Під час саміту G7 у Франції президент України Володимир Зеленський представив президенту США Дональду Трампу серію фотографій, на яких зафіксовано наслідки російського удару по Києво-Печерській лаврі, зокрема пожежу та пошкодження архітектурного комплексу, що має статус однієї з найвизначніших духовних святинь України та об’єктів світової культурної спадщини. Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів на полях саміту.
За даними видання, знімки охоплених вогнем золотих куполів і зруйнованих елементів монастирського комплексу справили помітний емоційний вплив на американського президента, який, за словами співрозмовників, уважно реагував на демонстрацію наслідків атаки. Декілька дипломатів зазначають, що саме цей епізод став одним із найбільш обговорюваних моментів неформальних зустрічей між лідерами країн «Групи семи», оскільки він безпосередньо продемонстрував гуманітарні та культурні наслідки війни, які виходять за межі суто військової статистики.
Як повідомляють джерела Politico, ключову роль у формуванні загальної дипломатичної стратегії під час саміту відіграв президент Франції Emmanuel Macron, який як господар заходу координував порядок денний і намагався вибудувати підхід до американської делегації з урахуванням політичних пріоритетів Дональда Трампа. За даними співрозмовників, французька сторона заздалегідь готувала сценарії комунікації, спрямовані на те, щоб поєднати гуманітарні аргументи з логікою «політики сили», яку, як відомо, підтримує Трамп у міжнародних питаннях.
У матеріалі зазначається, що демонстрація фотографій стала частиною ширшої дипломатичної роботи, спрямованої на посилення позицій України у фінальних документах саміту G7. За словами одного з європейських дипломатів, американському президенту намагалися показати не лише масштаби руйнувань, а й стратегічний контекст війни, підкреслюючи, що Росія дедалі частіше завдає ударів по цивільній інфраструктурі та об’єктах культури, не досягаючи при цьому значних успіхів на фронті.
Окремо співрозмовники Politico підкреслюють, що підхід до переконання американської сторони був багаторівневим і включав як особисті емоційні аргументи, так і політичні розрахунки. Під час робочих вечерь і неформальних обговорень лідери G7 намагалися формувати спільну позицію щодо війни в Україні, акцентуючи увагу на тому, що Росія, попри тривалі бойові дії, не досягає стратегічних цілей і зазнає значних втрат, тоді як Україна зберігає стійкість і підтримку союзників.
Водночас у публікації наголошується, що дипломатичний процес на саміті супроводжувався складними політичними балансами, оскільки позиція США щодо війни в Україні залишається чутливою до внутрішньополітичних факторів і може змінюватися залежно від подальших консультацій у Вашингтоні. Європейські дипломати визнають, що досягнуті домовленості потребують постійного закріплення і не гарантують довгострокової стабільності політичних рішень.
Попри це, за підсумками зустрічей у рамках G7 було ухвалено низку узгоджених заяв щодо посилення підтримки України, зокрема у сфері оборонного співробітництва та розвитку виробництва озброєнь. Окремо обговорювалася можливість розгортання виробництва ракет-перехоплювачів безпосередньо на території України, що може суттєво посилити її систему протиповітряної оборони.
Додатково, за даними медіа, американська сторона сигналізувала про готовність до подальшого тиску на Росію у координації з союзниками, однак остаточна реалізація цих намірів залежатиме від подальших політичних рішень та розвитку ситуації на міжнародній арені.