 31 серпня Офіс президента вже офіційно повідомив про роботу над визначенням його дати. Водночас Білий дім поки публічно не оголосив ані точного графіка, ані складу майбутніх зустрічей в Україні.

Віткофф і Кушнер упродовж останніх місяців залишаються одними з ключових представників Трампа в переговорах щодо завершення російсько-української війни. Українська сторона вже неодноразово проводила з ними переговори: зокрема 22 липня Зеленський разом із переговорною командою обговорював активізацію дипломатії та можливі кроки для наближення миру. Тоді до української команди входили Рустем Умєров, Кирило Буданов і Сергій Кислиця.

Дипломатичний контекст зараз залишається складним. 25 серпня Reuters повідомляв, що Зеленський бачить певне «вікно» для американського посередництва приблизно до літа 2027 року, поки політична увага США остаточно не змістилася на президентську кампанію 2028-го. За інформацією агентства, Україна разом із американськими та європейськими представниками вже працювала над новими пропозиціями щодо можливого припинення бойових дій, однак між Києвом і Москвою залишаються фундаментальні розбіжності, передусім щодо територій і гарантій безпеки.

Додаткової ваги майбутнім контактам надає й те, що Вашингтон продовжує підтримувати прямі канали зв’язку з Москвою. 28 серпня Зеленський заявив, що США передавали Україні інформацію про недавні зустрічі американських представників у російській столиці. Reuters повідомляв, що Вашингтон окремо обговорював із російською стороною можливі регіональні ризики, а Київ був поінформований про частину цих контактів.

Тож майбутній приїзд Віткоффа і Кушнера може стати частиною нового етапу американської дипломатії, в межах якого представники Трампа підтримуватимуть паралельні контакти з Києвом і Москвою. Однак поки немає підтвердження ані нової мирної угоди, ані домовленості про припинення вогню, ані конкретного компромісу між сторонами. Підтверджено лише те, що США та Україна продовжують переговори, американські представники готуються до контактів із Росією, а дата їхнього візиту до України зараз визначається.

31 Серпня, 2026